Становлення, рекорди й вигорання
Аліса — донька китайського емігранта Артура Лю, який тікав від переслідування в Китаї за участь в антикомуністичних студентських мітингах 1989 року. Один із мітингів він організовував сам, тому залишатися в Китаї було небезпечно. В інтерв’ю Forbes Лю зауважив, що тікав від в’язниці, до якої неодмінно потрапив би за свої дії. Спочатку Артур поїхав до Гонконгу, а потім — у США.
Саме там на світ з’явилася його донька — Аліса Лю. Вона народилася 2005 року й уже в 2010 році вперше стала на ковзани. Американське фігурне катання якраз стояло на початках свого занепаду. Представники США не здобули медалей у цьому виді спорту на Олімпійських іграх у Ванкувері-2010, а тріумф Сари Г’юз у 2002 році в Солт-Лейк-Сіті виглядав як остання велика перемога для команди на роки вперед. Так і сталося.
Водночас під пильним контролем Артура Лю зростала Аліса. Виснажливі тренування, робота з вестибуляркою до блювоти, болісні вправи зі стретчингу. Однак варто наголосити, що таким є шлях фактично кожного, хто хоче піднятися на вершину фігурного катання або хоча б спробувати.
Аліса була однією з найталановитіших у своєму поколінні й переписала низку рекордів. Зокрема, вона стала наймолодшою фігуристкою, яка виконала потрійний аксель (один із найскладніших стрибків — три з половиною оберти з руху обличчям уперед, — LB.ua) у 12-річному віці. У 13 років вона стала чемпіонкою дорослого чемпіонату США, а на Гран-прі одразу ж після національної першості приземлила четверний лутц (ще один надскладний елемент, — LB.ua), ставши першою американкою, кому вдалося це зробити.
Alysa Liu @alysaxliu - 1st woman to land a quad and a 3A in one program in competition, 1st US woman to land a quad of any kind in competition, 1st US woman to land a 4Lz in competition pic.twitter.com/E3do3LphA6
— Jackie Wong (@rockerskating) August 31, 2019
Їй пророкували найвищі місця, але через вік вона не могла брати участь навіть у юніорських міжнародних змаганнях. Перший і єдиний повний сезон перед паузою припав на ковідний 2019/2020, упродовж якого вона виграла два етапи Гран-прі й здобула бронзову медаль чемпіонату світу. Далі — домашній чемпіонат національної першості й Олімпіада-2022. На Іграх у Пекіні вона фінішувала сьомою — найвище серед американок. Як з’ясувалося згодом, після дискваліфікації росіянки Каміли Валієвої через допінг Аліса стала шостою. А від неї ж очікували медалей!
Після Олімпіади Лю вийшла на лід у рамках чемпіонату світу, забрала ще одну «бронзу», а потім оголосила про завершення кар’єри. Тренер американки Філіпп Діґульєльмо пізніше визнав, що вона була нещасливою.
«Коли вона була молодшою, у неї не залишилося жодних спогадів ані про місця, де вона побувала, ані про змагання, у яких виступала. Вона була настільки нещасливою, що врешті просто “закрилася” й усе це витіснила. Вона не пам’ятає, що їздила на юніорський чемпіонат світу чи що виступала у фіналі юніорського Гран-прі. Вона не пам’ятає нічого з цього», — заявив він у розмові з The Guardian.
Про це спокійно казала й Аліса.
«Я дійсно ненавиділа фігурне катання. Мені не подобалося. Мені було байдуже на змагання. Мені було байдуже на програми. Я просто хотіла втекти. Ненавиділа популярність, соціальні мережі. Не любила інтерв’ю. Я все це ненавиділа», — передає її слова The Guardian.
Американка заявила, що зробила в спорті все, що хотіла, й зосередилася на собі.
Пауза в кар’єрі
Вона подорожувала з друзями, зокрема ходила в походи в Гімалаях, відпочивала в Мексиці, пробувала себе в інших видах спорту, пофарбувала волосся, зробила пірсинг, зосередилася на навчанні… Підсумовуючи, можна зауважити, що Аліса робила все, чого не могла собі дозволити упродовж кар’єри, бо банально не мала на це часу. Адже, по правді, у годинах щодня в «холодильнику», як про льодову арену сказав український фігурист Кирило Марсак, мало життя і юнацького авантюризму.
Зазвичай професійні спортсмени роблять ці звичні для пересічних людей речі вже після завершення кар’єри. Про це свого часу в інтерв’ю LB.ua розповідала бронзова призерка змагань із художньої гімнастики Олімпійських ігор-2016 у Ріо Ганна Різатдінова.
Аліса ж вирішила не відкладати підлітковий період на потім. Цікаво, що саме під час ретриту вона знову згадала про фігурне катання, яке намагалася забути за всяку ціну. Під час катання на лижах біля озера Тахо Лю відчула потік вітру, до якого звикла за 11 років занять фігурним катанням.
«Катання на лижах — це справді дуже весело. Можливо, ковзанярство теж класне. Мабуть, варто спробувати один сеанс і подивитися, які будуть відчуття», — цитує Алісу NBC Sports.
Вона спробувала — і їй сподобалося. Лю ухвалила рішення повернутися після дворічної паузи, але зробила це на своїх умовах у 2024 році. До Олімпійських ігор в Італії залишалося два роки.
Повернення на своїх умовах
Американка відмовилася від послуг батька й звернулася до тренерів, з якими працювала раніше, — Філіппа Діґульєльмо та Массімо Скалі. Філіпп скептично поставився до ідеї Аліси повернутися, наголошуючи, що пауза між тренуваннями могла безповоротно вплинути на її тіло. Банально, але її організм міг не витримати навантажень, які були звичними ще два роки тому.
«Я намагався сказати їй абсолютно все, що міг, чому їй не варто цього робити, але вона знаходила аргументи на кожне моє слово», — розповів Діґульєльмо для NBC Sports.
Після годин перемовин Філіпп визнав, що вона справді все дуже добре обдумала. Однак ставити своє життя на паузу американка відмовилася. Після повернення до справ Аліса поєднувала тренування, які сама корегувала, з навчанням у коледжі. Для Лю фігурне катання знову стало пріоритетом, але не безальтернативним.
Тривала перерва не могла не позначитися на фізичних показниках фігуристки, але техніка, відточена жорсткими тренуваннями ще в дитинстві, нікуди не зникає. Як наслідок, Аліса виграла перший же челенджер після свого повернення, а потім у другій половині сезону стала чемпіонкою світу, випередивши триразову переможницю світової першості Каорі Сакамото з Японії.
Усе, що було далі, — казка.
Своя історія на Олімпійських іграх-2026 в Італії
Аліса поїхала на Олімпіаду, де, попри статус чинної чемпіонки світу, не була основною претенденткою на золоту медаль. Букмекери ставили на японку Сакамото.
Лю ж не читала прогнозів під час підготовки. Їй треба було обрати сукню, музику, макіяж, зачіску. Вона впливала, хоч і не мала одноосібного права на рішення, на все, що стосувалося її виступу. У фігурному катанні це великий виняток, а не правило. Та й своє єдине завдання — потрапити до олімпійської команди — Аліса виконала. Усе, що залишалося, — отримати задоволення.
Аліса стартувала з командного турніру на Іграх, виступила добре, хоч в очній зустрічі поступилася Каорі, й виграла золоту медаль у складі збірної США. Залишався індивідуальний турнір. За підсумками короткої програми американка стала третьою, пропустивши вперед японських фігуристок Амі Накаї та Каорі Сакамото. Для медалі Алісі вистачало відкатати не гірше. Її тренерам натомість було заборонено навіть говорити про це.
«Третє чи навіть четверте місце все одно було б неймовірним досягненням. Я не можу сидіти тут і казати, що вона обов’язково має виграти. Це не відповідає її цінностям. А як тренер ти маєш підсилювати цінності спортсмена», — пояснив після змагань Філіпп Діґульєльмо.
Аліса Лю вийшла в яскравій золотистій сукні, усміхнулася на камеру й пронесла цю усмішку упродовж усього прокату довільної програми.
«Її мета була в тому, щоб показати своє мистецтво. Ми часто отримуємо критику — мовляв, гарне волосся, гарні сукні, паєтки. Але це спорт. І це важкий спорт. Це спорт із таймінгом у частки секунди. Трохи адреналіну — і твій таймінг уже змінюється. А її внутрішній годинник просто рівно працює. Її метою було просто потрапити до олімпійської команди. Саме це для неї було справді головним», — розповів тренер.
У підсумку Аліса Лю подарувала США першу за 24 роки олімпійську золоту медаль в одиночному жіночому фігурному катанні й укотре переписала історію. При цьому, головне, вона не втратила себе й показала на весь світ своє мистецтво.
«Мені було б добре незалежно від того, що сталося б. Якби я впала на кожному стрибку, я б усе одно була в цій сукні, тож усе гаразд», — наголосила фігуристка для USA Today.
Історія Аліси Лю слугує прикладом того, що в професійному спорті теж є місце відпочинку, навчанню й любові до себе, хоч, звісно, без бази, закладеної упродовж виснажливої роботи з глибокого дитинства, цього не було б. Бо ж, як зазначила сама Аліса після перемоги, цей шлях був неймовірним і все загалом привело її саме до цього моменту.
Вітаймо нове обличчя американського, а після Ігор в Італії — усього жіночого фігурного катання сьогодення, хоч їй на це точно байдуже.