За словами голови Державної служби статистики Арсена Макарчука, щороку розрив між смертністю і народжуваністю в Україні більшає, навіть попри те, що в абсолютних цифрах людей помирає щороку менше.
«За даними Міністерства юстиції України, у 2025 році зареєстрували 485 290 смертей, у 24-му — 495 089 смертей. Це не плато, це скорочення смертності, тому що скорочується населення України», — навів він цифри.
Дітей же народилося у 2025-му, за його словами, 168 778 (що майже втричі менше за кількість померлих. — Ред.) проти 273 тисяч у 2021-му. Тобто за чотири роки кількість новонароджених з 7,3 на 1000 жінок знизилася до менш ніж шести.
«У нас системно скорочується народжуваність, і це дуже негативний демографічний сигнал, наслідки якого відчуватимемо ми, наші діти і онуки. Так само, як українська демографія досі відчуває наслідки Другої світової війни», — каже Макарчук.
З падінням народжуваності відповідно зменшується й кількість дітей у школах, додає він.
«У 22 році в нас було 322 тисячі першокласників по всій Україні, у 2025–2026 їх стало 252 тисячі. Але не через еміграцію — через демографію. Це цифри абсолютно пропорційні народженим у 2015 і 2019 роках», — додав керівник Держстату.
Щодо кількості українців за кордоном: Арсен Макарчук погоджується із загальними оцінками ООН — 5,3–6 млн. Але наголошує: усі оцінки зараз спираються на певні похідні, які описують демографічні процеси. Точним зрізом населення може стати лише перепис, але проводити його треба за півтора-два роки після завершення активної фази бойових дій.
«Демографічні процеси, соціальні процеси, які будуть після завершення воєнних дій, сильно повпливають на нас. Будуть другі, треті хвилі міграції, возз'єднання сімей і на території України, і, на жаль, за її межами. Так само люди будуть змінювати роботу, місце проживання на території України, адже в нас дуже велика кількість внутрішньо переміщених осіб.
Точно зафіксувати, що відбувається в країні, ми зможемо не раніше ніж за два роки після завершення воєнних дій. Однак уже зараз достатньо даних для того, щоб обʼєктивно оцінити картину, навести цифри», — впевнений очільник Держстату.
Для цього використовують, зокрема, дані мобільних операторів й інших приватних розпорядників. Цю практику використовують не тільки в Україні, а й у Європейському Союзі. Там, наприклад, каже Макарчук, дані booking.com дозволяють оцінити заселеність готелів набагато краще, ніж відповідна звітність. Але в нас робота з інформаційного обміну має нюанси, адже бізнес не завжди готовий до цього долучатися.
Однак робота з такими даними, ще раз підкреслив Арсен Макарчук, не скасовує важливості перепису, його незамінності, щоб здобути фактологічну інформацію, і ставлення до неї людей.
А втім, наявні цифри показують, що за чинної демографічної ситуації дефіцит трудових ресурсів в економіці складає щонайменше 2 млн людей. Саме стільки платників ЄСВ не дорахувалися на ринку праці з початку повномасштабного вторгнення, заявив керівник Державної служби статистики. Та перед ухваленням якихось рішень про трудових мігрантів, вважає він, уряду слід чітко визначитися, яку політику ми будемо реалізовувати: залучати робочі руки чи робочі мізки. Від цього й залежатиме потрібна кількість людей.
«Ми говоримо про те, яку робочу силу залучати: трудових мігрантів чи тих, хто від нас виїжджає і кого ми втратили для нашої робочої сили. Але у статистиці ключовою одиницею виміру є домогосподарство. Це не одна людина, це група людей, які ведуть спільний побут. Образно кажучи, мають спільний холодильник. Чому?
Тому що, ну в теорії, вони мають спільні доходи і спільні витрати. І різні члени домогосподарства можуть відповідати за доходи і за витрати. А витрати так само важливі в економіці нашої країни, тому що це податки і це опосередкований вплив на створення інших робочих місць у сфері обслуговування, у сфері продажів.
І тому нам нецікаво, коли наші громадяни виїжджають, живуть у Польщі і працюють у нас дистанційно, хоча, здавалося б, вони генерують тут певну додану вартість, сплачують ЄСВ, ПДФО. Але вони не витрачають гроші тут, відповідно позбавляють нашу економіку суттєвої частини», — аргументує Арсен Макарчук.
Це стосується й іммігрантів, якщо їх залучатимуть як робочу силу, додає він.
«Це будуть або короткострокові заробітчани, які, знову ж таки, надсилатимуть гроші, які вони заробляють тут, за межі України, і це матиме менший ефект для економіки країни, ніж якби вони витрачали тут, споживаючи.
Або вони привозитимуть сюди сім'ї, своїх дітей. Тоді це буде, умовно, не та цифра, якою ми зараз оперуємо, а помножте її на два-три або й більше. І це також треба брати до уваги. Тому ми говоримо не лише про трудову силу, а про міграцію домогосподарств», — зауважив очільник Держстату.
Та всі ці проблеми, вважає Арсен Макарчук, потребують системного державницького вирішення — двома-трьома політичними рішеннями ситуацію не виправити.
Читайте цей матеріал англійською.