Ключові моменти документа про надання кредиту
60 мільярдів ділять на два роки: 28 мільярдів на 2026 рік і 32 на 2027-й.
Для 30 мільярдів бюджетної підтримки важлива умова — гроші в обмін на реформи. Для 60 млрд оборонної як таких умов не прописали. Єдине — Україна мусить дотримуватися основних європейських принципів верховенства права.
Використання оборонних грошей контролюватимуть. Попередньо відомо, що Україна має відкрити окремий рахунок (за даними ЗМІ) в німецькому банку, з якого проводитимуть усі платежі.
Дорота Длоухі-Суліга, представниця Європейської служби зовнішніх справ, зазначила, що механізм ще остаточно не визначили: чи надійдуть гроші фізично на рахунок в Україні, питання відкрите. Наразі обговорюють два варіанти рахунків: за кордоном або в Україні.
Будь-яке обладнання, зброя, боєприпаси, придбані в межах цього кредиту, не матимуть обмежень на використання, наголошує Максим Самойлюк, аналітик Центру економічної стратегії. Як це було, наприклад, з HIMARS і забороною бити з них по Росії.
У документі про надання кредиту прописали: «Україна повинна отримати якісну військову перевагу над Росією».
Способів три:
- масштабування українського оборонного виробництва;
- пришвидшення постачань для української армії;
- інтеграція української оборонки з європейською.
«Узагалі це цікавий аспект цього кредиту — кошти покликані не тільки забезпечити першочергові потреби української армії, а й поглибити співпрацю між українськими оборонними компаніями та європейськими», — зауважив Самойлюк.
Кошти з 60 мільярдів кредиту можна використовувати лише на оборонні закупівлі — не на зарплати військовим.
«А втім, той фіскальний простір в українському бюджеті, який виникне завдяки кредиту, дозволить вивільнити з українського бюджету кошти на підвищення зарплати військовим», — зазначив аналітик.
Закупівлі в межах оборонного кредиту ділять на дві категорії:
- так звані більш прості засоби обладнання (ракети, боєприпаси, артилерійські системи, малі дрони, пул постачальників широкий);
- складніше озброєння (засоби ППО або ПРО, морські засоби або підводне обладнання, більші дрони, у тому числі далекобійні, і системи оборони проти таких дронів).
Щодо другої категорії чітко прописано: якщо зброя закуплена за оборонний кредит, жоден виробник компонентів не може заборонити використовувати її або постачати в Україну. Це захист від ситуацій, коли один критичний елемент — наприклад, американського виробництва — блокує використання всієї системи.
Позика передбачає п'ять способів використання коштів – від прямих закупівель зброї і боєприпасів для армії до довгострокових двосторонніх угод з країнами ЄС, спрямованих на інтеграцію української оборонки в європейську.
«Формально Україна і тільки Україна вирішує, що купувати. У документах не прописано, що має бути чітко витрачено, наприклад, 80 % на якісь довгострокові історії і тільки 20 % на прямі закупівлі. Тобто Україна зможе вирішувати на певний момент часу, яка потреба є найгострішою і що саме потрібно фінансувати за допомогою європейських грошей», — сказав аналітик.
Водночас Європейська комісія має низку запобіжників від того, щоб погоджувати чи не погоджувати Україні ці закупівлі. Здебільшого вони спрямовані на запобігання корупції.
«Навряд чи навіть гіпотетичний варіант, що всі 60 мільярдів євро підуть винятково на закупівлі всередині України, пройде погодження Європейської комісії. Тому дуже важливі співпраця з країнами-членами ЄС і пошук шляхів взаємовигідної співпраці між Україною та країнами-членами», — додав Самойлюк.
Цей баланс, за його словами, можливо, буде одним з ключових для використання оборонного кредиту, «тому що нам потрібно максимально відстояти свої інтереси, розуміти, що потрібно в першу чергу, і розуміти, як ми можемо це аргументувати перед європейцями».
Позиція Європи
60 млрд євро — не просто військова допомога, цей кредит оформлено як програму промислового співробітництва, наголошує Дорота Длоухі-Суліга, представниця Європейської служби зовнішніх справ.
Вона підтвердила три офіційні цілі:
- постачати те, що потрібно для боротьби зараз (2026–2027);
- розбудувати промислову базу України;
- інтегрувати її в європейську оборонну індустрію.
Наразі питання відкрите, чи вдасться освоїти кошти за ці 18 місяців. Адже, за словами представниці відомства, вся допомога ЄС і держав-членів за чотири роки повномасштабної війни становила 75,2 млрд євро.
Процесом, за її словами, керує Україна: визначає потреби, готує продуктові графіки, проводить закупівлі.
Перший продуктовий графік, який Україна вже подала — дрони українського виробництва. Тобто перші виплати підуть виключно на закупівлі в Україні.
Їх очікують наприкінці червня — на початку липня. Адже позика ще не активна, триває підписання угоди між Україною і ASOM, потім ратифікація Радою Європи.
Більшість постачань закупленого планують здійснити 2026 року або в першому-другому кварталі 2027-го. Для закупівель 2027 року — у першому-другому кварталі 2028-го. Але будуть винятки — наприклад, для стратегічних довгострокових потреб на зразок літаків, де постачання пізніші.
Регламент дозволяє зворотні платежі з грудня, тож Україна вже закуповує дрони, які будуть відшкодовані.
Пріоритет — українське виробництво, потім ЄС, потім зовнішні ринки (якщо продукт недоступний вчасно і в потрібному обсязі).
Окрема складність — китайські компоненти. Якщо їхня частка у виробі перевищує 25 % вартості кінцевого продукту, потрібне окреме погодження кваліфікованою більшістю держав-членів.
Мета позики також наростити виробництво компонентів і в Європі, і в Україні, і налагодити взаємне постачання на рівні комплектуючих, а не лише кінцевих продуктів.
Регламент дозволяє пріоритезувати українські замовлення в європейських компаній, але подекуди буде складно знайти реальні потужності.
Корупція — прямий ризик при таких сумах. Генеральний директорат Єврокомісії з оборонної промисловості та космосу (DG DEFIS) розробляє стратегію контролю.
Чи стосуватиметься оборонний кредит захисту енергетичної інфраструктури, Дорота Длоухі-Суліга прокоментувала коротко: «Питання енергоінфраструктури — можливо, але [цей оборонний кредит] для потреб Міноборони. Щодо цивільної інфраструктури — залежить від типу й контексту. Більше не коментуватиму».
Пріоритети України
«Мені здається, що Міністерство оборони досить непогано склало перелік пріоритетів. Це в першу чергу все, що необхідно для захисту неба: і ракети протиповітряної оборони, і великі радари тактичного радіусу, і антидронові системи, боєприпаси і так далі», — вважає Любов Шипович, співзасновниця благодійного фонду Dignitas.
На її думку, важливо також розбудовувати інфраструктуру для використання цих засобів: антидроновий захист, захист від «шахедів», радіолокаційні системи малої дальності, банально транспорт, щоб доправити ці екіпажі на позиції, генератори, зарядні станції, старлінки і так далі.
Важливі також антибалістичний напрямок і розробки власної антибалістики.
Водночас співпраця з ЄС має два аспекти, зокрема: українські компанії не готові до європейських вимог і стандартів виробництва.
«А з іншого боку, чи готова Європа послабити ці стандарти з огляду на війну, швидкість інновацій і так далі? Тут, мені здається, ми маємо йти назустріч одне одному: прокачувати українських виробників, щоб вони серйозніше ставилися до стандартів, з іншого — говорити європейським партнерам, що стандарти мають бути більш адаптивними», — вважає Шипович.