Чому у висновках Діалогу Жана Моне «раптом» з'явилася тема виборів
10–12 листопада на Закарпатті відбувся дев’ятий Діалог Жана Моне за участю європейських й українських політиків. Такий формат розмов «за мир і демократію» започаткували ще в жовтні 2016 року. Після кожного раунду учасники підписували висновки, які стосувалися перебудови українського парламентаризму.
Цього разу у висновках серед традиційних питань інституційного реформування, парламентської дипломатії, необхідності етичного кодексу депутатів, захисту прав опозиції з’явилися декілька абзаців про вибори.
«Ми також дійшли згоди, що майбутні вільні та чесні національні вибори (парламентські, президентські) проводяться після завершення війни та завершення дії воєнного стану із часом, достатнім для підготовки проведення виборів (не менше 6 місяців після закінчення воєнного стану)», – йдеться у висновках, які підписали представники всіх фракцій і груп Ради 9-го скликання.
Повоєнні вибори мають відбутися на основі чинного Виборчого кодексу, зі збереженням пропорційної виборчої системи з відкритими партійними списками. Хоча ще наприкінці березня цього року в парламенті обговорювали можливість повернутися до змішаної системи з мажоритарною складовою чи перейти до закритих списків, про що LB.ua докладно писав.
У висновках Діалогу Моне пропонують не лише зберегти пропорційну систему, а й скасувати обмеження — 25% від виборчої квоти, щоб просувати кандидата у виборчому списку. Також учасники діалогу погодилися розробляти спеціальний закон про особливості проведення перших повоєнних виборів.
Перший віцеспікер Верховної Ради України Олександр Корнієнко, який також поставив підпис під актом, розповів LB.ua, що питання виборів з’явилося не просто так. Порядок денний діалогів заздалегідь формують модератори – колишній голова Європарламенту Пет Кокс і депутат Європарламенту Майкл Галер – за підсумками консультацій з депутатами ВРУ.
«Фракції та групи висловлюють свої наболілі питання, які потім лягають в основу цих діалогів. Тому питання виборів теж обговорили», — сказав Корнієнко й додав, що ці висновки не мають юридичних наслідків.
Виклики пропорційної системи виборів
Варто нагадати, що ще 16 липня 2020 року Верховна Рада проголосувала у другому читанні за закон №3485 («Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення виборчого законодавства»), у якому визначила виборчу квоту.
Виборча квота – це кількість голосів виборців, які необхідні, щоб отримати один депутатський мандат. Її визначає територіальна виборча комісія.
Того самого року вперше відбулися місцеві вибори за відкритими списками, коли не партії, а виборці визначали, хто з кандидатів у депутати може пройти до ради. У бюлетені вони ставили позначку не лише за партію, а й за певного її представника в списку, котрого хотіли б бачити депутатом від округу. Це так звана пропорційна система з преференцією.
Ще тоді правники попереджали, що відкритості списків може завадити саме виборча квота. Адже щоб потрапити до місцевої ради, кандидату слід не просто виграти у внутрішньопартійному рейтингу, а й набрати голосів більше від 25% виборчої квоти. Тож саме партії, а не виборці й далі впливають на прохідні місця.
«25% виборчої квоти – це бар’єр для руху з нижньої частини списку до прохідної. До прикладу, якщо партія поставила кандидата 40-м у списку, а проходять лише 10 депутатів, то цьому кандидату потрібно набрати не просто більше голосів, ніж інші, а й набрати понад 25% виборчої квоти», – пояснив нардеп фракції «Голос» Роман Лозинський.
Віцеспікер Олександр Корнієнко підтвердив, що результати місцевих виборів у 2020 році продемонстрували певну закритість списків. «Близько 50% депутатів місцевих рад, за оцінками профільних організацій, були обрані завдяки тому, що набрали понад 25% квоти. Але все одно це означає, що половина фактично були обрані за закритим списком. Тобто на практиці це були напівзакриті списки. Звичайно, якщо ми хочемо говорити про відкритий список, то нам краще скасувати цю квоту і зробити повністю відкриту, транспарентну систему», – заявив Олександр Корнієнко LB.ua.
Народний депутат із фракції «Слуга народу», член комітету з питань організації державної влади та місцевого самоврядування Віталій Безгін припустив, що квоту для просування по списку можуть знизити до 5%. Це слушна пропозиція, оскільки вона забезпечить реальну змагальність кандидатів, вважає він.
Однак пропорційна система з відкритими списками створює певні ризики для повоєнних виборів. На думку Безгіна, передусім у новій Верховній Раді не буде 450 депутатів.
«Звісно, якщо ми вийдемо на кордони 1991 року, то ця проблема відпадає. Але залишиться проблема неможливості провести вибори на окремих територіях через безпеку. Чи відтермінування виборів на територіях, які були довгий час окуповані. Тому з пропорційною системою з відкритими списками в новій Верховній Раді ми можемо недорахуватися приблизно 70 депутатів», – зазначив Безгін.
Нардеп вважає, що для перших повоєнних виборів оптимальна саме пропорційна система із закритими списками, яка точно гарантувала б повний склад парламенту. Вона найпростіша з погляду адміністрування. Однак наші європейські партнери називають цю систему феодальною, а громадські активісти – партійною диктатурою.
Водночас колишній заступник голови ЦВК, юрист Андрій Магера не бачить загрози у пропорційній системі з відкритими списками для представництва повного складу в новому парламенті.
«Дійсно, у повному обсязі пропорційна виборча система відкритого типу не зможе запрацювати на повоєнних виборах. Однак ніхто не скасовував можливості внести зміни до окремих статей у частині висування кандидатів, в частині формування комісій, утворення дільниць і багато чого іншого для перших повоєнних виборів», – заявив він LB.ua.
Андрій Магера нагадав, що, окрім регіональних, існує загальнонаціональний список.
«Саме регіональні формують на основі національного списку, а не навпаки. Коли в певному виборчому регіоні не відбудуться вибори, то залишки мандатів можна розподілити за загальнонаціональним компенсаційним списком. Тому насправді кожна партія зможе пропорційно зібрати всі мандати за рахунок того, що вона має загальнонаціональний список. Тоді буде 450 депутатів. Просто треба дещо модифікувати чинну систему під повоєнні вибори й передбачити певні особливості», – запропонував він.
Цілісного проєкту закону про повоєнні вибори досі немає
Голова підкомітету ВРУ з питань виборів, референдумів та інших форм безпосередньої демократії, представниця фракції «Слуга народу» Аліна Загоруйко зазначила, що у висновках Діалогу Моне слушно рекомендують провести вибори не раніше ніж через пів року після війни. На цьому неодноразово наголошувала робоча група з підготовки законодавчих змін для таких виборів, про що LB.ua також писав.
Позитивне, на її думку, у висновках положення про необхідність напрацювати єдиний закон про особливості повоєнних виборів.
Серед питань, які мав би вирішити такий акт:
– як забезпечити голосування понад 8 млн українців за кордоном;
– як актуалізувати Реєстр виборців, якого не оновлювався з 24 лютого 2022 року, враховуючи понад 6 млн внутрішньо переміщених осіб;
– як забезпечити право обирати військовим, частина яких, очевидно, навіть після закінчення ВС однаково перебуватиме на позиціях;
– чи зможуть особи, що виїхали з України на час війни, балотуватися (чинне законодавство зобов'язує кандидатів проживати на території України останні п'ять років).
Поки що на всі ці питання остаточних відповідей, тим більше сформульованих у єдиному законі, за словами Аліни Загоруйко, немає. Робоча група лише напрацювала драфт критеріїв неможливості проводити вибори на окремих територіях через безпековий фактор і час перебування в окупації, що LB.ua також уже аналізував.
Чи остаточно відмовилися проводити вибори під час війни?
Колишня віцепрем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, голова комітету парламенту з євроінтеграції, представниця «Європейської солідарності» Іванна Климпуш-Цинцадзе також підписала висновки Діалогу Жана Моне.
«Мені важливо було побачити готовність і важливий пункт у документі, підписаному представниками різних фракцій і груп. А саме – про необхідність єдності всіх політичних сил, що вкрай важливо на міжнародних майданчиках. Однак, на жаль, ми вже бачимо, як цього абсолютно не дотримуються, скасовуючи закордонні відрядження опозиційним політикам», – сказала вона LB.ua.
Народна депутатка додала, що наразі лише на папері всі представники задекларували, що вибори треба відкласти до закінчення війни. Однак певні дії влади, на думку опозиціонерки, зокрема, заборона виїжджати Петрові Порошенку й іншим представникам ЄС, є «нехорошими сигналами», у тому числі можливої підготовки до виборів.
«Я дуже розраховую на те, що якась краплина мудрості й державної позиції буде керувати владою, щоб вона остаточно відмовилася від будь-яких ідей проводити вибори під час війни», – закликала Климпуш-Цинцадзе.
Співрозмовники LB.ua в Офісі Президента, у свою чергу, переконували в тому, що тему виборів зняли. «Навесні провести президентські точно нереально. Для цього парламент мав би ухвалити всі необхідні рішення до 25 грудня. І не лише про формальне оголошення виборів. Абсолютно не вирішене питання актуалізації Реєстру, голосування за кордоном. А як будуть голосувати військові, які в окопах? Зробити цифрову систему голосування? Це ж буде суперечити Конституції», – зазначив чиновник ОП, причетний до формування політики щодо виборів.