Вторгнення у Польщу
Поодинокі дрони опинялися в повітряному просторі Європи й раніше, проте 10 вересня стався безпрецедентний випадок: під час масованої атаки Росії на Україну 19 російських дронів залетіли на територію Польщі. Через це закривали аеропорти Жешува, Любліна, Варшави. У Польщі вперше віддали команду не просто підняти авіацію, а й задіяти її для збиття БпЛА.
Уламки дронів упали у п'яти воєводствах, найбільше — у Люблінському. Їх знаходять досі, зокрема, 4 жовтня мешканці Мазовецького воєводства повідомили про підозрілі об'єкти поблизу села Заремби Вархоли.
Варшава у відповідь на атаку задіяла 4 статтю НАТО, що передбачає консультації. Члени Альянсу проконсультувалися і вирішили розгорнути операцію «Східний вартовий», що передбачає передачу Польщі додаткової авіації, покликаної захищати її повітряний простір. Окремо польська влада поспілкувалася з президентами США і України. Володимир Зеленський запропонував полякам і всім іншим охочим союзникам повчитися збивати дрони в українських військових. Польська влада цією можливістю скористалася і відправила своїх військовослужбовців переймати досвід. Щоправда, не до України, яка щодня відбиває дронові атаки, а до Данії: саме туди вирушила українська військова делегація ділитися з партнерами тонкощами боротьби з російськими БпЛА.
Водночас польська влада заявила, що ці дрони не становили загрози, бо в їхніх уламках не знайшли бойової частини. Схожого висновку дійшли і в НАТО, хоча й побачили ознаки навмисного вторгнення дронів.
Румунія, Норвегія, Данія, Франція, Німеччина… Хто наступний?
Атака 10 вересня була найзухвалішою (поки що), але не останньою. З того дня почався відлік численних дронових інцидентів, що охоплюють усе ширшу європейську територію. Уже через три дні, 13 вересня, одинокий російський дрон залетів до Румунії. Бухарест рішуче підняв у повітря авіацію, але так і не задіяв її. Дрон заглибився в Румунію на відстань близько 10 кілометрів й оперував у повітряному просторі країни НАТО близько 50 хвилин. Що сказала румунська влада? Правильно: дрон не летів над населеними пунктами і не становив загрози для них.
У Норвегії було вже декілька повідомлень про дрони. Зокрема, 30 вересня в норвезькому місті Бреннейсунн помітили невідомий безпілотник, через який призупиняли роботу місцевого аеропорту.
Станом на 30 вересня про «невідомі дрони» повідомляли також Литва, Латвія, Естонія, Данія, Німеччина, Франція. Літали вони переважно не будь-де, а над об’єктами інфраструктури, зокрема аеропортами.
До слова, у Литві дрони помітили ще задовго до атаки на Польщу — 28 липня. На думку міністра оборони країни, вони з високою імовірністю прилетіли з Росії. Литва просила НАТО допомогти посилити ППО.
У Франції 22 вересня дрони помітили біля військової бази Мурмелон-ле-Гран. У Міноборони Франції зазначили, що наразі немає жодних підстав говорити про іноземне втручання, повʼязане із запуском безпілотників. Цікаво, що минулого року військова база Мурмелон-ле-Гран приймала частину українських військових, яких навчали у Франції.
26 вересня 2025-го неідентифіковані дрони помітили поблизу військових об'єктів у Данії — після кількох аналогічних випадків біля п’яти аеропортів і об'єктів критичної інфраструктури того ж тижня. Аеропорт Копенгагена закривали на декілька годин через виявлення значної кількості БпЛА. У НАТО на це пообіцяли «ще більше посилити пильність» у регіоні Балтійського моря.
Дрони літали і над північним німецьким місто Шлезвіг-Гольштейн, що межує з Данією.
«Міська поліція зараз значно посилює заходи захисту від дронів і також координується з іншими північними землями Німеччини», — цитує Euronews місцеву міністерку внутрішніх справ Сабіну Зюттерлін-Вак.
27 вересня дрон помітили над гідроелектростанцією у Фінляндії.
4 і 3 жовтня дрони літали над Мюнхеном.
За українськими даними, для запуску дронів над Балтійським морем Росія могла використовувати танкери.
Данія і Норвегія оголосили про намір спільно розслідувати ці інциденти. Прем’єрка Данії Мете Фредеріксен назвала проліт дрона над Копенгагеном найсерйознішою атакою на данську критичну інфраструктуру й додала, що особи тих, хто стоїть за гібридною атакою, продовжують встановлювати, але не можна виключати Росію. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що інфраструктура Євросоюзу під ризиком.
Тим часом Росія порушувала повітряний простір НАТО не лише дронами, а й пілотованими літаками. І все це на тлі тієї самої дронової ескалації в Польщі. 19 вересня одразу три російські винищувачі порушили повітряний простір Естонії та перебували там 12 хвилин. Країна у відповідь задіяла ту саму 4 статтю НАТО, що й раніше Польща.
«Антидронова стіна» і «Крила оборони»
Попри явно не випадковий, даруйте за каламбур, характер усіх цих випадків, у Європі поки що не обговорюють нові заходи проти Росії — лише анонсують, що посилять засоби боротьби.
У Єврокомісії вважають, що систему протидії ворожим безпілотникам можна створити впродовж року.
«Один рік — це реалістичний термін. Тепер ми працюватимемо з державами-членами, щоб до цього дійти», — сказав офіційний представник ЄК Тома Реньє на брифінгу, коментуючи підсумки наради країн ЄС і України, присвяченої ініціативі «збудувати стіну проти безпілотників».
На запитання, чи передбачає проєкт знищення всіх дронів, що прилітають, пан Реньє відповів, що воліє виявити обережність у цьому. Водночас підтвердив, що «Антидронова стіна» матиме подвійну функцію — виявлення дронів і реакція на їхні прильоти.
У Данії в рамках спільних навчань «Крила оборони» українські фахівці поділилися з партнерами досвідом протидії ударним БпЛА. «Українські військові прибули до Данії, щоб підтримати партнерів у зв’язку із ситуацією, повʼязаною з появою невідомих безпілотників над країною», — уточнили в Генштабі ЗСУ.
А тим часом майже через місяць після масованої атаки на Польщу «невідомі» безпілотники продовжують безперешкодні польоти над європейськими містами.