Наліт дронів СБУ другого березня став дуже болючим для ворога. Генштаб офіційно підтвердив ураження двох новітніх фрегатів проєкту 11356Р — «Адмірал Ессен» та «Адмірал Макаров». Кожен із них є носієм восьми «Калібрів». Удар припав точно в середню надбудову, де розташований основний командний пункт та інтегрована система управління.
Оскільки ці кораблі не мають важкого бронювання, вибухи бойових частин дронів та пожежі прошили нутрощі наскрізь. Пошкоджено комплекс радіоелектронної боротьби ТК-25 та радари МР-90 «Орєх», які відповідають за наведення зенітних ракет. Тепер ці корита не можуть ні стріляти, ні бачити, а їхній ремонт у Новоросійську затягнеться на місяці.
Важливо розуміти синергію цих ударів: ми вдруге за короткий час проходимо систему ППО Новоросійська, палимо флот безпосередньо біля причальних стінок та обробляємо інфраструктуруЗа логікою, при появі дронів у повітрі флот має виходити в море, щоб мати простір для маневру. Але там у них паніка від наших безекіпажних катерів (БЕК) та підводних дронів, які чекають на рейді. Вони загнані в кут і змушені ловити «обличчям» прильоти з неба прямо в порту.
Крім фрегатів, ГШ підтвердив «прильоти» по морському тральщику «Валентин Пікуль» та пошкодження двох малих протичовнових кораблів — «Єйськ» та «Касімов». Всі вони потенційно ремонтопридатні, але це робота на довгу перспективу, що виводить їх з гри тут і зараз, навантажує доки (ну не в Крим же їх тягнути).
Продавлювання фронту та роль СБС: фінансова м'ясорубка
Сили безпілотних систем (СБС) зараз планомірно розкурочують ППО в оперативно-тактичному тилу. Курочка по зернятку клює: фронтову ППО на Запорізькому та Херсонському напрямках ми відверто продавили. Останнім часом ми мінуснули ЗРК «Бук», комплекс «Тор» та два «Панцирі» безпосередньо на лінії зіткнення.
Окремо варто виділити знищення силами ГУР рідкісної РЛС комплексу С-500, яку росіяни вважали «невразливою» для ударів з повітря. Це сталося глибоко в тилу Криму, що вкотре ставить питання про дієвість їхнього захисту.
Ще один «Панцир» утилізували в Маріуполі, а контрольний удар — втрата «Панциря» в самому Новоросійську під час відбиття нальоту 2 березня. Там же ми знищили радар наведення 30Н6Е2 комплексу С-300ПМУ-2 «Фаворит». Те, що мало захищати стратегічне угрупування та базу флоту, саме перетворилося на мішень.
Збиток від цієї кампанії гігантський. Якщо рахувати в доларах: знищена ППО — це сотні мільйонів. Плюс два фрегати (це майже мільярд вартості), тральщик, швидкісні катери «Тунець», три вертольоти та удар по нафтобазі. Сумарний рахунок за цей короткий період впевнено перевалив далеко за мільярд доларів.
Пастка на вишці та вертольотопад у Криму
Через наші постійні рейди до Новоросійська росіянам стало дуже неспокійно. Вони намагаються лізти на вишки типу «Сиваша», щоб виставити там «очі» у вигляді РЛС та станцій РЕБ. Це їхня спроба створити контур безпеки та перехоплювати наші морські дрони Magura та Sea Baby заздалегідь.
Колись вони погрожували блокадою зернового коридору, а сьогодні у фактичну морську блокаду їх взяли ми. Таке «СВО по плану» мені цілком подобається.
Ворожу групу на одній із таких вишок атакували наші морські дрони. Опори підірвані, серед десанту з’явилися вбиті та поранені. На евакуацію прилетів гелікоптер Ка-27, але наш баражуючий боєприпас влупив йому прямо в кабіну. Тепер окупанти дружно вмирають там на вишці без медичної допомоги — дріб’язок, а приємно.
ГУР також дістав ще один Ка-27 безпосередньо в Криму на аеродромі підскоку, коли той проходив техобслуговування. До цього додаємо Мі-8, який під Бєлгородом потрапив під «дружній вогонь» власних систем ППО, що в паніці полювали на наші дрони. Загинули не тільки пілоти, а й обидва бортові стрільці. Три знищені вертушки за раз — це солідний результат.
Шесхаріс та параліч нафтового експорту
Удар по терміналу Шесхаріс 2 березня — це постріл у серце російського експорту. Там уражені шість із семи нафтоналивних стендерів — спеціальних рукавів, через які нафта йде в танкери. Це найбільший термінал РФ, через який проходить до третини всього їхнього морського експорту нафти. Пошкодження сплітерів (фракційних колон для розділення нафти) та насосної інфраструктури означає зупинку валютної виручки на місяці вперед. Без західних комплектуючих швидко відновити такий об'єкт майже неможливо.
Як це взагалі стало можливим? Своїми атаками по нашій енергетиці вони випустили ракет на мільярди, сподіваючись на швидкий блекаут. Але терор та таргетування моралі не спрацювали. Натомість вони дали нам дорогоцінний час прокачати власні засоби доставки та тактику їхнього застосування.
Сьогодні їхнє ППО не в повному завантаженні: десь техніка не в бойовій готовності, десь — на ремонті, десь — просто виснажена. Ми маємо чіткі графіки ввімкнення їхніх РЛС та детальні супутникові знімки кожного об’єкта. У стратегічному бомбардуванні той, хто атакує, завжди має перевагу, бо він обирає час і місце удару.
Ураження головної бази флоту та Шесхаріса — це і є класичне стратегічне бомбардування нового покоління, реалізоване дронами.
Головний підсумок: росіяни фактично віддали нам ініціативу в Причорномор'ї. Вони більше не господарі ситуації навіть у власних портах. Сподіваємося, спалених танкерів та газовозів з величезними дірками в бортах ставатиме все більше. Подивимося на їхнє бажання воювати так 20 років, як колись мріяв їхній цар Петро I. Сьогодні така війна обходиться занадто дорого навіть для великої імперії.