Розміщення політичної реклами у Facebook вже доволі традиційне. Платформа належить до найпопулярніших, а проте когось вона відштовхнути, адже її бібліотека витрат на політичну та соціальну рекламу є публічною.
З одного боку, це дозволяє громадськості оцінити, на що йдуть кошти політиків і партій, а з іншого — додає недоброчесним силам бажання шукати для розміщення менш прозорі майданчики, як-от Telegram. Рух ЧЕСНО вже досліджував, як розвиваються там анонімні канали та кого вони пропагують.
Серед політиків лідерами за витратами у Facebook зі своїх та афілійованих сторінок є нардеп Вадим Столар, мер Мелітополя Іван Федоров і голова Хмельницької обласної ради Віолета Лабазюк.
Фігурант Реєстру зрадників Вадим Столар — нардеп, обраний від забороненої ОПЗЖ, нині член групи “Відновлення України”. Він рекламує іменний фонд.
Примітно, що робить це не лише у Facebook, а й Google, де розцінки значно вищі. Лише за останній місяць, за даними Центру прозорості реклами від Google, фонд Вадима Столара запустив близько 500 оголошень.
Під час попереднього моніторингу Рух ЧЕСНО з’ясував, що опубліковано близько 40 рекламних оголошень фонду. Водночас витрати на рекламу у Facebook дещо поменшали.
Це не єдиний благодійний фонд у топі. З-поміж провідних — структура екснардепа “Слуги народу” Олександра Трухіна. Політик склав мандат після того, як у ЗМІ з’явилося відео, де він просить поліцейського дозволити “по-тихому” піти в ліс після ДТП. Уклавши угоду зі слідством, він визнав провину і, за її умовами, протягом місяця мусив скерувати 6 млн гривень на ЗСУ.
Нині його організація активно запускає рекламу у Facebook, у постах і фото дописів часто з’являється сам колишній нардеп.
Freedom Space — це проєкт “слуги” Андрія Богданця, що облаштовує укриття у школах. У рекламних дописах часто вказано самого нардепа, іноді з активним посиланням на персональну сторінку у Facebook.
Цікавою також є реклама сторінки “Новости Мелитополя”. Активна вона відносно віднедавна — перші оголошення з’явилися у травні, а різко побільшало їх улітку, свідчить бібліотека реклами Facebook.
Сторінка відкрито піарить мера Мелітополя Івана Федорова — причому і у звичному форматі політичної реклами про “роботу на благо громади”, і в контексті благодійної діяльності.
Топ політиків, що витратили найбільше на рекламу з власних сторінок, очолила голова Хмельницької обласної ради Віолета Лабазюк. Також до нього увійшли колишній мер Києва, фігурант Реєстру зрадників Леонід Черновецький і депутат Броварської міської ради Олександр Казаков. Раніше Рух ЧЕСНО вже розповідав, що Леонід Черновецький рекламує у Facebook свої відео.
Важливо нагадати, що ексмеру Києва повідомили про підозру за фактом публічних закликів до зміни меж території та державного кордону України ще в червні минулого року. Щодо екснардепа Столара, то на початку цього року СБУ проводила обшуки в нього, але далі справа поки що не просунулася.
Серед організацій і політиків у топі витрат на рекламу у Facebook лише Черновецький і Столар рекламуються також у Google.
Нардеп від забороненої ОПЗЖ, а нині очільник групи “Платформа за життя та мир” Юрій Бойко – ще один фігурант Реєстру зрадників, активний у кампаніях. Він рекламується через сторінку “Мир Розвиток Стабільність”. Майже всі дописи на ній російською мовою і стосуються його роботи в парламенті.
Водночас минулого тижня стало відомо, що Рахункова палата не може провести аудит бюджетних коштів, наданих ОПЗЖ, оскільки саме Бойко мав би очолити ліквідаційну комісію. Його ж контакти відсутні в Міністерстві юстиції та НАЗК, а комісія тим часом не працює. Хоч 5 вересня Бойко голосував на засіданні – відповідний документ опублікував нардеп від “Голосу” Ярослав Юрчишин.
Тобто поки в соціальних мережах рекламують відео з Бойком, державні органи не можуть вийти з ним на зв’язок. Нагадаємо: ОПЗЖ отримала з державного бюджету понад 85,5 млн гривень, ефективність використання яких і має з’ясувати Рахункова палата.
Серед партійних сторінок найбільше на рекламу за останні три місяці витратило “Народовладдя”. Частина його дописів стосуються допомоги армії. Співзасновником партії є політик і військовий Олег Симороз — він також з’являється в рекламних дописах партії.
Проте більша частина стосується політичних вимог “Народовладдя” — звільнення заступника голови ОП Ростислава Шурми, націоналізації активів Ріната Ахметова тощо. Це власне звиклий формат політичної реклами, часів до повномасштабної війни. За останні три місяці партія витратила понад тисячу доларів на рекламу у Facebook.
Цікавий ще один новачок, з меншими витратами на рекламу. Мова про “Антикорупційний фронт”. Його рекламу можна розцінювати як пряму політичну агітацію, хоч і без заклику голосувати, адже виборів ще не планують.
Центральна ідея і партії, і рекламної кампанії — смертна кара корупціонерам. Водночас активну діяльність у соціальних мережах вони почали лише у вересні. За такий відносно короткий термін на їхню сторінку підписалися близько 50 тисяч людей.
Рекламує “Антикорупційний фронт”, зокрема, ексміністр екології Ігор Шевченко. Важливо, що АКФ — це в минулому Меритократична партія, яку заснував той самий Шевченко. Також він очолює однойменну громадську організацію. І хоч офіційно не пов'язаний з партією (за даними реєстрів), його діяльність засвідчує протилежне.
Зауважимо, 2015 року проти Шевченка порушили кримінальну справу за незаконне збагачення на посаді міністра екології, проте наступного року суд закрив її через відсутність складу правопорушення. Водночас “Антикорупційний фронт” просуває ідею “презумпції вини” у справах про корупцію.
Також рекламу у Facebook запускали протягом останніх трьох місяців “Рідний дім” Бровари, “Європейська солідарність” Полтавщини та ще декілька партій зі значно меншими витратами.
26 вересня Володимир Зеленський підписав закон про відновлення обов’язкового фінансового звітування партій. Якщо НАЗК відкриє реєстри для публічного доступу, вже за пів року можна очікувати перших звітів парламентських партій з 2020 року.
Тоді ж стане можливим контроль за тим, чи справді партії звітують про всі свої видатки — у тому числі на просування у Facebook. Це значно упрозорить політичну рекламу, адже вже понад три роки ми не знаємо, як партії витрачають гроші, в тому числі з державного бюджету.
Якщо враховувати не лише політиків та афілійовані з ними організації, то витрати на рекламу у Facebook суттєво зростають, а топ рекламодавців виглядає інакше. Так, найбільше за останні три місяці витратив Благодійний фонд “Відновлення добробуту” — понад 36 тис. доларів.
Понад 3 тис. доларів – сторінка «БФ “Відновлення добробуту”, Київ». Тобто загальна сума сягає 40 тис. доларів. Рух ЧЕСНО вже писав про подібну ситуацію, коли ця структура спрямувала 18 тис. доларів на рекламу за три місяці. Відповідна звітність на сайті організації досі не з’явилася.
Близько 10 тис. доларів становлять видатки на просування сторінки «Новини.Live». Це свого часу частина медіахолдингу вже згаданого Вадима Столара, свої активи в ньому він продав у липні минулого року співзасновниці креативних агентств «We know how» і «Badoev ID» Ганні Ковальовій. Столар також підтримує фонд «Future for Ukraine», яким керує Ковальова, за інформацією «Детектор медіа».
“Новини.Live” здебільшого рекламують свій канал у Telegram. Основні теми дописів — мобілізація, іноді суспільна-політична ситуація в Києві. Частина рекламованих дописів негативні і стосуються мера столиці Віталія Кличка.
Понад 6 тис. доларів витратили на рекламу платформа "United.24" та видання “The Village Україна”.
Тобто навіть не в політичній частині рекламного ринку у Facebook більшість витрат припадає саме на благодійні фонди та платформи. Водночас із кожним місяцем усе очевидніша тенденція використовувати для піару тему допомоги армії.
Окремі питання виникають до проросійських політиків і фігурантів Реєстру зрадників, які й досі активні, як-от Столар чи Бойко. На жаль, оголошені підозри та обшуки не мали продовження. Юрій Бойко досі Герой України, і Рух ЧЕСНО неодноразово наголошував – цього звання нардепа необхідно позбавити.
Крім очищення медіасфери та політичної системи від проросійських політиків, важливо також забезпечити доступ суспільства до фінансових звітів партій. Адже їхня активність зростає, витрат більшає, як і перейменованих політичних сил. Якісний контроль нині неможливий без участі та нагляду громадян.