Заява Стефанчука та реакція правників
Усі півтора року великої війни представники влади та опозиції послідовно наголошували: неможливо провести будь-які вибори до закінчення дії воєнного стану. При цьому вони посилалися на чинне законодавство.
Зокрема, на статтю 19 Закону “Про правовий режим воєнного стану”:
“1. В умовах воєнного стану забороняються:
...проведення виборів Президента України, а також виборів до Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування;
2. Верховна Рада України не пізніше ніж у 90-денний строк з дня припинення чи скасування воєнного стану, якщо чергові або позачергові вибори до відповідних органів мали бути проведені в період, на який було введено воєнний стан, приймає рішення про призначення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих виборів”.
А також на статтю 83 Конституції України:
“У разі закінчення строку повноважень Верховної Ради України під час дії воєнного чи надзвичайного стану її повноваження продовжуються до дня першого засідання першої сесії Верховної Ради України, обраної після скасування воєнного чи надзвичайного стану”.
Тому проведення парламентських виборів восени цього року та президентських навесні 2024-го, про що вже писав LB.ua, за оцінками самих нардепів і юристів, неможливе.
Утім наші європейські партнери неодноразово наголошували, що демократичні процеси не слід заморожувати. А глава ПАРЄ Тіні Кокс нещодавно прямо заявив, що Україні потрібні вільні та чесні вибори, попри війну.
28 липня голова Верховної Ради Руслан Стефанчук зробив резонансну заяву, що Конституція не забороняє проводити вибори під час війни. І невдовзі це питання “буде актуалізоване”.
«Чисто з правової точки зору дивно чути таку заяву спікера та доктора юридичних наук. Бо закон про правовий режим воєнного стану також приймався на основі Конституції. Частина 4 ст. 83 говорить, що в разі закінчення повноважень ВРУ під час дії ВС і надзвичайного стану її повноваження продовжуються до першого дня засідання ВРУ нового скликання після скасування ВС та проведення виборів. Як на мене, норма чітка, зрозуміла, жодних двозначностей немає. І бути не може, – заявив LB.ua член ЦВК (від 19 лютого 2004 -го, повторно – від 8 грудня 2004-го, з червня 2007-го – заступник голови ЦВК) Андрій Магера. – На моє глибоке переконання, принцип вільних виборів неможливо реалізувати в умовах ВС чи надзвичайного стану з обмеженням певних прав і свобод громадян. Тому апріорі під час ВС будь-які вибори провести неможливо. У протилежному разі це буде імітація вільних виборів”.
Колишній суддя Конституційного Суду (у 1996–2005 роках) і голова Центральної виборчої комісії (у 2007–2013 роках) Володимир Шаповал звернув увагу на те, що відсутність прямої заборони на вибори в Конституції ще не означає, що можна все: “Бо є стаття 19 Конституції, де один з важливих принципів: орган державної влади чи посадова особа може діяти в межах та порядку, які визначені Конституцією та законами. Те, що передбачено, дозволено. Інше – ні. Вибори заборонені під час дії воєнного стану. Оголошувати їх не можна за законом і відповідно до Конституції, статті про повноваження органів влади чи посадових осіб”.
Правник прогнозує, що в разі проведення виборів наступного року можливі подання до КСУ щодо їхньої легітимності: “Утім хто колись на це зважав. Влада завжди права, бо в неї ресурси. Усі це розуміють. На жаль, і судді того ж КСУ. Очевидно, що “слуги народу” на це і розраховують. Політика ґвалтує конституційне право”.
Чи можливі вибори під ракетними атаками?
Позиція спікера серйозно стурбувала депутатів.
“Уже кілька днів триває жвава дискусія в партійному чаті на цю тему, – розповів нардеп “Слуги народу”. – Більшість вважає, що це страшилки для нас, аби ми справно голосували. Яким чином провести вибори, якщо міста постійно обстрілюють?”
“Хто мені може пояснити, наприклад: у разі повітряної тривоги всі мають спуститись в укриття. А якщо немає укриття? А якщо є, то хто має лишитись і сторожити урни з бюлетенями, невикористані бюлетені, журнали, – запитав інший нардеп. – Закон гарантує безперервність виборчого процесу. Якщо я прийшов на дільницю о 18-й, а пролунала тривога і вона триває три години? Виборчий процес закінчився о 20:00 Мене позбавили мого виборчого права? Далі: мішки з бюлетенями треба доставити з ДВК у ТВК. У мене це 50–100 км. Хто візьме на себе відповідальність за життя членів комісії, які це робитимуть? Засідання ТВК про встановлення результатів – не менш ніж три доби, воно безперервне. І ще купа всього”.
“Я не уявляю, як можна безпечно провести вибори під час війни, ракетних обстрілів, повітряних тривог? Яким чином забезпечити відкритість, прозорість виборчого процесу, як забезпечити можливість агітації, політичної конкуренції під час повномасштабної війни, – зазначив представник фракції “Слуга народу” Павло Фролов. – Як забезпечити виборчі права військовослужбовців на лінії фронту, мільйонів переселенців… Уже абсолютно зрозуміло, що навіть для перших післявоєнних виборів потрібно змінювати виборче законодавство і врегульовувати поставлені війною питання знищеної виборчої інфраструктури, голосування чотирьох мільйонів виборців, які перебувають за кордоном, а також п'яти мільйонів внутрішньо переміщених осіб”.
Представник “Голосу” Ярослав Железняк також переконаний, що вибори під час війни малоймовірні: “Прямої заборони Конституції справді немає. Але є заборона на розпуск за пів року до президентських чи парламентських виборів. Тому тут є колізія. Плюс немає голосів за зміни до закону про правовий режим воєнного стану. Самі “слуги” не голосуватимуть, бо більшість з них розуміє, що не потрапить у нову Раду. Так само не голосуватимуть “ЄС”, “Батьківщина” та групи ОПЗЖ. Просто таким чином Офіс Президента тренує депутатів. Не більше і не менше. Ми це вже проходили мільйон разів. Нічого нового”.
З ним погоджується співрозмовник LB.ua в “Слузі”, який зазначив: більшість його колег проти виборів до завершення війни: “Я не бачу, щоб реально готувалися до виборів президента та Ради навесні наступного року. Гадаю, що ця заява спікера – один з механізмів впливу на депутатів, на їхню поведінку та голосування. Але об’єктивно підготовки до виборів немає. Якщо захочуть провести вибори за будь-яку ціну, то вони точно не будуть відповідати всім міжнародним демократичним стандартам”.
Співрозмовник LB.ua в керівництві парламенту теж скептично оцінює вірогідність проведення виборів наступного року.
“Конституція наче і не забороняє прямо, але важко зрозуміти, що з тими результатами виборів робити. Є варіант, що буде неможливо, аби новообрана Рада вступила у повноваження, тобто прийняла присягу. Мати невизначений час дві Ради: обрану і чинну – це взагалі "дурдом" для мирної країни, не те що для держави у стані війни, – переконаний він. – Але наразі ця дискусія не стільки про юридичний бік, це зрозуміло. Вона більше про моральний бік: чи варто зараз “грузити” народ, який у війні зі щоденними обстрілами, ще й виборами? Це буде політичний процес, бруд… Як забезпечити доступ до реалізації пасивного та активного виборчого права як мінімум трьом категоріям виборців: військовим, ВПО та переселенцям до Європи... Скільки часу та ресурсів треба для бодай тимчасового відновлення виборчої інфраструктури? Це все питання на поверхні. А є ще глибокі, як-от: де межа проведення виборів, якщо ми деокуповуємо території. У Херсоні проводимо чи ні? А в деокупованому селищі, яке було в окупації з 2014 року?”
Вибори просять партнери?
Посилаючись на заяву Тіні Кокса, співрозмовник у керівництві парламенту водночас додав, що бажано знайти механізми змінюваності влади, бо це ключова вимога до демократичних країн: “Повірте, що, крім Тіні Кокса, який це сказав публічно, ще є багато представників посольств, які говорять і натякають про це непублічно”.
“Неофіційно партнери нам кажуть, що Ізраїль воює понад 30 років і проводить вибори, – розповів ще один нардеп зі “Слуги”, який побажав залишитися неназваним. – Тому вважаю, що вони будуть дотискати щодо проведення виборів навесні наступного року. Скоріше за все, доведеться провести президентські вибори та парламентські, але не одночасно. Зі зрозумілих причин: партнери хотіли б перезавантажити уряд і парламент, щоб нова Рада не була повністю підконтрольна президентові, а уряд був коаліційним. Це про стримування та противаги”.
Одразу кілька представників фракції “Слуга народу” повідомили LB.ua, що голова партії Олена Шуляк проводила нараду, на якій нібито попередила партійців про підготовку до виборів наступного року.
LB.ua звернувся за коментарем до пресслужби пані Шуляк, однак відповіді так і не отримав.
ЦВК: підготовки немає, проте вибори провести можливо
Член ЦВК Юрій Мірошниченко (призначений за квотою ОПЗЖ) запевнив LB.ua, що “меседжу про підготовку до виборів у нас немає. Якщо навіть були якісь запити ЦВК (щодо вартості друку бюлетенів), то все це відбувається в межах бюджетного процесу на наступний рік. Це абсолютна нормальна та повсякденна робота. Не виключаю, що ми просто готували бюджетну пропозицію. Можливо, у контексті загальної нервозності зараз хтось звернув увагу на це. Утім наразі вибори ми провести об’єктивно не можемо, за законодавством. Немає навіть змін на перші повоєнні вибори”.
Водночас інший співрозмовник LB.ua в ЦВК не виключив, що провести вибори 2024 року можливо: “Багато хто очікує, що президентські та парламентські вибори будуть об’єднувати. Проголосують окремий закон для цього. Обговорюють також питання зміни виборчої системи – на пропорційну із закритими списками (зараз відкриті, з преференцією). Якщо буде політична воля, то весна 2024-го – це реально. І закони приймуть, і строки агітації підкоректуємо, і процедуру голосування, і в строки впишемося”.
В Офісі Президента вибори не обговорюють
Заступник керівника Офісу Президента Андрій Смирнов у розмові з LB.ua наголосив, що в Конституції немає заборони на проведення виборів під час дії ВС.
“Це питання в Основному законі не розкрито. Немає жодної норми, яка забороняла б проведення виборів під час такого правового режиму. Єдина норма, яка це забороняє, міститься в законі. Внесення змін до цієї норми фактично може розблокувати питання виборчого процесу під час ВС. Усе дуже просто. Більше не потрібно ухвалювати додаткові законодавчі зміни”, – вважає він.
Натомість джерело в ОП зазначило що "історія з виборами виникла не вчора і не сьогодні. Вона почала літати ще пів року тому. Тоді це були профілактичні чутки, аби привести трохи до тями парламент. Зараз я не бачу навіть реальних ознак того, що вибори готуються. Ми сигналів точно не давали. Стефанчук просто озвучив очевидні речі та норми Конституції. Хоча позиція президента, усіх нас незмінна: вибори під час ВС проводити не слід. Усе. Крапка. Якщо хтось із депутатів говорить, що відчуває вибори навесні чи восени, то це смішно. Виборчий процес можна сховати за стінами Банкової, але не на самій Банковій. Якби я його бачив тут, хаотичні чи навіть лінійні процеси, то сказав би. Тому поговорили і заспокоїлися”.