ГоловнаСвіт

Чи використовуватиме ІДІЛ Росія для дестабілізації Афганістану? Впевнений, так і буде – посол Серватюк

Теракти, що були скоєні терористами ІДІЛ в ніч на 27 серпня поблизу воріт аеропорту Кабула, дуже ускладнили процес евакуації з летовища для усіх тих, хто хоче покинути афганську територію. Ці акти агресії також засвідчили, що країна рухається до ситуації, в якій вона була у 1996 році, – майбутньої громадянської війни, на базі якої розцвітатиме міжнародний тероризм.

LB.ua поспілкувався із послом України в Таджикистані та Афганістані (за сумісництвом) Василем Серватюком. Він чудово розуміється на проблемах Афганістану та й загалом регіону Центральної Азії. Свого часу, будучи військовим, займався евакуацією ще радянських військ із Афганістану з 1987 по 1989 роки. Ба більше, знається на питаннях біженців – адже довгий час генерал-лейтенантом Серватюк працював першим заступником голови Державної прикордонної служби та брав безпосередню участь у реформуванні відомства, заточуючи його під терористичні та міграційні виклики.

Як змінився процес евакуації громадян після скоєного поблизу летовища теракту? Як відбувається за нинішніх умов процес організації четвертого українського екстреного рейсу? Скільки усього наших людей вдалося вже забрати з Афганістану та скільки ще залишається на території цієї країни? Як відбувається процес фільтрації біженців під час реєстрації? Про все це ми докладно поговорили із Василем Серватюком.

Фото: надано пресслужбою

Звичайно, що LB.ua детально розпитав пана посла про те, як відбувається комунікація із талібами (які визнані ООН терористами), чи здатні сили супротиву побороти «Талібан», яка загальна обстановка в Афганістані. Звісно, ми з'ясували у Василя Серватюка про так званий український літак, який нібито був викрадений бойовиками.

Багато ми говорили й про Центральну Азію. Український дипломат не виключає, що Росія намагатиметься скористатися ситуацією і посилити свій вплив у регіоні.

Наостанок хочеться сказати одне: нині українські дипломати в Таджикистані працюють на межі можливого. Їх дуже мало. Якщо поглянути на ситуацію в цілому, то стане зрозуміло, що обстановка в Афганістані та в Центральній Азії й надалі погіршуватиметься. Саме тому Україні, як нам здається, було би логічно збільшити дипломатичну місію там. Бо потрібно буде в подальші роки отримувати і обробляти величезні масиви інформації про обстановку у стратегічно важливому для нас регіоні. Зокрема про те, як там активізуються окремі регіональні держави. В Афганістані та Центральній Азії все тільки починається.

Фото: facebook/Василь Серватюк
«Теракт в аеропорту Кабула вплинув на плани держав щодо евакуації з летовища»

Поблизу воріт аеропорту Кабула відбувся теракт, внаслідок якого загинули американські морські піхотинці, чимало цивільних дістали поранення. Чи були постраждалі серед громадян України та членів їх сімей або ж ті афганці, які просили українську сторону про евакуацію?

Інформації про постраждалих чи загиблих серед наших громадян чи членів їх сімей, які у нас зареєструвалися на евакуацію, ми не маємо. Зараз посольство за дорученням міністра Дмитра Кулеби постійно моніторить ситуацію в аеропорту Кабула. Ми вчора завчасно попередили усіх наших громадян про можливі теракти на території летовища і закликали їх залишатися поза ним, у безпечних місцях.

Яка нині ситуація на летовищі?

Ситуація складна. Тільки-но мав розмову з нашими громадянами, які в силу тих чи інших причин не евакуювалися. З їх слів, кількість людей, які хочуть втекти з Афганістану і перебувають на території аеропорту, не зменшилася. Заходи безпеки, пропускний режим набагато жорсткіші, аніж були до цього.

На місці вибуху
Фото: EPA/UPG
На місці вибуху

Цей теракт стався безпосередньо поблизу воріт. Ці ж терористи якось змогли пройти повз кордони талібів та натівські пункти перевірки. Як це могло статися?

Там же тисячі людей, які хочуть евакуюватися і перебувають на летовищі. Щоби туди пройти і там сидіти, багато хто домовляється з талібами, оплачує їх «послуги». Є ті, хто проходить по списку, а є ті, хто дає хабар чи так проповзає. На натовп вплинути неможливо. Очевидно, що за тиждень ІДІЛ вивчив загальну ситуацію і знайшов десь шпарини у смугах безпеки. Не виключаю й людський фактор – банальний підкуп. Тут може бути чимало версій. Сказати можу точно: в тих умовах, які там є зараз, забезпечити стовідсоткову безпеку майже неможливо.

Тобто ви радите українським громадянам перебувати за межами летовища?

Не хочу розкривати деталі, однак скажу, що у нас є доволі ефективні на сьогоднішній день маршрути, способи евакуації громадян без використання аеропорту як місця збору.

Наскільки цей теракт вплинув на процес евакуації наших громадян? Чи відбуватимуться затримки екстрених рейсів?

Думаю, що серйозно вплинув. Усі причетні служби, які займаються евакуацією, американська та загалом натівська адміністрація, посольства вносять корективи в свої плани, в графіки польотів, їх погодження. Зараз збільшуватиметься термін від прильоту судна до доставки громадян на нього. Це вплине на плани евакуації і, на жаль, може збільшити терміни.

Вчора обстріляли з кулемета військово-транспортний літак італійських ВПС, який мав евакуювати своїх громадян. Із-за цього встановлені також додаткові заходи безпеки, збільшені терміни, нині посилено працює розвідка.

Фото: EPA/UPG

Наш екстрений четвертий рейс летітиме за графіком?

Поки що розкривати усіх деталей цієї операції не можу. Втім, скажу так: ми продовжуємо рухатися за графіком із четвертим та наступними етапами евакуації, продовжуємо збирати людей.

«Ми маємо альтернативні шляхи збору та відправки людей без використання місць у безпосередній близькості до аеропорту в Кабулі»

Із Кабула вже відправилося три екстрені рейси. Скільки українців вдалося евакуювати та скільки ще залишається на території Афганістану?

Наразі евакуйовано більше 250 громадян України, членів сімей та іноземних громадян. В більшості своїй ці люди були транспортовані за рахунок трьох українських евакуаційних рейсів, 20 громадян (у одного ще було двоє родичів) евакуйовані нашими міжнародними партнерами. Згідно з нашими останніми даними, на території Афганістану залишається трохи більше 230 людей, які є громадянами України або їхніми родичами.

Скільки з цих людей є етнічними афганцями?

Із цих людей усього дві етнічні українки, які вийшли заміж та проживали в Афганістані на постійній основі, решта – етнічні афганці, які мають в Україні родичів і в силу різних причин нині перебувають на афганській території.

 Громадяни України і члени їх сімей в очікуванні евакуації з Афганістану в Україну.
Фото: facebook/Василь Серватюк
Громадяни України і члени їх сімей в очікуванні евакуації з Афганістану в Україну.

Де найбільш проблемні точки, звідки найскладніше вивезти людей і чому?

У нас одна складна точка – це аеропорт в Кабулі, навколо якого десятки тисяч людей намагаються потрапити на територію летовища. Саме по собі таке величезне скупчення людей є доволі небезпечним. Тепер от там ми маємо теракти. Крім того, на підступах до аеропорту поставлено три лінії контролю «Талібану», де відбувається перевірка усіх охочих вилетіти з країни. Зараз, як я вже сказав, ми маємо альтернативні шляхи збору та відправки людей без використання місць у безпосередній близькості до летовища.

Ще один негативний фактор – негативні емоції, депресивний настрій в людей і, як наслідок, втомленість та психологічний стан наших молодих дипломатів, які змушені усе це пропускати через себе. Складна процедура координації з військовою адміністрацією аеропорту при організації відправки громадян, яка викликана необхідністю забезпечувати безпеку.

Оформлення чергового евакуаційного рейса.
Фото: facebook/Василь Серватюк
Оформлення чергового евакуаційного рейса.

Американці та турки?

В основному представники трьох контингентів – американці, турки та британці, кожен на своєму рівні.

Кого було найважче евакуювати?

Було дванадцятеро українських громадян, які на контрактній основі працювали на військовій базі в Афганістані. Вони в силу різних причин, якщо так можна сказати, застрягли на території цього об’єкту. Хлопці не могли покинути базу без проходження блокпостів талібів. За результатами перемовин, нам вдалося їх направити до аеропорту та доставити до України.

Крім них було ще три українських інженерних групи, які працювали в Афганістані за контрактом. В основному вони займалися гідроенергетичними проєктами. Одні здійснювали модернізацію ГЕС під Гератом, другі працювали в Кандагарі, треті обстежували майданчик під майбутнє будівництво ГЕС. Ми усіх їх знайшли: останній наш інженер полетів до України на третьому евакуаційному літаку. Врятували ми і кількох українських бізнесменів, які вели свою діяльність в Афганістані.

Третій евакуаційний рейс з Кабулу приземлився в Борисполі. 24 серпня 2021
Фото: facebook/Василь Серватюк
Третій евакуаційний рейс з Кабулу приземлився в Борисполі. 24 серпня 2021

Є українці, які чекають вже другий тиждень на виліт. Чи потрібна їм гуманітарна допомога?

Я хочу одразу всіх заспокоїти. На теперішній час наші громадяни України і члени їх сімей не потребують гуманітарної допомоги. Вони не днюють і не ночують в кабульському аеропорту. І це наш великий бонус, адже летовище – наразі найнебезпечніше місце в афганській столиці. Вони всі мають родичів, батьків, близьких друзів в Кабулі. Ночують вони, як правило, в безпечних місцях. Забезпечення всім необхідним є.

Ще одне скажу: у нас в Кабулі є чимало друзів, які готові у будь-яку хвилину допомогти та прихистити на випадок якоїсь кризи. Ми опрацьовуємо і ці екстрені варіанти.

«Сподіваємося, що «Талібан» дотримуватиметься раніше оголошеного принципу і дозволить нашим громадянам покинути країну»

Скільки усього наших громадян нині зареєструвалося на евакуацію?

Наразі у нас 114 громадян України подали заявку на евакуацію (трохи більше 230-и людей, якщо брати з членами їх родин, які залишаються в Афганістані – LB.ua).

Як відбувається процес реєстрації тих, хто намагається евакуюватися до України?

Усі громадяни України, члени їх сімей, пересічні афганські громадяни, звертаються до нашого посольства в Таджикистані та Республіці Афганістан, телефонують нам на «гарячу лінію» або пишуть на електронну пошту відомства. Ми їх усіх без виключення обліковуємо, однак розбиваємо на групи. Перша – громадяни України та члени їх сімей. Друга – ті, які мають посвідку на постійне місце проживання або ще якийсь документ. Був такий парадоксальний момент: були афганці, які отримали від України посвідку біженця, проте залишалися весь цей час на афганській території. Третя група – всі громадяни, які звертаються по допомогу з евакуації. Це ті люди, які мають якісь родинні чи бізнесові зв’язки у нашій державі, а також ті, які вважають, що «Талібан» становить реальну загрозу їх життю.

Також до нас поступають звернення різних міжнародних та громадських організацій. До прикладу, звернулися по допомогу в евакуації 600 афганців – християн.

Фото: facebook/Василь Серватюк

Як ми на цей запит відповіли?

Зареєстрували його, зараз розглядаємо це питання, вивчаємо можливості з евакуації.

Очевидно, що тут виникають питання безпеки. Ми ж свідомі того, що літаком в Україну можуть потрапити терористи. Як відбувається процес фільтрації?

Дуже гарне питання і дуже професійне. Ці списки реєстрації, які ми складаємо, ми відправляємо далі в МЗС. Міністерство ж координує роботу за цим напрямом із прикордонниками та міграційною службою. Вони спільно формують та затверджують на кожний евакуаційний рейс список, сегментуючи громадян за категоріями, щоби перевірити, від кого може надходити загроза. Далі ми отримуємо остаточний перелік осіб і розпочинаємо процес інформування, збору людей та самої евакуації.

До речі, підготовка такого рейсу – це також був метод спроб та помилок. Нині ми завчасно інформуємо наших пасажирів, збираємо їх в окремому місці (поза аеропортом), домовляємося про транспортування до летовища, координуємо посадку із натовцями, далі усіх разом доставляємо до літака. Так здійснювалася третя евакуація. У зв’язку із останніми подіями цей підхід трохи зміниться.

Чи я правильно розумію, що нині таліби перекрили для афганців кабульський аеропорт, що дозволено покидати країну лише громадянам інших держав?

Дійсно, таліби перекрили для афганців кабульський аеропорт, тепер виключно громадянам інших держав дозволено покидати Афганістан. Саме тому ми зараз, як і більшість іноземних посольств, вкотре спеціально звертаємося до наших громадян, щоби вони перебували вдома або в якихось безпечних місцях. Ми постійно на зв’язку з ними та інформуємо про можливості та маршрути для евакуації.

Фото: EPA/UPG

Що робити із афганцями, які зареєструвалися на рейс, але тепер не зможуть потрапити до аеропорту?

Якщо це наші громадяни та члени їх сімей, то ми сподіваємося, що «Талібан» дотримуватиметься раніше оголошеного принципу і дозволить їм покинути країну.

А якщо говорити про тих афганців, які звертаються до вас без посвідки, а просто по допомогу?

Це зовсім інша ситуація. Скажу так: ми зараз працюємо на цим, – щоби врятувати також тих, кому загрожує переслідування в Афганістані. Більше поки сказати не можу.

«Історія про викрадення українського літака – це суцільний фейк. Це просто неможливо зробити»

Нещодавно в українському інформаційному полі з’явилася інформація про викрадений талібами український літак, який нібито доставив за гроші бойовиків до Ірану. Ходили різні чутки. Скажіть, ця інформація відповідає дійсності?

Це – суцільний фейк, який я навіть коментувати не хочу. Те, про що пишуть, є просто неможливим. Кабульський аеропорт перебуває під повним контролем військових НАТО. Навіть зараз, після скоєного теракту та обстрілу літака італійських ВПС, складно собі уявити, щоби хто зміг захопити судно на летовищі. До прикладу, був випадок, коли нам не дозволили там здійснити дозаправку одного з наших цивільних літаків.

Фото: facebook/Василь Серватюк

У нас на території Афганістану багато років діє авіакомпанія «Крила України», чимало українців працює на бортах афганського національного перевізника. З 2 по 9 червня я був в Афганістані і бачив, як все розвивається і чим все завершиться. Тому на доручення міністра Дмитра Кулеби я одразу зв’язався з нашим підприємством та з українцями, які працюють на афганські авіалінії, порекомендувавши їм покинути територію. «Крила України» здійснили тоді один рейс і забрали усіх своїх працівників.

А це правда, що один з наших евакуаційних рейсів здійснювався зусиллями національного афганського перевізника – Kam Air?

Так, вони готові нам і надалі допомагати. Зараз ми ведемо перемовини. Проблема – дозаправка, координація, отримання дозволів. Насправді, допоки глава українського МЗС Дмитро Кулеба особисто не переговорив із заступницею Держсекретаря США Вікторією Нуланд, координація на місцях йшла доволі складно.

Вікторія Нуланд
Фото: courrier.am
Вікторія Нуланд

В посольстві України в Таджикистані (яке відповідає й за Афганістан) працює дуже мало людей – ви та ще кілька молодих хлопців. Скажіть, чи хтось з наших дипломатів задіяний в процесів евакуації безпосередньо в Кабулі?

Немає жодного. Нас мало, тому працюємо з Таджикистану. До речі, хочу сказати міністру Дмитру Кулебі спасибі, що на допомогу нам додатково перенацілив українське посольство в Пакистані – тепер його дипломати нам сильно допомагають.

У нас є інші інструменти задля оперативного отримання інформації та координації роботи в Афганістані. Це є група «українсько-таджицької дружби», різного роду афганські посадовці, з якими ми раніше працювали і яким нині таліби не погрожують розправою. У нас є власні вуха та очі. А найголовніше, що ми одне одного підтримуємо.

В якому нині психологічному та фізичному стані українські дипломати на місці, чого вони нині найбільше потребують?

У важкому. В основному працюють молоді дипломати, і вони щодня говорять з нашими громадянами, які, фактично, позбавилися домівки. Сльози, прохання, погрози, звинувачення – чого вони там тільки не чують. Окремі вже не витримують. Тут вже спрацьовує мій військовий досвід: я ж в Афганістані з 1987 року. Починав я молодим офіцером з евакуації ще радянського контингенту (1987 – 1989 роки). Я хлопців, коли треба, заспокою, якогось розвантажу, з кожним окремо працюю, щоби вони себе психологічно нормально почували. Але вони молодці.

Скільки вам потрібно до посольства людей для того, щоби все нормально функціонувало в такій надскладній ситуації, враховуючи, що вона і надалі залишатиметься непростою?

Хочу, користуючись нагодою, подякувати міністру Дмитру Кулебі і департаменту консульської служби, які одразу відгукнулися на наші прохання. До нас прибуло посилення за консульським напрямком – дуже досвідчений дипломат, який раніше займався евакуацією людей в гарячих точках. Обіцяють зараз ще нам когось підібрати. Це ж не просто зробити – знайти сюди людей. Тобто, тут я маю повну підтримку від нашого МЗС…

Все ж, скільки?

Чим більше – тим краще.

Евакуація громадян України і членів їх сімей, іноземних громадян які мають реальні загрози життю та здоров'ю з Афганістану в Україну.
Фото: facebook/Василь Серватюк
Евакуація громадян України і членів їх сімей, іноземних громадян які мають реальні загрози життю та здоров'ю з Афганістану в Україну.

«Росіяни евакуювалися не з аеропорту Кабула, а з колишньої американської авіабази Баграм»

Давайте поговоримо про сам «Талібан». Американці заявили про згортання своїх сил у серпні кілька місяців тому. Було зрозуміло, що після виходу США таліби захоплять цей простір. Чому ж увесь світ (й Україна тут не виключення) не змогли підготуватися до цивілізованої евакуації громадян? Чому це все було так неочікувано?

Питання правильне, та я не зовсім можу погодитися із усіма вашими твердженнями. Як я вже казав, у мене був чималий досвід евакуації з Афганістану. Радянська влада так само підписала якісь домовленості, усі дипломати про все знали завчасно, за планом почався вивід військ СРСР. Втім, як тільки справа дійшла до евакуації, стався повний хаос.

Я приїздив до Кабула у червні і почав питати у місцевих військових, коли вони востаннє отримували заробітну плату, змінні речі. Відповідь була – «три-чотири місяці тому». Мені усе стало зрозуміло і я почав рекомендувати всім, кого знав і хто був на консульському обліку, збирати речі і вирушати з країни.

Ще раз, я правильно розумію, багатьом було очевидно, що американці згортають свою присутність ще у червні?

Це ніколи не було таємницею, це офіційна інформація, яку знали усі. Ми, як і інші посольства мали конкретні дати виходу американських та натовських військ. Завчасно були евакуйовані наші військові, які брали участь у миротворчій операції, згорнули або закрили свою діяльність українські компанії (їх персонал у більшості випадків був евакуйований). І, звісно, що кого змогли, ми оповістили.

Під час нинішньої евакуації виникла одна серйозна проблема: чимало громадян України, етнічних афганців, які нині хочуть втекти з країни, не числилися в консульських обліках, вони не інформували посольство про своє перебування в Афганістані. На жаль, наші інженерні працівники, представники теж не вважали за необхідне інформувати нас про своє перебування в Афганістані. Це значно ускладнило ситуацію.

Евакуація громадян України і членів їх сімей, іноземних громадян які мають реальні загрози життю та здоров'ю з Афганістану в Україну.
Фото: facebook/Василь Серватюк
Евакуація громадян України і членів їх сімей, іноземних громадян які мають реальні загрози життю та здоров'ю з Афганістану в Україну.

Таліби – це, за визначенням ООН, терористична організація. Очевидно, що кожна держава перебуває у доволі делікатній ситуації, адже потрібно якось комунікувати для звільнення своїх громадян. Ви за нашу розмову говорили про діалог із «Талібаном». Як він відбувається – за посередництва чи напряму, на рівні посольства?

90% бесід відбувається за посередництва, 10% – телефонні розмови з талібами, які стоять в оточенні поблизу аеропорту. Ми використовуємо усі доступні методи в кризовій ситуації. Але це у жодному разі не означає міжнародного визнання «Талібану». Ми контактуємо з ними заради гарантування безпеки наших громадян.

Тобто ви себе поводите так, як під час перемовин із терористами під час захоплення будівлі?

(Сміється) трохи м’якше: «Талібан», якщо його порівнювати із тим, що було 25 років тому, значно змінився. Коли до кабульського летовища під’їжджає група наших громадян, там, на місці, є наш координатор із друзів афганців, який з талібами й комунікує. У крайньому разі вже мені приходиться з ними говорити і пояснювати позицію. Це спрацьовує – вони швидко усе розуміють.

Росіяни спочатку поширили інформацію про те, що за наказом Путіна Міноборони РФ евакуювали з Афганістану 500 громадян Росії, країн-членів ОДКБ, а також України. Потім ці дані окремі російські ЗМІ заперечили. Перше, чи намагається хтось з громадян України потрапити на борти РФ? Друге – чи ми маємо якусь комунікацію із російською стороною на місці?

Росія дійсно направляла в Афганістан чотири літаки для евакуації. Ми не маємо підтвердження того, що на російських літаках були українці. Разом з тим у нас є інші дані: за попередньою неофіційною інформацією, росіяни здійснювали виліт не з аеропорту Кабула, а з авіабази Баграм (раніше була у підпорядкуванні американців – LB.ua).

Жодного громадянина України на базі «Баграм» не було, як немає інформації й про те, що хтось із українців вилетів до РФ. Усе це схоже на черговий фейк щодо наших громадян, але ми ретельно перевіряємо цю інформацію.

Покинута база Баграм
Фото: EPA/UPG
Покинута база Баграм

Контактів з посольством РФ чи російськими дипломатами в мене немає.

Ті сили супротиву, які нині намагається сформувати проти талібів Масуд-молодший, чи вони здатні реально протидіяти бойовикам?

Про Масуда – молодшого дуже гарні відгуки. Я особисто з ним не зустрічався, але багато знайомих, які його знають, позитивно відгукуються про нього. До батька не дотягує, але це по молодості. Має чималий авторитет. Це – реальна сила, проте вести проти «Талібану» повномасштабні бойові дії, за моєю оцінкою, він наразі навряд чи зможе.

Одначе й таліби не єдині. По-перше, у них нині серйозні протиріччя на релігійній основі. По-друге, на етнічній: таджики та узбеки не дуже сприймають пуштунів, які і є основою «Талібану». По-третє, я спостерігаю, що не всі вказівки свого керівництва виконують таліби на місцях, до прикладу, окремі польові командири.

До чого узагалі йде ситуація – до стану 1996 року, до поновлення громадянської війни та розквіту тероризму?

Хочеться сподіватися, що все-таки таліби зупиняться, знайдуть якісь точки дотику з іншими представниками Афганістану, що спроби побудувати нове монолітне суспільство, про які говорить “Талібан”, будуть вдалими. Втім, я у це мало вірю. Усе залежатиме від того, як таліби себе далі поведуть.

На сьогоднішній день, як це не дивно, вони мають достатньо серйозну підтримку серед значної кількості населення, яке в силу різних причин стало або підтримувати їх, або зайняло нейтральну позицію. Навіть армія, і та у більшості своїй здалася їм без бою і перейшла під їх стяги.

Фото: EPA/UPG

У 2020 році Україна активувала військову угоду з урядом Афганістану. Що тепер із нею робити?

Думаю, що зараз Україна займає доволі мудру позицію. Нам треба, як це роблять наші міжнародні партнери, уважно аналізувати, що відбувається в Афганістані. Слід почекати. Знову-таки: «Талібан» змінився. Нині його лідери роблять такі заяви, які протирічать ідеології цього руху. Вони закликають афганців – медиків, вчителів, інженерів – залишитися в країні і будувати її разом. Двадцять років таке було складно собі уявити.

«Прогнозую, що з метою легалізації своїх відносин із «Талібаном» РФ розганятиме інформацію, що таліби активно борються з ІДІЛ»

Давайте поговоримо про Таджикистан та й загалом про Центральну Азію. Таджикистан, як і решта країн регіону, нині перебуває у значній небезпеці – десятки тисяч біженців рушили до його кордонів. Чи можна говорити, що із мирними жителями туди хлинуть терористи?

Днями відбулася зустріч президента Республіки Таджикистан із високопосадовцями Пакистану, потім була офіційна заява президента Емомалі Рахмона, який сказав, що офіційний Душанбе не визнає «Талібан» та те, що відбувається в Афганістані. Він наголосив, що вестиме розмову виключно з загально обраним урядом.

Крім того, кордони Таджикистану й Афганістану закриті: нікого не випускають і не впускають через таджицькі блокпости, людей з жодної з категорій. Сьогодні Таджикистан реально відчуває, нехай й віртуальну, та все ж потенційну загрозу від Афганістану. І їм є чого хвилюватись, адже з 1992 по 1996 роки, коли таджики опинилися у вирі громадянської війни, активну участь у тому конфлікті грали вихідці із афганських територій. Тому, навчені гірким досвідом, влада Таджикистану нині посилює безпеку на кордонах та приводить армію у підвищену бойову готовність. Мені здається, цього разу вони досить серйозно підготувалися.

Якщо ж говорити про регіон в цілому, правильно буде сказати, що на нього чекає міграційна криза, що разом із біженцями туди нагрянуть й терористи?

Ми не виключаємо цього. В мене була зустріч із керівниками спеціальних органів, правоохоронних органів ряду регіональних держав. Всі країни Центральної Азії розуміють цю загрозу, саме тому вони мінімізують потрапляння біженців із Афганістану, ретельно їх перевіряючи та відсіюючи. Держави регіону якраз і намагаються знизити потенційне проникнення терористів та створення вже на їх територіях бойові осередки.

Зрозуміло, що все рівно хтось з бойовиків туди все ж попаде. До терористичної загрози потрібно готуватися не лише країнам Центральної Азії, а більшості країн розвиненого світу.

Перекрита бойовиками дорога в аеропорт Кабула
Фото: EPA/UPG
Перекрита бойовиками дорога в аеропорт Кабула

Чи можна сказати, що Росія нині є найбільш зацікавленою у дестабілізації центральноазійського регіону задля посилення свого впливу на нього?

Так. Росія як риба у воді себе почуває в усіх гарячих точках. Москва намагатиметься посилити свій вплив, ще більше інтегрувати всіх в ОДКБ, збільшити у державах Центральної Азії свою військову присутність. В Таджикистані є найбільша російська регіональна військова база. Є об’єкти в Киргизії. А от в Узбекистані та в Туркменістані їм потрібно захопити позиції. Росіяни нині активно співпрацюють із талібами. І це не просто так.

Повертаючись до терактів, що сталися 26 серпня в кабульському аеропорту. Протягом останніх кількох років російська влада та її пропагандисти готували внутрішню та й зовнішню аудиторію, говорячи, що ІДІЛ вже у Афганістані, що тільки «Талібан» може йому протидіяти. Як ви вважаєте, чи буде РФ використовувати фактор «Ісламської держави» задля дестабілізації я Афганістану, так і усієї Центральної Азії?

Впевнений на 100%, що так і буде. Я прогнозую, що з метою легалізації своїх відносин із «Талібаном», подальшого скасування рішення про визнання цього руху терористичною організацією РФ розганятиме інформацію, що таліби активно борються з ІДІЛ. Я вже такі повідомлення зустрічав.

Туреччина, Росія та Китай раніше відправили своїх найвищих дипломатичних та військових представників до країн Середньої Азії, де ті говорили, що зможуть гарантувати безпеку. Скажіть, чи можна сказати, що почалася велика боротьба за центральноазійський регіон?

Думаю, що так, однак вона й не зупинялася. Нині зіткнулися інтереси багатьох держав – Росії, Китаю, Туреччини, Пакистану, Індії, США.

Голова МЗС КНР Ван І і голова політичного офісу Талібану мулла Абдулла Гані Барадар
Фото: centralasia.media
Голова МЗС КНР Ван І і голова політичного офісу Талібану мулла Абдулла Гані Барадар

Але ж Сполучені Штати вже давно згорнули свою військову присутність у регіоні.

Повірте, окрім фізичної військової присутності у американців є чимало інструментів впливу на регіон. Їх не можна списувати. Вони в Центральній Азії залишаються.

«Росія має серйозний вплив на Афганістан, проте є ряд гравців, які мають більший вплив, аніж РФ»

Такі столиці, як Берлін та Париж намагаються взаємодіяти через Росію. Чи можна сказати, що наразі найбільший вплив на Афганістан, конкретно на режим талібів, має Москва?

На мій погляд, Росія наразі має серйозний вплив на Афганістан, проте є ряд гравців, які не дуже себе афішують, але вони мають, можливо, навіть більший вплив, аніж РФ. Це Пакистан, ряд держав Аравійського півострову, Іран. У радянські часи іранці мали чималий вплив на афганську ситуацію. Ніколи не повірю, що вони відмовилися від повернення своїх позицій.

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров під час зустрічі з представниками Талібану перед початком переговорів щодо мирного врегулювання в Афганістані , листопад 2018.
Фото: EPA/UPG
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров під час зустрічі з представниками Талібану перед початком переговорів щодо мирного врегулювання в Афганістані , листопад 2018.

В якому форматі в Таджикистані та Афганістані була присутня Росія та чи посилилася зараз її присутність?

В Таджикистані вона має серйозну присутність. Це 201-а сухопутна база, яка налічує від 5 до 7.5 тис. бійців та різного роду воєнну техніку. За рік, що минув, Росія на таджицькому напряму якісно посилилася: з’явилася нова техніка, бойові машині, системи залпового вогню. На базі була проведена серйозна ротація. Росіяни готувалися.

Офіційно у РФ в Афганістані військової присутності не було, однак російські спеціалісти та й подекуди зброя звідти нікуди не виходили. Лунали такі чутки, що на афганській території перебувало чимало російських військових підрозділів, спеціалістів, які діяли під виглядом контрактників чи ще когось.

Відбулася телефонна розмова президентів Путіна та Ердогана, де вони домовилися координувати роботу по Афганістану. Чи можна сказати, що ця країна може рухатися за сирійським сценарієм – де є терористи, якісь окремі анклави, підтримувані тими чи іншими країнами, де наявна гуманітарна криза?

Він може статися, і я би не поспішав категорично його відмітати. Однак мені здається, що це малоймовірно. Афганістан – це не Сирія. Це зовсім дві різних країни за своїм політичним устроєм, національним складом, ментальністю.

Я спрощу: Ердоган вів перемовини з Байденом, бажаючи, щоби турки мали вплив на Кабул. Ще донедавна за кабульський сумновідомий аеропорт відповідали турецькі військові. Тепер таліби запропонували туркам знову управляти летовищем. Днями Ердогана телефонув Путіну, а паралельно Анкара евакуювала з афганської столиці свої війська. Що це означає – Туреччина виходить чи навпаки входить до Афганістану, намагаючись посилити позиції?

Думаю, турецька присутність в Афганістані залишиться. Якою вона буде - покаже час. У Анкари і Москви дійсно є налагоджений канал комунікації за сирійським сценарієм.

Чи загрожує нинішня ситуація українським інтересам, безпеці. Та які кроки потрібно зробити, щоби нас мінімально торкнулася ця криза?

Останнім часом ми почали потихеньку робити певні кроки зі зближення і розвитку відносин із Афганістаном. У нас були досить непогані перспективи, до прикладу, у військово-технічній співпраці. Наші інженери будували ГЕС та інші долучалися до інших проєктів. В Україні вчилося багато афганських студентів. З одного боку, вони сплачували гроші за навчання, з іншого, ми в перспективі отримували гарних союзників в самому Афганістані. Це були дійсно масштабні процеси, які зараз доведеться зупинити. Тепер багато чого потрібно буде переосмислити.

З Афганістану загроза є, хоча для України вона мінімальна. Узагалі афганський досвід варто переосмислити Україні, особливо те, що відбувалося в останні місяці.

Літак злітає з аеропорта Кабула
Фото: EPA/UPG
Літак злітає з аеропорта Кабула

Олександр ДемченкоОлександр Демченко, редактор відділу "Світ"
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram