Що таке закон про лендліз
19 січня 2022 року — незадовго до повномасштабного вторгнення Росії — сенатор-республіканець Джон Корнін запропонував ухвалити законопроєкт, який у разі війни дозволив би Білому дому оперативно надавати збройну допомогу Україні, оминаючи бюрократичні перепони. Співавторами документа стали ще один республіканець Роджер Вікер і двоє сенаторів-демократів Бен Кардін і Джин Шагін.
За аналогією із законом часів Другої світової, що визначав порядок надання допомоги союзникам, документ назвали Ukraine Democracy Defense Lend-Lease Act of 2022 (Закон про лендліз для оборони демократії України 2022 року).
Акт про лендліз містить одну норму: дозволяє президентові США «уповноважити уряд надавати в борг або оренду засоби оборони Україні й іншим державам Східної Європи, які постраждали від вторгнення Росії в Україну, щоб допомогти зміцнити обороноздатність цих країн і захистити цивільне населення».
6 квітня Сенат США одностайно підтримав акт про лендліз. 28 квітня його ухвалила Палата представників – 417 голосів за, 10 проти.
9 травня 2022 року закон підписав президент Джо Байден.
Він діяв упродовж 2022/2023 фінансового року (у США фінансовий рік триває з 1 жовтня до 30 вересня) і втратив чинність 3 жовтня 2023-го. За цей час США жодного разу не застосовували його, щоб допомогти Україні.
Чому лендліз не використовували
Офіційні особи США й України завжди наголошували: акт про лендліз потрібен виключно як запасний варіант, своєрідний страховий поліс, якщо з тих чи інших причин США не зможуть надавати допомогу за іншими програмами. Наприклад, у ситуації, коли баланс сил у Конгресі зміститься на користь ізоляціоністів і прихильників обмеження підтримки нашої держави.
«Лендліз – це додаткова можливість. Сама суть лендлізу полягає в тому, що одна країна іншій щось надає в користування на якихось умовах. Я розглядаю його як додатковий інструмент на випадок, коли, наприклад, нам потрібна буде додаткова підтримка і вона може бути надана саме у вигляді лендлізу. Україна тоді буде вирішувати, на яких умовах ми готові це брати, – казала Оксана Маркарова в інтерв’ю LB.ua. – І треба сказати, що ухвалений закон про лендліз дуже спрощує бюрократичні процедури. Тобто ми зможемо в рамках чинних програм діяти ще швидше, а з іншого боку – він пропонує на додачу до трьох чинних програм також опцію використання лендлізу».
Механізм класичного лендлізу передбачає передачу озброєння на умовах оренди й лізингу. Це не означає, що Україна мала б оплатити все, що отримала, однак дещо компенсувати довелося б.
Тому за майже два роки великої війни Україна офіційно не просила застосувати механізм лендлізу, а у Вашингтоні наголошували: «у пріоритеті та допомога, за яку не треба буде платити». «У нас багато інших повноважень, і ми користуємося ними», – казав офіційний представник Державного департаменту США Джон Кірбі.
Фактично ухвалення акта про лендліз було потрібне, насамперед щоб продемонструвати світові (і Росії зокрема) непохитність США в намірах підтримувати Україну за будь-яких умов.
За якими програмами Україна отримує допомогу від США
Зараз Україна отримує допомогу від США за трьома основними програмами:
– Presidential Drawdown Authority (PDA) – програма президентських повноваження щодо вилучення озброєння із запасів оборонного відомства для надання військової допомоги іноземній країні. У рамках PDA президент США може ухвалювати рішення передати озброєння в обсягах, які затвердив Конгрес. Білий дім підкреслює: така допомога може почати надходити протягом кількох днів або навіть годин після того, як прийняли рішення;
– Ukraine Security Assistance Initiative (USAI), Ініціатива сприяння безпеці України – програма Міністерства оборони США, спрямована на підвищення спроможності Сил оборони України, передбачає навчання українських військових, передачу обладнання, розвідувальної інформації та матеріально-технічну підтримку;
– Foreign Military Financing (FMF), Програма зовнішнього військового фінансування — у її рамках Агентство зі співробітництва у сфері оборони та безпеки (DSCA) надає гранти, щоб допомогти країнам придбати зброю та оборонне обладнання, вироблене в Сполучених Штатах.
Є ще ряд додаткових програм:
– Excess Defense Articles (EDA) – програма передачі надлишків оборонного обладнання іноземним урядам. 20 лютого 2022 року США завдяки Excess Defense Articles передали Україні вертольоти Мі-17;
– Third Party Transfers (TPT) – програма передачі американського озброєння від третьої сторони. У рамках TPT США схвалили передачу Україні американських ПТРК і ПЗРК від 14 країн-членів НАТО;
– Foreign Military Sales (FMS) — іноземні військові продажі. У рамках FMS Україна отримала, зокрема, артилерійські боєприпаси 152-го калібру у 2022 році.
Скільки отримала Україна від США?
За інформацією Держдепу, за час великої війни США надали Україні військової допомоги на приблизно 44,2 мільярда доларів.
Допомога, зокрема, включала:
– батарею Patriot і ракети до неї;
– 12 ЗРК-систем NASAMS і боєприпасів до них;
– неназвану кількість систем ППО HAWK;
– 20 систем протиповітряної оборони Avenger;
– обладнання для інтеграції західних пускових установок, ракет і радарів з українськими системами;
– 39 високомобільних артилерійських ракетних систем (M-270 і HIMARS) і боєприпаси до них;
– 198 155 мм гаубиць і понад 2 000 000 155 мм артилерійських снарядів;
– 72 105 мм гаубиці та понад 800 000 105 мм артилерійських снарядів;
– 200 000 артилерійських снарядів калібру 152 мм;
– 40 000 артилерійських снарядів калібру 122 мм;
– 60 000 122 мм ракет ГРАД;
– десятки мінометних систем 120 мм, 82 мм, 81 мм, 60 мм;
– 31 танк Abrams;
– 45 танків Т-72Б;
– 186 бойових машин піхоти Bradley;
– 189 бронетранспортерів Stryker;
– 300 бронетранспортерів M113;
– 250 броньованих машин M1117;
– понад 500 MRAP;
– понад 2000 HMMWV;
– 300 БМП;
– понад 600 тактичних автомобілів для буксирування й транспортування техніки;
– 131 тактичний автомобіль для відновлення техніки;
– 18 броньованих мостових систем;
– 239 бензовозів і 105 паливних причепів;
– 20 вертольотів Мі-17;
– протирадіолокаційні ракети HARM;
– високоточні авіаційні боєприпаси;
– понад 6000 авіаційних ракет Zuni;
– понад 20 тис. авіаційних ракет Hydra-70;
– понад 10 000 протитанкових систем Javelin;
– 90 000 інших протитанкових систем і боєприпасів;
– понад 8000 ракет TOW;
– понад 35 тисяч гранатометів і стрілецької зброї.
Повний перелік озброєнь, які США надали Україні, можна почитати тут.
Чому Україна знову згадала про лендліз
4 грудня Білий дім вкотре попередив Конгрес, що президент США практично вичерпав ресурси, які законодавці передбачили для України.
«Я хочу чітко пояснити: без дій Конгресу до кінця року ми вичерпаємо ресурси, щоб закупити більше зброї та обладнання для України та забезпечити обладнання з військових запасів США. У нас закінчилися гроші – і майже минув час», – заявила директорка з питань бюджету Білого дому Шаланда Янг.
Ще в жовтні Білий дім подав до Конгресу запит на $106 млрд, щоб профінансувати охорону власних кордонів, підтримати Тайвань і надати військову допомогу Україні й Ізраїлю. Із цих коштів понад 61 млрд призначалися Україні.
Відповідний законопроєкт заблокували республіканці в Палаті представників. Серед їхніх вимог – збільшити асигнування на боротьбу з нелегальною міграцією у США, а також розділити пакети допомоги для України й Ізраїлю.
Також республіканці зажадали представити Конгресу актуальну стратегію перемоги та її орієнтовну вартість для бюджету США.
6 грудня сенатори-демократи представили новий законопроєкт, що включає допомогу Україні й Ізраїлю. Йдеться про пакет заходів на $111 млрд, з яких 15 млрд призначені Україні, а 10,6 – Ізраїлю. Проте і його доля залежить від того, чи погодяться демократи посилити заходи стримування міграції на кордоні США з Мексикою, як цього вимагають республіканці.
«Нездатність підтримати Україну – це просто божевілля. Це суперечить інтересам США», – заявив цього тижня президент Джозеф Байден, коментуючи ситуацію в Конгресі.
Варто розуміти: більшість республіканців у Конгресі не виступають проти допомоги як такої. Однак Україна стала заручницею загострення внутрішньополітичної конфронтації у США через прийдешні президентські вибори — кожна політична сила намагається використати фактор України. Наприклад, запрошення президента України Зеленського взяти участь у закритому брифінгу Сенату США, на якому республіканці вимагали розглянути саме питання боротьби з незаконною міграцією, було очевидною спробою використати українську владу у внутрішньому протистоянні.
І таке протистояння лише загостриться наступного року. Тому в рік, коли рішення американського політикуму будуть продиктовані насамперед електоральними мотивами, Україні потрібен інструмент, який гарантуватиме, що США і надалі зможуть надавати допомогу в потрібному нам обсязі. Таким інструментом, зрозуміло, може бути лендліз.
Що робити Україні?
Насамперед за будь-яку ціну зберегти двопартійну підтримку в Конгресі. Це вимагатиме філігранної роботи наших дипломатів і політиків, які комунікують з американцями.
Активніше працювати з українською громадою у США, яка має легітимні інструменти тиску на місцевий політикум. А також з тими, хто потенційно може стати нашим союзником у цій грі. Наприклад, єврейською та польською громадами США, які мають достатньо потужний вплив на Республіканську партію.
Не давати жодного додаткового аргументу опонентам України. Кожна невдала заява, кожна дурна дія влади, кожен корупціонер, що уникнув покарання, грають проти нас.
Зберегти внутрішню єдність. Історії про конфлікти президентської команди з військовим керівництвом точно не додають нам балів у очах тих, хто ухвалює рішення у Вашингтоні.
