Скандал із шоломами
Чим точно запам’яталася збірна України на Олімпіаді в Італії — так це вмінням відстояти свою думку. І шоломами. Шоломи наробили стільки галасу, скільки, можливо, не зробила б медаль будь-якого ґатунку.
Усе почалося із «шолома пам’яті» Владислава Гераскевича. На тренувальний заїзд скелетоніст одягнув уже знаменитий на весь світ шолом із зображеннями спортсменів, які загинули внаслідок повномасштабного вторгнення Росії.
Далі була заборона Міжнародного олімпійського комітету (МОК) одягати цей шолом на наступні тренувальні заїзди й офіційні змагання, дискваліфікація Гераскевича за 21 хвилину до старту перших змагальних заїздів, позов у Спортивний арбітражний суд (CAS) і, врешті, програш апеляції. Попри сумний фінал цієї історії, вона була вкрай корисною для нашої держави. Весь світ говорив про спортсменів, які були зображені на шоломі, про війну в Україні й, звісно, про безглузде рішення Міжнародного олімпійського комітету.
Варто сказати й те, що МОК боявся не лише шолома Гераскевича. Український шорт-трекіст Олег Гандей був змушений змінити своє звичне екіпірування через… цитату Ліни Костенко. «Там, де героїзм, там немає остаточної поразки», — цю цитату на шоломі Гандея Міжнародний союз ковзанярів (ISU) трактував як «політичне гасло».
«Я їм переклав слово у слово — ні, це політичне гасло. Це просто мотиваційні слова для мене, для моєї команди та країни. Чому ні? Не можна, це політично і це пропаганда», — розповів потім Гандей у коментарі Суспільне Спорт.
Заборону на використання свого шолома отримала й фристайлістка Катерина Коцар. Усе через напис на шоломі «Be brave like Ukrainians» («Будьте хоробрими, як українці»). Про свою історію вона розповіла на сторінці в інстаграмі.
«Перед Олімпійськими іграми я теж отримала бан за свій шолом, у якому МОК вбачає політичну агітацію, тому я тимчасово виступаю в іншому шоломі. Наскільки мені відомо, у ситуації Владислава він не порушує жодних правил проведення Олімпійських ігор. Тим більше в скелетоні прийнято зображати картинки на шоломі, зокрема ті, які відсилають до держави, з якої походить цей спортсмен», — написала Коцар.
МОК уважно стежив за тим, що робитимуть українські атлети, вбачаючи у всьому політичні гасла, однак не побачив проблем у тому, що росіянка Анастасія Кучеренко несла табличку України на церемонії відкриття Олімпіади.
Ця історія вкотре доводить, що спорт не поза політикою, а глибоко інтегрований у політичний процес. Шкода, що МОК надає перевагу агресорам, які потенційно фінансуватимуть Олімпіаду, а не представникам держави, яка стримує ворога у себе й не дозволяє йому пройтися грізним чоботом Європою, зокрема Міланом і Кортіною.
Відтінки кохання на Олімпіаді
Коли ми вже згадали про історію шолома Катерини Коцар, то гріх не розповісти про її історію кохання на Олімпійських іграх.
Після того як українка подолала кваліфікацію у бігейрі, її коханий — воїн ЗСУ — зробив їй пропозицію. Катерина відповіла згодою!
Подвійне свято для атлетки, яка вписала своє ім’я в історію українського спорту. Саме Катерина Коцар — перша представниця України в слоупстайлі й бігейрі на Олімпіаді, і саме їй вдалося увійти в десятку кращих у фіналі бігейру. Якісний старт.
Якщо історія українки стала символом чистого кохання з гепі-ендом, то ситуація навколо норвезького біатлоніста Стурли Легрейда швидше нагадує драму.
Після того як Легрейд виграв бронзову медаль в індивідуальній гонці на Олімпійських іграх-2026, він вийшов у ЗМІ з дивною заявою. У прямому етері норвежець сказав, що хоче вибачитися перед дівчиною, яку полюбив, але зрадив їй, за що дуже шкодує.
«Це моя перша олімпійська медаль, це важливо, і я хочу подякувати всім, хто допомагав мені на цьому шляху. Можливо, є хтось, хто не дивився [мій виступ]. Шість місяців тому я зустрів кохання свого життя. Найгарніша, найприємніша людина у світі, а три місяці тому я зробив найбільшу помилку у своєму житті та зрадив їй», — сказав Легрейд у коментарі NRK.
Якщо ми вже говоримо тут про любов, то нагадаємо, що в Олімпійському селищі в Кортіна-д’Ампеццо, де проживають атлети Ігор-2026, закінчилися запаси з 10 тисяч презервативів, які спортсменам роздавали безкоштовно. Без кохання на Іграх точно не обійшлося.
Рекорди й рекордсмени
Українські спортсмени медалями не радували, тож радітимемо за суперників. Найкращим атлетом Олімпійських ігор-2026 і, можливо, зимової Олімпіади загалом став норвезький лижник Йоганнес Клебо. Спортсмен став абсолютним чемпіоном Олімпійських ігор, вигравши всі шість стартів, у яких брав участь. Таким чином Йоганнес встановив рекорд, який неможливо перевершити — лише повторити.
Загалом же норвежець виграв олімпійське золото вже одинадцять разів.
Якщо Клебо у свої 29 років вигравав головні змагання 11 разів, то Бенджамін Карл здобув своє «золото» у 40 років. Австрійський сноубордист став найстаршим чемпіоном в індивідуальних змаганнях в історії турніру, здобувши золоту медаль у паралельному гігантському слаломі.
Відсвяткував свій тріумф Карл по-особливому. Австрієць зняв із себе екіпірування, оголився до торса й потім під овації трибун упав на сніг.
«Це була данина поваги Герману Майєру (дворазовий олімпійський чемпіон зі сноубордингу, — LB.ua). Він був одним із найвидатніших лижників усіх часів в Австрії, і він одного разу зробив це. Я завжди хотів зробити те саме», — прокоментував свій вчинок Карл, відео якого стало вірусним у мережі, зібравши сотні тисяч переглядів.
Ще одне «золото», про яке говорили всі, належить нідерландській ковзанярці Ютті Лердам — дівчині блогера-мільйонника, який нещодавно став боксером, Джейка Пола. 27-річна спортсменка на дистанції 1000 метрів показала час 1:12.31 хвилини й встановила новий олімпійський рекорд.
Джейк Пол підтримував кохану на трибунах, і як тільки Ютта перетнула фінішну лінію, він не стримав емоцій і розплакався. Пізніше блогер виклав у себе в інстаграмі відео, як носив кохану на руках разом із її золотою медаллю.
Олімпійську чемпіонку Ліндсі Вонн теж носили на руках під час Олімпійських ігор, але тут не про кохання, перемогу чи щасливу кінцівку, а про жахливу травму, яку легендарна гірськолижниця отримала під час змагань.
Вона повернулася до справ після перерви тривалістю п’ять років, за два роки набрала оптимальні кондиції й готувалася до виступу на Олімпіаді в Італії. Незадовго до старту Ігор легендарна Вонн розірвала хрестоподібні зв’язки коліна, але вирішила не зніматися зі змагань і все ж випробувати долю.
Ліндсі стартувала у швидкісному спуску, але вже на 13-й секунді зачепила одні з воріт, втратила баланс і впала. Під час трансляції було чутно її крики від болю… Американку вивезли з траси на вертольоті під аплодисменти натовпу. Пізніше стало відомо, що лижниця перенесла операцію внаслідок перелому лівої ноги.
Такими непередбачуваними, місцями безжальними, скандальними, але без сумніву історичними були Олімпійські ігри-2026 в Італії. Вони вже стали історією.
До Олімпійських ігор-2028 у Лос-Анджелесі залишилося менш ніж два з половиною роки.