ГоловнаСвіт

Близький Схід у вогні: що означає велика війна США та Ізраїлю проти Ірану для України

28 лютого 2026 року Ізраїль і США розпочали низку скоординованих превентивних ударів під кодовими назвами Operation Roaring Lion (Ізраїль) та Operation Epic Fury (США), аби послабити іранський режим, його ядерну програму, ракетний потенціал і військову інфраструктуру. Атаки тривають досі. Ударів завдають декількома хвилями. Залучено понад 200 винищувачів ВПС Ізраїлю та дві ударні авіаносні групи ВМС США — авіаносці USS Abraham Lincoln і USS Gerald R. Ford з кораблями супроводу.

Атаки зосереджені на ключових елементах іранського режиму, військової та ядерної інфраструктури. Загалом США та Ізраїль атакували понад 2000 цілей по всій країні з акцентом на західний Іран та Тегеран. Уражені комплекс Пастер (резиденція та офіс верховного лідера Алі Хаменеї в Тегерані, Хаменеї вбитий разом з членами сім'ї та високопосадовцями), штаб-квартири міністерства розвідки, міністерства оборони, судової влади, верховної ради національної безпеки та інші урядові райони в Тегерані, резиденції та офіси високопосадовців, включаючи радника з безпеки Алі Шамхані та командирів КВІР, штаби та бази КВІР, командні пункти. А ще – пускові установки ракет, аеродроми, бази безпілотників та флот (зокрема, фрегат Jamaran та база Imam Ali в Чабахарі), об’єкти системи ППО, виробництва ракет та дронів у західному Ірані, Керманшасі, Тебрізі, Іламі, Хорамабаді, Бушері, військові комплекси в Ісфагані, Кумі, Караджі, Ширазі, Загедані та Хої, збагачувальні центри в Натанзі, Фордоу, Ісфагані, Парчині та Кумі (пошкодження – значні, але МАГАТЕ не підтверджує удари по всіх ядерних установках). Під роздачу потрапили також поліцейські дільниці, центри тримання заарештованих, розвідувальні офіси, порти та культурні об'єкти. 

Удар США по штаб-квартирі КВІР.
Фото: x.com/CENTCOM
Удар США по штаб-квартирі КВІР.

Втрати оцінюються у понад 787 загиблих (включаючи цивільних) та 1000+ поранених (дані іранської організації Червоного Півмісяця). 

Починаючи з 28 лютого Іран відповідає масованими ракетними та дроновими ударами по американських активах в країнах Перської затоки та Близького Сходу.

Не найбідніші країни планети поки мають чим відбиватися і непогано себе показали:

Катар: ППО перехопило до 97% загроз (понад 65 ракет і дронів). Наслідки ударів Ірану: на авіабазі Аль-Удейд знищено РЛС AN/FPS-132 (дальність виявлення – 5000 км, вартість – близько 1 мільярда доларів) та 3D РЛС дальнього виявлення, пошкоджено ангари з літаками та інфраструктуру, база зазнала значних ушкоджень.

Кувейт: ППО демонструє майже повне перехоплення (97 ракет і 283 дрони). У приступі запопадливості ППО Кувейту збила три літаки F15E Strike Eagles ВПС США. Всі шість пілотів, на щастя, живі. На базах Ali Al Salem та Camp Arifjanп пошкоджені три РЛС, вісім будівель центру супутникового зв'язку, кілька інших споруд. Уражене посольство США в Кувейті, що спричинило пожежу та закриття диппредставництва, пошкоджено будівлі, включаючи офіс ЦРУ. Загинуло шестеро військових на Camp Arifjan.

Вражений винищувач в небі над Аль-Джахрі, Кувейт, 2 березня 2026 року.
Фото: скрин відео
Вражений винищувач в небі над Аль-Джахрі, Кувейт, 2 березня 2026 року.

Бахрейн: ефективне перехоплення (45 ракет і 145+ дронів). Знищені дві РЛС AN/GSC-52B, радіолокаційний купол та два супутникові комунікаційні термінали SATCOM. Ударами БПЛА Shahed уражено штаб 5-го флоту ВМС США. Значні пошкодження завданоікільком великим будівлям, включаючи сховища ракет та ангари. База є ключовим хабом для координації морських операцій США в регіоні.

ОАЕ: найпотужніший удар Іран завдав саме сюди, але ППО показує 92-96% перехоплень (165+ ракет і 541 дрон). Знищена РЛС AN/TPY-2 американської батареї THAAD, РЛС протиракетної оборони в місті Елрой (вартість – близько 500 мільйонів доларів). БПЛА Shahed атакував консульство США в Дубаї, що спричинило пожежу, але обійшлося без жертв. Пошкоджено комунікаційну інфраструктуру, зокрема SATCOM-термінали та РЛС на військових об'єктах. Пошкоджені цивільні об'єкти, зокрема порт Дубаї, є обмежені жертви серед цивільного населення.

Йорданія: перехоплено понад 90% засобів повітряного нападу (13 ракет і 36 дронів).

Саудівська Аравія: ППО працює ефективно, з атаками біля Ер-Ріяду загалом впоралися, але пошкоджено об'єкт біля РЛС AN/TPY-2 на авіабазі Prince Sultan, пропущено два удари БПЛА по посольству США в Ер-Ріяді, офісу ЦРУ, пошкоджено комунікаційні обєкти та РЛС на військових базах.

Густий дим піднімається над військово-морською базою США у столиці Бахрейну
Фото: скрин відео
Густий дим піднімається над військово-морською базою США у столиці Бахрейну

Оман: локальні атаки, прольоти БПЛА повз повітряний простір країни, але без збитків поки. 

Ізраїль: чотиришарова система ППО (Iron Dome, David's Sling, Arrow-2/3) відбила декілька ударів (понад 1500 ракет/дронів з 28 лютого) з ефективністю 85-92% перехоплень. Ракети, що прорвалися, уразили місто Бейт-Шемеш, дев’ятеро загиблих, близько 75 поранених. Для порівняння, у 2025 ППО працювала з ефективністю ~85%, але долучалися есмінці ВМС США з системою Aegis на борту. Іран атакує Ізраїль до 62 разів за день, тиснучи на ППО, виснажує запаси ракет, але поки система витримує. четвертого березня вперше за останні 40 років винищувач F35 ВПС Ізраїлю вступив у повітряний бій над Тегераном з винищувачем Як-131 ВПС Ірану і, звісна річ, переміг. 

Ізраїльська системи ППО ‘Залізний купол’ перехоплюють іранські ракети над Єрусалимом, Ізраїль, 4 березня 2026 року.
Фото: EPA/UPG
Ізраїльська системи ППО ‘Залізний купол’ перехоплюють іранські ракети над Єрусалимом, Ізраїль, 4 березня 2026 року.

Корабельне угруповання ВМС США: удари відбиває інтегрована система Aegis на есмінцях класу Arleigh Burke (зенітні ракети SM-6, SM-3), доповнена лазерами ODIN/HELIOS для ураження дронів/ракет (на USS Spruance, USS Dewey тощо). З наземних баз працюють батареї ПРО THAAD та наші улюблені ЗРК Patriot. Ефективність висока, 90-97% перехоплень. Бачимо, що всі разом країни Перської затоки відбивали удар, менший в рази за ті, що регулярно упродовж однієї ночі відбиває Україна. 

Моряки ВМС США за роботою на палубі американського десантника «Авраам Лінкольн» під час операції «Епічна лють»
Фото: U.S. Central Command @CENTCOM
Моряки ВМС США за роботою на палубі американського десантника «Авраам Лінкольн» під час операції «Епічна лють»

Загалом Іран запустив близько 3000 ракет і дронів, що є абсолютним рекордом в історії регіону. Режим аятол використовує БПЛА та ракети для виснаження запасу ракет-перехоплювачів, збирає дані про позиції РЛС для подальших ударів. Загалом уражені щонайменше 11 американських об'єктів з акцентом на деградацію систем ППО та зв'язку. Ситуація залишається динамічною.

Що це все означає для України? Краще за інших відповіді сформулював пан Віталій Портников:

- швидка поразка іранського режиму і демонстрація нездатності Росії допомогти черговому своєму союзникові – після краху Башара Асада та Ніколаса Мадуро – якраз в інтересах України;

- збільшення цін на нафту: для американців це нові ціни на пальне – і як наслідок на все – і зменшення купівельної здатності населення. А для Путіна це чергова можливість хоч трошки залатати «дірку» у російському державному бюджеті. Тому президент Росії кровно зацікавлений, щоб ця нова війна була довгою;

- якщо іранський режим збережеться, хай і послаблений, претендентів на ППО і протиракети буде чимало – і це якраз тоді, коли Росія продовжує свої атаки по Україні;

- якщо ми говоримо про тотальне протистояння «двох світів», маємо розуміти, що коли на одній з ділянок фронту такого протистояння ситуація заходить у глухий кут, з’являється необхідність зруйнувати баланс у іншому місці. І так – аж до глобальної війни. Або до війни, у якій кількість локальних конфліктів за напругою та наслідками буде наближатися до Третьої Світової;

- вплинути на тривалість війни з Іраном ми не можемо. Але можемо і маємо робити все можливе, щоб в умовах такого масштабного конфлікту війна Росії проти України не опинилася на периферії політичного інтересу, зацікавленості політиків і медіа. Ми маємо нагадувати про цю війну та її зв’язок з конфліктом на Близькому Сході.

Віктор КевлюкВіктор Кевлюк, експерт Центру оборонних стратегій