«Є реальні віруси, які можуть знищити наш організм. Є віруси, з якими ми плюс-мінус справляємося і які теоретично можна десь якимось лікуванням привести до норми. А є вітаміни, які нам допоможуть виграти в цій війні.
І до перших належить Telegram. Це не соціальна мережа, це мережа вербовки. Коли розслідується, як контактують, через які мережі працюють куратори, виходять якраз на цю мережу. Чому? Тому що там тотальна легалізована анонімність», – відзначив під час дискусії Ярослав Юрчишин.
На його думку, ця проблема стосується усіх країн, які користуються тоталітарними мережами. І сьогодні Росія та Китай будують дворівневу систему інформування, у якій TikTok та Telegram залишаються платформою виключно для зовнішнього користування.
«В Китаї TikTok не працює, ви знаєте. В них є внутрішня мережа Douyin. А TikTok – мережа суто для зовнішнього користувача. Зараз Росія вибудовує ту саму систему. Telegram – для зовнішнього користувача, а з квітня самі росіяни переходять в Max, повну відповідність китайському Douyin, суто для внутрішнього. І тут потрібні досить жорсткі кроки», – вважає голова Комітету ВР зі свободи слова.
Також він розповів з посиланням на керівника Цифрового бюро Румунії, як у день голосування румунським користувачам Telegram надійшов лист від Павла Дурова з метою вплинути на результати виборів.
«То це платформа? Ні, це конкретно зброя. І тому тут потрібні жорсткіші рамки. Я дякую і Головному управлінню розвідки, і Службі безпеки, які займають чітку позицію, що нам він не треба. Як не треба були «ВКонтакте» і «Одноклассники»», – наголошує Юрчишин.
Однак такий крок потребує рішення Ради Національної безпеки і оборони і відповідного указу президента, додав нардеп.
Крім того, нагадав Юрчишин, Telegram, який не сплачує податки в Україні (іноземні компанії-нерезиденти, які надають електронні послуги українцям, повинні сплачувати до державного бюджету податок на Google у розмірі 20% з доходу від продажу ПЗ, ігор, фільмів, реклами, хмарних сховищ тощо. – Ред.), перетворився до того ж на легалізований black market, де є доступ до нелегального обігу наркотиків, трафіку зброї абощо.
Як щодо інших соціальних мереж
Їх Ярослав Юрчишин вважає вірусами, «які можна нормалізувати та використовувати з користю для нас».
«Instagram, інші ресурси Meta – це платформи, які щонайменше співпрацюють з демократичними суспільствами, підпорядковуються регулюванням Європейського Союзу, так званому DSA (Digital Service Act), після адаптації в Україні DSA, а ми це рано чи пізно зробимо, бо це наш обов'язок, ми зможемо якось з ними працювати.
Telegram, до речі, не підпадає під DSA і робить все, щоб туди не підпадати, бо їм важливо, щоб зберігалась анонімність, щоб не було контакту з державою. Щоб коли наші спецслужби чи наше Міністерство цифрової трансформації звертається і каже: "Дивіться, це маніпуляції". Telegram відповідав: "Ми нічого не можемо зробити. Це ж інтернет – простір свободи. І лише за посередництвом платформ, на яких Telegram працює, можна на них натиснути, можна блокувати. Правда, у відповідь вони тоді зносять наші офіційні чатботи. До речі, дивно, чому в країні, яка створила «Дію», офіційні чат-боти в російській мережі», – додав Юрчишин.
«Вітаміни» для суспільства
Шепленням суспільства від неправдивої чи маніпулятивної інформації очільник комітету з захисту свободи слова називає верифіковані медіа.
«Це медіа, які мають ім'я, баланс редакційної політики. Це одна з найбільших опор, на які ми можемо опиратися, щонайменше, працюючи зі старшим поколінням. Адже звички дітей дуже часто формуються з наслідування прикладу старшого покоління. Можу чітко сказати: якщо дорослі дома користуються Telegram, діти теж ним користуватимуться.
Якщо дорослі дивляться «Суспільне», «Єдиний марафон», «П'ятий канал», діти теж будуть дивитися і довіряти цьому ресурсу. Чому шведи, коли в них виникає питання з емоційно-забарвленої інформації, звертаються до суспільного мовника? Бо в них така звичка вже роками. В мене старші діти, коли виникає дивна інформація в інтернеті, знають, що треба піти, наприклад, на «Лівий берег» і передивитися, чи є там така інформація. Якщо її там немає – не поширювати. Бо це звичка. І це реально допомагає запобігати споживанню дезінформації», – розповів Ярослав Юрчишин.
Фіни, відзначає, нардеп, виховують медіаграмотність у дітей з 6 місяців – починаючи з роботи з батьками. «Тому це комплексне питання. Нам треба боротися зі злом, не маскуючи, що це не зло. Все російське – це зло», – резюмував нардеп.