Що сталося
У неділю, 16 квітня, уряд Польщі заборонив імпорт і транзит сільськогосподарської продукції з України, аби захистити вітчизняний аграрний ринок.
Того самого дня схоже рішення ухвалила Угорщина, а 17 квітня – Словаччина. Братислава і Будапешт, на відміну від Варшави, не стали обмежувати транзит української продукції. А вже 18 квітня уряди України та Польщі домовилися про відновлення транзиту.
За словами міністра сільського господарства Словаччини Самуеля Влчана, уряд країни змушений піти на такі обмеження, щоб захистити внутрішній ринок.
«Польща вдалася до дуже жорстких заборон, і ми повинні були відреагувати, щоб захистити словацький ринок у тих сільськогосподарських і харчових продуктах, де ми маємо власну самодостатність. Уряд не вводить заборону на транзит через шляхи солідарності до портів, щоб продукцію з України, призначену для третіх ринків за межами ЄС, можна було й надалі вивозити», – заявив він.
Чому так сталося
Після початку повномасштабного вторгнення Росії Україна втратила можливість експортувати свою продукцію через морські порти – аж до кінця липня 2022 року, коли у Стамбулі Україна, Туреччина, ООН та Росія домовилися про так звану зернову угоду, яка має гарантувати безпечне транспортування зерна та харчових продуктів морем. Щоб гарантувати продовольчу безпеку, а також допомогти Україні, ЄС запровадив смуги солідарності, в рамках яких українська продукція могла безперешкодно потрапляти на глобальний ринок.
Та певна частина злаків, олії, м’яса та яєць осідала в сусідніх країнах, створюючи ціновий тиск на місцеву продукцію. Наприклад, лише на польських елеваторах накопичилося близько 4 млн тонн українського збіжжя – це більш ніж 10% від загального обсягу виробництва зернових у Польщі.
Польські, болгарські та словацькі фермери у відповідь почали тиснути на свої уряди, вимагаючи захисту. У Польщі фермери також вийшли на масові акції протесту і навіть вдалися до блокування залізничного руху.
Ігнорувати проблему уряди не могли. Тим паче, у Польщі та Словаччині цього року відбудуться вибори, а партії, які перебувають у тих країнах при владі, розраховують у тому числі на сільський електорат.
31 березня прем'єр-міністри Польщі, Болгарії, Румунії, Словаччини та Угорщини звернулися до ЄС з проханням обмежити український аграрний експорт і «вжити заходів для припинення дестабілізації ринків».
5 квітня на тлі масових протестів фермерів подав у відставку міністр сільського господарства Польщі Генрик Ковальчик, розкритикувавши рішення Європейської комісії продовжити безмитний імпорт українського зерна до червня 2024 року.
Що далі?
Слід розуміти, що рішення наших сусідів не є недружнім щодо України – це насамперед внутрішній конфлікт, у рамках Європейського Союзу. І спроба вибити з Брюсселя чергові дотації для власних фермерів.
Після демаршу п’яти країн Єврокомісія запропонувала їм 56,3 млн євро для компенсації фермерам. Уже цього тижня пропозиція Брюсселя зросла до 100 млн євро.
Але крім грошей, неформальна коаліція п’яти вимагає запровадити додаткові механізми контролю, які гарантуватимуть, що аграрна продукція з України не залишатиметься в ЄС, а буде вивезена далі через європейські порти.
«Була зустріч української сторони з польською. Ми не проти транзиту, але нам потрібна 100% гарантія, що продукти, які дестабілізують наш ринок, не залишаться в Польщі», – заявив міністр сільського господарства Польщі Роберт Телус.
25 квітня зернова криза буде однією з тем зустрічі міністрів сільського господарства ЄС у Люксембурзі. Однак уже зараз Єврокомісія засудила одностороннє рішення Польщі, Угорщини та Словаччини, нагадавши, що «торговельна політика є виключною компетенцією ЄС, отже, односторонні дії неприйнятні». Та все ж чиновникам з Брюсселя доведеться шукати компроміс із національними урядами. Які навряд чи будуть надто поступливими в рік парламентських виборів.
«Сьогодні необхідно, щоб фахівці відпрацювали логістику та постачання українських товарів – починаючи від зерна, закінчуючи готовою продукцією. Там, де буде згода, можна продовжувати працювати без квот. Там, де європейські аграрії бачать проблеми зі збутом своєї продукції чи з цінами, потрібно проводити додаткові перемовини, – переконаний Вадим Івченко, народний депутат Верховної Ради VIII–IX скликань, який входив до складу Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин. – Бо європейці й так багато сьогодні віддають Україні. І військової техніки, знаряддя, амуніції, і з погляду відмови від російського газу. Українська продукція дешевша, тому вони діють не стільки проти наших аграріїв, скільки захищають власні фермерські та аграрні домогосподарства, власного товаровиробника, аби не впала продуктивність і ВВП аграрного сектору. Потрібно просто налагодити таку логістику, аби нашу продукцію, що йде через європейські хаби, збували поза межами ЄС. Особливо це стосується зерна, олії, курятини та яєць. Бо по інших позиціях, я не думаю, що ми сильно обвалюємо європейські ринки. Якщо ж буде діяти заборона на транзит, це вдарить по наших аграріях. Звичайно, бо будуть падати доходи. Тому треба робити все, щоб цього не сталося».
«Нашому уряду треба більше комунікувати з урядами європейських країн. Та знаходити спільну мову, точки дотику. Бо ставлячи палиці в колеса, ніхто не виграє, результату точно не буде. Оскільки європейський ринок потребує нашої продукції. Особливо нашої олії, бо ми є найбільшим виробником. Блокування транзиту тільки підвищить ціни на продукти в ЄС. Дуже сильно підвищить. І це точно не зіграє на користь громадянам ЄС», – зазначив член Комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики Дмитро Соломчук.
А тим часом понад 50 кораблів очікують у протоці Босфор дозволу Росії вирушити до українських портів і завантажити зерно.
«РФ намагається задушити економіку України та уповільнити потік продовольства», – заявила посол США в Україні Бріджит Брінк.