За словами Олени Семикіної, СБУ фіксує певну тенденцію: спецслужби РФ активно вишукують агентів серед найбільш вразливих верств населення: перша категорія – це особи із залежностями: наркотичною, алкогольною, ігровою, тобто люди, які шукають швидких грошей; друга категорія – це неповнолітні та люди похилого віку.
«Зазвичай вербування відбувається онлайн: на сайтах з пошуку роботи, на дейтінг-сервісах, в Telegram, Instagram чи інших соцмережах. Дитині 14-16 років може написати невідома людина і запропонувати гроші за нібито нескладне завдання. Наприклад, сфотографувати певний об’єкт, або з точки А в точку Б перенести невідомий пакунок, в якому насправді знаходиться СВП (саморобний вибуховий пристрій – Ред.).
Ми, як спецслужба, розуміємо, які це ризики і тому працюємо на випередження. Для нас головне – не затримати дитину, коли вона вже несе «пакет», а, передусім, запобігти теракту.
Для цього СБУ започаткувала багатоформатний проєкт “Спали ФСБшника”. Його мета – регулярно попереджати українців про небезпеку вербування. Ми реалізували всеукраїнську кампанію зовнішньої реклами, співпрацюємо з інфлюенсерами, випускаємо соціальні ролики на ТБ, проводимо онлайн- та офлайн-уроки серед школярів і студентів тощо. Ми також розробили однойменний чат-бот t.me/spaly_fsb_bot, через який людина може швидко повідомити про спробу її завербувати», – розповіла Семикіна.
За час існування чат-бота, додає вона, СБУ отримала вже понад 18 000 таких звернень. Далі усі оперативні підрозділи Служби безпеки, зокрема контррозвідка, військова контррозвідка, кіберфахівці опрацьовують цю інформацію, а також власну інформацію, якою володіє спецслужба. Першочергове завдання — запобігти теракту.
«Друге, що ми зробили, — розповідає Олена Семикіна детальніше, — поглибили просвітництво. Адже просто інформування дитини не працює. Думати, що вона дивиться “Єдиний марафон” чи читає інформаційні портали — ілюзія. В неї інше коло спілкування, інші лідери суспільної думки, вона має інші канали комунікації.
Тож, разом з Національною поліцією, ювенальною поліцією, Міністерством освіти, регіональними управліннями Служби безпеки ми ніжками пішли по навчальних закладах. У кожному регіоні була визначена певна кількість навчальних закладів, вони були розбиті на окремі категорії — вищі навчальні заклади, школи. Наші проінструктовані співробітники, разом з представниками ювенальної поліції, приходили до дітей із лекціями, під час яких показували презентацію, відео, відповідали на їхні запитання, роздавали їм флаєри з персональними номерами телефонів. Щоб діти могли звернутися до офіцера 24/7, якщо до них надходять відповідні пропозиції».
І такий підхід, зазначає представниця СБУ, справді спрацював. Зокрема на Тернопольщині, через кілька днів після такої зустрічі, до ювенального поліціянта звернулася учениця, яку ворог намагався схилити до співпраці. Завдяки її зверненню було попереджено злочин і знайдено куратора.
«Ми пояснюємо дітям, що ви не заробите 200 гривень, вас можуть просто вбити чи покалічити. Був кричущий випадок на Франківщині. Два неповнолітніх хлопчики 15 і 17 років несли СВП. Коли по телекомунікаційних мітках куратор зрозумів, що вони дійшли до вокзалу, їх просто підірвали разом з цим пакетом. Одна дитина загинула на місці, другий залишився без ніг. Це максимально цинічна історія, тому що цих дітей, молодь або наркозалежних використовують фактично як терористів-смертників», — зазначила радниця т.в.о. голови СБУ.
У 2025 році, за словами Олени Семикіної, ворог почав вербувати й людей похилого віку — це так звані операції “під ворожим прапором”.
«Контакт людини похилого віку беруть з бази аптек, наприклад, дзвонять і кажуть: “Добрий день, вас турбує співробітник СБУ. Ви нам потрібні, ви маєте виконати надзвичайно важливу місію. Ось цей військовий працює на ворога. Ваша задача — відстежувати його місцезнаходження або просто підкласти пакет під його машину в 5:00 ранку, коли ми скажемо”.
І люди похилого віку (в основному, 70+), хто жив під час Радянського Союзу, коли їм представляються співробітником СБУ чи будь-якого правоохоронного органу, довіряють цьому стовідсотково, навіть не припускаючи, що це може бути неправдою», — каже Семикіна.
Вона додає: Служба безпеки вже стикалася з випадками, коли під загрозою опинилися життя відомих волонтерів, військових абощо.
«Військовий пенсіонер був упевнений, що працює на СБУ. І коли його затримали, він не міг повірити, що старався не для своєї держави», — навела приклад Олена Семикіна.
Тому, резюмувала представниця СБУ, протидія вербуванню українців ворожими спецслужбами залежить від постійного інформування населення, а також підвищення цифрової грамотності та пильності наших громадян.