Петро Шевченко
Аналітик, аспірант Цзиліньського університету
Петро Шевченко
https://www.facebook.com/petro.shevchenko92
Email: [email protected]
Майк, один з героїв роману Хемінгуея «І сонце сходить», так відповідає на питання, коли він збанкрутував: «Поступово, але раптово». Це справедливо і для ліберального світового порядку, в якому ми жили останні 70 років. Він поступово сходить на манівці. Драматично виріс Китай – головний конкурент США, ставши другою економікою світу. Ми вже живемо в світі з декількома полюсами, в якому Україна має володіти експертизою про Китай і Північно-Східну Азію, задля ухвалення правильних прагматичних рішень у своїй зовнішньополітичній стратегії.
Розуміння Китаю важливо для нашого розвитку. Робота з ним – це не тільки можливості, але і серйозні геополітичні виклики через непорозуміння чи прорахунки. 20 років тому США лобіювали вступ Китаю до ВТО. У Вашингтоні вірили в ідеалізм: співпраця й економічний розвиток лібералізують, демократизують Китай, проте цього не сталося - зараз дві країни не партнери, а супротивники.
Китай – це зовсім інший, складний світ. Робота з ним – це одночасна гра і в шахи, і в го. Ті, хто прожив в Китаї один рік, вважають, що вони повністю усвідомили його. Ті, хто прожив п’ять, підозрюють - їх знання недосконале. Ті, хто прожив десять років, сміливо визнають – вони нічого не розуміють про цю цивілізацію, яка прикидається країною, як зазначав американський синолог Люсьєн Пай.
Тим не менш, моя місія – надати читачам LB.ua якнайбільш адекватну й об’єктивну візію щодо Китаю, його міжнародної діяльності, політики та економіки. Передати погляд «зсередини» - як азійський гігант бачить своє зростання на глобальній арені.
Автор – випускник КНЕУ, працював в Міністерстві економіки України. З 2015 у Китаї – спочатку менеджер в торгівлі та експорті OEM продукції, потім викладач в університеті. З 2020 навчається в місцевому виші на аспірантурі.
-
Гостра конкуренція між Пекіном і Вашингтоном залишається й прогресуватиме далі. Це збільшить ставки гравців у різних сферах і впливатиме на весь світ.
-
У Китаї посилюється економічна криза, але його бажання потиснути США з перших позицій незмінне. Пекін грає з Путіним у чотири руки.
-
Чистки в Китаї триватимуть, їх масштабуватимуть. Сі не спинятиме процесу. Йому потрібна лояльна й повністю підконтрольна бюрократична машина – від низу до верху.
-
Наскільки серйозним є вплив Китаю на Африку та для чого Пекіну південний континент?
-
Проміжні результати перемовин лідерів України та Китаю.
-
Співпраця Бразилії та Китаю може перетворитися на велику проблему.
-
Пекін купує лояльність Путіна та його оточення, він купує їм усім час – те, що точно вже не може дати і не дасть Захід. Однак натомість російська влада має надати конкретні послуги – допомогти
дестабілізувати чинний світопорядок.
-
«Возз’єднання» з Тайванем залишається пріоритетом Китаю. І Пекін готовий втілити його за будь-яку ціну. Водночас Росію Сі використовуватиме, щоб дестабілізувати Захід.
-
Китай демонструє, що не хоче конкуренції, а планує протистояння зі США. Україна ж має уважно аналізувати те, що відбувається в Азії, та готуватися до негативних сценаріїв у цьому
регіоні.
-
Китай бачить Росію послабленим і контрольованим тимчасовим молодшим партнером. Водночас Пекіну незрозуміло, чи дійсно Москва є ефективним компаньйоном у справі глобальної та регіональної
конфронтації з Америкою.
-
Протести в Китаї продемонстрували владі, що потрібно змінювати політику нульової терпимості та повертатися до економічних реформ. Якщо цього не робити, то протести на тлі економічних проблем
можуть стати більш руйнівними.
-
До чого домовилися лідери США та Китаю та чи вдалося запобігти черговій глобальній кризі.
-
Сі Цзіньпін сконцентрував владу в Китаї у своїх руках. Більше кланів немає. Що чекає на світ і якою є стратегія китайського генсека?
-
Битва за технологічно-економічну першість між США та Китаєм буде неймовірно жорсткою і лише з одним переможцем на виході.
-
Китай не впевнений у силі свого «союзника» – Росії. І це означає, що за сприятливого сценарію (якщо Київ знайде правильні двері) комунікація Зеленського та Сі відбудеться. Де та як знайти ці
двері, розповідаємо.
-
Про те, який зиск приніс візит Пелосі США, а який - Китаю. І як саме відповідатиме Пекін.
-
Другий, азійський фронт, навряд вигідний країнам Заходу. Втім, криза може завершитися не за дуже оптимістичним сценарієм.
-
Як та для чого Китай допомогає Росії збувати ресурси, захоплює російський ринок, веде розрахунки в юанях та допомагає Москві обходити санкції.
-
Битва за острів розпочалася. Чи є у сторін можливість домовитись, і що відбувається на самому Тайвані?
-
Для підтримання стабільності Китаю потрібно вибрати, з ким він - зі США чи з Росією, вирішити соціальні й оборонні питання. Інакше глобальний хаос стане безпрецедентно руйнівним для нього.
-
Китай задля власної ж стабільності має визначитися, за кого він у цій війні. Поки що він змінює свою економіку та робить Росію сировинним придатком, нав'язуючи їй юань, забираючи військові
технології та скуповуючи її бізнес за безцінь.
-
Китай не хоче війни у Європі, і це гарний знак для України.
-
В України знову з'являється можливість поєднати зусилля з Японією для звільнення окупованих територій. Наразі Японія – противник Росії.
-
Китай, якщо говорити про прагматичний підхід, найвірогідніше, не буде підбурювати Росію до збройного конфлікту з Україною – інакше він також підпаде під західні санкції через економічну кооперацію
й допомогу Москві.
-
Про сильні та слабкі сторони конкурентів і про те, які інструменти для тиску кожен може використати у глобальному протистоянні.