“Цифровий суверенітет сьогодні - така ж за значущістю сфера, як і вся критична інфраструктура, енергетика, оборона, але про яку ми не так часто говоримо і на яку не часто звертаємо увагу. І що найголовніше - “прильоти” у цій сфері відбуваються тихо, без оголошення тривоги, а про наслідки цих “прильотів” ми дізнаємося не одразу, що набагато ускладнює роботу і з ними, і з превентивними механізмами”, - так тему нинішньої дискусії “Нової країни” (спільного проєкту LB.ua та EFI Group) “Цифровий суверенітет-2026: як захистити Україну і українців від інформаційних і кіберзагроз” прокоментувала СЕО EFI Group Ольга Батова.
Цього разу дискусійна панель проходила у колаборації з програмою “Факти тижня на ICTV”, яка нині відзначає своє 20-річчя.
Головними спікерами панелі виступили:
- Євген Єрін, представник пресслужби Головного управління розвідки Міністерства оборони України; Євген Єрін
- Олена Семикіна, радниця т.в.о. Голови Служби безпеки України;Олена Семикіна
- Ярослав Юрчишин, голова Комітету ВР зі свободи слова; Ярослав Юрчишин
- Оксана Соколова, керівниця проєкту “Факти тижня”, ICTV Оксана Соколова
Також традиційно в обговоренні брали участь представники громадськості, бізнесу, військовослужбовці, активісти, народні депутати тощо.
За словами представника ГУР МО Євгена Єріна, росіяни масштабували свою діяльність у сфері інформаційних і кібератак, збільшили кількість агентів, збільшили можливості, причому не тільки на території Росії, а й інших країн.
“У них дуже потужне, масштабоване організоване діяння в цьому плані. Особливо, коли вони не можуть тиснути на полі бою, намагаються робити це на інших фронтах і вкладають туди великі зусилля. …Своєю чергою ми постійно активно діємо в бік ворогів”, - відзначив Єрін.
Радниця т.в.о. Голови Служби безпеки України Олена Семикіна вважає, що боротьба з онлайн-вербуванням українців ворожими спецслужбами залежить від постійного інформування населення, а також підвищення цифрової грамотності та пильності наших громадян.
«У 2023-му році президент країни-агресора затвердив так званий план «Диверсійний шум». Його мета – залучити якомога більше українців до вчинення підпалів, терактів та диверсій. СБУ запобігає 80% даних ворожих проявів, але водночас ми фіксуємо певну тенденцію: спецслужби РФ активно вишукують найбільш вразливі верстви населення. Перша категорія – це особи із залежностями: наркотичною, алкогольною, ігровою. Тобто люди, які шукають швидких грошей. Друга категорія – це неповнолітні.
Зазвичай вербування відбувається онлайн: на сайтах з пошуку роботи, на дейтінг-сервісах, в Telegram, Instagram чи інших соцмережах. Дитині 14-16 років може написати невідома людина і запропонувати гроші за нібито нескладне завдання. Наприклад, сфотографувати певний об’єкт, або з точки А в точку Б перенести невідомий пакунок, в якому насправді знаходиться СВП (саморобний вибуховий пристрій – Ред.).
Ми, як спецслужба, розуміємо, які це ризики і тому працюємо на випередження. Дня нас головне – не затримати дитину, коли вона вже несе «пакет», а, передусім, запобігти теракту.
Для цього СБУ започаткувала багатоформатний проєкт «Спали ФСБшника». Його мета – регулярно попереджати українців про небезпеку вербування. Ми реалізували всеукраїнську кампанію зовнішньої реклами, співпрацюємо з інфлюенсерами, випускаємо соціальні ролики на ТБ, проводимо онлайн- та офлайн-уроки серед школярів і студентів тощо. Ми також розробили однойменний чат-бот t.me/spaly_fsb_bot, через який людина може швидко повідомити про спробу її завербувати», – розповіла Семикіна.
За час існування чат-бота, додає вона, СБУ отримала вже понад 18 000 таких звернень.
Основною мережею вербовки в Україні, наголошує народний депутат, голова Комітету ВР зі свободи слова Ярослав Юрчишин, виступає Telegram.
“Коли росіяни перейшли до повномасштабного вербування, в переважній більшості випадків, коли розслідується, через які мережі працював куратор, виходять якраз на цю мережу. Чому? Тому що там є легалізована анонімність, тотальна легалізована анонімність.
Це не тільки наша проблема. Це проблема всіх країн, які користуються тоталітарними мережами. Китай будує дворівневу систему інформування: одна - всередині, інша - назовні. В Китаї TikTok не працює, ви знаєте. В них є внутрішня мережа Douyin. TikTok - це суто для зовнішнього користувача.
Росія вибудовує ту саму систему. Telegram в даному випадку - це штука для зовнішнього користувача. З квітня в них всі переходять в Max, повну відповідність китайському Douyin, суто для внутрішнього користувача.
І тут потрібні досить жорсткі кроки. … В мене була дискусія з керівником цифрового бюро Румунії, він каже, що в день голосування всім користувачам Telegram у Румунії прийшов лист від Дурова з метою вплинути на вибори. То перепрошую, це мережа, платформа? Ні, це конкретно зброя. Тому тут потрібні жорсткіші рамки”, - вважає Юрчишин.
Негативну роль для формування інформаційного порядку денного в країні відіграє й орієнтація на пошукові алгоритми, каже керівниця проєкту “Факти тижня”, ICTV Оксана Соколова.
“Алгоритми рулять дедалі більше, тому що медіа починають орієнтуватися на алгоритми, держава, влада орієнтується на алгоритми. Але алгоритми не знають, що таке національна безпека. Вони знають, що таке утримання уваги. А утримання уваги - це максимальне підсилення найпотужніших емоцій: страх, зневіра, безсилля, гнів. Який чудовий інструмент для ворога, чи не так?
Ще кілька років тому ми говорили про боротьбу з діпфейками, сьогодні вже говоримо про боротьбу з синтетичною реальністю. Боти вже можуть формувати громадську думку, якої не існує. Можуть створювати події, яких немає в природі. Діпфейк-політики говорять речі, яких вони не говорили. Є вже фейкові стріми, які на міжнародному рівні обвалюють ринок криптовалют. І в цьому контексті в мене глобальне запитання: наскільки ми взагалі готові протистояти у цій епосі АІ-дезінформації?” - апеляює Оксана Соколова.
Які ще кіберзагрози стоять сьогодні перед українцями та які шляхи боротьби із ними бачать учасники дискусії - про це детальніше незабаром на LB.ua.
