Перенаправлення трильйонів доларів, якими світ щороку субсидує видобуток викопного палива, та встановлення прихованої ціни на викиди вуглекислого газу вивільнить величезні кошти, необхідні для боротьби з кліматичною кризою.
Про це глава Міжнародного валютного фонду Крісталіна Ґеорґієва заявила під час кліматичної конференції ООН COP28 у Дубаї, пише The Guardian.
Видання зазначає, що уряди були усунені від встановлення відкритих цін на викиди вуглецю через потенційну непопулярність нових податків на викиди, які стали улюбленими цілями антикліматичних політиків та партій у всьому світі, від США та Австралії до Європи та Великобританії.
За словами Георгієвої, можна досягти такого ж результату, відобразивши реальні витрати для суспільства через використання великої кількості вуглецю і регулюючи та скорочуючи субсидії, які стимулюють використання викопного палива.
“Ми зволікали з дуже важливою політичною думкою, яка є стимулом для інвесторів, оскільки вони, як і раніше, терплять високі рівні субсидій на викопне паливо. І (світ посилив ситуацію) тим, що, як і раніше, досить повільно вводить плату за викиди вуглецю”, − зазначила вона.
Сьогодні на конференії уряди, фінансові установи та інвестори приватного сектора обговорювали нові ініціативи, щоб допомогти знайти трильйони, необхідні для переходу світу до економіки з низьким вмістом вуглецю. За перший тиждень саміту уряди внесли до Фонду втрат і збитків близько 700 мільйонів доларів США.
Скільки потрібно коштів для скорочення викидів
Дослідження економістів показали, що щорічно в усьому світі потрібні трильйони інвестицій у відновлювану енергетику та інші низьковуглецеві. Лише країнам, що розвиваються, за винятком Китаю, до 2030 року знадобиться понад 2 трильйони доларів щороку, аби скоротити викиди та впоратися з впливом екстремальних погодних умов. Ці суми здаються величезними, але є відносно невеликими в контексті глобальної економіки, вартість якої становить близько 450 трлн доларів.
Влітку МВФ підрахував, що прямі та непрямі субсидії, спрямовані на викопне паливо, навіть без урахування доведених впливів, таких як витрати на охорону здоров’я, становлять понад 7 трильйонів доларів США, досягнувши рекордного рівня через реакцію урядів на кризу вартості життя.
Основні тези кліматичної конференції у Дубаї
- Cаміт у Дубаї розпочався 30 листопада. У ньому беруть участь десятки тисяч делегатів з 200 країн, серед них політики, дипломати, бізесмени та фінансисти. Очікується, що ця кліматична конференція ООН стане найбільшою за всю її історію.
- Учасники заходу погодили попередній проєкт звіту про виконання Паризької угоди. Також близько 20 країн підписали декларацію зі закликом розвивати “мирну ядерну енергетику”, серед підписантів є Україна. Документ має допомогти зменшити викиди парникових газів і досягти вуглецевої нейтральності у світі до 2050 року.
- 3 вересня на конференції офіційно розпочав роботу український павільйон, його через відеозв’язок відкрив очільник міністерства Руслан Стрілець. Мета української місії на саміті − показати Україну у стійкості та боротьбі з ворогом та кліматичною кризою. Цього року мова буде йти, зокрема, про катастрофічні наслідки підриву Каховської ГЕС.
- Раніше генеральний секретар ООН Антоні Гутерреш сказав, що цьогорічні кліматичні переговори повинні бути спрямовані на повну відмову від викопного палива.