ГоловнаСвіт

Французьке вікно можливостей. Як Україна залучає капітал з Франції

Нещодавно українську столицю відвідала делегація з числа представників найбільших французьких компаній на чолі з президентом руху підприємств Франції – асоціації MEDEF Жоффруа Ру де Безьє. MEDEF представляє інтереси 75% французького бізнесу. І це – найважливіший сигнал, який свідчить про зацікавленість Парижа в розвитку економічних відносин із Києвом.

Зустрічі французької сторони з керівництвом України засвідчили: бізнес П'ятої республіки готовий вкладати гроші у чимало секторів нашої вітчизняної економіки – від розробки родовищ літію та створення інфраструктури з прокачування «зеленого» водню до будівництва вертольотів та електровозів; від зведення дороги на Донбасі до покупки найбільших українських банків.

Фото: president.gov.ua

Куди готовий вкласти гроші французький інвестор? Що може запропонувати Україна? Чи є проекти, що називається, на перспективу? Про це – в матеріалі LB.ua.

Україна знову будує

Історично так склалося, що Україна у відносинах із Францією керувалася принципом «нічого, крім політики». Це в певній мірі дистанціювало від нас французьких інвесторів, які просто не знали, куди можна вкладати гроші і що тут розвивати.

За минулий рік Києву вдалося виправити цю негативну, несприятливу тенденцію. Нині Франція займає шосту позицію серед європейських країн за обсягом інвестицій в Україну. За даними ж українського МЗС, взаємний товарообіг у 2020 році склав близько $ 2,5 млрд при тому, що вже у 1 кварталі 2021-го експорт нашої вітчизняної продукції зріс на 41% порівняно з 1 кварталом 2020 року. І це в ковідний рік!

За словами посла України у Франції Вадима Омельченка нині спостерігається позитивна динаміка відносин, яку ми маємо в останній час. «Це й інтенсифікація контактів на найвищому рівні, і як наслідок – обмін візитами і телефонними розмовами на рівні міністрів іноземних справ та економіки, обмін візитів парламентських делегацій», – зазначив він.

Посол України у Франції Вадим Омельченкo
Фото: facebook/Ambassade d'Ukraine en France / Посольство України у Франції
Посол України у Франції Вадим Омельченкo

Про економічну зацікавленість Франції свідчить нещодавній візит міністра економіки, фінансів і відновлення Республіки Бруно Ле Мера до Києва. Тоді сторонам вдалося підписати чотири контракти на суму в € 1,3 млрд.

Йшлося про постачання 130 електровозів флагманом світового ринку, компанією Alstom, на загальну суму в € 900 млн, про відправку спеціалізованої рятувальної техніки для роботи на висотних будівлях, 370 рятувальних машин-автопідйомників на суму до € 300 млн; про поліпшення водопостачання в Луганській області (€ 70 млн) і удосконалення систем водопостачання в Києві – € 70 млн.

Водночас, як зауважує Вадим Омельченко, досягнення такого результату в економічних міждержавних відносинах стало можливим завдяки постійному намаганню президента Зеленського та вітчизняного МЗС перевести діалог у більш практичну площину. «Основний показник ефективності роботи посольств сьогодні – це залучення інвестицій і ріст товарообігу. Це постійно підкреслюють і Президент, і міністр закордонних справ», – каже посол.

Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль підписує угоди щодо співпраці з міністром економіки, фінансів та відновлення Французької Республіки Бруно Ле Мером, 13 травня 2021 року
Фото: Денис Шмигаль/Telegram
Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль підписує угоди щодо співпраці з міністром економіки, фінансів та відновлення Французької Республіки Бруно Ле Мером, 13 травня 2021 року

Дипломат також акцентує: ухвалення й активація контрактів не могла б відбутися без зусиль, які доклала спільна українсько-французька міжурядова комісія.

«Хочу високо оцінити роботу Змішаної українсько-французької комісії з економічного співробітництва, яку очолюють міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков та міністр економіки Франції Бруно Ле Мер. Комісія виконує колосальний обсяг роботи», – каже Омельченко.

Найбільш значимим для України виявився контракт, підписаний з компанією Alstom. Справа тут навіть не в значній сумі і не в хороших кредитних умовах; наш виграш – умови локалізації. Україна отримала можливість збирати на своїй території деталі, частини локомотивів. Причому рівень розміщення виріс з 15% до 35%.

Що це нам дає? Нові робочі місця та постійну завантаженість багатьох українських підприємств. Адже, як помітили в самому Alstom: «Закупівля електровозів пов'язана з діяльністю з технічного обслуговування протягом 40 років їх терміну експлуатації», не кажучи вже про подальший ремонт. З першого дня запуску виробництва французька компанія зможе придбати в Україні автозчеплення, системи сигналізації, протипожежні системи та багато чого іншого. Для їх виготовлення потрібні руки і мізки українських робітників.

Фото: alstom.com

Таким чином, Франція підтримала не тільки розвиток нашої вітчизняної інфраструктури, що є одним з ключових пріоритетів чинної влади, а й допомогла «Укрзалізниці» уникнути потенційної кризи. Адже, згідно з підрахунками підприємства, потреби в оновленні парку вантажних електровозів до 2025 року становлять не менше 50 одиниць, до 2033 року – ще 265 локомотивів. Загальна потреба до 2033 року – не менше 315 електровозів.

Найважливіше ж у цьому контракті з Alstom для України – пункт, який дозволяє ще більше збільшити рівень локалізації. І нам потрібно домагатися саме цього.

З'єднати Донбас з Україною, а Україну – з Європою

Втім, французький інвестиційний інтерес до України значно ширший за створення і постачання електровозів або пожежних драбин. Французький бізнес нарешті готовий вкладати гроші в нашу економіку та будувати. Будувати багато. Про це, до речі, свідчить сам факт відвідин нашої держави президентом асоціації MEDEF – Жоффруа Ру де Безьє.

Його приїзд, за словами посла України у Франції Вадима Омельченка, є прямим наслідком візиту в Україну міністра економіки Франції Ле Мера.

«Візит глави MEDEF – знакова та серйозна для України подія одразу з кількох причин. Насамперед, рівень впливу MEDEF у Франції дуже високий. Президент асоціації здійснює один чи у кращому випадку два закордонних візити на рік. І їде він виключно у ті країни, які Франція вважає перспективними партнерами у стратегічному плані, серйозним майданчиком для інвестицій французького бізнесу, перспективним ринком», – пояснює дипломат.

LB.ua вдалося поспілкуватися з паном де Безьє та дізнатися про плани щодо України у французького бізнесу. І перше їхнє завдання, як сказав глава MEDEF, – «З'єднати Донбас з Україною, а Україну з Європою».

«Ми хочемо поєднати Донбас з іншою частиною України якісною залізницею. Разом з тим ми маємо намір з'єднати всю Україну із Західною Європою. Тому нас цікавить розвиток залізничної інфраструктури на кордоні. Це дасть можливість розвитку швидкісних поїздів, які курсуватимуть між Україною та іншими країнами ЄС», – пояснив де Безьє.

Фото: president.gov.ua

Є один цікавий проєкт, який вже можна запропонувати французьким колегам. Після встановлення лінії розмежування на Донбасі залізничний шлях «Кіндрашівська-Нова — Лантратівка» (Луганська область) виявився відрізаним від основних магістральних ліній України. Для того щоби це питання вирішити, потрібно побудувати перемичку довжиною у 60 – 70 кілометрів, пояснює заступник міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України – Вячеслав Шаповалов.

«Це – новобудова. Наше міністерство разом із Луганською обласною військово-цивільною адміністрацією та «Укрзалізницею» вже затвердили завдання для техніко-економічного обґрунтування. Є домовленість, що виготовлення ТЕО профінансує Агентство США з міжнародного розвитку USAID. На його основі ми шукатимемо інвесторів. Нині проробляється три маршрути. Попередні перемовини ми провели із Європейським інвестиційним банком. Він погодився вкласти гроші у цей проєкт, втім, через певні обмеження, які стосуються розміру кредитування, він не може покрити витрати повністю. Цю частину інвестицій могли б покрити французькі компанії», – пояснює заступник міністра.

Водночас французькі підприємства нині готові підтримати державну програму, ініційовану президентом Зеленським, – «Велике будівництво». Йдеться, наприклад, про зведення та ремонт доріг.

Будівництво траси ‘Дніпро - Решетилівка’
Фото: Цензор
Будівництво траси ‘Дніпро - Решетилівка’

«В Україні зараз потрібно побудувати більше 25 тисяч кілометрів доріг. Це великий потенціал для французьких підприємств. У Франції багато інжинірингових компаній, які готові вийти на український ринок. Але для цього їм потрібно знайти підрядників в Україні. Тільки так (при належній локалізації – LB.ua) ці підприємства зможуть виграти тендер», – пояснює генеральний директор концерну EGIS Лоран Жермен.

До слова, EGIS – одна з кращих на європейському ринку компаній зі створення великих інженерних проєктів. Її фахівці будують не тільки дороги, але й аеропорти, мости, дорожні тунелі, створюють ландшафтні рішення по всьому світу – від Європи до Китаю.

Лоран Жермен був присутній на зустрічі французького бізнесу з президентом України. Там було заявлено про готовність компаній Франції включитися в проєкт удосконалення залізниці Київ – Одеса та Київ – Львів, а також допомогти з будівництвом київської окружної дороги.

Окрім того, як каже Вячеслав Шаповалов, французькі колеги зацікавлені у розбудові південних регіонів, які близько розташовані до окупованого Криму. Зокрема, йдеться про Херсонську та Миколаївську області. Напрочуд важливо нині збудувати новий міст через Південний Буг у самому Миколаєві, оскільки існуючий Варварівський міст, вже довгі роки знаходиться в незадовільному експлуатаційному стані. Якщо його закриють на капітальний ремонт, то іншого шляху через річку в місті немає. Французькі інвестори нині висловили бажання збудувати цей стратегічний об’єкт.

Варварiвский мiст
Фото: facebook/Варваровский Мост
Варварiвский мiст

«Згідно з попередніми розрахунками «Укравтодору», будівництво мосту та супутньої інфраструктури коштуватиме близько 20 млрд гривень. Це об’єкт складної категорії, будівництво якого можуть провести не усі компанії. А у деяких французьких підприємств є відповідний досвід», – каже Шаповалов.

Цей об’єкт має державне стратегічне значення, тому його слід збудувати у першу чергу. У разі загострення ситуації і нападу РФ на Миколаїв, жителі міста опиняться у пастці, адже цей міст – єдиний наземний шлях, який пролягає через центральну, густонаселену частину Миколаєва. Не кажучи вже про можливу потребу у швидкій доставці військової та гуманітарної допомоги. Найближчий альтернативний шлях перетину річки Південний Буг пролягає у 90 кілометрів від мосту. Ще слід вказати, що саме цей міст є частиною дорожньої інфраструктури, яка з’єднує Приазов’я з Причорномор’ям.

За словами президента MEDEF, французький бізнес побачив, що в проєкти на підконтрольних українському уряду територіях Донбасу заходить європейський капітал, хай і не в дуже значних обсягах. Втім, це якраз і показує, що інвестиції там можливі та потрібні.

До речі, саме французи одні з перших це зрозуміли і почали втілювати спільні із української стороною ініціативи у життя. Зокрема, це стосується питання забезпечення питною водою населення Донбасу.

Нині, як зауважує Вячеслав Шаповалов, вже на базі французького капіталу, відбувається комплексна модернізація маріупольського водоканалу. Вартість проєкту – €64 млн. Нещодавно український уряд прийняв, а Парламент України ратифікував ще одну угоду з французами на €70 млн з відновлення Попаснянського водоканалу (Луганська область).

«Французи готові з нами продовжити співпрацю на цьому напряму, адже у нас на Донбасі є ще один важливий об’єкт, який потребує значних інвестицій, – комунальне підприємство «Вода Донбасу», яке обслуговує дві ключові артерії – Донбаський канал і водогін, який забезпечує питною водою усю територію Донецької області, аж до Маріуполя. Відновлення підприємства потребуватиме значних капіталовкладень – приблизно €200 млн», – пояснює Шаповалов.

Нагадаю, що з 2014 року об'єкти КП неодноразово піддавалися обстрілу з боку незаконних збройних формувань, через що періодично припинялася подача води. Погіршився технічний стан інфраструктури підприємства, зросла нестача хімічних реагентів для очищення води та технологічного обладнання.

Попаснянський водоканал
Фото: oldsite.mtot.gov.ua
Попаснянський водоканал

Французькі компанії є лідерами у питаннях відновлення та модернізації водних комунікацій. Нині Україна сподівається, що інвестори із Франції продовжать роботу на донбаському напрямку та допоможуть забезпечити населення усього регіону питною водою. До прикладу, теж саме підприємство «Вода Донбасу» забезпечує питною водою близько чотирьох мільйонів жителів Донецької області, зокрема українців, які перебувають на тимчасово окупованих територіях. Йому нині потрібна допомога, швидкі інвестиції.

Освоїти українське небо

Французький бізнес готовий будувати не тільки наземну інфраструктуру, він хоче вкладати гроші в розвиток авіаційного сектору України. Так, за словами Лорана Жермена, інвестори з Франції можуть інвестувати в модернізацію або зведення українських аеропортів регіонального призначення.

«До прикладу, можна говорити про аеропорти в Чернівцях та Херсоні. Причому тут йдеться також і про розвиток додаткової інфраструктури, що зв'язана з аеропортами. У нас є ноу-хау, ми зацікавлені в розвитку подібних проєктів. Пасажиропотік в Чернівцях становить приблизно 50 тис. на рік, ми ж вважаємо, що цей показник можливо збільшити до 500 тис. – в 10 разів збільшити кількість пасажирів», – говорить генеральний директор EGIS.

Разом з цим інвестори з Франції могли б долучитися не лише до розбудови летовищ у центральних та південних областях. Є цікаві «повітряні» проєкти й на Сході. Так, Україна нині активно розглядає питання відновлення авіаційного сполучення на Донбасі.

«Ми розглядаємо питання будівництва аеропорту, який відповідатиме усім міжнародним стандартам та вимогам безпеки польотів. Якщо нам військові дозволять, то ми б хотіли віднайти десь безпечну точку та побудувати на кордоні частини Донецької та Луганської областей, що підконтрольна Україні, летовище для спільного використання двома регіонами та вирішити таким чином питання авіаційного сполучення із іншою територією Україною», – каже Вячеслав Шаповалов.

 Заступник Міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Вячеслав Шаповалов
Фото: oldsite.mtot.gov.ua
Заступник Міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Вячеслав Шаповалов

Схожий проєкт нині готова розпочати і міська влада Маріуполя, яка також хоче побудувати летовище. Той аеропорт, який нині розташований у місті, не може функціонувати у зв’язку із недотриманням вимог безпеки.

Французький бізнес також може допомогти Україні розвинути вітчизняний авіапром. Так, під час перемовин з міністром фінансів Сергієм Марченком віце-президент компанії «Airbus Helicopters» Жак Гаріг поцікавився планами розвитку авіаційної інфраструктури та будівництва літаків. Своєю чергою глава Мінфіну заявив, що Україна ставить за мету розвиток державного авіабудівного заводу «Антонов» і в перспективі створення українського національного авіаперевізника, який експлуатуватиме літаки виключно вітчизняного виробництва. Міністр запросив Гаріга взяти участь у цьому процесі.

Разом з тим не варто забувати, що один з головних світових лідерів у своєму сегменті, компанія Airbus, вже як три роки співпрацює з Україною. Влітку 2018 року був укладений контракт на поставку МВС України 55 гелікоптерів трьох різних моделей. Машини вже надходять на озброєння Держприкордонслужби, Національної поліції та Державної служби з надзвичайних ситуацій. У рамках контракту французи займаються обслуговуванням і ремонтом вертольотів, а також готують технічний персонал.

Зараз перед Києвом стоїть чергове важливе завдання – домогтися того, щоб продукція французької компанії вироблялася в Україні, досягти угоди про локалізацію. Про це під час бесіди з великим бізнесом Франції заявив і президент Зеленський. Представники Airbus зауважили, що нині вони вивчають техніко-економічне обґрунтування проєкту та розглядають можливості створення концепції і бізнес-плану. Також компанія вивчає технічні можливості українських підприємств для того, щоб використовувати їх як виробничі майданчики.

Вочевидь, французи навряд захочуть переносити в Україну весь процес зборки своїх вертольотів, адже їм це економічно невигідно – ми не володіємо необхідними ноу-хау, потрібною технічною базою для створення електроніки і навігаційних приладів. Проте можна говорити про часткову локалізацію. В Україні є успішні історії, коли вітчизняні підприємства брали участь в контрактах з будівництва легких вертольотів для Європи, США, країн Близького Сходу.

Водночас у нас є «Мотор Січ» – підприємство, яке може створювати власні якісні двигуни (що дуже важливо!) і навіть будувати важкі вертольоти. Керівництво підприємства, до речі, було проти заходу на український ринок Airbus через те, що останній явно відбирав частину вітчизняного ринку, що і так значно зменшився.

Фото: facebook/Мотор Сич

«Мотор Січ» володіє сучасними технологіями і може створювати відмінні двигуни для різних моделей Airbus. Проблема в тому, що українське підприємство працює із радянською спадщиною, модернізуючи або ремонтуючи машини далеких років. Деталі під них не підходять французьким гелікоптерам.

Тим не менш локалізація виробництва в Україні можлива. Однак тут, окрім бажання французької сторони вкласти гроші в розвиток українських цехів, потрібно, щоб і профільні підприємства України перейшли в роботі на європейський стандарт, захотіли обслуговувати розвинені компанії. Втім, французи точно знають, що українська пропозиція, попри все, вигідна. У нас є три важливих складових: гарні конструкторські можливості, дешеві виробничі площі та недорога робоча сила.

Від «Приватбанку» до землі

Український парламент нещодавно розблокував проведення аукціонів, давши можливість державі виставляти на продаж об'єкти великої приватизації. У французького капіталу є свої плани щодо цього. Одні з найбільш бажаних – об'єкти банківського сектору.

«Французький бізнес дуже зацікавлений у приватизації українських банків. В першу чергу йдеться про «Ощадбанк», «Приватбанк» і «Укрексімбанк», – зазначив у бесіді з LB.ua президент MEDEF.

Президент MEDEF Жофруа Ру де Безьє
Фото: Maxppp /Alexis Sciard
Президент MEDEF Жофруа Ру де Безьє

Під час зустрічі з міністром фінансів сторони обговорювали питання приватизації.

«Цьогоріч ми отримали 24 мільярди гривень дивідендів від «Приватбанку». Також ми пишаємося незалежною Радою керуючих банку на чолі з головою, який перебуває в США. Наразі ми працюємо над завершенням приватизації «Ощадбанку», що є важливою умовою для залучення в капітал банку інвестицій Європейського банку реконструкції та розвитку», – сказав Сергій Марченко.

Водночас французи готові не лише купувати українські банки, а й інвестувати в їх розвиток. Так, Україна вже уклала договір з французькою компанією Oberthur Cash Protection, що спеціалізується на захисті від крадіжки готівки. Українська банківська система отримає інтелектуальну систему нейтралізації банкнот для захисту готівки в банкоматах. Захист полягає в тому, що при спробі пограбування банкомат позначить купюри спеціальним чорнилом.

Є ще одне важливе питання, крім приватизації, яке хвилює французький бізнес. Це – функціонування ринку землі та можливість її придбання.

Фото: ua.news

Попри те, що 1 липня в Україні був запущений ринок землі, існує чимало обмежень, пов'язаних з купівлею-продажем і площами, що виділяються. Вони діятимуть до 2024 року включно. Що стосується іноземців, так вони взагалі зможуть придбати землю сільськогосподарського призначення, якщо за це проголосують українці під час загальнонаціонального референдуму. Кажуть, що в новому законодавстві є шпарини для нерезидентів. Втім, там наявні й свого роду обмеження з обов'язкового відчуження.

Франції було б цікаво створювати аграрні підприємства з локалізацією в Україні. У Республіки є певні досягнення, зокрема, коли йдеться про розвинені технології в секторі тваринництва.

«Є чимало французьких бізнесменів, які зацікавлені розвиватися на цьому напряму. Однак у них уже бракує власних можливостей для цього на території Республіки. Через це вони їдуть до Сполучених Штатів, де потім створюють конкурентів для європейських, французьких підприємців. Тому ми зацікавлені у тому, щоби в Україні розвивалася ця індустрія, щоби французи сюди вкладали гроші і ваша держава перетворювалася на житницю Європи», – сказав в інтерв'ю LB.ua депутат парламенту Франції (політична група «Республіка, вперед!») Буон Тан.

Депутат Буон Тан
Фото: Lb.ua
Депутат Буон Тан

У керівництві MEDEF нам повідомили, що про покупку української землі можна буде розмірковувати через три роки – коли настане етап її придбання юридичними особами. Водночас ми дізналися, що на наступну зустріч з українським керівництвом глава асоціації збирається привезти директорів французьких агропромислових компаній.

Перспективні напрями

У Версальському палаці 28 червня відбувся міжнародний інвестиційний форум. Він був ініційований президентом Франції Емманюелем Макроном для залучення іноземних інвестицій. Буквально за день було оголошено про 25 нових проєктів на суму в €3,5 млрд. Найголовніший з них – китайська інвестиція в €2 млрд в будівництво мегазаводу з виробництва акумуляторних батарей для автомобілів компанії Renault.

Як повідомляє RFI, завод в Дуе побудують до 2024 року в партнерстві з китайським концерном Envision. Беручи до уваги новий стратегічний план «Ренолюція», група Renault розраховує стати одним зі світових лідерів у виробництві електромобілів. На першому етапі планується щорічно виробляти близько 150 тис. батарей. До 2030 року мають намір збільшити щорічний обсяг випуску до 400 тис. одиниць.

Мало хто знає, що Україна володіє одними з найбільших у Європі родовищ літію, промислова експлуатація яких ніколи не велася. Якраз з цього металу виготовляють акумулятори для електромобілів – те, що так необхідно Франції.

«Думаю, дві великі французькі компанії – Citroen і Renault – дивляться на український потенціал з точки зору створення комплектуючих для електромобілів. Справа в тому, що французькі компанії в розробці батарей дійшли певної межі», – сказав генеральний директор концерну EGIS Лоран Жермен.

Україна може стати центром з видобутку літію, навіть зі створення батарей, проте для цього їй потрібна допомога Франції – інвестиції у виробничі потужності та певний рівень локалізації.

Виробництво літій-іонних акумуляторів для електрокарів
Фото: uprom.info
Виробництво літій-іонних акумуляторів для електрокарів

Ще один перспективний напрям – видобуток і постачання водню.

Франція прагне стати водневою державою номер один. Так, до 2025 року французи планують запустити перші 12 поїздів, які працюватимуть на водневих паливних елементах. До 2024 року нафтові гіганти, Total і Engіe, повинні побудувати найбільший завод у Франції з виробництва «зеленого» водню. Це дозволить задовольнити потреби розташованого поруч заводу Total зі створення біопалива та скоротить викиди СО2 в атмосферу. А ось в поточному році французи хочуть запустити комплексну електроустановку, яка дозволить перетворити накопичений водень в електричну і теплову енергію.

Що ж, плани дійсно масштабні. І Україна може допомогти їх реалізувати. Адже недарма ЄС визначив нас пріоритетним партнером водневої стратегії. У України для цього є всі необхідні природні ресурси, взаємопов'язаність інфраструктури та перспективи технологічного розвитку.

Як повідомили в Держенергоефективності, у разі розвитку необхідних потужностей Україна матиме потенціал для середньорічного виробництва «зеленого» водню на рівні 5,5 млрд кубометрів.

Заразом, як вказують у Міненерго, нині досліджується потенціал виробництво багатьох видів водню.

«Зараз ми досліджуємо потенціал виробництва «блакитного» , «зеленого» , «жовтого» водню. Результати цих досліджень будуть покладені в основу водневої стратегії, яка міститиме план розвитку всіх видів водню, включаючи його виробництво, використання в Україні та експорт», – зазначив заступник міністра енергетики Ярослав Демченков.

Як повідомив LB.ua президент MEDEF Жоффруа Ру де Безьє, найбільша французька компанія з виробництва технічних газів Air Liquide вже змогла знайти потенційних партнерів в Україні під нові «зелені» цілі. Нині розробляються бізнес-пропозиції.

За словами Вячеслава Шаповалова, українські компанії мають намір збудувати поблизу Маріуполя вітропарк потужністю у 800 МВт. «Цей проєкт є доволі цікавим, він поступово розпочинається. Зазначу, що подібних аналогів у Європі майже немає. На базі вітропарку можна буде переробляти відновлювальні джерела енергії для вироблення «зеленого водню» та розвивати цілі сектори української економіки – до прикладу, машинобудування. Ми тут також потребуємо інвестицій, приблизно мільярд доларів», – каже заступник міністра.

Водночас голова зовнішньополітичного відомства України Дмитро Кулеба, перебуваючи в Анкарі, зазначив, що наша країна нині повинна розвивати і працювати над переходом до «зеленої» енергетики. Це в перспективі вирішить проблему газової залежності. Франція може долучитися до цього процесу і допомогти Україні розвинути необхідну інфраструктуру для виробництва, споживання, накопичення та транспортування водню. До того ж Київ точно не відмовиться від впровадження нових технологій.

Голова МЗС Дмитро Кулеба
Фото: aa.com.tr
Голова МЗС Дмитро Кулеба

До речі, з огляду на амбіції Парижа, потрібно нагадати нещодавню заяву посла Німеччини в Україні Анки Фельдгузен, яка вказала: Україна розглядається як пілотний партнер ФРН в проєктах з виготовлення, зберігання та постачання водню в Європу. Що ж, український водень – конкурентне поле.

***

Очевидно, що взаємини України та Франції виходять на новий, більш якісний рівень. Києву вдалося переконати Францію, що наша країна – відмінне місце для інвестицій. Якщо така динаміка збережеться, то показники товарообігу, експорту та капіталовкладень значно зростуть. І це, зокрема, стане гарантією нашої безпеки.

Водночас, і на цьому наголошує посол України и Французькій Республіці Вадим Омельченко: «З візитом же пана Жоффруа Ру де Безьє французький бізнес отримав потужний сигнал: в Україну можна і треба вкладати гроші. Першими пішли казначейські кредити від уряду Франції і тут треба зазначити, що консервативне французьке казначейство ніколи б не дало грошей країні з підвищеними ризиками, у тому числі – корупційними. Це сигнал, що Україна змінюється і це помічають у Франції. І як ми бачимо на прикладі візиту високої делегації MEDEF, французькі інвестори поставились до цих сигналів дуже серйозно».

У майбутньому, як пояснили LB.ua, українське посольство у Франції планує перейти на регіональний рівень, розвиваючи співпрацю між регіонами наших країн. Є сподівання, що реформа децентралізації у цьому зможе допомогти.

Фото: пресс-служба президента

Французький бізнес відкриває Україну, він створює для нашої держави вікно можливостей, яке дозволить нам згодом модернізувати та розвинути вітчизняну економіку. А це – крок у майбутнє. Точніше – крок від нашого минулого.

Олександр ДемченкоОлександр Демченко, редактор відділу "Світ"
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram