Офіційний представник Європейської зовнішньополітичної служби заявив, що рішення Конституційного суду України з антикорупційного законодавства має далекосяжні наслідки для всієї антикорупційної роботи.
Про це повідомляє "Інтерфакс-Україна".
"Рішення також ставить під сумнів ряд міжнародних зобов'язань, які Україна взяла на себе по відношенню до своїх міжнародних партнерів, включаючи ЄС", - йдеться в комюніке, поширеному у вівторок в Брюсселі.
У документі наголошується, що боротьба з корупцією - це одне з ключових зобов'язань України в рамках угоди про асоціацію, недавно узгодженої програми макрофінансової допомоги ЄС і процесу лібералізації візового режиму.
"У той же час ми відзначаємо складність ситуації і цінуємо терміновість, з якою президент і уряд хочуть її врегулювати", - сказано в заяві.
ЄС закликає українську владу "в найкоротші терміни відновити законодавство про електронне декларування активів і відповідні завдання Національного агентства з протидії корупції, а також стабілізувати правовий статус Національного антикорупційного бюро України до 16 грудня як крайнього терміну, встановленого Конституційним судом".
"Надійна судова реформа як і раніше необхідна на благо всіх українців. Ми закликаємо президента, уряд і Верховну Раду працювати разом над пошуком всеосяжного і стійкого рішення. ЄС готовий підтримати наших українських партнерів в цих зусиллях", - наголошується в повідомленні.
Нагадаємо, 28 жовтня КСУ оприлюднив рішення, яким визнав неконституційними низку положень закону України "Про запобігання корупції" та кримінальну відповідальність за декларування недостовірної інформації. Тобто електронне декларування в Україні з 28 жовтня фактично ліквідоване. З 19-ї години НАЗК закрило доступ до Єдиного державного реєстру декларацій про доходи.
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба назвав рішення КСУ "серйозним ударом", але зазначив, що воно не руйнує взаємодію України із західними партнерами. При цьому міністр наголосив, що необхідно подолати негативні наслідки цього рішення.
У вересні у Європарламенті заявляли про загрозу безвізу через відбір керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Тоді Рада з третьої спроби затвердила представників у конкурсну комісію. У Європарламенті заявили, що "український парламент проштовхує кандидатів, які не мають досвіду та доброчесності, до вибору голови САП", тому українська влада "ставить під загрозу безвізовий режим з ЄС та подальшу допомогу в розмірі 1,5 млрд євро".
Крім того, речник ЄС із зовнішньої політики Петер Стано закликав український парламент терміново змінити закон про НАБУ, окремі положення якого КС визнав неконституційними. Він додав, що незалежність бюро - умова безвізу та макрофінансової допомоги.
Президент Зеленський запевнив, що безвізовому режиму нічого не загрожує.