«У бюджеті 2022 року ми заклали 900 млн гривень на облаштування кордону»
Поговорімо про захищеність українського кордону, лише 100 км якого оснащені сучасними засобами захисту та спостереження. Ані білоруська ділянка, ані значна частина російської не обладнані належними засобами. Скільки грошей та часу нам потрібно для того, щоби повністю створити сучасний захист по периметру України?
У програмі, яку оприлюднив міністр після призначення, велика увага приділена якраз питанню створення безпечного інтелектуального кордону. Цю ідею особисто підтримує президент Зеленський. Ми намітили собі, що саме 2022–2023 роки з точки зору діяльності МВС і Прикордонної служби будуть націлені на посилення кордону.
Цю програму ми почали ще до того, як виникла міграційна загроза на білоруській ділянці – ще до подій поблизу кордонів Литви та Польщі. Після цих ситуацій ми переформатували свою роботу, оперативніше стали реагувати на виклики.
Чи досі існує міграційна загроза з боку Білорусі?
Міграційна загроза на білоруському напрямку існує. Ми прорахували всі можливі ризики, застосували всі резервні сили Національної поліції, Прикордонної служби, Нацгвардії, які в нас є, щоб відпрацювати механізми реагування та запобігання, особливо в тих регіонах, які потенційно можуть стати епіцентром кризи. Також задіяли авіацію, патрульні катери на тих ділянках кордону, де протікають річки.
Наразі ситуація є контрольованою.
Модернізація українсько-російського та українсько-білоруського кордону запланована саме на 2022 рік?
Це залежить від того, на скільки в нас вистачить грошей. У бюджеті 2022 року ми заклали 900 млн гривень на облаштування кордону. На оснащення ж усього периметру нам потрібно близько 17 млрд грн. Але, звісно, ми не хочемо і не можемо розраховувати виключно на бюджетні кошти, тому зараз ми тісно співпрацюємо в цьому напрямку з нашими міжнародними партнерами.
Ми вже домовилися зі США про те, що вони виділять нам $20 млн на нагальні потреби (облаштування ділянок розбите на кілька етапів. – LB.ua). Ми ведемо також перемовини з британською стороною щодо посилення кордону. У нас уже є домовленість з ЄС про цільове виділення коштів у рамках теперішньої кризи. У нас є міжнародно-технічний проєкт з Євросоюзом – "Інтегроване управління кордонами". Наразі триває перша фаза цієї ініціативи, однак є стратегічна домовленість про запровадження другої фази: йдеться ще про додаткові десь 50 млн євро.
Міністри внутрішніх справ України, Польщі та Литви активно співпрацюють у форматі Люблінського трикутника. Київ допомагав Вільнюсу з оснащенням кордону в екстреній ситуації, а чи готові ці два наших найближчих партнери допомогти Україні із захистом нашого периметру?
Дійсно, ми спільно з Міністерством закордонних справ України підтримуємо тісний діалог у рамках Люблінського трикутника і плануємо вже на початку цього року організувати зустріч міністрів внутрішніх справ і керівників зовнішньополітичних відомств трьох країн, щоб виробити спільні стратегічні цілі та поглибити наше подальше співробітництво.
З якими ще країнами ми перебуваємо в тісному контакті щодо посилення українського кордону?
До прикладу, з Естонією – тут йдеться про розбудову стратегічних комунікацій, ми говоримо не лише про фізичне реагування, а й про спроможність держави інформувати належним чином як власне населення, так і міжнародних партнерів про кризові ситуації, що відбуваються. З січня разом з естонською стороною починається підготовка фахівців МВС за цим напрямком.
У рамках роботи з посилення нашого кордону в нас є діалог з Туреччиною, Румунією, Словаччиною, ми плануємо комунікацію з нашими фінськими колегами. Ця криза згуртувала всіх наших партнерів.
Усе ж, у вас є пояснення, чому за вісім років війни ніхто не звертав увагу на білоруську ділянку кордону та чому так повільно облаштовувалася російська?
Не варто забувати, яка тоді була ситуація з державним бюджетом – просто грошей не було: ми не мали можливості тоді створити сучасний інтелектуальний кордон. Усі кошти йшли на забезпечення підрозділів Збройних сил, силових відомств, була вкрай напружена соціальна ситуація.
Сподіваюся, що те вікно можливостей, яке в нас є, наступний рік-два, дасть нам змогу все ж таки продемонструвати результат на цьому напрямку.
«Наразі скупчення мігрантів на білоруській ділянці ми не бачимо»
Чи є в планах МВС міжнародні навчання в Україні на рівні поліцій, Нацгвардії та прикордонників із протидії міграційним загрозам?
Цю тему ми якраз і будемо обговорювати у форматі Люблінського трикутника з главами МВС Польщі та Литви. З естонцями, як я вже зазначила, у січні ми підпишемо меморандум щодо проведення навчань у контексті реагування на кризові ситуації. До цих тренувань будуть залучені правоохоронні інституції, локальні громади, представники ЗМІ та неурядових організацій України, а також наші партнери з ЄС.
Операція «Полісся», яка розпочалася місяць тому, допомогла нашим відомствам покращити взаємодію. Ми відпрацювали всі можливі сценарії. Українська сторона запросила наших міжнародних партнерів долучитися до неї, відправивши фахівців, які можуть надати профільну експертизу щодо методів реагування. Поки що погодилися естонці, від інших наших партнерів ми чекаємо на відповідь.
У якому стані нині перебувають відносини по лінії Прикордонної та Міграційної служб України та Білорусі, є якась міжвідомча комунікація?
Ми будуємо відносини з білоруськими колегами в рамках чинних міжнародних угод між нашими країнами.
Чи є взагалі скупчення мігрантів на українсько-білоруському кордоні?
Наразі скупчення мігрантів ми не бачимо. Є якісь поодинокі випадки, коли нелегали намагаються перетнути кордон – втім, це не є чимось екстраординарним: подібне траплялося завжди.
Чи задіяні для охорони білоруського кордону росіяни?
Такої інформації ми не маємо.
Якщо говорити про загрозу з російського напрямку, яка в нас ситуація конкретно на спільному з РФ кордоні, на самій ділянці?
Скупчення бачать усі, не тільки наша військова та прикордонна розвідка, а й міжнародні партнери, які співпрацюють з нашими службами. Якихось інших дій, окрім скупчення на відстані російських військ, перебування їх там на постійній основі, немає. Ми ретельно спостерігаємо за тим, що відбувається. Провокацій конкретно на самому кордоні зі сторони РФ ми не бачимо.
«Щоби прикордонники могли протидіяти морській агресії Росії, їм потрібні великі кораблі. МВС веде перемовини з партнерами»
Поговорімо про допомогу наших міжнародних партнерів. Морська охорона (прикордонники) отримає 20 патрульних катерів за спільним проєктом України та Франції. Перше судно має надійти до нас на початку 2022 року від французької компанії OCEA. Де конкретно вони використовуватимуться, поблизу яких стратегічних портів?
Вони будуть задіяні по всій ділянці Чорного та Азовського морів. Це стандартне забезпечення будь-якої країни, яка має вихід у море. Ці кораблі – перша ланка, яка займається саме патрулюванням; з їхньою допомогою можна реагувати на контрабандистів, браконьєрів чи на несанкціоноване входження в морську зону України. Таких випадків – купа, однак техніки, яка мала б змогу швидко реагувати та нести патрулювання кілька діб на морі, в України до цього часу не було. Дуже добре, що в нас з’явиться така спроможність уже 2022 року.
Коли нам чекати на човни, які виготовить французька компанія, а коли – ті, що сконструює українська сторона?
П’ять, які ми виготовлятимемо в Україні, Прикордонна служба отримає наприкінці проєкту, у 2024 році, бо є процес передачі технології. Паралельно у Франції вже конструюються кораблі, які в першу чергу мають бути доставлені. Нещодавно глава МВС Денис Монастирський здійснював візит на судноверф компанії OCEA у Франції, де виготовляються човни. Французи вже будують п’ять кораблів: кожен з них – на різному етапі роботи. Проєкт розрахований до 2024 року: з моменту надходження першого судна десь що два місяці ми отримуватимемо новий корабель.
Очевидно, що ці патрульні човни нас навряд чи захистять від масштабної агресії Росії на морі. Якого захисту на воді ми ще потребуємо, і чи може нам тут також допомогти Франція?
Звісно, щоби прикордонники мали змогу протидіяти морській агресії Росії, нам потрібні великі кораблі, які будуть оснащені відповідною зброєю, яка здатна давати відсіч. Ми все прораховуємо: хотілося б, щоби після того, як ми оснастимо відповідним чином першу берегову лінію охорони, почалася робота над отриманням і великих суден.
Такі кораблі є і у французьких, нідерландських виробників, і в італійців. Ми попередньо проводили з ними перемовини, прицінювалися, дивилися, які технології вони використовують, скільки їхні кораблі коштують. Поки що МВС проводить попередню експертизу.
Якщо вже заговорили про Францію, то до кінця поточного року служби МВС мають отримати від компанії Airbus Helicopters 22 вертольоти. Усього контрактом передбачено надання 55 гелікоптерів. На яких напрямах використовуватимуться ці машини, яке їхнє призначення?
Якщо ми говоримо про прикордонні машини моделі Н-125, то вони надходять саме до Прикордонної служби задля охорони нашого кордону, патрулювання. Вони також мають допомогти в разі необхідності швидко передислокувати спецпризначенців або спеціальні підрозділи інших служб.
Гелікоптери, які передані Службі з надзвичайних ситуацій, використовуються, в тому числі, і для надання швидкої медичної допомоги або трансплантології.
До Національної поліції надходять вертольоти Н-145(D3), які допомагають проводити спеціальні заходи з десантування спецпідрозділів, машини також допомагають з патрулюванням міст.
Враховуючи наявні загрози з боку Росії, Україні вистачить цих 55 гелікоптерів чи ж потрібно замовити у Франції додаткові машини?
Якщо ми говоримо про функціонал МВС, то точно вистачить. А от якщо про розвиток медичної повітряної евакуації, то ні, бо облаштованих машин недостатньо для того, щоб МОЗ користувалося цим від ранку до ночі, масово транспортуючи пацієнтів. Таких спроможностей немає: машини задіяні на постійній основі. У перспективі нам будуть потрібні гелікоптери.
Саме тому МВС вивчає можливості та пропозиції «Мотор-Січі» щодо виробництва в Україні вертольотів Мі-2 МСБ-1 та їх використання разом із французькими Airbus Н-145 Нацполіції для подальшого розвитку Системи аеромедичної евакуації.
Україна та Франція погодили створення та закупівлю 370 пожежних підіймачів. Коли вони мають уже надійти? Які ще подібні потреби в устаткуванні має ДСНС? Хто з країн нам тут може допомогти?
Поки що ми підписали лише міжурядову угоду, в якій прописані наміри розвинути такий проєкт, готовність французької сторони профінансувати його. Зараз ведеться робота над контрактом українськими та французькими експертами. Тому казати про конкретну вартість цього проєкту ми не можемо, так само як і про кількість пожежних драбин і підіймачів. Найскладніша історія тут – локалізація, адже потрібно домовитися з французькими та українськими виробниками про співпрацю.
Усі ці ініціативи, про які ви кажете, були досягнуті здебільшого на платформі змішаної україно-французької міжурядової комісії. На цьому майданчику, якщо мені не зраджує пам'ять, було також порушено питання обміну національного посвідчення водія. Чи маємо тут якийсь прогрес?
Дійсно, ми наразі ведемо перемовини з 15 країнами щодо підписання угоди про обмін національного посвідчення водія – без іспитів, без додаткового витрачання грошей і часу на виготовлення документів українськими громадянами, які тимчасово з тієї чи іншої причини проживають або працюють за кордоном. Франція входить до того переліку держав, з якими ми нині ведемо перемовини щодо цього.
Маємо вже успішний кейс із Італією. Наші громадяни, які там працюють, мають змогу звернутися до сервісного центру чи агенції, яка видає посвідчення водія, надати національне посвідчення водія і отримати таке саме італійське. За перші шість місяців дії такої угоди з Італією було заощаджено українськими громадянами пів мільйона євро. Далі ми просто припинили рахувати.
То як французи зреагували, пристали на пропозицію?
Зараз у пріоритеті у нас стоять Франція та Великобританія. Французи нещодавно згодилися, і після Нового року до України має приїхати місія, яка проведе перемовини з нашими фахівцями щодо технічного завдання, виготовлення самих посвідчень, проходження експертиз. Думаю, ми зможемо просунутися в цьому питанні.
Узагалі, наші спільні проєкти з французькими компаніями дуже сильно вплинули на політичний діалог між двома державами – він перейшов на інший рівень довіри та взаєморозуміння. Економічні відносини напрочуд сильно сприяють політичним зв’язкам. Коли наша делегація востаннє була у Франції, міністр економіки та фінансів Республіки Бруно ле Мер одразу повідомив, що він був дуже задоволений своїм останнім візитом і готовий знову прилетіти до України. Це показник того, що уряд Франції дуже серйозно ставиться до нашої країни, що він бачить у нас надійних партнерів, що у Франції є інтерес до України. Налагодження такої потужної кооперації, до речі, стало можливим завдяки роботі послів наших двох держав.
«Зі США в нас активних 20 проєктів технічної допомоги на загальну суму понад $300 млн»
З якими ще державами, окрім Франції, Україна зараз веде перемовини щодо підписання контрактів про закупівлю того чи іншого обладнання чи устаткування для захисту морського, повітряного чи наземного кордону?
Динамічно розвивається співпраця з Британією. Нещодавно між нашими двома урядами відбулися перші стратегічні перемовини. Ми ведемо, до прикладу, переговори з колегами з Лондона про напрямки взаємодії в кібербезпеці. Минулого року українською кіберполіцією була проведена успішна операція проти угруповання хакерів, яке поширювало вірус EMOTET. Наші дії змогли заощадити британській банківській системі чималу суму коштів. До цієї операції ми залучали британських фахівців. Британці бачать наш високий фаховий рівень і готові нам тут допомагати.
Звісно, ми говоримо з британцями про кордон, вони готові нам тут допомагати (поки що деталі озвучувати не можу). Ведуться перемовини щодо кооперації з протидії наркозлочинності. У 2022 році ми домовилися підписати з Британією міжурядову угоду щодо загалом боротьби зі злочинністю.
Для нас, звісно, напрочуд важливою є історія з візовою лібералізацією. У вересні 2021 року до нас приїздила британська експертна група, яка проаналізувала ситуацію. На початку 2022 року ми будемо готові продовжити з ними діалог.
Чого конкретно потребує українська кіберполіція, якого устаткування? Чи можуть нам тут допомогти міжнародні партнери?
Ми ведемо перемовини щодо технічної допомоги кіберполіції з усіма нашими ключовими міжнародними партнерами. Останні два роки нам дуже допомагає на цьому напрямку Великобританія – тут ідеться про нові сервери, програмне забезпечення, обладнання. Утім слід розуміти, що кібернетична злочинність – це динамічна історія, угруповання хакерів постійно змінюють свій інструментарій, розвивають його. Тому те обладнання та програмне забезпечення, яке в нас є, має оновлюватися хоча б кожні пів року. Тож ми постійно потребуємо додаткового устаткування, грошей, навчання для співробітників кіберполіції.
Сполучені Штати підтримують реформу МВС, вдосконалення роботи його відомств протягом останніх семи років. Чи є якісь нові ініціативи в міністерства, де потрібна фінансова допомога США?
Зі США в нас наразі активних 20 проєктів технічної допомоги на загальну суму більше ніж $300 млн. Ми маємо намір масштабувати проєкт «Поліцейський офіцер громади», який фінансується за кошти Сполучених Штатів.
Це такий модернізований варіант дільничного, функції якого розширені, який має більш фахову підготовку і технічне забезпечення, включаючи автомобіль, приміщення, планшети, доступ до реєстрів і баз даних.
Як американська сторона до цього долучена, що вона конкретно надає?
Місцева влада, до прикладу, нам надає приміщення, де може розміщуватися поліцейський, а разом з американцями ми фінансуємо технічне забезпечення офіцера, купуємо машину, тренуємо його. Далі ми ведемо перемовини з місцевою владою, щоб сумісно покривати витрати на утримання поліцейського.
Які ще є цікаві починання зі США?
У нас наразі активний проєкт «Міграційна поліція», що тісно взаємодіє з Міграційною службою в контексті біженців, шукачів притулку, нелегальних мігрантів. Американська сторона фінансує цю ініціативу, проводить відповідні тренінги для співробітників цього підрозділу, надає належне технічне забезпечення.
Триває ініціатива «Академія патрульної поліції». Нам тут теж допомагають Сполучені Штати. Ми хочемо цю історію інституціоналізувати, створити умови, щоб у різних регіонах країни провадити підготовку патрульних, покращувати їхній рівень і забезпечення.
Існує проєкт «Нове обличчя кордону», де нам також допомагають США, тренуючи наших майбутніх інструкторів, які в подальшому зможуть займатися з новачками.
Ви сказали, що нам ЄС допомагає в розбудові кордону, є програма інтегрованого управління. На яких напрямах МВС ще співпрацює з Євросоюзом?
У нас зараз інтенсивне співробітництво по лінії Європолу – МВС направило туди своїх представників на постійній основі, які працюватимуть у штаб-квартирі Європолу. У жовтні ми ратифікували меморандум щодо конфіденційності та забезпечення інформації. У рамках виконання Угоди про асоціацію з ЄС уряд затвердив стратегію боротьби з організованою злочинністю. Зараз ми прописуємо з європейськими колегами план дій її імплементації.
Діє проєкт «Право» з ЄС – нещодавно в рамках цієї ініціативи ми отримали десять криміналістичних лабораторій, які поїхали в регіони. Це компактні мікроавтобуси, обладнані всім необхідним, щоб оперативно виїжджати на місце події й документувати та збирати якісно докази.
«Міграційній службі потрібно розширити можливості розміщення біженців. Законсервовані колонії – одна з опцій»
Ми багато говорили про кризу мігрантів з території Білорусі, про російську загрозу, однак нещодавно у світі з’явилася нова точка, яка масово постачає нелегалів – це Афганістан. Яка наразі ситуація з афганськими біженцями, які переїздили до України після виходу сил НАТО з цієї країни? Чи були якісь ексцеси?
Ексцесів не було, попри політичне напруження. Більшість цих людей поїхали до інших держав: чимало з них представляли різні закордонні організації. Та невелика кількість, яка залишилася в Україні, перебуває на контролі Міграційної служби.
Курсували чутки, що МВС просило в уряду виділити 500 млн гривень на потреби афганських біженців і перепрофілювати колонії Ірпеня та Бучі. Чи відповідає ця інформація дійсності?
Я не знаю про 500 млн гривень. Проте Міграційній службі потрібно розширити свої можливості з точки зору розміщення біженців – нових локацій. Ми їх намагаємося знайти, щоб у кризових ситуаціях мати додаткові місця, де можна буде приймати і розміщувати шукачів притулку. Наразі цих місць не вистачає. Ми опрацьовували різні варіанти, і колонії, які зараз не використовуються або є законсервованими, були однією з вірогідних опцій на перспективу.
Міністр внутрішніх справ Денис Монастирський створив при відомстві Офіс захисту бізнесу. А як будемо захищати інвесторів? Чимало послів і лідерів іноземних держав скаржаться на рекет і відвертий бандитизм щодо закордонних бізнесменів в Україні. Є план?
Дійсно, міністр створив при МВС дорадчий орган, який має захищати бізнес. Наразі ми активізували співпрацю з новим бізнес-омбудсменом, яким став колишній посол Канади в Україні Роман Ващук. Його призначення додає нам оптимізму, адже ця людина дуже фахова і гарно знає ситуацію в Україні. Ми сподіваємося, що з його допомогою виробимо правильну стратегію на цьому напрямку.
Зараз ми хочемо інституціоналізувати цей напрям, зробити так, щоби була системна робота, щоб виник конкретний алгоритм дій, реагування у кризових ситуаціях, коли йдеться чи про рейдерство, чи постачання контрафактної продукції, чи контрабанду. До речі, першим таким кроком стала операція «Акциз», де ми якраз і виявляємо контрабандну продукцію. Це дає чималі наповнення до бюджету країни.
Насамкінець хотів би запитати, скільки всього українців з підробленими сертифікатами затримала Міграційна служба? І скільки таких фейкових свідоцтв на руках?
Випадки затримання осіб з підробленими сертифікатами про вакцинацію трапляються щодня. Усього ж за період карантину Національною поліцією розпочато понад 2270 кримінальних проваджень щодо їх використання чи виготовлення.
Скільки підроблених сертифікатів є на руках в українців – наразі дуже складно сказати. Сподіваюся, що громадяни, які їх придбали, вже зрозуміли недоречність спроб їх використання та зробили вибір на користь щеплення.