ГоловнаСвіт

Хаос по-американськи: навіщо США віддають Афганістан «Талібану»

Військовий контингент Сполучених Штатів поспіхом залишає Афганістан, паралельно бойовики терористичного руху «Талібан» захоплюють афганські території, витісняючи урядові сили. Найдовша і найдорожча американська війна завершується технічним провалом. Згідно з останніми даними, таліби вже захопили 85% території країни. Представники силових відомств, які так довго стримували бойовиків, утікають до сусідніх держав, рятуючись від переслідування.

Водночас терористи вже впритул підійшли до таджицьких, іранських, китайських і туркменських кордонів. Армія Туркменістану нині веде бої біля найближчих КПП.

Наразі багато хто обговорює те, як швидко таліби окупують Афганістан, однак ніхто і слова не сказав, навіщо американці надали їм цю можливість. Окремі оглядачі стежать за тим, як «Талібан» розширює свій вплив і проводить агресивну кампанію проти країн-сусідів, проте мало хто пише про те, для чого це робиться. LB.ua вирішив поставити і відразу ж відповісти на ті питання, які не прийнято нині порушувати в українському (та й не тільки українському) інформаційному просторі.

Американські морські піхотинці прямують на безпечну позицію після захоплення передової оперативної бази ‘Талібан’ 25 листопада 2001 р.
Фото: U.S. Marine photo by Sgt. Joseph Chenelly.
Американські морські піхотинці прямують на безпечну позицію після захоплення передової оперативної бази ‘Талібан’ 25 листопада 2001 р.

Вигідна війна

Нещодавно пішов з життя колишній міністр оборони США Дональд Рамсфелд – людина, яка почала найдовшу та найдорожчу війну в історії Американської держави. Йдеться про афганську кампанію, яка у свою чергу стала передвісницею багатьох конфліктів на Близькому Сході.

Військова операція в Афганістані почалася відразу після терористичної атаки 11 вересня 2001 року – з легкої подачі того самого Дональда Рамсфелда. Це був єдиний випадок, коли НАТО застосувала статтю п'яту Статуту організації та вступила поряд зі США у військове протистояння з бойовиками «Аль-Каїди» на афганській території. Потім, щоправда, виявиться, що оточення Буша, куди входив і Рамсфелд, сприймало операцію в Афганістані як відправну точку для подальшого вторгнення сил Сполучених Штатів в Ірак.

З 2001 року, з моменту введення американського військового контингенту в Афганістан для боротьби з «Аль-Каїдою» і їхніми союзниками талібами, минуло двадцять років. Це достатній термін для того, щоб виграти війну. Однак США, котрі мали в союзниках НАТО та путінську Росію, здобути перемогу не вдалося. Зате Вашингтон зміг витратити на цю операцію колосальні гроші.

Згідно з експертними оцінками фахівців проєкту Costs of War (майданчик, що функціонує на базі Браунівського університету – одного з найпрестижніших приватних вищих навчальних закладів США, – LB.ua), Вашингтон витратив на афганську війну близько $ 2,26 трлн. У звіті Пентагону за 2020 рік вказується, що тільки видатки на ведення війни склали $815,7 млрд. Сюди входить забезпечення паливом, обмундируванням, продовольством, зброєю та боєприпасами американських солдатів. Решта видаткової частини – нечувані кредитні позики США на війну ($530 млрд), медична допомога ветеранам ($296 млрд), відновлення афганської держави ($143 млрд) та інше.

Американські солдати інспектують місце підриву автомобіля самогубцем у Кабулі, Афганістан, 16 вересня 2014.
Фото: EPA/UPG
Американські солдати інспектують місце підриву автомобіля самогубцем у Кабулі, Афганістан, 16 вересня 2014.

Прикметно, що $36 млрд, які спрямували на будівництво інфраструктури Афганістану – на зведення гребель, мостів, лікарень, шкіл і шосе, – були вдало списані війною. Відразу після добудови тих чи інших об'єктів таліби їх спішно підривали. Окремо варто згадати про $9 млрд, які були виділені США на боротьбу з продажем і розповсюдженням героїну, – згідно зі статистикою, експорт опію в азіатській країні сягнув рекордних показників.

Ба більше, попри витрати американців на навчання сил афганської безпеки, на їхнє озброєння, за останні двадцять років таліби лише збільшили контрольовану ними територію.

Узагалі було дивно спостерігати за війною, яка спонсорувалася ключовими союзниками США в регіоні – Пакистаном і Катаром.

Тепер, через двадцять років, Сполучені Штати з таким самим поспіхом, з яким і починали, закінчують війну в Афганістані, згортаючи свій контингент. Президент Сполучених Штатів Джо Байден заявив, що виведення військ завершиться до 31 серпня (раніше від запланованого терміну).

«Ми поїхали до Афганістану не для будівництва нації. І це право й відповідальність тільки афганського народу – вирішувати своє майбутнє і те, як він хоче керувати своєю країною. Жодна нація ніколи не об'єднала Афганістан. Імперії приходили туди і не зробили цього», – акцентував глава Білого дому.

Фото: EPA/UPG

Здавалося б, сказано правильні слова – війну в Афганістані слід було давно завершити і вивести звідти війська; напевно, вже після ліквідації у 2011 році Усами бен Ладена і після того, як адміністрація Обами почала розслідування нецільового використання коштів, виділених на відновлення та безпеку цієї країни. Однак паралельно з цим необхідно було значно посилити афганську армію та скоротити чисельність терористів.

Багато людей, які спеціалізується на проблемах регіону, розуміли: в разі виведення американських військ таліби почнуть захоплювати афганські території, звільняти своїх союзників з в'язниць, знищувати представників афганських спецслужб, військових і їхні родини. Ці позиції доносили і Трампу, і Байдену. Однак колишній глава Білого дому невигідну афганцям «мирову» підписав, а Байден її втілив у життя.

Зараз же здійснюються найгірші прогнози: згідно з останніми даними, «Талібан» захопив близько 85% територій Афганістану.

На цьому сюрпризи для афганської влади не закінчилися. Американці – без належного на те сповіщення – мовчки покинули найбільшу в країні авіабазу поблизу міста Баграм. На цьому об'єкті розміщувалися масштабний парк бойової льотної техніки, величезний склад зброї та п'ять тисяч заарештованих талібів. Поки афганські сили безпеки намагалися зрозуміти, що й до чого, «мародери» вивезли техніку, зброю і продовольство. Скільки їм вдалося поцупити – неясно, так само як і незрозуміло, скільки бойовиків залишилося в камерах. Це – таємниці авіабази Баграм, про які вже ніхто не дізнається.

Солдат афганської армії оглядає речі, залишені американськими військовими після відльоту з авіабази Баграм
Фото: EPA/UPG
Солдат афганської армії оглядає речі, залишені американськими військовими після відльоту з авіабази Баграм

Хаос для/з Росії

В одній з перших своїх промов на посаді президента США Байден, говорячи про майбутнє Афганістану, заявив: «Ми попросимо інші країни в тому регіоні, щоб вони доклали більше зусиль для підтримки Афганістану. Особливо це стосується Пакистану, а також Росії, Китаю, Індії та Туреччини», – сказав він.

Давайте тепер зіставимо кілька важливих подій, що сталися приблизно в один і той самий час.

Спочатку таліби вийшли на кордон з Іраном і Таджикистаном. На іранському кордоні бойовики захопили найбільший КПП, біля таджицької розділової лінії повісили свій стяг. Зараз сотні афганських військових і їхні сім'ї втікають від бойовиків якраз у Таджикистан. Паралельно на кордоні з Туркменістаном відбуваються сутички з талібами: Ашгабад стягнув туди додаткові війська і бойову техніку.

Можна, звичайно, говорити, що таліби просто, як кажуть, окреслюють кордони своїх володінь – так, як робили бойовики в Лівії після краху режиму Каддафі, так само діяли іранські військові після входження американських військ до Іраку. Однак ситуація складніша, ніж виглядає на перший погляд.

Після просування до кордонів різних держав Середньої Азії таліби приїхали на переговори до Москви. Там російська сторона попросила бойовиків дати гарантії ненападу на колишні радянські азіатські республіки – членів ОДКБ. Ба більше, президент Росії Путін уже пообіцяв владі Таджикистану (де розташована найбільша російська база) військову підтримку в разі атаки талібів.

У день приїзду бойовиків у столицю РФ відбулася телефонна розмова Байдена з Путіним. Згідно з офіційними повідомленнями, сторони говорили про кібербезпеку, проте – і це очевидно – йшлося про Афганістан.

Зрозуміло ж, що таліби не зупиняться на Афганістані, що з часом вони підуть далі – у Туркменістан (попри пустельність території), Таджикистан, Узбекистан, Киргизстан, навіть Казахстан. А це означає, що Москва повинна зараз щось протиставити цьому. До речі, показово, що, увійшовши в Афганістан у 2001 році, американці допомогли російській владі уникнути прямого зіткнення з талібами, які вже тоді мали намір прорвати південні рубежі.

Москва нині просить, щоб бойовики їй дали якісь гарантії. Однак це блеф. Насправді Кремлю і його спецслужбам вигідний хаос на землях колишніх радянських республік – адже тоді вони попросять про введення російських військ. Понад те, згідно із заявами ряду американських генералів, РФ вже давно допомагала угрупованням талібів, надаючи їм то гроші, то зброю.

Глава МЗС РФ Сергій Лавров
Фото: EPA/UPG
Глава МЗС РФ Сергій Лавров

Ось чому ми чуємо такі слова від глави МЗС РФ Сергія Лаврова: «Те, що відбувається на території Афганістану, звичайно, нас турбує виключно з погляду можливого «переливу» неприємностей на територію наших союзників».

Росія давно наполягала в переговорах з американцями на тому, що «Талібан» – єдина структура, яка може щось протиставити терористам ІДІЛ. І це при тому, що «Ісламська держава» – прямий спадкоємець головного союзника талібів – «Аль-Каїди».

Що ж сказали представили делегації політичного офісу руху «Талібан» на консультаціях у Москві? «Окремо було наголошено на твердій рішучості угруповання боротися з загрозою ІДІЛ в Афганістані і викоріненні нарковиробництва на території країни після припинення громадянської війни», – йдеться в повідомленні російського зовнішньополітичного відомства.

Через два дні з моменту переговорів Путіна і Байдена в російських ЗМІ з'явилися повідомлення: «На тлі наступу «Талібану» в Афганістані підняли голову інші ісламістські угруповання. Місцеві ЗМІ повідомляють про те, що в Середній Азії готується масштабний виступ руху «Ісламська держава». Що ж усе це означає?

Бойовики руху «Талібан»
Фото: picture alliance/YAN ZHONGHUA
Бойовики руху «Талібан»

Можливості для Туреччини

А означає це готовність Москви включитися в боротьбу за регіон, створити ситуацію, де, з одного боку, будуть таліби, а з іншого – ІДІЛ. Причому обидві ці структури (частково) співпрацюватимуть із РФ. Навіщо вони там Кремлю? Для протидії Туреччині.

І «Талібан», і ІДІЛ – це мусульманські організації сунітського спрямування. Узбеки, туркмени, киргизи, казахи – тюркські народи, таджики – перси (однак вони суніти). Усе це дає величезне поле для дій, маневру Туреччини, влада якої давно марить ідеєю створення великої тюркської держави в Середній Азії. А Росія Путіна мріє про інше – про відтворення імперії, про повернення втрачених земель. Тут спостерігається в перспективі прямий конфлікт.

На початку липня Анкара вже заявила владі Киргизії і Таджикистану, що захистить їх від афганських радикалів. Також варто нагадати, що в червні – після переговорів з Байденом на саміті НАТО – президент Туреччини Реджеп Ердоган сказав, що може зберегти військовий контингент в Афганістані, якщо США погодяться надати відповідну фінансову підтримку.

Ось і виходить, що тепер Росія і Туреччина – як це було в Сирії – вступають у боротьбу за контроль над регіональним простором. І йдеться тут не тільки про Афганістан, а й про більшу частину Середньої Азії.

Звідси, до речі, й історія з ІДІЛ. Адже бойовиків цієї структури ефективно використовували у своїх інтересах спецслужби багатьох країн – зокрема й вищеназвані. Багато терористів «Ісламської держави» приїжджали з регіону за вказівкою силових відомств. І багато хто з бойовиків може проникнути на територію тих чи інших середньоазіатських держав.

У Сирії все завершилося поділом між Росією та Туреччиною. Але всі вже забули, що головний ресурс, нафту, там контролюють американці. Варто нагадати, що база Баграм – американський об'єкт, а от аеропорт у Кабулі (який розміщений за 47 кілометрів від авіабази) перебуває під чуйним наглядом турецьких сил. Як ви розумієте, таліби до афганської столиці не дійшли. Є вірогідність, що все ж таки дійдуть. От розподіл і почався.

Аеропорт Кабула
Фото: EPA/UPG
Аеропорт Кабула

Китай дає на відкуп

Китай – ще одна країна, яку турбує посилення талібів в Афганістані. Пекін уже давно намагається виступати посередником між Кабулом і «Талібаном»; окрім того, він зі самого початку був проти виведення американського військового контингенту. Дестабілізація Афганістану створює багато додаткових ризиків для КНР.

Наразі китайці намагаються задобрити талібів – нещодавно пройшли консультації з рухом. Пекін, на відміну від Москви, вирішив не зволікати, а відкрито запропонувати бойовикам гроші. Так, у КНР сказали, що нині готові відновити інфраструктуру Афганістану в доволі зручний спосіб: вони дадуть гроші Пакистану (який багато в чому впливає на «Талібан»), а ті поділяться своєю часткою з талібами.

«Ми можемо поручитися, що Китай профінансує відновлення Афганістану за допомогою талібів через Пакистан. Китай – це гаманець Пакистану», – сказало джерело в індійському уряді виданню Financial Times.

Пекіну необхідно задобрити талібів з кількох причин. Одна з них пов'язана з безпекою кордонів самого Китаю. До відходу американців уряд Китаю виділяв гроші владі в Кабулі, фінансуючи створення гірської бригади для патрулювання Ваханського коридору – вузької смужки землі, що з'єднує дві держави. Курсувала інформація про бажання китайців створити військовий тренувальний табір на цьому місці. Джанан Мосазай, колишній посол Афганістану в Пекіні, розповідав, що Китай планував провести контртерористичну підготовку афганських військ на території КНР.

Паралельно Пекін відправляв гуманітарну допомогу та медикаменти в Афганістан. Однак зараз ситуація дуже змінилася.

Фото: Хіnhua

Китаю потрібно швидко налагодити відносини з талібами. Адже не секрет, що «Талібан» (та й «Аль-Каїда») підтримує терористичне угруповання – Ісламський рух Східного Туркестану (ІРСТ). Останнє намагається підірвати безпеку в прикордонному китайському Сіньцзян-Уйгурському автономному районі. У цьому окрузі проживають уйгури – тюркський народ, мусульмани – суніти. ІРCТ хоче створити незалежну шаріатську державу і перевести весь китайський народ в іслам.

Пекін, звичайно ж, турбує, що ворожа, сепаратистська ідеологія, озброєння проникають у Сіньцзян-Уйгурський округ. Їх також бентежить перспектива ще більшої радикалізації автономії, тому Національна визвольна армія Китаю кілька днів тому провела військові навчання на території цього району. Крім піхоти, були задіяні РСЗВ PHL-11 (аналог радянської системи «Град»), а також 122 мм САУ PCL-161.

Водночас влада КНР бачить і перспективу в кооперації з «Талібаном». Вкладаючи гроші в розвиток Афганістану, а отже, в режим талібів, китайці хочуть використовувати багату на ресурси афганську територію для розширення свого економічного і торгового впливу, посилюючи залежність середньоазіатської країни від проєкту "Один пояс, один шлях" (ОПОШ).

До відходу американців Пекін намагався потроху інвестувати в Афганістан, отримуючи дозвіл на видобуток міді в руднику «Міс-Айнак» і нафти на трьох ділянках в басейні Амудар'ї на північному заході країни. Зараз – якщо китайці дійсно хочуть забезпечити собі безпеку на кордонах – їм доведеться посилено залучати режим талібів у проєкт ОПОШ, а також в Китайсько-пакистанський економічний коридор (КПЕК). Пекіну потрібно буде вкладати значні гроші в розвиток інфраструктури Афганістану і паралельно витрачати більше коштів на оборону кордонів.

Уряду Китаю, незважаючи на те, що раніше він такого зовсім не прагнув, також доведеться витрачати гроші на посилення безпеки країн регіону, що входять до системи ОПОШ, а також тих держав Середньої Азії, де розміщені значні китайські інвестиції. Ось чому нині міністр закордонних справ КНР Ван І поїхав в турне в Таджикистан, Узбекистан і Туркменістан.

***

Відхід США з Афганістану – це не про згортання операцій. На зміну військовим прийдуть цивільні з ЦРУ та інших спецслужб. Це про створення проблем для тих гравців, які нині намагаються активно протидіяти Сполученим Штатам. Афганістан – це проблема для Росії, Туреччини, Ірану (який вже провів консультації з «Талібаном»), Китаю. Жодна з цих держав не зможе здобути перемогу в регіоні. А значить – ослабнуть усі. Ось що таке «імперське перенапруження». Самі ж США не зменшать, а навпаки, збільшать військові витрати – зокрема й з погляду протидії Росії. А от РФ і Туреччині доведеться витрачати чимало грошей на Середню Азію. Тому рішення Байдена не таке вже й алогічне, як багато хто думає.

Американські війська покидають Афганістан, 20 грудня 2020
Фото: Wiki/CrusaderToonamiUK
Американські війська покидають Афганістан, 20 грудня 2020

Олександр ДемченкоОлександр Демченко, редактор відділу "Світ"
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram