Станом на 2026 рік НРК виконали десятки тисяч бойових і допоміжних місій, що свідчить про масове впровадження та достатньо високу практичну ефективність. Україна фактично формує нову модель ведення війни, де частину функцій піхоти, логістів і медиків поступово доручають роботизованим платформам.
Сили оборони експлуатують декілька груп НРК. Найпоширеніші підвозять боєприпаси і продовольство, евакуюють поранених і доставляють обладнання. Ці системи стали критично важливими через панування у повітрі FPV-дронів, які роблять надзвичайно небезпечною традиційну логістику.
Але поступово свої ніші займають суто бойові НРК, які оснащують кулеметами, гранатометами, вибуховими зарядами і які діють як дистанційно керовані вогневі точки, штурмові платформи або платформи-камікадзе.
НРК також ведуть відеоспостереження, розвідку позицій противника, коригують вогонь.
Більш спеціалізованими є платформи для мінування/розмінування, евакуації пошкодженої техніки. Був випадок, коли один БпЛА прилетів евакуювати пошкодженого «побратима».
Набувають популярності універсальні модульні платформи на кшталт UNEX UGV — амфібійна, має низький тиск на ґрунт, тобто не активує міни, здатна виконувати бойові, логістичні й інженерні задачі, змінюючи корисне навантаження.
Найпоширеніші й найуспішніші в Силах оборони логістичні UGV (здебільшого безіменні серійні платформи внутрішньовійськового чи волонтерського виробництва), модульні універсальні платформи та FPV-керовані наземні дрони. Секрет популярності — низька вартість, швидке виробництво, простота опанування.
Існування і розвиток тактики kill zone вимагає від НРК універсальності, високої прохідності, простоти, масовості й дешевизни. Саме НРК беруть на себе високоризикові місії в межах kill zone.
Перебіг війни вже показав, що майбутнє якщо не настало, то десь близько. Цього року НРК Сил оборони здійснили повністю роботизований штурм: захопили позицію противника виключно за допомогою НРК і БпЛА без піхоти, при цьому роботи втрат також не зазнали. Це фактично перший задокументований кейс роботизованого бою.
Якщо зазирнути в тил, то можна побачити масову роботизацію логістики (точніше роботизацію транспортного забезпечення). НРК виконали понад 22000 місій за кілька місяців, замінивши людей у найнебезпечніших зонах. Усе частіше наземні роботи використовують не лише для евакуації поранених, але й для евакуації пошкоджених БпЛА (розвідувальний борт з гарною денною та нічною оптикою, зв’язком і системами протидії РЕБ коштує під сотню тисяч євро, часто й більше, тому шкода таке втрачати), пошкодженої бойової техніки.
Українська індустрія НРК складається з понад 280 компаній, утім ринок цих систем залишається надзвичайно фрагментованим і динамічним. Ключову роль відіграють стартапи і приватні компанії, здатні швидко адаптуватися до вимог фронту. Цікавими тенденціями цього кластеру залишаються відсутність монополії, швидкі, іноді за декілька діб, ітерації обладнання, тісна взаємодія з військами.
Тут широко застосовують інновації, серед них головними є модульність (одна платформа — багато задач через заміну корисного навантаження), масовість і дешевизна (ставку роблять не на ідеального робота, а на тисячі простих систем), стійкість до радіоелектронного придушення через використання альтернативних каналів зв’язку чи управління по оптоволокну (у деяких системах), інтеграція з БпЛА, що дозволяє виконувати інтегровані місії UAV + UGV, зокрема, мати в одному контурі розвідку з повітря та дії на землі, напівавтономність. Широко тестують АI-рішення, розвивають автономну навігацію, AI-навігацію, swarm-взаємодію, тактику автономних штурмових дій.
Сили оборони, безумовно, оцінили НРК і масштабуватимуть їх застосування. Очікувана чисельність НРК сягне до кінця року 25000 комплексів, можливо, буде й більше. Автоматизують 80–100 % підвозу в тактичній ланці, частково НРК замінять піхоту під час захоплення позицій, ведення вогню, утримання рубежів.
НРК успішно інтегрують у бойову діяльність військ. Уже формують підрозділи, що спеціалізуються на застосуванні НРК.
Україна стала світовим лідером у практичному бойовому застосуванні наземних роботизованих комплексів. Ключовими факторами цього успіху стали масовість і дешевизна, швидка адаптація технічних рішень до вимог військ, інтеграція з БпЛА, орієнтація на збереження життя особового складу.
НРК уже не експеримент. Це повноцінний елемент сучасної війни. У найближчі роки їхня роль лише зростатиме, а досвід України, ймовірно, стане основою нової військової доктрини у світі.
