Хто слідкував за справою?
За словами директора НАБУ Семена Кривоноса, співробітники СБУ, ДБР, Офісу генпрокурора, АРМА, Нацполіції та інших органів шукали ухвали у Єдиному реєстрі судових рішень за номером та прізвищами фігурантів кримінального провадження, відомого як операція «Мідас».
Своєю чергою нардеп Ярослав Железняк («Голос») оприлюднив список осіб, які переглядали у судових реєстрах інформацію щодо операції «Мідас» та шукали у системі «Безпечне місто» інформацію щодо транспортних засобів НАБУ.
Зокрема, у відповіді на його депутатський запит до НАБУ зазначалося, що після проведення детективами обшуків 10 листопада 2025 року, за номером провадження пошук здійснювали:
• Романченко О.В., Войтко В.В., Лутай А.А. (Служба безпеки України, 14.11.2025).
• Згіблов С.О. (Державне бюро розслідувань, 15.11.2025).
• Гавриш В.І., Сидоров М.Д. (Офіс Генерального прокурора, 18.11.2025).
• Великоречанін П.О. (заступник голови АРМА, 28.11.2025).
• Русавський В.О. (Національна поліція України, 28.11.2025).
• Махаринський О.В. (Служба безпеки України, 01.12.2025).
Також за контекстним пошуком за прізвищем підозрюваного «Чернишов Олексій» або певними адресами проживання пошук здійснювали:
• Клименко Н.О. (Державна служба фінансового моніторингу України, 20.11.2025).
• Жук О.В. (суддя Київського апеляційного суду, 01.12.2025).
• Великоречанін П.О. (Заступник АРМА, 28.11.2025).
Крім того, за результатами тимчасового доступу до документів КП «Інформатика» встановлено, що протягом 2025 року здійснювався пошук у комплексній системі відеоспостереження міста Києва («Безпечне місто») транспортних засобів НАБУ.
Його здійснювали працівники:
• Служби безпеки України: Сіроус А.В., Воронцов О.Л., Ференс Д.Д., Хмільовський О.А.
• Державного бюро розслідувань: Тагамлик О.В., Просяник І.О., Архипов А.С.
• Національної поліції України: Золотих М.Ю., Романюк С.М., Шуть Д.В., Конончук С.В., Бойко В.І., Кльоц С.А., Дудік А.К.
• Бюро економічної безпеки України: Бондаренко О.Р.
Голова Комітету ВР з антикорупційної політики Анастасія Радіна (фракція «Слуга народу») уточнила: чи могли такі дії здійснюватися позапроцесуально з метою збору інформації про діяльність НАБУ?
Кривонос зазначив, що не висуває гіпотез без доказів, але не бачить логічного пояснення для широкого кола осіб, які шукали інформацію за номером провадження чи прізвищем. Зокрема, за прізвищем колишнього очільника Міністерства національної єдності Олексія Чернишова, який також є фігурантом справи.
«Це ненормальна історія… Цю прогалину (щодо вільного доступу до реєстру судових рішень – Ред.) потрібно врегулювати на законодавчому рівні», — зазначив Кривонос.
Доступ до реєстру судових рішень: інструмент для «контролю» слідства
Своєю чергою голова САП Олександр Клименко пояснив, що моніторинг Єдиного державного реєстру судових рішень дозволяє відстежувати кожен крок слідства.
«Це дає можливість відстежувати, куди ми рухаємося, який наш наступний крок буде, куди ми направимо запит на міжнародну правову допомогу — і тим самим протидіяти нам покроково», — вважає він.
Клименко наголосив, що небезпека полягає не лише у перегляді ухвал про слідчі дії, а й у доступі до інформації про тимчасові доступи та міжнародні доручення.
«Фактично, це системна протидія самому розслідуванню, якщо ти маєш доступ до цього реєстру», — заявив Клименко.
За його словами, навіть адвокати створювали програми для автоматичного моніторингу реєстру, що дозволяло заздалегідь дізнаватися про можливі обшуки чи арешти.
«Реєстр настільки відкритий, що тисячі людей можуть його моніторити. Через нього витікає дуже багато інформації», — підкреслив керівник САП.
«Погана камера» для детектива НАБУ
Під час засідання Анастасія Радіна також розкритикувала Міністерство юстиції за бездіяльність після повідомлення про прохання СБУ помістити ключового детектива НАБУ у справі Руслана Магамедрасулова у неналежні умови тримання.
«Ви отримали інформацію про протиправне прохання СБУ і нічого не зробили, щоб його припинити чи встановити винних?» — обурювалася Радіна, звертаючись до присутнього на засіданні комітету заступника міністра юстиції Євгена Пікалова.
У відповідь Пікалов підтвердив, що таке прохання від СБУ дійсно надходило, але він не перевіряв, хто конкретно його ініціював, і не вважав це частиною своєї компетенції. Заступник міністра юстиції сказав, що він дав вказівку діяти «виключно по закону», і пояснив, що камера, де утримували Магамедрасулова, «не була найгіршою» і не мала сусідів.
Цікавою деталлю для нардепів стале те, що Пікалов розповів, як фігурант справи та колишній міністр енергетики та юстиції Герман Галущенко у смс-повідомленні цікавився у нього щодо умов утримання Магамедрасулова у Лук'янівському СІЗО. На уточнююче питання Ярослава Железняка щодо підстав такої «зацікавленості» Галущенка заступник міністра юстиції Пікалов відповів, що на той час Галущенко «працював лише тиждень» міністром юстиції і тому ставив питання про умови утримання в ізоляторі.
За словами Радіної, Мін’юст фактично не відреагував на потенційне перевищення повноважень і не забезпечив достойні умови тримання детектива, хоча прохання СБУ виглядало явно протиправним.
Нові загрози для антикорупційної системи
Семен Кривонос та Олександр Клименко попередили про те, що після «відкату» спроби знищити незалежність НАБУ в САП влітку минулого року загрози для антикорупційної системи залишаються.
«Ключові передумови можливості такої атаки – не усунуті. Всі ті вразливості і слабкості системи, які були використані проти нас, і ключові особи, які використовувались проти НАБУ, – вони фактично залишаються на своїх позиціях. Я маю на увазі в правоохоронних органах», — сказав директор НАБУ Кривонос.
Голова САП Клименко додав: «Люди, які безпосередньо брали участь в атаці на НАБУ влітку, не те що не понесли жодної відповідальності, вони отримали певні заохочення. Когось підвищили по службі, комусь дали генеральське звання і, звичайно, вони думають, що рухаються у правильному напрямку. Потрібно продовжувати знищувати антикорупційну систему – тоді вище політичне керівництво тебе заохотить до цього», – сказав він.
Розслідування справи «Мідас»: коли чекати завершення
Головний детектив у справі Олександр Абакумов повідомив, що розслідування ще триває і завершити його планують якнайшвидше.
«Для того, щоб ця справа була дуже якісно розслідувана, нам потрібен час. З листопада (2025 року) законодавство дає нам максимальний термін проведення розслідування до року. Тобто до листопада (2026 року) ми зобов’язані закінчити справу. Ми намагаємося зробити це максимально швидко. Я впевнений, що не будемо тягнути до листопада, але, мабуть, до кінця літа нам точно знадобиться час», — прогнозує він.
Водночас Абакумов зазначив, що органи методично працюють над притягненням до відповідальності осіб, які задіяні у цій великій схемі.
«Те, що ми затримали колишнього міністра енергетики (Германа Галущенка, — ред.), який потім був міністром юстиції, підтверджує, що ми рухаємося системно. Всі, щодо кого будуть зібрані достатньо доказів для повідомлення про підозру, вони отримають відповідні документи… Тому розслідування ще триває», — резюмував детектив.