«Збереження демократії та верховенства права під час війни є вирішальною роллю КСУ»
Перш ніж докладно поговорити про конкретні конкурси на посади суддів КСУ й роботу Дорадчої групи експертів, хочу запитати вашу думку про роль КСУ саме під час воєнного стану, коли змінювати Конституцію не можна, а сам КСУ має розв'язувати питання відповідності законів й інших правових актів Верховної Ради Основному закону. На вашу думку, які виклики й завдання нині стоять перед КСУ?
Дорадча група експертів не отримує інформації про поточні типи справ у КСУ, обсяг роботи й середній час очікування для розгляду справ. Однак усі ми знаємо, що склад КСУ не є повним, тому що працюють лише 13 суддів. І припускаємо, що це може негативно вплинути на ефективність КСУ.
Загалом у суспільстві панують дві протилежні думки. Обидві досить поверхові. Одні кажуть, що Конституційний Суд дуже важливий під час війни. Інші — що під час воєнного стану не можна вносити зміни до Конституції, а це зараз має робити КСУ.
У зв’язку з воєнним станом надзвичайно важливо для Конституційного Суду України забезпечити верховенство Конституції, розв'язувати питання конституційності законів й офіційно тлумачити Основний Закон. Збереження демократії та верховенства права під час війни є вирішальною роллю КСУ як загальнодержавного балансира між запитами й потребами влади, інтересами й правами народу.
На моє переконання, воюючій державі потрібен обраний за допомогою прозорої публічної процедури, повністю сформований та ефективний Конституційний Суд.
Пройдімося по ситуації з конкурсами на посади суддів КСУ. Скільки вакансій суддів КСУ зараз відкрито, яких саме?
За квотою Президента триває конкурс на одну вакантну посаду судді КСУ.
6 травня Дорадча група експертів отримала документи від усіх кандидатів за президентською квотою. Претендентів 10. ДГЕ проводить збір й аналіз матеріалів щодо них.
За квотою Верховної Ради України повторно оголошено конкурси на дві вакантні посади суддів КСУ, які не відбулися через брак мінімальної кількості кандидатів.
У цих конкурсах до 20 червня приймали документи від кандидатів (до 25 червня, якщо їх надіслали поштою).
Остаточна кількість кандидатів від ВРУ буде відома після відповідного рішення профільного комітету.
Важливо, що парламент уже призначив одного суддю КСУ за новою конкурсною процедурою.
А яка ситуація з конкурсом на посади суддів КСУ від з'їзду суддів?
За квотою зʼїзду суддів України також оголошено конкурси на дві вакантні посади. На одну конкурс не відбувся через брак мінімальної кількості кандидатів. І ще один конкурс оголошено заздалегідь на посаду, яка стане вакантною на початку 2025 року.
Рада суддів України вже допустила 13 претендентів до участі в конкурсі. І з дня на день ДГЕ очікує документів усіх кандидатів.
Водночас більш ніж місяць тому, 13 травня, Дорадча група надіслала Раді суддів України рейтингові списки кандидатів (одночасно зі списками для Верховної Ради України) і так відкрила можливість обрати ще одного суддю КСУ — за квотою суддівського корпусу.
І от буквально минулого тижня Рада суддів України оголосила, що зʼїзд суддів скликають на 18 вересня й у порядку денному є питання про обрання судді КСУ.
«Є перший, але критично важливий результат реформи — обрано суддю КСУ за оновленою конкурсною процедурою»
Отже, ДГЕ працює трохи більше ніж пів року. Розкажіть, будь ласка, докладно про цей період. Як тривали конкурси?
Передусім це був цікавий, напружений і досить складний період. Дорадча група експертів зібралася на перше офіційне засідання 12 листопада 2023 року, і вже за шість місяців ми завершили оцінювати кандидатів у рамках конкурсів, які оголосили Верховна Рада й Рада суддів України.
За цей час пройшли шлях від інституціоналізації діяльності до першого, але критично важливого результату реформи — обрання судді Конституційного Суду України за оновленою прозорою конкурсною процедурою.
На побутовому рівні часто можна почути, що конкурсні комісії не лише з відбору кандидатів на посади суддів КСУ, а й, наприклад, як було з рекомендацією нового голови НАЗК, працюють повільно. І результату доводиться очікувати дуже довго, понад шість місяців і довше. Однак чому в таких процесах час не визначальний критерій конституційної та антикорупційної реформ?
Я дуже добре розумію бажання отримати швидкі результати — це абсолютно нормальне бажання. Але є обʼєктивна сторона оцінювання кандидатів, і вона формує часові рамки цього процесу.
Ця обʼєктивна сторона складається з багатьох змінних факторів: це і кількість кандидатів, яких одночасно оцінює ДГЕ, і обсяг матеріалів щодо цих кандидатів, кількість запитань до них і запитів до найрізноманітніших установ — відповідно, час на відповіді, отримання й опрацювання їх. І таких ітерацій може бути декілька. Це тисячі сторінок даних у найрізноманітніших виглядах і форматах. Кожен такий документ вимагає скрупульозної оцінки, верифікації та опрацювання. Усі матеріали опрацьовують паралельно двома мовами — українською та англійською.
Також треба врахувати фактор досвіду, адже це перший склад ДГЕ, перші конкурси й перша апробація процедур, які тільки збоку можуть здаватися дещо схожими на процедури інших конкурсних комісій, як ви правильно відзначили.
Тож я переконаний, що шість місяців від першого пакету з документами кандидатів до обрання нового судді КСУ — це недовго.
Ви зачепили питання інформації ДГЕ від державних органів, установ й інституцій. Яка ситуація із цим загалом, як вони реагують на запити ДГЕ?
Ситуація неоднорідна, однак загалом маю визнати, що всі державні установи й інші організації, інституції, до яких ми зверталися за ці пів року, намагаються сприяти роботі ДГЕ. Звичайно, інколи не все так швидко, як би того нам хотілося. Десь це відбувається з обʼєктивних причин, наприклад, через значний масив і складність формування запитуваних нами даних. Інколи затримки відбуваються необґрунтовано, на наш погляд. Але повторюся: загалом Дорадчій групі експертів сприяють, і ми надзвичайно вдячні за це. Сподіваюся, ця підтримка лише посилюватиметься з часом.
«Враження від співбесід з кандидатами двоякі»
Хочу трохи зупинитися на оцінюванні кандидатів.
Тут, напевно, найрезонанснішим став етап оцінювання моральних якостей кандидатів. Які ваші враження від співбесід як голови Дорадчої групи експертів? Бо в мережі стали вірусними відео з окремими кандидатами, котрі не знали навіть дати Дня Конституції або не могли роз’яснити, за які кошти орендують житло, що не корелюється з їхніми офіційними статками.
Якщо чесно, то ми самі не очікували, що публічні співбесіди кандидатів привернуть таку увагу, хоч і розуміли, що для широкої громадськості це найцікавіший етап.
Мої особисті враження від співбесід двоякі. Дуже прикро було чути, коли деякі кандидати, попри очевидні факти й докази, намагалися сформувати своїми відповідями альтернативну реальність.
Але на противагу їм були кандидати, які виявилися доброчесними і, що найважливіше, здатними конструктивно, відверто й обґрунтовано пояснити деталі та в результаті розвіяти всі сумніви ДГЕ. І нагадаю, що ті чи інші запитання були до абсолютно всіх кандидатів.
Професійна спільнота закидає, що ДГЕ заглибоко копає, ставить надто багато запитань не лише про компетентність, а й спосіб життя, моральні якості. І все це під відеозапис з оприлюдненням, через що конкурси буксують, багато кандидатів самоусунулися, тоді як професійних кадрів бракує.
Я сказав би трохи інакше — ДГЕ копає ретельно. Із цим я безперечно погоджуюся. Єдиний критерій — це якість. Адже самої глибини аналізу недостатньо, важлива якість перевірки й оцінки кандидатів.
А щодо окремих закидів про надмірну глибину копання ДГЕ в біографіях кандидатів, то, з огляду на вагу посади судді КСУ, немає і не може бути такого поняття для всебічної та обʼєктивної оцінки, як «занадто глибоко».
Наше завдання — якісно оцінити кандидатів, і ми це робимо. Цього від нас вимагають закон, міжнародні зобов’язання України щодо повноправної інтеграції в ЄС і, звісно, цього від нас очікують громадяни України.
Також у цьому контексті лунали наступні закиди ДГЕ: як так сталося, що визнали недоброчесними авторитетів у правничій сфері, численних суддів, членів ЦВК, доцентів?
Це дуже хороше питання. На нього можна дуже коротко відповісти: з незалежних від Дорадчої групи причин не всі кандидати змогли або побажали скористатися можливістю вичерпно й переконливо пояснити під час конкурсного оцінювання, зокрема, й під час публічних співбесід.
Бо саме це і є ключовою метою цих співбесід — зʼясувати всі можливі обставин і надати однакову можливість кандидатам публічно розвіяти сумніви ДГЕ.
Це якщо коротко. Якщо більш розлого, то ми теж помічали певні маніпуляції навколо цієї теми.
Почну з того, що ДГЕ вже неодноразово звертала увагу кандидатів і громадськості, що її висновок про невідповідність тому чи іншому критерію відображає лише поточний результат за підсумками оцінювання отриманих фактів і, що дуже важливо, пояснень самих кандидатів.
Відповідно до методології, ДГЕ встановлює відповідність кандидатів критерію високих моральних якостей через два рівноправні компоненти — доброчесність і так звану фінансову доброчесність, яка охоплює законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата його статусу.
Тож питання доброчесності кандидатів є лише одним з ряду компонентів комплексної оцінки моральних якостей, що не може розглядатися окремо або відірвано від оцінки інших і загального контексту, як би цього кому не хотілося.
У цьому контексті дуже шкода, що закон прямо забороняє ДГЕ опублікувати вмотивування негативних рішень без згоди самих кандидатів.
ДГЕ неодноразово підкреслювала: якщо кандидати погодяться на публікацію рішень про їхню невідповідність критерію високих моральних якостей, це дозволить уникнути спроб маніпулювати результатами оцінювання.
Цим правом скористався, на жаль, лише один із 17 кандидатів, що отримали негативний висновок ДГЕ за критерієм високих моральних якостей.
А втім, кандидати, які не пройшли сита ДГЕ, можуть спробувати ще раз подати кандидатури й під час оцінювання відверто пояснити суперечливі питання. Або ж спростувати їх, підкріпивши пояснення прийнятними фактами й переконливими доказами.
Щоб закрити блок оцінювання кандидатів: я бачила декілька публікацій з вимогою провести такі самі публічні співбесіди в рамках оцінки компетентності кандидатів, як це було на етапі оцінки моральних якостей. Чому ДГЕ вирішила не проводити співбесіди щодо компетентності кандидатів?
Співбесіди щодо компетентності є додатковим інструментом оцінки рівня професійності кандидатів. Вони навіть так називаються в законі — додаткові співбесіди.
Дорадча група експертів на власний розсуд ухвалює рішення про необхідність проводити додаткові співбесіди.
Під час минулого конкурсу за результатами аналізу рівня компетентності кандидатів у сфері права, зокрема й за допомогою відповідей на письмові запитання з конституційної проблематики, Дорадча група не вбачала обʼєктивної потреби проводити додаткові співбесіди.
Не виключаю, що в майбутньому така потреба може виникнути. Це, звичайно, здатне відтермінувати оцінювання кандидатів, але якщо ситуація вимагатиме, то Дорадча група експертів без проблем проведе їх.
«Необхідно залучати більшу кількість професіоналів до конкурсу»
У мене виникло суто практичне питання. Щоб логічно завершити конкурс, за новим законом, потрібні мінімум два визначені кандидати, які успішно пройшли оцінювання ДГЕ. Припустімо, що когось із них обрали суддею КСУ. А що з іншими кандидатами, яких ДГЕ також рекомендувала? Така ситуація, до речі, була, коли обрали суддю Різника в Раді, — інші рекомендовані кандидати Барабаш і Водянніков після всіх етапів конкурсу, перевірки залишилися без посад.
Цікаве питання і дійсно дуже практичне. Утім і відповідь дуже проста — їм варто знову подавати документи для участі в наступних конкурсах на посаду судді КСУ. Це процедура. Думаю, що таким кандидатам буде легше брати участь у конкурсі, адже вони вже проходили оцінювання й добре усвідомлюють усі виклики. Як, зрештою, й нові кандидати, які могли спостерігати за конкурсами. Адже все відбувалося максимально прозоро й публічно.
Чи не вважаєте, що загалом кандидатів на посади суддів має бути більше? До слова, про нестачу якісних кадрів говорять також у профільному парламентському комітеті.
Хороше питання і просте лише на перший погляд. Можна було б відповісти, що головне — якість, а не кількість кандидатів. Однак суто статистично ширша вибірка дає більше шансів отримати вищу якість. Саме тому ми постійно закликаємо правників подаватися на конкурси.
В Україні достатньо професійних і доброчесних юристів, науковців-правників і суддів, щоб у підсумку в кожному рейтинговому списку від ДГЕ було 5–10 достойних кандидатів на вакантну посаду.
А як тоді залучити більше професійних кандидатів до участі в конкурсі, чого не вистачає чи що потрібно для цього?
Я бачу два компоненти успіху в залученні більшої кількості професіоналів до конкурсу — це якісна комунікація та агітація від зацікавлених сторін на всіх рівнях, а також чіткі, невідкладні й обʼєктивні дії всіх субʼєктів призначення суддів КСУ: Верховної Ради, Президента та зʼїзду суддів (Ради суддів).
Повторю, що парламент уже призначив одного суддю за своєю квотою та новою конкурсною процедурою. Це послужило хорошим сигналом, що конституційна реформа реалізується та якісні зміни відбуваються.
Якщо так само невідкладно це буде і з президентською та суддівською квотами, то стане потужним сигналом для всієї правничої спільноти — найкращим закликом і найкращою комунікацією.