Щоб відновити Реєстр виборців, потрібно чотири місяці
Робоча група з членів ЦВК, народних депутатів різних фракцій, міжнародних партнерів й експертів тривалий час працює над виборчими законодавчими змінами. Слід розв’язати такі проблеми: ідентифікація виборців за межами постійного проживання, голосування українців за кордоном, безпека виборів через замінування значної території та знищення виборчої інфраструктури. А ще необхідно гарантувати участь військових у виборчому процесі: не лише активне право (обирати), а й пасивне — бути обраним в органи влади.
У середині жовтня Міжнародна фундація виборчих систем (IFES) і Громадянська мережа ОПОРА передали нардепам і ЦВК дорожню карту реформування виборчого законодавства з конкретними пропозиціями. Зокрема, щодо аудиту Державного реєстру виборців, можливості пасивного виборчого права для жінок, які виїхали за кордон і перебували там понад 90 днів (нині законодавство забороняє це). Також закликали посилити чинну пропорційну виборчу систему з відкритими списками, гарантувати голосування ВПО й українців за кордоном.
Дорожня карта виборчих змін https://www.oporaua.org/vybory/dorozhnya-karta-viborchoyi-reformi-v-ukrayini-2023-v-umovah-voyennogo-chasu-24959
Цілісного законопроєкту, що визначив би особливості повоєнних виборів, досі немає, утім робоча група підготувала низку ініціатив, повідомив заступник голови ЦВК Віталій Плукар.
Перша рекомендація — оновити Реєстр виборців. Після повномасштабного вторгнення ЦВК зупинила його функціонування з безпекових міркувань. Зараз технічні роботи виконують, однак потрібно щонайменше чотири місяці, щоб довести все до пуття.
Також на деокупованих територіях повинні запрацювати органи влади, зазначив Віталій Плукар.
Розширення прав ВПО і фактор безпеки
Ще одна проблема — мільйони внутрішньо переміщених осіб. Голова Національної соціальної сервісної служби України Василь Луцик сказав, що найбільше їх зареєстрували в Харківській і Донецькій областях.
«Зараз у нас 4 млн 912 тисяч внутрішньо переміщених осіб. З них майже мільйон — це діти, більшість не братиме участі у виборах, лише невелика кількість, хто досягне 18 років. Майже три мільйони — це жінки, майже два мільйони — чоловіки», — деталізував чиновник.
З 1 серпня КМУ видав постанову про перевірки фактичного місця проживання ВПО. За два місяці Національна сервісна служба провела 5700 таких перевірок — у 80% випадках люди не зареєстровані за фактичним місцем проживання. Ця обставина стане ще одним викликом, коли оновлюватимуть реєстр виборців.
Саме тому ЦВК пропонує другу новацію — розширити застосування тимчасової зміни місця постійного голосування (ТЗМГ). Та голосування без зміни виборчої адреси.
«Заяви про зміну ТЗМГ внутрішньо переміщені особи зможуть подавати завчасно. Не пізніше ніж за 15 днів до дня голосування на відповідних виборах. Орган ведення Реєстру зможе змінити виборцю місце голосування на іншу виборчу дільницю. З обов’язковим повідомленням виборця електронною поштою або іншим засобом зв’язку», — пояснив Віталій Плукар.
ЦВК також пропонує дати їй можливість створювати додаткові виборчі дільниці, аби ВПО належно проголосували.
Більше дільниць для українців за кордоном, реєстрація в Дії та онлайн-голосування
Верховний комісар ООН у справах біженців зазначав, що у вересні поза межами України перебували 6,2 млн наших громадян. З них понад 5 млн — у Європі. За іншими даними, за рубежем зараз від 2,4 млн до 4 млн українців.
І велика кількість біженців-співвітчизників породжує ще одну проблему. Адже на президентських виборах у 2019-му змогли проголосувати лише 12,5% із тих 434 тисяч, які перебували тоді за кордоном. Якщо ж доведеться організовувати голосування мільйонів, 102 виборчі дільниці в консульських установах України точно не впораються із цим.
У ЦВК пропонують запровадити «активну реєстрацію» у списках виборців задовго до проведення виборів, аби МЗС не пізніше як за 30 днів до дня голосування подавало інформацію до ЦВК, а комісія не пізніше як за 25 днів до виборів могла створити тимчасові виборчі дільниці.
«Зокрема, поза межами дипломатичних установ», — зауважив Віталій Плукар.
Член ЦВК Сергій Постівій зазначив, що комісія розглядає реєстрацію виборців за кордоном через Дію.
«Зараз ми вивчаємо технічні питання. Активна реєстрація — звучить коротко, однак потребує кропіткої роботи», — визнав він.
Розширення виборчих прав військовослужбовців
Наступна пропозиція ЦВК — розширити військовослужбовцям можливості голосувати.
«Після завершення війни деякі військові перебуватимуть не в місцях дислокації їхніх частин. Тому як варіант — можливість голосувати на звичайних виборчих дільницях, найближче розташованих до них. Відповідно, за поданням командирів уточнюватимуть списки виборців», — розповів Віталій Плукар.
На думку голови парламентського підкомітету з питань виборів Аліни Загоруйко, у цьому контексті «вкрай важливо, аби військові не були статистами, голосуючи за вказівками тих самих командирів». Та мова не лише про можливості для військових проголосувати на звичайних чи мобільних дільницях. Їм слід забезпечити право бути обраними. За словами народної депутатки, обмежень балотуватися для військових не існує.
Чи можливі вибори під час війни?
Більшість нардепів та експертів робочої групи одностайні в тому, що в умовах воєнного стану проведення виборів може суперечити ст. 83 Конституції та прямо — ст. 19 Закону «Про правовий режим воєнного стану».
Утім представниця «Європейської солідарності» Ірина Геращенко не виключила, що навесні 2024 влада спробує провести вибори. На яких правових підставах — відкрите питання: можливий варіант посилання на Конституцію, де чітко не прописані норми про продовження каденції президента після п’яти років і в разі дії воєнного стану, вважає депутатка. Що ж до повноважності Ради, то в Основному законі ст. 83, навпаки, детально описує норми повноважності парламенту, який працює до першого засідання новообраного головного законодавчого органу.
Натомість співрозмовники LB.ua на Банковій запевнили: до президентських виборів навесні не готуються. Принаймні поки що. А от парламентські таки можуть відбутися — правда, щонайшвидше восени наступного року.
«Вірогідно, тоді знадобиться звернення до КСУ», — наголосила представниця фракції «Слуга народу» Аліна Загоруйко. «Нам дуже не вистачає тлумачення КСУ, аби закрити розмову про вибори під час війни», — погодився юрист і колишній член ЦВК Андрій Магера.