ГоловнаСвіт

Від романтизму до прагматизму: чим ознаменувався перший саміт «Люблінського трикутника»

«Безпека України є фундаментальним питанням. Не тільки не можна допустити будь-якої дієвої атаки на Україну, але, перш за все, потрібно зробити все, щоб запобігти такому нападу», — наголосив президент Республіки Польща Анджей Дуда під час спільної пресконференції з президентами України та Литви.

Заява пролунала 20 грудня, під час тристоронніх переговорів у форматі «Люблінського трикутника» у резиденції президента України «Синьогора», де Володимир Зеленський провів зустріч з польським і литовським колегами.

Головною темою саміту була безпека України, відносини з Росією і криза на польсько-білоруському кордоні. Також говорили про ультиматум Росії, а саме її обіцянки припинити агресивну політику щодо України, якщо НАТО обмежить свій вплив на Сході, а США перестануть підтримувати країни колишнього СРСР.

Під час зустрічі президенти підписали спільну декларацію з нагоди тридцятої річниці визнання Польщею та Литвою незалежності України.

Фото: Офіс президента

Від романтизму до прагматизму

«Люблінський трикутник» започаткований з метою посилення політичного діалогу, довіри і стратегічного партнерства між Литвою, Польщею та Україною.

Тристоронній формат заснований на традиціях й історичних зв’язках трьох країн. Відповідну спільну декларацію міністри закордонних справ підписали 28 липня 2020 року в польському Любліні — місті, де кілька століть тому було укладено Люблінську унію — угоду, що утворила Річ Посполиту, одну з найпотужніших держав Європи свого часу.

Від початку заснування «Люблінського трикутника» країни-учасниці заявляють про свою підтримку відновлення територіальної цілісності України в межах міжнародно визнаних кордонів, закликають припинити російську агресію проти нашої держави, а також підтримують європейську і євроатлантичну інтеграцію України, зокрема надання Плану дій щодо членства в НАТО. Ба більше, згадка про новий формат неодноразово міститься у Стратегії зовнішньополітичної діяльності України від 26 серпня 2021 року.

«Уживатимуться заходи для подальшої розбудови ініціативи «Люблінський трикутник» як ефективної політичної платформи для рівноправного діалогу України, Республіки Польща та Литовської Республіки — трьох держав зі спільною історією та близькою культурою, ідентичною оцінкою сучасних безпекових реалій, спільним баченням шляхів реагування та розвитку євроатлантичних, європейських і регіональних процесів», — йдеться у Стратегії.

Стало очевидним, що для того, щоб тристоронній формат отримав завершену форму, актуалізувалася необхідність проведення зустрічі представників країн «Люблінського трикутника» на найвищому рівні. Ідеї були від самого початку заснування формату. Однак більш предметно це питання почало втілюватися в другій половині цього року.

Фото: ЕРА/UPG

Так, 15 вересня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, відкриваючи перший Український центральноєвропейський форум, висловив думку про доцільність організації зустрічі глав держав «трикутника». Що і було реалізовано 20 грудня в карпатському містечку Гута.

«За нашу і вашу безпеку»

«Метою саміту «Люблінського трикутника» є підтримка України перед обличчям російського тиску та провокацій», — заявив напередодні саміту голова Бюро міжнародної політики при президентові Польщі Якуб Кумох. За його словами, це важливий жест президентів Анджея Дуди та Гітанаса Науседи, які їдуть в Україну перед Різдвом, щоб дати зрозуміти, що Польща та Литва, які є членами НАТО, виступають за повну опозицію діям Росії на українському кордоні.

З ним складно не погодитися. Адже за інформацією розвідки НАТО, Росія зібрала десятки тисяч солдатів біля кордону з Україною. Це може свідчити про підготовку до вторгнення або спробу тиску на Захід. МЗС РФ навіть оприлюднило 17 грудня проєкти договорів про розподіл сфер впливу у Європі, які Володимир Путін хоче підписати з Альянсом і США.

Понад те, протягом останніх кількох місяців інші держави-учасниці «Люблінського трикутника» (члени ЄС і НАТО) — Литва та Польща — опинилися в епіцентрі безпрецедентних гібридних дій Російської Федерації. Обидві країни потрапили під безпрецедентну атаку східних кордонів тисяч мігрантів з території сусідньої Республіки Білорусь — країни, яка мала увійти до регіонального формату на правах четвертої країни-учасниці.

Навіть зараз мігранти не полишають спроб проникнути до Польщі. Ба більше, напередодні саміту Генеральна прокуратура Білорусі звернулася до уряду та парламенту країни з проханням передати до міжнародних структур, включаючи Європейський парламент, матеріали кримінальної справи про «тортури й інші акти жорстокості» з боку Польщі.

Фото: twitter.com/MSWiA_GOV_PL

«Представники влади Польщі неодноразово здійснювали незаконну депортацію біженців і зараз це роблять, застосовували тортури, інші акти жорстокості», — заявив офіційний представник Генпрокуратури РБ Дмитро Брильов.

У контексті зазначених подій зустріч глав держав «Люблінського трикутника» виявилася напрочуд актуальною. Як і основна тема переговорів — безпекова ситуації в регіоні.

Під час переговорів 20 грудня в Гуті йшлося про міграційну кризу на польсько-білоруському та литовсько-білоруському кордонах, активізацію російської військової присутності біля кордону з Україною, а також про газопровід «Північний потік-2». Візит президентів Польщі та Литви також став виразом підтримка України в умовах тиску і провокацій Російської Федерації.

Так, лідери Польщі та Литви заявили про підтримку України в її прагненнях членства в НАТО та Європейському Союзі. За словами лідерів, подальші санкції проти РФ доведеться вводити, якщо країна не відступить від своїх агресивних дій або якщо підтвердяться чутки про заплановану передачу російської ядерної зброї до Криму і Білорусі.

«Наша спільна мета — відбити агресивну політику Росії. Польща, Литва та Україна стоять на передньому краї цього опору. Я, як ніхто інший, розумію необхідність об’єднання наших спільних зусиль, наскільки зараз важлива єдність. Україна намагається об’єднати своїх друзів навколо ідеї миру та стабільності в регіоні Центрально-Східної Європи», — наголосив президент України Володимир Зеленський і додав, що Київ веде інтенсивну дипломатичну діяльність, щоб вирішити цей конфлікт мирним шляхом. За його словами, солідарність і підтримка дуже важливі в цих складних умовах.

«Саме тому ми сьогодні зустрічаємося з нашими друзями з Литви та Польщі. Тому що вони розуміють, що й нам сьогодні потрібна їхня підтримка», — заявив Зеленський.

Президент Польщі Анджей Дуда, зі свого боку, закликав Захід не піддаватися на ультиматуми Кремля щодо невступу України до Альянсу. І заявив, що він «абсолютний противник поступок Росії».

Фото: president.gov.ua

«Правильна відповідь — показати, що ми маємо сили і абсолютно не піддаємося на шантаж, а ефект є зовсім протилежний. І саме так має поводитися сьогодні Північноатлантичний альянс, щоб діяти послідовно і розумно у відсічі російській імперській політиці», — резюмував польський керманич.

Сторони попросили міжнародне співтовариство посилити санкції проти Кремля через його агресію проти України та ще раз закликали до деескалації ситуації. На думку Зеленського, «щоб уникнути можливої ескалації з боку Російської Федерації та погіршення ситуації в Європі, міжнародне співтовариство має робити тверді та рішучі кроки, а не реагувати на події, які вже відбулися, наприклад, міграційну кризу на кордоні Польщі та Литви з Білоруссю».

Президент Литви Гітанас Науседа погодився зі своїм українським колегою щодо необхідності введення жорстких санкцій проти Росії.

«Ми вводимо санкції, щоб змінити поведінку. Якщо щось станеться, то реакція має бути блискавичною і дуже серйозною», — заявив Науседа.

Під час саміту президенти України, Польщі і Литви підписали спільну декларацію, яка фіксує підтримку членства України в ЄС та НАТО. У документі лідери, зокрема, підтвердили чітку відданість подальшому розширенню їхньої співпраці зі значного кола питань, таких як безпека, оборона, економіка, енергетика тощо.

Фото: president.gov.ua

«Підсумовує 30 років відносин між Польщею, Литвою і Україною, висловлює підтримку цілісності України, а також дій Польщі та Литви проти операцій Лукашенка, закликає до твердої позиції щодо Росії», — написав у своєму Twitter Якуб Кумох.

До речі, напередодні саміту дружня Литва в черговий раз підтвердила свою підтримку України. За словами міністра оборони Арвідаса Анушаускаса, Вільнюс готовий передати Україні летальну зброю на тлі зосередження Росією десятків тисяч військових біля українських кордонів.

«Дипломатія буде успішна тоді, коли жертва матиме всі засоби для захисту та забезпечення свого суверенітету. Необхідно підтримати Україну всіма засобами, Литва готова це зробити, включаючи передачу летального озброєння Україні», — заявив 19 грудня очільник литовського Міноборони на спільній пресконференції з німецькою колегою Крістіне Ламбрехт у литовському місті Рукла.

Станіслав ЖеліховськийСтаніслав Желіховський, Кандидат політичних наук, провідний фахівець Дипломатичної академії України імені Геннадія Удовенка при МЗС
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram