Судові слухання переносять
16 січня через холод і відсутність світла Бородянський районний суд Київщини зняв з розгляду всі засідання, крім невідкладних. На сайті суд повідомив, що через тривалі відключення світла немає опалення і температура повітря в приміщеннях — лише 4–5 градусів тепла.
30 січня в Шевченківському суді Києва у справі підполковника збройних сил РФ Андрія Марушкіна, якого звинувачують у злочині агресії (ст. 437 Кримінального кодексу України: він наказував обстрілювати артилерією населені пункти та цивільні об'єкти під час окупації в Київській області), прокурор почав зачитувати обвинувальний акт. Російського підполковника судять заочно, це було перше засідання справи по суті.
Однак прокурор устиг виголосити лише півтора речення офіційного обвинувачення — уже за дві хвилини від початку засідання в будівлі суду відключили електроенергію. Розглядати справу далі було неможливо через відсутність аудіо- й відеофіксації процесу. Слухання відклали на два місяці. Наступне засідання запланували вже на початок квітня.
За декілька днів до цього, 27 січня, у тому самому суді слухали справу російського військовополоненого морпіха Іванова. Прокурор прийшов на засідання із зарядною станцією, аби слухання не перенесли через перебої зі світлом. На щастя, використовувати її того дня не довелося.
КПК вимагає обов'язкової аудіо- та відеофіксації
В умовах енергетичної кризи українська судова система опинилася поміж двох вогнів. З одного боку — відключення світла, з іншого — закон, який встановлює суворі вимоги до роботи судів і засідань, які можливо виконати, лише коли є електроенергія. Наскільки судова система виявилася готовою працювати в цій реальності — питання.
Кримінальний процесуальний кодекс вимагає обов'язкової аудіо- та відеофіксації засідань. Без світла це неможливо, а відсутність запису є підставою скасувати вирок, а в окремих випадках притягнути суддів до відповідальності.
Окрім того, без світла виникають труднощі з повноцінною роботою автоматизованої системи документообігу, це обмежує своєчасну реєстрацію вхідної та вихідної кореспонденції, виникають затримки з виготовленням і надсиланням процесуальних документів, а також з оприлюдненням судових рішень у реєстрі судових рішень, іншими процесами, які неможливі без інтернету.
Що кажуть у судах міста Києва
Більшість судів працюють згідно з графіками відключення електроенергії. Тобто якщо слухання справи заплановане на час стабілізаційних відключень, скоріше за все, його перенесуть. Пріоритет у розгляді мають невідкладні справи.
«Наявне в суді резервне джерело живлення — генератор — має невелику номінальну потужність, що може забезпечити стабільну роботу лише у двох залах судових засідань. У звʼязку з цим у період відключення світла суд має можливість здійснювати розгляд передусім невідкладних та пріоритетних справ, з метою гарантувати доступ до правосуддя там, де це найбільш необхідно. До таких справ відносяться: кримінальні справи, пов'язані з режимом воєнного стану; питання взяття під варту або продовження тримання під вартою; цивільні справи, пов’язані з примусовими заходами медичного характеру», — повідомляють на сайті Шевченківського районного суду столиці.
Соломʼянський районний суд міста Києва установив поштові скриньки для кореспонденції на перших поверхах обох будівель суду, тому що стаціонарні телефони, коли немає світла, не працюють, а документи, надіслані на електронну пошту й через підсистему «Електронний суд», можуть надходити із затримкою.
У Дніпровському районному суді, за словами виконувачки обовʼязків голови суду Віри Левкової, через відсутність світла й опалення у приміщеннях порозривало батареї, тому на додачу до холоду в приміщеннях працівникам доводиться шукати вбиральні в сусідніх будівлях.
«Коли працюють генератори, маємо можливість розглядати справи лише у двох залах, а в нас в одному приміщенні працюють 12 суддів. І нам у ручному режимі доводиться регулювати, чиї це мають бути справи, бо для кожного/кожної судді його чи її засідання пріоритетні. Дуже важко працювати в такому режимі», — каже суддя.
На питання, чи відомо, скільки слухань відклали через відключення світла, Віра Левкова відповіла, що в суді спеціально таку статистику не ведуть. Проте це велика кількість, зазначає вона.
Натомість суддя-спікерка Деснянського районного суду Валерія Бабко порахувала, що судді, які слухають виключно цивільні справи, адмінправопорушення і справи адміністративного судочинства, вимушені переносити дуже багато справ.
«Я також розглядаю цивільні позови і можу сказати, що іноді із запланованих 15 я маю перенести всі. Але в середньому доводиться відкладати від 5 до 10 справ щодня. У Деснянському суді працюють 10 суддів, які слухають цивільні справи. Тобто на весь суд за місяць у середньому переносять близько 800–1000 справ. А це розлучення, визначення місця проживання дітей, усиновлення, спадкові спори, поділ майна, трудові конфлікти й інші», — каже Бабко.
До того ж, додала суддя, через постійні відключення і, відповідно, холод у приміщеннях багато суддів і працівників суду похворіли й перебувають на лікарняному.
«Мені довелося відкласти всі слухання в один день, бо не мала складу суду. Світло було, а от провести засідання не вдалося», — пригадала суддя-спікерка.
Ну і один генератор, переданий ДСА України в м. Києві Деснянському райсуду, не вирішує питання належного функціонування суду першої інстанції.
«Ми можемо забезпечити роботу двох залів і канцелярії, проте автоматизована система документообігу при цьому не працює, бо на підключення серверної цих потужностей не вистачає. Дуже шкода, що, недивлячись на ключову роль, суд першої інстанції, з яким люди стикаються найчастіше, найбільше страждає від недостатнього фінансування та проблем з матеріально-технічним забезпеченням», — додала суддя-спікерка.
ДСА: ситуація в судах різна, рішення підбирають індивідуально, відповідно до потреб
В офіційній відповіді на наш запит Державна судова адміністрація України запевняє, що всі суди Києва та Київської області забезпечені щонайменше одним альтернативним джерелом живлення. На питання, чи відповідає це потребам судів, ДСА зазначила, що не вбачає в ньому публічної інформації, не вважає себе її розпорядником, а тому переадресувала наш запит до Верховного Суду, Вищого антикорупційного суду, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області та м. Києві, Шостого апеляційного адміністративного суду, Київського апеляційного суду, Північного апеляційного господарського суду, Господарського суду міста Києва, Господарського суду Київської області, Київського окружного адміністративного суду.
Ми отримали відповіді майже всіх згаданих судів і Територіального управління ДСАУ в Києві. У теруправлінні повідомили, що на 12 лютого поточного року всі місцеві загальні суди Києва були забезпечені генераторами й акумуляторними станціями.
Як сказано у відповіді, Деснянський, Дніпровський, Шевченківський, Оболонський і Дарницький районні суди Києва мають по одному генератору, Голосіївський, Печерський, Святошинський, Солом'янський, Подільський районні суди — по два генератори. Щодо забезпеченості акумуляторними станціями, то Деснянський районний суд Києва, за наданою інформацією, має шість одиниць; Дніпровський районний суд — 1; Дарницький районний суд — 2; Шевченківський районний суд — 1; Оболонський районний суд Києва — 6.
«Забезпеченість відповідним обладнанням не повною мірою відповідає фактичній потребі для повного енергозабезпечення всіх приміщень судів», — визнали в Теруправлінні ДСАУ в м. Києві.
Спеціалізовані суди
Стосовно спеціалізованих судів, то, виходячи з відповідей на наш запит, найгірша ситуація в Шостому апеляційному та Київському окружному адміністративних судах. У першому випадку приміщення не забезпечене альтернативними джерелами живлення, тож під час відключень світла суд позбавлений можливості здійснювати правосуддя в повному обсязі. Київський окружний адміністративний суд не має власного окремого приміщення та розміщується на різних поверхах будівель, що перебувають в оренді у Державного підприємства «УКРКОМУНОБСЛУГОВУВАННЯ», де неможливе підключення автономних джерел живлення.
«У зв'язку зі специфікою розміщення робочих місць працівників Київського окружного адміністративного суду на різних поверхах корпусів А та Б, а також з урахуванням фактичних замірів пікового електричного навантаження встановлено, що існуюча внутрішня електромережа будівель не відповідає технічним вимогам для підключення та безпечної експлуатації альтернативних джерел електроживлення, зокрема, інверторних систем та акумуляторних установок», — йдеться у відповіді суду на запит.
За даними суду, «реалізація необхідних технічних заходів потребує додаткового бюджетного фінансування, оскільки включає витрати на проєктування, закупівлю матеріалів, монтаж електромережі, встановлення захисного обладнання та введення системи в експлуатацію. Без виділення відповідних бюджетних асигнувань встановлення альтернативних джерел електроживлення та досягнення мети їх ефективного використання є технічно неможливим».
При цьому інформації, як суд працює під час довготривалих відключень, нам не надали.
Верховний та Вищий антикорупційний суди вказали, що забезпечені альтернативними джерелами живлення, за допомогою яких заживлено приміщення й обладнання критичної інфраструктури, зокрема, серверні: комутаційні, канцелярії, приміщення спецзв’язку, деякі зали судових засідань, приміщення охорони, насосне обладнання тощо (різні точки підключення в будівлях).
Північний апеляційний господарський суд відповів, що під час відключень електроенергії працює в штатному режимі.
«Справи розглядаються колегіями суддів у день та час, визначений відповідними ухвалами», — повідомили у своєму листі.
Господарський суд частково забезпечений генераторами.
Київський апеляційний суд констатував, що «працює згідно встановленого графіка, в тому числі в умовах дії правового режиму воєнного стану та під час аварійних і планових відключень електроенергії, забезпечуючи безперервність здійснення правосуддя та реалізацію права громадян на судовий захист, у межах наявних можливостей».
Судам можуть дозволити фіксувати процес на папері
Скільки ще часу суди працюватимуть у такому режимі — невідомо. Адже енергетики заявляють, що навіть коли воєнні дії припиняться, підуть роки, щоб відновити енергопостачання.
Чому суди не зарахували до обʼєктів критичної інфраструктури — питання риторичне. Можливо, це коштувало б бюджету країни дешевше, ніж забезпечувати генераторами й пальним для них майже 600 судів, які функціонують в Україні. Не кажучи про потребу громадян у своєчасному правосудді.
У своєму листі ДСА України зазначає, що наприкінці 2025 року через зростання дефіциту в енергосистемі Державна судова адміністрація попросила Кабмін й Укренерго виключити приміщення судів з графіків стабілізаційних відключень, аби не переривати розгляд невідкладних справ. Але як бачимо, суди досі без світла.
Проте 13 лютого у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт № 15030, який пропонує внести зміни до статті 615 Кримінального процесуального кодексу України. Головною метою документа є забезпечити безперервність і своєчасність судового розгляду попри можливі знеструмлення та відсутність доступу до інтернету в судах.
Запропоновані зміни передбачають можливість для судів продовжувати роботу навіть за відсутності електропостачання, зокрема, веденням паперового журналу як тимчасової альтернативи електронним системам. На переконання ініціаторів документа, такий підхід дозволить гарантувати безперервність здійснення правосуддя в умовах воєнного стану.
Цей матеріал підготовлено в рамках проєкту INSTITUTE FOR WAR & PEACE REPORTING «Правосуддя наживо».