«Мирний клуб» Лули
На відміну від європейських політиків, Лула їхав до Китаю не для того, щоб просити Сі вплинути на агресора, аби припинив війну. Бразильський лідер вважає, що протистояння можна заморозити, використавши посередництво незахідних країн.
Лула підтримав так звану китайську мирну ініціативу, яку схвалив Путін і яку критично сприйняли Україна та Захід. У спільній заяві Лули та Сі йдеться про необхідність розпочати перемовини з РФ і віднайти політичне рішення. Вочевидь, саме цього зараз прагнуть у Кремлі – організації мінімальної паузи, тимчасової заморозки.
У компліментарному інтерв’ю китайським ЗМІ Лула наголосив: країнами, які забезпечили б урегулювання, могли б стати Китай, Індія, Бразилія, Індонезія, ОАЕ. Це і є його ідея «мирного клубу». Сам формат, як наголосив бразильський лідер, має бути схожим на G20. За цим криється єдине бажання: збільшити вплив КНР і її союзників на формування безпеки в Європі та нівелювати при цьому роль США.
Латиноамериканець нещодавно закликав Київ відмовитися від ідеї звільнити Крим заради «досягнення миру з РФ», після чого отримав жорстку відповідь від українського МЗС. Водночас під час візиту до КНР він повторив російські наративи – буцімто однією з причин вторгнення РФ стало розширення НАТО на схід. Критика Альянсу, який відносно нещодавно визнав Китай супротивником, теж зрозуміла.
Лула розповів, що під час візиту канцлера Німеччини Шольца до Бразилії він категорично відмовився продавати ФРН ракети, які Берлін міг би надіслати Україні. Президент Бразилії звинуватив ЄС у тому, що той однозначно підтримав Україну. Бразилець проти постачання зброї нашій державі, він закликає і США припинити робити це і «почати говорити про мир».
Лула просто грає спільно з Китаєм і Росією, змальовуючи Вашингтон як дестабілізатора світової системи, а Пекін з його глобальною мирною ініціативою (GSI) – як миротворця.
Через історично непрості відносини з Заходом багатьом країнам Азії, Африки, Латинської Америки імпонує бачення Лули. Декотрі з них хотіли б послаблення ролі США у світі та більш тісної співпраці з Китаєм. Цим Лула та Сі й вирішили скористатися, досягнувши низки угод.
Геополітичне перезавантаження
Раніше дискусії про можливе закінчення історичного лідерства Заходу були лише гіпотезами певних дослідників, наприклад, британського історика Яна Моріса, який про це писав у книзі «Чому Захід панує дотепер» (Why the West rules – for now). Однак зараз такі тези лунають від різних світових лідерів, зокрема і від бразильського президента. Він сказав, що геополітична модель, встановлена після 1945 року, більше не працює, що потрібна нова конструкція.
Лула покладає великі сподівання на об’єднання BRICS (Бразилія, РФ, Індія, Китай, Південна Африка) як на новий світовий центр, здатний переформатувати міжнародну архітектуру в «більш справедливу мультиполярну модель». Бразилець вважає, що країни BRICS змінять історію людства та скористаються можливостями, яких «не мали протягом п’ятисот років». Латиноамериканець фактично натякає на необхідність завершити період домінації Західної цивілізації.
Лула та Сі підтвердили прихильність до мультиполярного світового порядку, що спирається на міжнародне право. Під час зустрічі з головою китайського парламенту Чжао Лецзі латиноамериканець повідомив, що разом з Китаєм хоче змінити формат глобального управління та перезавантажити світовий порядок: надати більше політичної суб’єктності країнам, які розвиваються, та Глобальному півдню. У Шанхаї Лула сказав: «Бразилія повернулася!» Сигналізуючи про початок так званої багатовекторної політики, по суті – дистанціювання від США.
Кооперація Південної Америки з Китаєм уже реалізується на базі форуму CELAC – China, де латиноамериканські країни ведуть економічний і політичний діалог з Пекіном. Лула вважає, що конкуренція глобальних Півдня і Півночі має посилитися. Відтак він запропонував розвиток незахідних міжнародних інституцій, зокрема New Development Bank (NDB) – розташованої в Шанхаї фінансової інституції BRICS. Зараз NDB – аналог МВФ з капіталом $100 млрд, його очолює експрезидент Бразилії Ділма Русеф. Вона заявила, що з 2022-го по 2026 рік 30% позик банк видаватиме в місцевих валютах. Себто не в доларах США.
Отже, трек дедоларизації став ще однією темою візиту Лули. Він здивував, повідомивши, що «кожної ночі питає себе, чому всі країни мають використовувати саме долар для торгівлі». Раніше президент публічно заявив про концепт створення валюти BRICS». Але поки що ця ідея зависла в повітрі.
Однак на зустрічі з Сі бразилець домовився сприяти мінімізації використання долара в міжнародних розрахунках. Також збільшити частку реала та юаня у двосторонній торгівлі. У латиноамериканській країні вже відкрив свій офіс китайський банк ICBC, що провів перший платіж у юанях. Утім у валютних резервах Бразилії вартістю $324 млрд юань усе ще становить скромні 5%, обійшовши євро – 4%, але нищівно поступаючись долару США – 80%.
Пекін позитивно оцінює підтримку Бразилією тих ініціатив, які послаблюють США. Він віддячує фінансово: цьогоріч Китай уперше виділив Бразилії позику з іншого підконтрольного КНР міжнародного банку – AIIB.
Бразилець почав просувати китайську модель управління, підкресливши успіхи Пекіна в модернізації економіки, боротьбі з бідністю та набутті статусу великої держави. Він закликав країни, що розвиваються, «вчитися в Китаю», адже президент пам’ятає часи, коли заробітна плата в Бразилії була вищою за китайську. Очевидно, до таких заяв Лули із засторогою поставилися в західних країнах, а бразильські опозиціонери, афілійовані з Болсонару, розкритикували лідера: «Лула ступає по небезпечній доріжці, як Куба, Венесуела та Нікарагуа».
А проте, Лула прагне збільшити економічну співпрацю з Китаєм. Це стало ключовою метою його візиту в Пекін.
Китайсько-бразильська інтеграція
Двадцять років тому Латинську Америку охопила так звана рожева хвиля – до влади в регіоні почали приходити ліві уряди. Це був час першого президентського терміну Лули – голови Робітничої партії Бразилії. Тоді зростав товарообіг з Китаєм, а двосторонні відносини між державами посилювалися.
Зараз Бразилія зіткнулася з проблемами постковідного відновлення: безробіття в країні сягає 8%, заробітні плати не досягли допандемічного рівня, соціальна нерівність є однією з найбільших у світі, рекордно зменшилося індустріальне виробництво, становлячи менш ніж 10% від ВВП.
Тому ідеологічно лівий Лула вбачає у співпраці з Пекіном шлях не тільки до стратегічного партнерства в рамках Глобального півдня, а й прагне за допомогою Китаю подолати економічні виклики. Протягом візиту сторони підписали 15 угод, які стосувалися поліпшення торгівлі, посилення технологічної кооперації; збільшення рівня інфраструктурних і виробничих інвестицій; вирішення кліматичних проблем.
По-перше, країнам вигідно розширювати торговельні зв’язки. Бразиліа експортує ресурси, а Пекін намагається розширити ринок збуту в Латинській Америці. Його дуже цікавлять 216 млн мешканців Бразилії, яким він може продати свої товари з високою доданою вартістю.
За 2022 рік китайсько-бразильська торгівля сягнула рекордних $150 млрд, зрісши на 11%. Пекін став найбільшим комерційним партнером Бразиліа. Він купував сою (36% експорту), залізну руду (20%), нафту (18%). Бразилія споживала китайську електроніку (28% імпорту), продукцію машинобудування (15%) і хімічної промисловості (12%).
Важливий чинник – Бразилії, яка має торговельний профіцит, вигідно торгувати з китайцями: у 2022 році вона заробила на бізнесі з Китаєм $22 млрд. Фінансові доходи підвищують лояльність бразильського керівництва до Пекіна.
Лула та Сі домовилися продовжувати взаємовигідну торгівлю, розширювати товарну номенклатуру. Вони ухвалили рішення про цифрову сертифікацію – це допоможе бразильським експортерам швидше вийти на китайський ринок. Пекін зняв ембарго на імпорт яловичини з латиноамериканської країни. А використання юаня пожвавить бізнес-зв’язки, зменшить трансакційні витрати.
Динаміка двосторонньої торгівлі за останні п’ятнадцять років, у млрд $
По-друге, Лула хоче максимально збільшити технологічну співпрацю з Пекіном. Коли він приїхав до Китаю, то відвідав штаб-квартиру корпорації "Huawei", яка перебуває під американськими санкціями: «Ми не маємо упередженості до співпраці (технологічної) з Китаєм».
Бразилія хоче розвивати цифрову інноваційну економіку, створювати «розумні міста» та готова імпортувати китайські технологічні стандарти. Це долучить Пекін до модернізації країни, зокрема, в галузях четвертої індустріальної революції, 5G, «інтернету речей» (IoT).
Разом країни планують запустити шостий супутник CBERS-6, який спостерігатиме за лісами Амазонки; завершать будувати радіотелескоп BINGO у Бразилії, що вивчатиме темну матерію; розпочнуть спільне дослідження синхротронного випромінювання на рівні дослідницьких центрів (таке випромінювання може бути використане для створення лазерів); заснують виробництво напівпровідників у Бразилії.
По-третє, Пекін уже інвестує кошти в бразильську економіку. У 2022 році китайські надходження в країні склали більш ніж $6 млрд. Фінанси в основному розподілені між чотирма секторами: видобуток нафти та корисних копалин, аграрний сектор, будівництво інфраструктури, енергетика.
Китайські корпорації створюють заводи в Бразилії. Наприклад, конгломерат BYD відкрив там свою фабрику у 2017 році та зараз активно виводить на місцевий ринок власні електрокари. Після візиту Лули заводи в Бразилії збудують такі китайські гіганти, як "Midea" (корпорація має в Бразилії вже дві фабрики) й "Goldwing", який виробляє вітрові турбіни.
Загалом Сі з бразильським президентом підписали інвестиційних угод на $10 млрд. А ще до приїзду Лули в Пекіні відбувся форум Brazil – China, де зустрічалися представники 500 компаній з обох країн: там підписали 20 великих угод.
Лула сподівається, що співробітництво з Китаєм допоможе йому не тільки залучити китайські інвестиції, а й створити нові робочі місця, провести часткову реіндустріалізацію Бразилії. Приклад BYD показав: лімітованого успіху можна досягти. Президент також воліє, щоб китайські корпорації допомогли країні в оновленні її транспортної інфраструктури під егідою ініціативи «Один пояс, один шлях», при цьому Лула не боїться боргової пастки.
По-четверте, від змін клімату страждає екосистема Бразилії. Тому Лула та Сі підписали угоду про співпрацю в кліматичній сфері. Вони домовилися до 2050 року зменшити емісію СО2.
Пекін допомагає Бразиліа у створенні відновлювальної енергетики, зокрема сонячних панелей, виробництво яких уже відбувається на бразильському заводі BYD. Щоб привабити закордонні кошти в цю сферу, в Бразилії на законодавчому рівні прийнято програму підтримки інвесторів під назвою PADIS – Support Program for the Development of the Semiconductor Industry.
З 2009 року китайські компанії інвестували майже $30 млрд у бразильський сектор зеленої енергетики. Левова частка активів – об’єкти гідроенергетики (81%). Загалом 10% бразильського національного енергетичного сектору перебуває у власності китайського бізнесу.
***
Наслідки візиту Лули до Китаю є вагомими: сторони посилять стратегічну та економічну співпрацю. Проте це не означає драматичного погіршення відносин Бразиліа з іншим стратегічним партнером – Вашингтоном. Просто позиції Бразилії на переговорах зі США посиляться. Економічні відносини зі Сполученими Штатами збережуться, адже Вашингтон є одним з основних інвесторів Бразилії, а також постачальником зброї до цієї латиноамериканської держави.
Тим паче, Бразилія перебуває в зоні дії американської Доктрини Монро, згідно з якою США визначають усю Західну півкулю сферою своїх безпекових інтересів. Отже, Вашингтон пильнуватиме, аби бразильсько-китайське стратегічне співробітництво не перетворилося для нього на велику проблему.