Європейська комісія готова допомогти Україні відновити та запустити інституції, спрямовані на боротьбу з корупцією.
Про це під час засідання Парламентського комітету асоціації Україна-ЄС, яке відбулося в онлайн-режимі, говорили представники інституцій ЄС - заступник гендиректора Генерального директорату з питань сусідства та переговорів щодо розширення ЄС Катаріна Матернова і виконавчий директор з питань Росії, Східного партнерства, Центральної Азії та ОБСЄ Зовнішньої дипломатичної служби ЄС Люк Девін, передає "Інтерфакс-"Україна".
Як відомо, Україна переживає конституційну кризу після того, як 27 жовтня Конституційний Суд України визнав неконституційними низку положень законодавства у сфері боротьби з корупцією, зокрема створені раніше антикорупційні органи та електронне декларування.
Коментуючи проголосований Верховною Радою 4 грудня законопроєкт, яким було відновлено кримінальну відповідальність за недостовірне декларування, Матернова заявила, що це - "перший крок у правильному напрямку, проте не достатній для того, відновити повним обсягом антикорупційну архітектуру".
"Наскільки ми розуміємо, президент Зеленський очікує думки Венеціанської комісії до того, щоб підписати цей закон. Ми це схвалюємо. У нас є наші колеги і проекти у сфері правосуддя, у сфері антикорупції, які готові працювати у реальному часі з владою, членами ВР, щоб привести назад антикорупційну архітектуру в контексті ширшої реформи у сфері правосуддя", - додала вона.
Представник Єврокомісії висловилася за те, щоб в Україні було "знову запущено процеси, спрямовані на те, щоб зробити сферу правосуддя сильною і надійною частиною української системи".
"Ми працюватимемо з вами, щоб зробити Україну сильною і більш стійкою у сфері громадянського суспільства, державних інституцій, економіки, і щодо зовнішнього шоку - збройного конфлікту, глобальної пандемії, і внутрішнього шоку, який виходить від опору реформам, дезінформаційних кампаній і, що більш важливо, втрати довіри громадян. Ми готові працювати з вами, щоб знову розпочати реформу Вищої ради юстиції та Вищої кваліфікаційної комісії, а також всієї антикорупційної архітектури", - наголосила Матернова.
Девін констатував, що "за останні декілька місяців ми бачили деякий негативний розвиток в українському порядку денному реформ".
"Нещодавнє рішення КСУ зробило негативні наслідки на українську антикорупційну архітектуру і поставило під питання річні зусилля у сфері боротьби з корупцією. Це рішення знову підтвердило, що міцна реформа у сфері правосуддя залишається важливою, а боротьба з корупцією стикається з постійними викликами", - вважає він.
Європейський дипломат упевнений, що також мають бути відповідні процедури, які можуть застосовуватися до некомпетентних або корумпованих суддів.
"Ми закликаємо уряд і Верховну Раду відновити терміново антикорупційне законодавство і відновити законодавство у сфері декларування. Ми занепокоєні нещодавно проголосованим законом про декларації, який демонструє низку недоліків. У найближчій і середньостроковій перспективі ми закликаємо уряд і всі орієнтовані на реформи органи зібратися разом і послати сигнал про те, що Україна прихильна незворотності реформ, чого ще немає", - упевнений Девін.
Як приклад він навів відсутність кримінального переслідування за махінації з ПриватБанком.
"Це може послати сигнал усім, зокрема і міжнародним партнерам, що Україна готова зміцнювати верховенство права. Ми готові підтримувати Україну, щоб досягти стабільного процвітання для народу", - додав дипломат.
Нагадаємо, у серпні КСУ визнав неконституційним Указ президента про призначення Артема Ситника директором НАБУ. Суд дійшов висновку, що п'ятий президент Петро Порошенко підписанням указу про призначення Ситника у 2015 році перевищив свої повноваження. Згідно з рішенням КС, призначати та звільняти директора НАБУ повинен Кабінет міністрів.
У НАБУ назвали рішення КС політично вмотивованим і звернули увагу на те, що рішення було ухвалене в рекордно короткий термін, невдовзі після оприлюднення так званих “плівок ОАСК”, на яких задокументовано розмови щодо “керованого правосуддя в Україні”, у тому числі й стосовно ухвалення рішень КСУ.
У Європарламенті заявили про загрозу безвізу через відбір керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Тоді Рада з третьої спроби затвердила представників у конкурсну комісію. У Європарламенті заявили, що "український парламент проштовхує кандидатів, які не мають досвіду та доброчесності, до вибору голови САП", тому українська влада "ставить під загрозу безвізовий режим з ЄС та подальшу допомогу в розмірі 1,5 млрд євро".
28 жовтня КСУ оприлюднив рішення, яким визнав неконституційними низку положень закону України "Про запобігання корупції" та кримінальну відповідальність за декларування недостовірної інформації. Тобто електронне декларування в Україні з 28 жовтня фактично ліквідоване. З 19-ї години НАЗК закрило доступ до Єдиного державного реєстру декларацій про доходи.
В ЄС заявили, що стурбовані рішеннями КСУ про діяльність антикорупційних органів, і що вони можуть стати підставою для тимчасового припинення безвізового режиму, і закликали Україну навести порядок в антикорупційній роботі.