Першопроходець
Владислав Гераскевич – це, без перебільшення, обличчя українського скелетону й цей статус за ним назавжди. Саме він разом зі своїм батьком і тренером Михайлом були основоположниками цього виду спорту в Україні.
Чому саме скелетон? Свого часу під час розмови з автором цього тексту, Владислав розповідав, що захоплювався картингом, їздою на санках, пізніше – Формулою-1. Йому подобається швидкість, тож, очевидно, Влад зацікавився скелетоном, в якому атлети розганяються до 140-150 кілометрів на годину під час заїзду.
Варто зазначити, що вибір не був для Гераскевича легким, адже в дитинстві він займався боксом і стронгменом. Цікаво, що один з тих, з ким перетинався Влад під час занять, був силач Олексій Новіков. Проте серед усіх видів спорту переміг-таки скелетон.
Перше серйозне змагання Влада, який почав вчитися скелетону з абсолютного нуля (ніхто в Україні цим не займався, тож і підказати було нікому) у 2014-му, була Юнацька Олімпіада 2016-го в Норвегії. Тоді перший українець у скелетоні став восьмим. Гераскевич продовжив розвиватися й здобув ліцензію на Олімпійські ігри в Пхьончхані, де посів 12 місце – найкращий результат України на Олімпіаді.
Упродовж кар’єри Влад стабільно покращував свої результати, залишаючись у двадцятці кращих світу у своїй дисципліні на етапах Кубка світу. Як наслідок, зміг здобути ліцензію на Олімпіаду-2022 в Пекіні, де й вдався до антивоєнної акції.
Боротьба з допуском росіян, волонтерство й покращення результатів
Чотири роки тому Гераскевич вирішив закликати світ не допустити повномасштабного вторгнення Росії в Україну. За інформацією LB.ua, тоді дії спортсмена негативно сприйняли… деякі партнери по збірній. Мовляв, він намагається піаритися й взагалі – «показушник». МОК натомість не застосовував санкції проти Гераскевича, визнавши його дії закликом до миру, а не політичною агітацією.
Через 13 днів відбулося повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Влад разом з батьком організували благодійний фонд, роздавали інтерв’ю західним і вітчизняним медіа й боролися з тим, щоб у скелетоні й бобслеї росіян і білорусів на міжнародних аренах не було. Загальна тенденція сприяла цьому, тож представників країн-агресорів відсторонили. Заборона на участь у змаганнях тривала аж до жовтня 2025 року, коли Апеляційний трибунал Міжнародної федерації бобслею та скелетону (IBSF) частково скасував обмеження проти російських спортсменів. Їм дозволили брати участь у змаганнях в «нейтральному статусі».
Важливо зазначити, що до цьогорічної Олімпіади в Італії ніхто з «нейтральних» скелетоністів не встиг кваліфікуватися, бо пропустив ліцензійні змагання. Без перебільшення, цього не було б без родини Гераскевичів, які від імені Федерації бобслею й скелетону України відстоювали бан росіян і білорусів на міжнародній арені упродовж повномасштабної війни на спортивних форумах і офіційних заходах IBSF.
Паралельно з цим Влад покращував свої результати. В інтерв’ю LB.ua наприкінці 2024 року він наголосив, що вже готовий боротися за медаль на етапах Кубка світу. Забігаючи наперед, зазначимо, що до медалі не вистачило зовсім трішки – Гераскевич став п’ятим.
У розмові з журналістом LB.ua Влад не оминув і тему ролі українських спортсменів під час війни.
«Світ дуже цинічний і всі стоять на боці рейтингів, а не справедливості. Водночас хоч як важко не було б, нам потрібно продовжувати говорити про війну. Багато наших спортсменів це роблять. Важливо доносити інформацію до людей, які не надто слідкують за цим. Треба звертати увагу своїх фанів на те, що відбувається в Україні, доносити до них життєві історії», – пояснював він.
Гераскевич також наголосив, що старається говорити не про статистику, а про людські життя. І не збрехав.
Конфлікт з МОК
Після акції у Пекіні в Міжнародному олімпійському комітеті підозрювали, що Владислав Гераскевич зробить щось подібне в Італії, тож почали діяти завчасно. В інтерв’ю «Главкому», скелетоніст повідомив, що у МОК зверталися до нього з проханням і попередженням не влаштовувати акцій проти війни на Олімпійських іграх.
Влад натомість мав свої плани. Він підготував спеціальний шолом, на якому зображено загиблих внаслідок вторгнення Росії українських атлетів і провів у ньому тренувальні заїзди. Після цього МОК опублікував заяву, в якій заборонив використовувати Гераскевичу «шолом пам’яті», запропонувавши «альтернативу» – чорну стрічку…
«У МОК немає стільки чорних пов’язок, аби вшанувати пам’ять усіх атлетів, які загинули», – відрізав український скелетоніст на пресконференції в Кортіні й додав: «Мій план – виступити в цьому шоломі на всіх тренуваннях і в змагальний день».
МОК натомість намагається апелювати до того, що є інші способи “висловити своє горе й не порушувати принципи Олімпіади” й натякає на можливу дискваліфікацію українського атлета.
Батько Влада Михайло в розмові з «Главкомом» заявив, що оцінює ймовірність дискваліфікації сина в 95 відсотків.
Тим часом український атлет знову з’явився на тренувальному заїзді в «шоломі пам’яті». Паралельно з цим інші члени збірної України вдаються до різноманітних акцій під час своїх виступів. До прикладу, санкарка Олена Смага після заїзду продемонструвала напис на долоні: «Пам’ять не є порушенням». Гірськолижник Дмитро Шеп’юк натомість після свого спуску нагадав про українських воїнів, які продовжують битися проти російських окупантів на лінії фронту.
Підсумовуючи, зауважимо, що за ці довгі й криваві чотири роки українці продовжують використовувати Олімпіаду, як платформу, яка засуджує війну й пропагує мир. Шкода, що Міжнародний олімпійський комітет вирішив про це забути, бо ж перед Олімпіадою заборонив ще одній українській спортсменці Катерині Коцар використовувати її шолом з надписом «Be brave like ukrainians»…
Повний список українських спортсменів, зображених на «шоломі пам’яті» Владислава Гераскевича, опублікований на Tribuna.com.
- Євген Малишев, біатлоніст;
- Дмитро Шарпар, фігурист;
- Павло Іщенко, стронгмен;
- Максим Галінічев, боксер;
- Андрій Куценко, велогонщик;
- Олексій Логінов, хокеїст;
- Карина Бахур, кікбоксерка;
- Микита Козубенко, стрибун у воду;
- Роман Поліщук, легкоатлет;
- Андрій Яременко, борець греко-римського стилю;
- Тарас Шпук, тренер команди Invictus Games;
- Федір Єпіфанов, фехтувальник;
- Катерина Троян, легкоатлетка;
- Володимир Андрощук, легкоатлет;
- Олексій Хабаров, стрілець;
- Дар’я Курдель, танцівниця;
- Іван Кононенко, актор і спортсмен;
- Аліна Перегудова (дитина), важкоатлетка;
- Катерина Дяченко (дитина), художня гімнастка;
- Вікторія Івашко (дитина), дзюдоїстка;
- Марія Лебідь (дитина), танцівниця;
- Назар Зуй (дитина), боксер.









