Пелосі проти Компартії Китаю
Спікер Конгресу США вже не вперше конфліктує з Пекіном. По відношенню до Китаю Пелосі стала публічним яструбом 31 рік тому, коли під час відвідин Пекіна конгрессвумен ще з двома чиновниками потрапили на площу Тяньаньмень, де розгорнули антиурядовий банер. Подальші антиурядові протести на цій площі китайських активістів призвели до жорсткої реакції уряду КНР, до трагічних подій.
В подальшому, коли вже Пелосі бела заступником голови комітету Конгресу з питань розвідки, вона послідовно критикувала Пекін, вона була незадоволена президентом Клінтоном через його політику ‘залучення’ по відношенню до Китаю. На думку Пелосі, возз’єднання з Гонконгом в рамках «однієї країни, двох систем» відбулося «несправедливо», тому вона підтримала місцеву «революцію парасольок» 2017 року. У 2022-му спікер Палати представників спершу закликала бойкотувати Зимову олімпіаду в Пекіні, а потім виголосила бажання поїхати на Тайвань.
Китай різко відреагував на можливість приїзду Пелосі по двом причинам. По-перше, це був би перший візит на Тайвань американського чиновника такого високого рангу за останні роки. Подібне трапилось у 1997 році, коли минулий спікер Палати представників Ньют Ґінґріч відвідав острів. Зараз це б дискредитувало Пекін із його концепцією «мирного возз’єднання» та публічно підтвердило – Тайвань фактично є союзником США, незважаючи на слова американців про дотримання політики «одного Китаю». Генсеку Сі важливо «не втратити обличчя» перед внутрішньою аудиторією та власним комуністичним оточенням й продемонструвати усьому світу, що позиції Китаю стали сильнішими: якщо в 1997 році він міг допустити подібній візит, то зараз – ні.
По-друге, для Пекіна очевидною червоною лінією, після перетину котрої він може застосувати військову силу, є оголошення Тайванем незалежності. Візит Пелосі дасть впевненість місцевій адміністрації Цай Інвень у своїй суб’єктності, після чого, як вважають у КНР, Тайвань може піти на більш рішучі кроки. Окрім цього приїзд Пелосі стане прецедентом, що зменшить дипломатичну ізоляцію острову – інші іноземні високопосадовці, насамперед американські союзники, також поїдуть туди.
Єдине раціональне рішення
Вірогідний візит Пелосі є спільною американо-китайсько-тайванською дилемою. Якщо Вашингтон скасує її прибуття до Тайваню в рамках азійського турне, то це буде індикатором того, що американці готові поступатись Китаю в принципових питаннях у Східній Азії та розмовляти з Пекіном, враховуючи його позицію, що посилюється щодня. Як сказав сенатор Боб Менендес: «Якщо дозволимо Китаю диктувати хто може їхати на Тайвань, а хто ні, тоді ми вже віддали Тайвань Китаю».
Якщо спікер Палати представників все ж таки прилетить на острів у супроводі армійської авіації США, це спровокує збройну відповідь Китаю; це можливо підпалить Східну Азію, почнеться велика війна, що нанесе значні економічні збитки всім, ланцюжки поставок будуть розірвані. Але теоретично, незважаючи на короткострокові серйозні матеріальні втрати, це ослабить Китай, активуючи потужну антикитайську коаліцію в регіоні.
КНР немає куди відступати – якщо Пелосі поїде на Тайвань, тоді Сі Цзіньпін опиниться під шаленим тиском прямо перед 20-м з’їздом, що відбудеться восени, де генсек має переобиратись на новий термін правління. Цей візит болюче позначиться на національній гордості Китаю. Однак Пекін об’єктивно не хоче зараз розпочинати військових дій з приєднання острова, адже ще не готовий до повномасштабних санкцій США та ЄС проти нього. Тому Китай скоріш за все обмежиться А) закриттям силами ППО повітряного простору Тайваню; Б) використанням своїх ВПС для перешкоджання посадки літака з американським політиком; В) морською блокадою острову.
Також однозначним лузером залишиться тайванська адміністрація. У разі прибуття Пелосі будь-якою ціною, подальшого погіршення відносин і війни, економічний розвиток острову буде підірваний, Тайбей зазнає фінансових і людських втрат; КНР спробує приєднати Тайвань силою.
Вірним рішенням для Пекіна та Вашингтона було б зупинення ескалації з урахуванням реальних національних інтересів. Зараз, не дивлячись на напругу, вірогідність військового конфлікту є не надто високою, хоча ситуація доволі ризикована.
Якщо візит Пелосі на острів буде скасований, то:
Перше, США збережуть можливість продовжити діалог з Китаєм.
Друге: Америка й надалі переміщуватиме критичне високотехнологічне виробництво чипів з острова на свою територію, адже американські компанії все ще на 90% залежні від поставок з Тайваню.
Третє: Вашингтон залишить за собою лідерські позиції в Азії, контролюючи товарний трафік, таким чином впливаючи на Південну Корею та Японію.
Четверте: США зможуть спробувати отримати від Китаю певні поступки щодо РФ.
П’яте (найголовніше): під час особистої зустрічі Джозефа Байдена і Сі Цзіньпіна американо-китайські відносини зможуть перейти в режим «керованої стратегічної конкуренції», що дозволить їм уникати прямого військового зіткнення.
Пекін це повністю задовольнить, тому що він виграє найголовніше – час для свого розвитку й посилення. Китай, нагадаємо, прагне ослабити США та стати найсильнішим глобальним гравцем у світі.
Втім, все це – оптимістичний сценарій. Американці навряд захочуть, щоби їм Пекін диктував нові правила гри. За менш сприятливих умов, які можуть статися будь-якої миті, Азію, та й не тільки цей регіон, охопить жорстоке військове протистояння. До яких дій вдадуться США та Китай, подивимося найближчим часом. Другий фронт, азійський, навряд нині вигідний колективному Заходу, зокрема й Україні.