Крім роботи в комітетах, нардепи можуть об’єднуватися в тимчасові слідчі та спеціальні комісії (ТСК). Такі комісії утворюють рішенням Верховної Ради, щоб розслідувати резонансні справи й події та покращувати законопроєкти. Участь у ТСК дозволяє парламентарям колективними зусиллями вирішувати ті чи інші проблеми.
За створення нової ТСК мають проголосувати принаймні 150 депутатів (тобто не менш ніж третина від конституційного складу ВРУ).
Загалом за час роботи Верховної Ради IX скликання нардепи створили 46 тимчасових слідчих і спеціальних комісій. Зараз 17 із них продовжують роботу.
За ці роки нардепи об’єднувались у ТСК з найрізноманітніших питань — від корупції на митниці чи збитковості Укрзалізниці до вибухів на складах боєприпасів і законності відчуження українського майна за кордоном після розпаду СРСР.
Значно активніше нардепи почали створювати ТСК після повномасштабного вторгнення. Відтоді в парламенті виникли ТСК щодо готовності енергетики перед війною, взаємодії з корінними народами Росії, а також кілька ТСК з моніторингу міжнародної допомоги й комісія щодо порушень під час мобілізації.
А наприкінці травня 2024-го, після прориву росіян на Харківщині, у Раді з’явилася ТСК щодо витрат бюджету на фортифікації та дрони. Вона ще як слід не запрацювала, утім опинилась у центрі скандалу: з’ясувалося, що до її складу увійшли відразу двоє обранців від нині забороненої проросійської партії ОПЗЖ — Віталій Борт (нині у групі ПЗЖМ) й Анатолій Бурміч (нині у групі «Відновлення України»). Після розголосу Борта виключили із ТСК, а от Бурміч досі в робочій групі.
Кожна фракція чи група має право делегувати своїх представників до ТСК. Але її голова, заступник і секретар не можуть бути членами однієї фракції.
Крім того, нардеп може бути членом щонайбільше двох ТСК одночасно (до слова, ще рік тому нардеп міг входити тільки до однієї комісії). Також депутат не стане членом ТСК, якщо це створює конфлікт інтересів.
Оскільки комісії формують за принципом пропорційного представлення фракцій і груп, найчастіше у ТСК Верховної Ради IX скликання входять представники «Слуги народу».
Ініціаторами створення й головами ТСК теж найчастіше стають «слуги», але активно створювали ТСК і представники «Голосу» та «Батьківщини».
Загалом 287 депутатів IX скликання брали участь у роботі тих чи інших тимчасових комісій. Найактивнішою була Лариса Білозір (група «Довіра»), яка була членкинею семи різних ТСК.
Мета слідчої комісії — установити обставини певної резонансної події. Тому депутати в рамках ТСК мають досить широкі повноваження: вони можуть отримувати доступ до різних документів, залучати до розслідування правоохоронців і запрошувати посадовців і службових осіб давати свідчення чи пояснення.
Утім на практиці фігуранти розслідувань часто ігнорують засідання ТСК. Наприклад, у березні 2024 року голова КМВА Сергій Попко й мер столиці Віталій Кличко не з’явилися на перше засідання ТСК з питань Києва. А представники ТЦК і Міноборони проігнорували нещодавнє засідання комісії про порушення під час мобілізації.
Члени ТСК регулярно збираються на засідання — щонайменше двічі на місяць. Через пів року роботи ТСК має відзвітувати перед парламентом. Загалом же робота тимчасової комісії може тривати до року, а наприкінці ТСК подає звіт на голосування Верховної Ради.
За весь час роботи Верховної Ради IX скликання нардепи підтримали звіти 11 тимчасових комісій, зокрема, звіт ТСК з розслідування нападів на Катерину Гандзюк й інших активістів, звіти ТСК щодо вибухів на складах боєприпасів і ТСК щодо Укрзалізниці.
Свого часу великий резонанс спричинив проміжний звіт слідчої комісії про справу «вагнерівців» під головуванням Мар’яни Безуглої (СН), хоча він так і не дійшов до голосування в Раді.
Закон наголошує, що ТСК не можуть заміняти правоохоронні органи чи суди. Але в нинішньому скликанні Ради склалася безпрецедентна ситуація, коли деякі нардепи зловживають повноваженнями ТСК і навіть перебирають на себе функції слідчих.
Днями колишній «слуга» Микола Тищенко опинився в центрі скандалу через відео, на якому двоє людей у камуфляжі із супроводу нардепа просто посеред вулиці затримують колишнього військового підрозділу Kraken. Один учасник інциденту виявився співробітником поліції Києва.
Тищенко пояснив, що як нардеп «разом з правоохоронцями прибув на місце вчинення злочину у Дніпрі». За його словами, «під час проведення обшуків шахрайських ботоферм на представників поліції було здійснено напад».
Декілька місяців тому подібний інцидент стався в Києві: обранці від «Слуги народу» Олександр Куницький і Артем Дмитрук влаштували бійку на території столичного бізнес-центру, куди вони прийшли нібито перевірити роботу шахрайського колцентру. Обидва на той момент входили до ТСК щодо боротьби з колцентрами.
А от Тищенко ніколи не був членом цієї комісії. Та ще з жовтня 2022 року очолював так звану ТСК «Нацресурс». Офіційно вона мала розслідувати можливі факти неефективної діяльності державних агентств лісових і водних ресурсів і Держекоінспекції.
Певний час Тищенко звітував, як проводить виїзні засідання ТСК, перевіряє лісгоспи й розслідує незаконну вирубку лісів. А згодом навіть виготовив спеціальну уніформу для своєї ТСК, подібну до тієї, що носять силовики.
Однак на початку травня 2023 року Верховна Рада не затвердила проміжного звіту лісової комісії, тож вона припинила свою діяльність. Водночас Тищенко активно зацікавився колцентрами. У липні він повідомив, що разом з Нацполіцією та членом ТСК щодо колцентрів Олександром Суховим (СН) викрив ботоферму в одному київському офісі. Тищенко стверджував, що цю інформацію він отримав зі звернень громадян у ТСК «Нацресурс».
Відтоді Тищенко регулярно писав про викриття колцентрів і ботоферм у різних містах України в рамках роботи вже давно нечинної ТСК «Нацресурс».
«Вітаю з клоаки шахрайських ботоферм — міста Дніпро. На місці працює слідчо-оперативна група та ТСК “Нацресурс”», — написав нардеп під відео, опублікованим у травні 2024 року.
Щобільше, прикриваючись ТСК, Тищенко повідомляв також про перевірки об’єктів інфраструктури.
Тут варто зазначити, що, показавши посвідчення нардепа, а також за дорученням комісії члени ТСК дійсно можуть безперешкодно заходити до будь-яких установ незалежно від їх підпорядкування, форми власності й режиму секретності. Але Тищенко робив це, офіційно не належачи до жодної ТСК.
Крім того, ТСК щодо колцентрів у грудні минулого року також припинила свою діяльність. Але нардепи проводять якісь перевірки нібито в межах цієї робочої групи.
Після останньої бійки у Дніпрі Тищенко отримав підозру за протиправне позбавлення волі, після чого суд відправив його під домашній арешт.
Утім постає питання, чи відреагують на ці дії керівництво Верховної Ради й нардепи, які голосують за утворення таких ТСК. Щоб нарешті тимчасові комісії не перетворилися з інструмента парламентського контролю на інструмент для зловживань окремих нардепів.