Збіжжя, що породило проблеми
Коли розпочалося широкомасштабне російське вторгнення, Польща стала однією з перших держав, хто запропонував відправляти українську продукцію через власну територію на світові ринки. Тоді навряд чи хтось очікував, що одним з наслідків буде зернова криза і що саме Варшава стане ініціатором таких непопулярних рішень, як заборона імпорту української аграрної продукції.
Про кризу збіжжя польські аграрії заговорили ще взимку. Саме тоді виявилося, що ціни на польське зерно є значно вищими за українське збіжжя. Зазначений факт, а також заповненість зерносховищ значно знизили вартість польської сільськогосподарської продукції, вдаривши по її конкурентоспроможності та можливості аграріїв сплачувати за добрива, ціни на які значно зросли.
На початку лютого тодішній віцепрем’єр і міністр сільського господарства Генрик Ковальчик, усвідомлюючи серйозність проблеми, оголосив про реалізацію плану порятунку. За кожну тонну пшениці та кукурудзи уряд мав доплачувати фермерам.
Утім збитки аграріїв виявилися занадто великими. Не допоміг навіть перший пакет допомоги від Європейського Союзу на 56 млн євро.
Ситуація почала переростати в кризу: селяни запротестували по всій країні. Їхніми головними вимогами стали якнайшвидше вивезення українського зерна та стабілізація ситуації на ринку.
Не допомогли вибачення віцепрем’єра Ковальчика. Як і подальша його відставка та заяви нового очільника міністерства Роберта Телуса про намагання повернути мито на український імпорт.
Тож у Варшаві вирішили діяти радикально. На присвяченому питанням сільського господарства з’їзді партії влади «Право і справедливість», що відбувся 15 квітня, її лідер Ярослав Качинський повідомив про рішення уряду заборонити імпорт зерна та багатьох інших сільськогосподарських продуктів з України до Польщі. Того ж дня набула чинності постанова про заборону імпорту зерна разом з додатком з переліком товарів.
Міністр розвитку Польщі Вальдемар Буда пояснив, що «заборона є повною, включаючи заборону на транзит через Польщу».
«Питання транзиту обговорюватиметься з українською стороною щодо побудови щільної системи і гарантування виключно транзиту продукції через Польщу», – написав у Twitter високопосадовець.
Передбачалося, що заборона діятиме до 30 червня цього року. І це не випадково. Адже до того моменту діє скасування мит на товари з України, яке Євросоюз запровадив у травні 2022 року.
Водночас варто розуміти, що рішення польського уряду значною мірою є результатом передвиборчого тиску, адже восени в Польщі обиратимуть парламент і голоси польських фермерів мають велике значення: чималу частку виборців «ПіС» становить саме сільський електорат. Якщо влада не вирішить ситуацію, партія Качинського може втратити владу. Тож оголошення про блокаду українських продуктів могло бути чітким сигналом для фермерів, що «ПіС» воліє виправити ситуацію та допомогти їм.
Хай там як, найбільше могла б постраждати саме Україна. Гостроти ситуації додали подібні рішення урядів інших сусідів – Угорщини та Словаччини, а також імовірне запровадження заборони на імпорт українського зерна Болгарією і Румунією.
Навіть зернова ініціатива експорту продовольства з України Чорним морем вкотре опинилася під загрозою – через блокування Росією інспекції суден у протоці Босфор. І хоч, за повідомленнями, перевірки відновилися, ситуація знову скидається на блокаду. А тому для Києва стало вкрай важливо розблокувати сухопутні логістичні коридори.
«Рішення Польщі про заборону імпортувати зерно з України є досить серйозною проблемою. Оскільки в нас ще є велика кількість залишків зерна, які ми маємо експортувати. До того ж слід враховувати, що зернова угода працює зараз нестабільно. Тому імпорт зерна через такі країни, як Польща, Румунія, Болгарія та Угорщина, є досить важливим», – заявив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.
Уряд України почав шукати компромісу з Польщею. І це виявилося доволі складним завданням.
Непрості переговори
Спершу Київ і Варшава планували, що міністри сільського господарства обох країн обговорять нову угоду щодо транзиту української агропродукції. Однак в останній момент до Варшави для переговорів вирішила приїхати перша віцепрем’єрка і міністерка економіки України Юлія Свириденко. Тому з’явилися припущення, що розширення складу делегації може бути недобрим знаком.
Річ у тому, що проєкт угоди мали напередодні узгодити і майже завершити. Тепер же з’явився ризик змін, що певною мірою могло ускладнити негайне відкриття кордону з Польщею.
Дійсно, 17 квітня не вдалося досягти згоди про імпорт сільськогосподарської продукції з України до Польщі. Провал першого раунду переговорів був пов’язаний з тим, що сторони не змогли розробити механізми транзиту товарів, які надавали б гарантії, що задовольнили б польських фермерів.
Під час пресконференції, скликаної після зустрічі з українською делегацією, міністр сільського господарства Роберт Телус зазначив, що Євросоюз має запровадити механізми, щоб Польща була лише транзитною країною для українських товарів. Проте, за його словами, ЄС працює «мляво».
«Ми звертаємося до Європейської комісії якнайшвидше вжити таких заходів. Суть полягає в тому, щоб запевнити польських фермерів, що вони не програють у цій ситуації», – повідомив Телус.
18 квітня переговори продовжилися. Друга спроба виявилася більш вдалою. Так, за повідомленням Юлії Свириденко, Київ і Варшава досягли порозуміння в питанні транзиту українського зерна територією Польщі. А саме зняття ембарго на українське зерно й визначення часових рамок, коли це станеться.
«За результатами переговорів вирішили, що транзит українських сільськогосподарських товарів через територію Польщі буде розблоковано в ніч з четверга, 20 квітня, на п’ятницю, 21 квітня поточного року», – заявила віцепрем’єрка, додавши, що український уряд очікує від польських колег технічних аспектів транспортування вітчизняної сільськогосподарської продукції через сусідню країну.
Міністр Телус під час пресконференції повідомив, що зерновий транспорт з України проходитиме через Польщу під суворим контролем і конвоєм. А міністр розвитку Вальдемар Буда додав, що нові правила заборонятимуть вилучати українську сільськогосподарську продукцію з транзиту.
«Нам вдалося створити механізми, які гарантуватимуть, що жодна тонна зерна не залишиться в Польщі, а товари будуть перевозити транзитом через Польщу. (...) Перш за все протягом деякого часу буде конвой, конвой кожного транспорту через Польщу», – заявив Телус.
Окрім того, за словами очільника Міністерства сільського господарства та розвитку села, під час транзиту зерна з України запровадять систему моніторингу SENT, яка нині контролює транспортування палива, на самому транспорті з’являться електронні GPS-пломби.
Отже, транзит української продукції триватиме.
Попри це, Брюсселю треба в цій ситуації відіграти вагомішу роль і виробити реальні механізми, які унеможливили б повторення такого сценарію. Це допомогло б вплинути на інші уряди, які або вже запровадили заборону транзиту зернової продукції, або планують це зробити. Сама ж Єврокомісія вже засудила одностороннє рішення Польщі, Угорщини та Словаччини.
Водночас криза ще далека від свого завершення. З 19 квітня Болгарія все ж вирішила і собі призупинити ввезення на невизначений термін продукції з України. Подібний запит до національного уряду планує керівна в Румунії Соціал-демократична партія.
Також невідомо, як надалі піде справа з Угорщиною та Словаччиною. Не виключено, що ухвалення Єврокомісією рішення про виділення другого пакету підтримки для фермерів п’яти держав ЄС, який має становити 100 млн євро, може змінити позицію урядів.
Обнадійливою є позиція Чехії. Уряд країни заявив, що не має наміру забороняти імпорт українського збіжжя. Ба більше, зацікавлений у вирішені питання на рівні Євросоюзу, чим може допомогти подолати нинішню кризу.
Вочевидь, викликів ще чимало і кожен вимагає окремого підходу. Можливо, 25 квітня під час зустрічі міністрів сільського господарства ЄС у Люксембурзі буде внесена певна ясність і ситуацію вдасться стабілізувати. Адже від цього залежать не лише економічні спроможності України, а й безпека всього регіону.