ГоловнаСвіт

Військова угода, $25 млрд, «Північний потік», флот, космос, АЕС – підсумки візиту Зеленського до США

Перемовини президентів України та США Володимира Зеленського та Джо Байдена завершилися спільною письмовою заявою. Підсумкової пресконференції глав держав не було. Причина не в Україні – глава Білого Дому явно не палав бажанням відповідати на гострі питання американських медіа щодо завершення афганської кампанії.

Справді, українській стороні призначили не найкращий час для такого робочого візиту. Крах політки США в Афганістані, канікули конгресменів – все це зіграло свою негативну роль в переговорному процесі. Одначе Україна все ж таки досягла найголовнішого – відбулася зустріч на найвищому рівні. Для Джо Байдена це треті перемовини із іноземним лідером на території Білого дому – після переговорів Байдена із керівниками Німеччини та Ізраїлю. Це є доволі красномовним сигналом. Як і тривалість самих перемовин двох лідерів, які замість виділеної години проговорили дві години тет-а-тет. 

У випущеній президентами заяві є чимало важливих, однак все ж політичних позицій. Нам же хочеться цього разу говорити про те, чого реально вдалося досягти Зеленському. LB.ua розповідає про підписані документи та потенційні/проблемні точки співпраці. 

Фото: Офіс президента

Військова допомога

Сполучені Штати виділили Україні додаткові 60 млн доларів військової допомоги. Загалом за цим напрямом наша держава отримає цьогоріч від США понад 400 млн доларів. Звісно, це говорить про збільшення воєнної підтримки з боку наших американських партнерів. І це, до речі, позиція обопільна – Білого дому та Конгресу, які разом ухвалювали рішення щодо виділення додаткових коштів на розвиток українського оборонного сектору.

Водночас найважливіше тут не сама сума (яка могла б бути й більшою), а її обґрунтування. В повідомленні Конгресу США, яке надійшло від адміністрації президента Байдена, чітко вказано, що додатковий пакет допомоги Україні необхідний через «значне збільшення військової активності Росії вздовж її кордону та через мінометні обстріли, порушення режиму припинення вогню та інші провокації».

«Необхідно терміново усунути значні прогалини в спроможності України задля посилення стримування з огляду на поточні російські загрози», – вказано у повідомленні.

Фото: president.gov.ua

Йдеться про дві важливі речі. Перша – Сполучені Штати бачать, що Росія активізує свою військову присутність вздовж майже усієї лінії українського кордону. Ця активність співпадає із проведеннями спільних російсько-білоруських військових навчань «Захід – 2021», а також, що важливо, із виборами до Держдуми РФ, які відбудуться в останній день тих самих тренувань – 16 вересня. До речі, так зване голосування цьогоріч проведуть не лише в окупованому Криму, а й на захоплених територіях Донбасу.

Друга (і вона є наслідком) – Вашингтон прагне мінімізувати будь-які провокації зі сторони РФ, які та може спробувати влаштувати в Україні у цей політично важливий для Москви сезон. Якщо коротко, американці збільшують ціну для потенційної агресії. Саме тому пакет допомоги США включає й надання нових протитанкових ракетних комплексів «Джавелін».

Американські джавеліни під час параду на День Незалежності, 24 серпня 2018 р.
Фото: Макс Требухов
Американські джавеліни під час параду на День Незалежності, 24 серпня 2018 р.

Перед тим, як аналізувати вже підписані двосторонні документи, слід наголосити на тому, що від початку війни із Росією Сполучені Штати виділили понад 2,5 млрд доларів лише на підтримку українських збройних сил. Не кажучи про іншу фінансову та гуманітарну підтримку. До речі, під час візиту домовились про надання 45 млн доларів задля допомоги тим українцям, які через російську агресію опинились у скрутному становищі.

Тут вкрай важливо, що Байден на прохання Зеленського вирішив долучитися до звільнення українських бранців Кремля – 450 людей, які незаконно утримуються за гратами. У спільній заяві президентів України та США вказано: «Сполучені Штати мають намір продовжувати притягати Росію до відповідальності за системні порушення, які тривають на територіях України, що контролюються або окуповані Росією, та домагатися звільнення політичних в’язнів і заручників, які утримуються на цих територіях».

Разом з тим Сполучені Штати вирішили надати Україні не лише додаткову військову допомогу, а й чималу фінансову. Експортно-імпортний банк США (EXIM Bank) і Міністерство економіки України підписали меморандум про взаєморозуміння з початковою сумою виплат у 3 млрд доларів. Схема проста: в залежності від кожного конкретного контракту або США фінансуватимуть американських експортерів, а ті відправлятимуть товари та надаватимуть послуги Україні, або наша держава братиме пільгові фінансові кредити для закупівлі товарів американського виробника на визначену раніше загальну суму. Документ передбачає співпрацю за проєктами в інфраструктурній галузі України, сільськогосподарській сфері, енергетиці та цифровій економіці. Це допоможе збільшити міждержавний торговельний потенціал та дасть чіткий сигнал інвесторам про покращення інвестиційного клімату в нашій державі. 

Міністр економіки України Олексій Любченко та Виконавчий Президент Експортно-імпортного банку США Джеймс Барроу підписали Меморандум про взаєморозуміння між Міністерством економіки України та EXIM Bank,30 серпня 2021 р.
Фото: kmu.gov.ua
Міністр економіки України Олексій Любченко та Виконавчий Президент Експортно-імпортного банку США Джеймс Барроу підписали Меморандум про взаєморозуміння між Міністерством економіки України та EXIM Bank,30 серпня 2021 р.

Оборонна угода

«Новий етап у співпраці України та США в оборонній сфері. У Міністерстві оборони США підписано угоду зі стратегічних основ оборонного партнерства. Для нас дуже важлива підтримка з боку США територіальної цілісності України, членства в НАТО і спільна протидія агресії РФ», – ці слова написав Зеленський у Twitter одразу після зустрічі з очільником Пентагону Ллойдом Остіном.

Угода про стратегічні основи оборонного партнерства дійсно виводить відносини двох держав у цій сфері на якісно новий рівень. Однак це все ж рамкова угода, яка ще має наповнюватися конкретними смислами та цифрами.

Попри те, що у документі чітко вказано, що Сполучені Штати готові докласти зусиль для того, щоби наша країна наблизилася до НАТО, досягши сумісності зі стандартами (в першу чергу оборонними) альянсу, поки не йдеться про отримання Україною якогось особливого статусу. США не готові нині агітувати за надання Україні ПДЧ (як це було у 2006 чи 2008 роках), ми не отримаємо за цією угодою статус головного союзника поза НАТО чи у сфері оборони та безпеки. Навіть попри заяву Байдена про непохитність підтримки євроатлантичного курсу нашої держави.

 Міністр оборони США Ллойд Остін та президент України Володимир Зеленський прибули в Пентагон, Арлінгтон, 31 серпня 2021 року.
Фото: EPA/UPG
 Міністр оборони США Ллойд Остін та президент України Володимир Зеленський прибули в Пентагон, Арлінгтон, 31 серпня 2021 року.

Ця угода, яка засуджує агресивні дії Росії в Криму та на Донбасі, не дає Україні жодних безпекових гарантій. Натомість вона надає нам можливості. Як показала ситуація в Афганістані, головне – не статус, а те, наскільки ефективно ти використовуєш американську допомогу, яка має властивість інколи зменшуватися чи взагалі зникати.

Нинішня рамкова угода зі США надає Україні кілька серйозних можливостей.

Перша – відбувається тісніша кооперація між військовими розвідувальними структурами задля кращого планування та проведення операцій. Разом з тим це означає також краще використання американського потенціалу задля отримання інформації щодо наявних військових загроз з боку РФ.

Друга – поглиблення співпраці у секторі кібербезпеки. Тут важливо, що Україна не лише отримуватиме технічну допомогу зі сторони США, а й зможе залучати своїх спеціалістів до різних тренінгових програм та отримає допомогу у розбудові кібербезпеки фінансового сектору.

На цьому тлі важливе підписання міжурядової угоди про встановлення спеціальної лінії захищеного зв’язку, яка дозволить Україні та США швидко обмінюватися чутливою інформацією. Для цих цілей у столицях двох держав будуть створені профільні національні центри.

Адміністрація Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України та Державний департамент Сполучених Штатів Америки підписали угоду про встановлення лінії захищеного зв’язку. 
Фото: cip.gov.ua
Адміністрація Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України та Державний департамент Сполучених Штатів Америки підписали угоду про встановлення лінії захищеного зв’язку. 

Третя – посилення ролі США у Чорноморському регіоні.

«Поглиблення співробітництва в Чорноморському регіоні з метою забезпечення свободи судноплавства та ефективної протидії зовнішнім загрозам і викликам у всіх сферах військової діяльності», – йдеться в оборонній угоді.

За інформацією LB.ua, наразі американці готові опрацювати різні опції щодо посилення безпеки в басейні Чорного моря. Київ пропонує Вашингтону не лише посилити військову присутність у регіоні, але й, до прикладу, допомогти у розбудові українського флоту. Як раніше повідомив Володимир Зеленський, задля зведення першої черги Україна потребує 15 млрд доларів. США наразі розглядають та прораховують різні варіанти співпраці. Одначе важливо, що у спільній заяві президентів держав було згадано про співпрацю у розбудові чорноморської безпеки. Це певним чином вселяє надію.

«[Угода] створює основу для посилення стратегічного співробітництва України та США у сфері оборони та безпеки та просування спільних пріоритетів, у тому числі впровадження реформ у сферах оборони та оборонної промисловості, поглиблення співпраці у таких сферах, як чорноморська безпека, кібербезпека, обмін розвідувальною інформацією та протидія російській агресії», – сказано в документі.

Фото: president.gov.ua

Окрім оборонної угоди, США та Україна також підписали міжурядову угоду про проєкти в сфері досліджень, розробок, випробувань і оцінки. Американці погодилися інвестувати в українські проєкти у сфері ВПК, надавати нам передові технології під час науково-дослідних та конструкторських робіт (що є вкрай важливо), брати участь у спільних проєктах оборонної галузі – тут йдеться про розробку та модернізацію озброєння та військової техніки. Найголовніше – українські розробники зможуть долучитися до процесу створення американських військових технологій.

Що ще отримав Київ? США нам допоможуть посилити присутність на ринках третіх країн задля просування вітчизняної оборонної продукції або послуг.

Усе це стало поштовхом для підписання важливих угод між Укроборонпромом та кількома монстрами американської оборонної індустрії на суму у 2.5 млрд доларів. Тут йдеться і про модернізацію озброєння, і про постачання новітніх американських систем, і про створення спільних оборонних проєктів. 

Фото: ukroboronprom.com.ua

Однак найважливіше – це відновлення Комісії стратегічного партнерства, яка не збиралася вже три роки. Вона функціонує на базі Хартії Україна – США, де чітко прописані гарантії нашої територіальної цілісності та безпеки, заявлено про готовність Вашингтона посилювати обороноздатність нашої держави. Більше того, там вказано про протидію Росії та її військам у Криму. Це якраз ми можемо використати і в рамках Кримської платформи, і з точки зору розбудови вітчизняного флоту. На базі Комісії вже цієї осені зустрінуться глави зовнішньополітичних відомств України та США для того, щоби якісно оновити напрями кооперації. Сторони там підпишуть оновлену Хартію, яка діятиме на базі викликів 21-го століття. Під час Комісії буде детально обговорено план Зеленського щодо трансформації України, сума витрат якого складає 277 мільярдів доларів.

Співпраця в космосі

Україна, на жаль, вже давно втратила статус космічної держави. Ми беремо участь у різних космічних програмах, маємо гарних спеціалістів, конструкторів та інженерів, випускаємо окремо узяті комплектуючі, які використовують для своїх розробок та запусків інші держави, однак ми не маємо свого космодрому, ми не запускаємо власні супутники та ракетоносії, наші технології у більшості своїй залишилися на радянському рівні і не оновлювалися роками, наші мізки «втікають» в інші країни.

Бажання президента Зеленського відновити втрачений колись нашою державою космічний статус треба лише вітати. Втім, він не відновиться від того, що Україна (навіть якщо це вдасться) поставить застарілий супутник 2011 року на американську ракету. Для початку нам потрібно визнати, що ми втратили наземну базу для аналізу супутникових даних після окупації Криму Росією, що ми самі знищили під тиском росіян чимало класних космічних проєктів, що наші заяви про вітчизняний космос нині – це імітація, а не прагнення.

Це добре, що Володимир Зеленський зустрівся з главою NASA Біллом Нельсоном та запросив його приїздити до України. Я взагалі не пам’ятаю, коли українських високопосадовців приймали у штаб-квартирі космічного агентства США та ще й на найвищому рівні. Шкода, що ключові слова, сказані главою NASA, були наступні – «відновити наші зобов’язання щодо налагодження партнерських відносин». Шкода, що ці слова адресовані Україні. Та це правда, ми все маємо починати спочатку.

Фото: EPA/UPG

Чудово, що наша держава стала частиною американської космічної програми Artemis. Та справжній ривок буде тоді, коли ми не просто надаватимемо якісь запчастини тим чи іншим американським чи європейським компаніям (що в нашій ситуації є досягненням), а коли отримаємо можливість вийти на заплановану до будівництва США місячну базу. Бо за цим – наукове майбутнє світу.

Разом з тим Сполучені Штати підписали із Україною меморандум про взаєморозуміння у сфері безпеки космічних польотів.

Найголовніше з цього документу: «Україна отримає дані щодо чисельного і якісного складу орбітальних угруповань діючих космічних апаратів космічних систем, зможе оцінити їх загальні функціональні можливості за основними просторовими і часовими характеристиками, визначити космічні об’єкти для спостереження вітчизняними засобами, зокрема радіолокаційними».

Це означає, що Україна отримуватиме від США інформацію про ті розвідувальні та іншого роду ворожі супутники, які досліджують наш наземний простір. Ми також отримуватимемо дані на постійній основі про рух російських військ. А ключове – за допомогою цього посиляться можливості наших радіолокаційних систем. За допомогою підтримки з космосу ми зможемо оперативно зреагувати на ракетну чи повітряну загрозу.

Проблемний «Північний потік-2»

Добудова та вірогідний запуск російського газогону «Північний потік-2» стали центровими питаннями зустрічі Зеленського та Байдена. Нагадаю, Сполучені Штати та Німеччина підписали рамкову угоду, яка не дала «заморозити» будівництво газопроводу, не надала жодних безпекових гарантій Україні та передбачила доволі мале фінансове відшкодування у вигляді інвестицій у розвиток вітчизняної «зеленої енергетики».

Відбулися перемовини на рівні профільних міністрів спочатку в Києві, потім у Вашингтоні. Глави держав приділили окрему увагу цій історії. США публічно підтримали позицію України. Можна лише сказати, що слова, сказані Володимиром Зеленським про брудний російський газ, – парафраз із заяви, зробленої в українській столиці міністром енергетики США Дженніфер Гренгольм.

Фото: president.gov.ua

Нині Україна на рівні Єврокомісії намагається заблокувати (або зробити нерентабельним) для росіян запуск «Північного потоку-2». Разом з цим Київ хоче отримати певні безпекові гарантії від США та Німеччини у тому разі, якщо газогін буде запущено. Україна говорить про чіткі механізми політики санкцій, однак тут також слід подумати про те, як покрити мільярдні втрати, якщо Москва вирішить заблокувати український транзит.

Як повідомили LB.ua джерела, близькі до процесу перемовин, Зеленський прагне домогтися від Білого дому двох речей. Перша – наповнити американсько-німецьку угоду чітким інструментарієм та прописати там безпекові та фінансові гарантії для України. Друга – створити робочий механізм консультацій по лінії Вашингтон – Київ – Берлін. Президент воліє, щоби наша держава була частиною переговорного процесу.

На рівні профільних міністерств було підписано заяву про започаткування стратегічного діалогу у сфері енергетики та клімату. Відтак, між нашими двома державами діятиме платформа SECD, що охоплюватиме різні сфери: декарбонізацію, енергетичну безпеку та кібербезпеку.

Фото: president.gov.ua

Під час перемовин у Києві, що відбулися на базі саміту Кримської платформи (23 серпня), глава енергетичного відомства ФРН Петер Альтмаєр повідомив, що спробує на найвищому урядовому рівні порушити питання започаткування розширених тристоронніх консультацій за участі України. Поки що це питання залишається відкритим. Вірогідніше за все, відповідь на нього ми отримаємо вже після завершення формування нового уряду в Німеччині.

Водночас у спільній заяві президентів України та США ми не побачили чітких обрисів вирішення проблеми «Північного потоку», окрім того, що Вашингтон усе ж може запровадити санкційну політику у разі необхідності. Однак про це було й раніше заявлено.

Слід розуміти: які б домовленості не були досягнуті зі США чи Німеччиною, лише від Росії залежить постачання та транзит «блакитного палива». Тому єдина гарантія для нас – виважена позиція Єврокомісії.

Фото: president.gov.ua

Очікуваний американський атом

Важливою новиною стало підписання меморандуму між українським «Енергоатомом» та американською компанією Westinghouse щодо спільного будівництва енергоблоку Хмельницької АЕС як пілотного проєкту, а надалі – ще чотирьох блоків за американською технологією. Ціна угоди – 25 млрд доларів. Попередньо це є доволі значними інвестиціями для України (точний розподіл капіталовкладень, як правило визначається на етапі створення консорціуму), а, крім того, аргументом на користь зменшення залежності від російського газу.

Ця угода, яку потрібно було укладати ще у 2014 - 2015 роках, дозволить Україні знизити нинішню надмірну частку газових і вугільних ТЕС у вітчизняному енергетичному балансі. Якщо ці п’ять нових американських енергоблоків працюватимуть паралельно з існуючими об’єктами радянського виробництва, це дозволить нашій державі знизити імпорт вугілля та газу десь у півтора – два рази.

Заразом нагадаю, що кінець проєктного терміну роботи в Україні блоків радянського виробництва завершується в 2028-2034 роках. Якщо ми не побудуємо енергоблоки за допомогою Westinghouse, то опинимося в ситуації, коли нам доведеться, закриваючи блоки, зменшувати в енергобалансі частку АЕС і збільшувати імпорт російського газу та вугілля для українських ТЕС.

Є ще одна корисна для нас тут складова. Завдяки створенню додаткових потужностей АЕС, Україна стане на шлях досягнення рівня вуглецевої нейтральності, про яку оголосили в Євросоюзі. Завдяки новим потужностям АЕС частка споживання вуглецевих палив в Україні буде знижена. Це означає, що ми здатні будемо випускати продукцію, яка відповідатиме новим критеріям ЄС.

Також не слід забувати, що струм з АЕС може іти на електроліз для подальшого формування запасів водневого палива, екологічно прийнятного для ринків Європейського Союзу.

І ще один важливий момент – часткова локалізація виробництва енергоблоків АЕС, про яку домовилася із Westinghouse українська сторона. Окрім вже існуючої співпраці між американською компанією із харківським підприємством Westron, ця угода вірогідно відкриває перспективи розвитку співпраці для підприємств Краматорська і Сєверодонецька (НКМЗ та Імпульс). Ці прифронтові заводи зараз надмірно прив'язані до російського ринку атомного обладнання.

І насамкінець: рано чи пізно Україні доведеться виводити з ладу енергоблоки російського виробництва, несучи великі соціальні витрати на облаштування міст-супутників АЕС. Добудова американських енергоблоків знижує ці перспективні великі виклики.

***

Фото: president.gov.ua

Ми свідомі того, що нинішній візит української делегації на чолі із президентом Зеленським далекий від ідеального. Україна не отримала сотні мільярдів доларів, які так хотіла отримати, у нас немає безпекових гарантій та більш амбітних договорів. Одначе ми дістали той максимум, який могли б дістати при тій несприятливій для нас ситуації, що склалася нині на Заході, зокрема й у США. 

Проблем залишається чимало, й Україні тут не слід забувати про ті п’ять пунктів на шляху очищення системи, про які нещодавно говорив Державний секретар США Блінкен. Тут є доволі позитивний момент: Вашингтон надав нам додаткові 463 млн доларів на розбудову демократії. А це говорить про те, що Київ усе ж таки дослухався до деяких зауважень американської сторони. 

Разом з тим слід чесно сказати: відносини України та США, попри все, якісно змінюються. І той візит Володимира Зеленського, що й надалі відбувається, є тому підтвердженням. 

P.S. Ще одна важлива новина – запуск в США Українського дому, за який так агітувала наша посол Оксана Маркарова. Майже півроку тому вона сказала в інтерв’ю LB.ua, що прагне запустити цей проєкт – створити майданчик, «який буде головним з просування українського наративу, місцем зустрічі, обміну ідеями всіх друзів України, місцем дискусій і просування української культури». Зараз Український дім запрацював на повну. 

Фото: president.gov.ua

P.P.S. Що ж, а сьогодні – сонячна Каліфорнія. Це буде перший візит українського президента до цього штату за усі роки української незалежності. Там відбудуться зустрічі із працівниками аналітичних центрів, високими представниками світових технологічних гігантів. Володимир Зеленський каже, що нас на цьому треку чекає чимало позитивних сюрпризів. 

Олександр ДемченкоОлександр Демченко, редактор відділу "Світ"
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram