За словами голови Державної служби статистики Арсена Макарчука, щороку розрив між смертністю і народжуваністю в Україні більшає, навіть попри те, що в абсолютних цифрах людей помирає рік від року менше.
«За даними Міністерства юстиції України, в 2025 році зареєстровано 485 290 смертей, в 24-му 495 089 смертей. Це не плато, це скорочення смертності, тому що скорочується населення України», — навів він цифри.
Дітей же народилося в 2025-му, за його словами 168 778 (що майже втричі менше за кількість померлих. — Ред.), проти 273 тисяч у 2021-му. Тобто за чотири роки кількість новонароджених з 7,3 на 1000 жінок знизилася до менш ніж шести.
«У нас системно скорочується народжуваність, і це дуже негативний демографічний сигнал, наслідки якого відчуватимемо ми, наші діти і онуки. Так само, як українська демографія відчуває наслідки Другої світової війни досі», — каже Макарчук.
З падінням народжуваності відповідно зменшується й кількість дітей у школах, додає він.
«В 22 році в нас було 322 тисячі першокласників по всій Україні, в 2025-2026 їх стало 252 тисячі. Але не через еміграцію — через демографію. Це цифри абсолютно пропорційні народженим в 2015 і 2019 роках», — додав керівник Держстату.
Що ж щодо кількості українців за кордоном — Арсен Макарчук погоджується із загальними оцінками ООН — 5,3-6 млн. Але наголошує: всі оцінки зараз спираються на певні похідні, які описують демографічні процеси. Точним зрізом населення може стати лише перепис, але проводити його треба за півтора-два роки після завершення активної фази бойових дій.
«Демографічні процеси, соціальні процеси, які будуть після завершення воєнних дій, сильно повпливають на нас. Будуть другі, треті хвилі міграції, возз'єднання сімей, і на території України, і, на жаль, за її межами. Так само люди будуть змінювати роботу, місце проживання на території України, адже у нас дуже велика кількість внутрішньо переміщених осіб.
Точно зафіксувати, що відбувається в країні, ми зможемо не раніше, ніж за два роки після завершення воєнних дій. Однак вже зараз в нас достатньо даних для того, щоб обʼєктивно оцінити картину, навести цифри», — впевнений очільник Держстату.
Для цього використовуються, зокрема, дані мобільних операторів і інших приватних розпорядників. Ця практика використовується не тільки в Україні, а й у Європейському Союзі. Там, наприклад, говорить Макарчук, дані booking.com дозволяють оцінити заселеність готелів набагато краще, ніж відповідна звітність. Але в нас робота з інформаційного обміну має нюанси, адже бізнес не завжди готовий до цього долучатися.
Однак робота з такими даними, ще раз підкреслив Арсен Макарчук, не скасовує важливість перепису та незамінність його для отримання фактологічної інформації і ставлення до неї людей.
Втім, наявні цифри вже показують, що за чинної демографічної ситуації дефіцит трудових ресурсів в економіці складає щонайменше 2 млн людей. Саме стільки платників ЄСВ не дорахувалися на ринку праці з початку повномасштабного вторгнення, заявив керівник Державної служби статистики. Та перед ухваленням якихось рішень щодо трудових мігрантів, вважає він, уряду слід чітко визначитися, яку політику ми будемо реалізовувати: залучати робочі руки чи робочі мізки. Від цього й залежатиме потрібна кількість людей.
«Ми говоримо про те, яку робочу силу залучати: трудових мігрантів чи тих, хто від нас виїжджає і кого ми загубили для нашої робочої сили. Але разом з тим, у статистиці ключовою одиницею виміру є домогосподарство. Це не одна людина, це група людей, які ведуть спільний побут. Образно кажучи, мають спільний холодильник. Чому?
Тому що, ну, в теорії вони мають спільні доходи і спільні витрати. І різні члени домогосподарства можуть відповідати за доходи і за витрати. А витрати так само важливі в економіці нашої країни, тому що це податки і це опосередкований вплив на створення інших робочих місць в сфері обслуговування, в сфері продажів.
І тому нам не цікаво, коли наші громадяни виїжджають, живуть в Польщі і працюють в нас дистанційно, хоча, здавалося б, вони генерують тут певну додану вартість, сплачують ЄСВ, ПДФО. Але вони не витрачають гроші тут, відповідно позбавляють нашу економіку суттєвої частини», — аргументує Арсен Макарчук.
Те саме, власне, стосується й іммігрантів, якщо їх залучатимуть як робочу силу, додає він.
«Це будуть або короткострокові заробітчани, які, знову ж таки, надсилатимуть гроші, які вони заробляють тут, за межі України, і це матиме менший ефект для економіки країни, ніж якщо би вони витрачали, споживаючи тут.
Або вони привозитимуть сюди свої сім'ї, своїх дітей. Тоді це буде, умовно, не та цифра, якою ми зараз оперуємо, а помножте її на два-три або й більше. І це також треба брати до уваги. Тому ми говоримо не лише про трудову силу, а про міграцію домогосподарств», — зауважив очільник Держстату.
Та усі ці проблеми, вважає Арсен Макарчук, потребують системного державницького вирішення — двома-трьома політичними рішеннями ситуацію не виправити.