ГоловнаПолітика

Друга ТСК по Києву. Хто керує заступником Кличка й до чого тут аварійна Поштова

Друге засідання спеціальної комісії Верховної Ради з питань Києва відверто розчарувало. Посмак події — посередня заміна давно забутого шоу Шустера. Без чіткого порядку денного, без розуміння бажаних результатів дискусій, з досить низьким рівнем «екзаменаційної комісії». Нардепи не мають інструменту перевірити дані, які їм озвучують представники місцевої влади, а ті віртуозно користуються цим. Головний антидот байкам чиновників — громадські активісти. І все дужчає враження, що підсумком роботи ТСК буде нуль. 

Засідання тимчасової спеціальної комісії з питань Києва, 23 квітня 2024 р.
Фото: facebook/Vitaliy Bezgin
Засідання тимчасової спеціальної комісії з питань Києва, 23 квітня 2024 р.

— Пане Мондриївський, хто ваш керівник — Віталій Кличко чи Сергій Попко? 

— Е-е…

— А для чого ви це взагалі питаєте?! А закони в країні вже всі добре працюють?!

Це типовий момент дискусії на другому засіданні ТСК Верховної Ради з питань Києва ввечері 23 квітня. Запитував нардеп Роман Грищук, відповідали заступник голови КМДА і його колеги, інші заступники. Дебати стосувалися ситуації з повноваженнями київської влади: чим керує КМДА, а чим — військова адміністрація, де чиї повноваження, хто насправді контролює районні адміністрації. Можливо, ясність внесли б безпосередні очільники цієї складносурядної вертикалі — київський міський голова (і голова КМДА) Віталій Кличко й начальник КМВА Сергій Попко. Але в них знайшлися важливіші справи на цей час, узяти участь у засіданні вони відмовилися.

Обидва очільники засвідчили небажання працювати з ТСК досить дивно.

Віталій Кличко тримав інтригу аж до початку засідання та, коли учасники вже зібралися в залі, опублікував на своїх офіційних сторінках розгорнутий опус про те, що конструктиву на комісії немає, рівень не той і взагалі там блогери і шоумени. Насправді з «блогерів і шоуменів» за столом був лише колишній радник Кличка Максим Бахматов, тому трошки дивно, що одна, ще й така не чужа людина могла відлякати міського голову від участі в дискусії.

Максим Бахматов
Фото: ukranews.com
Максим Бахматов

Очільник військової адміністрації Сергій Попко взагалі нічого не відповів на запрошення голови комісії Віталія Безгіна й дописів з образами не робив. А проте, за інформацією LB.ua, начальника КМВА помітили перед початком засідання біля місця його проведення. Потім він просто зник. У часі це збіглося з неявкою Кличка, тому, схоже, хоч якась координація між КМДА й КМВА існує.

Усе це маленькі деталі, але вони формують загальну картину: без участі топових учасників, які водночас є і головними героями порядку денного, рівень заходу сильно знижується. Демарш очільника міста був особливо неочікуваним тому, що перше засідання ТСК він назвав конструктивним і минуло воно спокійно. Але здається, є банальне пояснення миролюбності: те засідання відбувалося 21 березня, коли Кличко оголосив з трибуни Київради, що звільняє керівників КП «Київський метрополітен» і КП «Київпастранс», а за тиждень до того гучно пролунало розслідування Bihus.info про очільника метро Віктора Брагінського та його статки, неспівмірні з доходами. Суспільна думка вирувала, і, як кажуть, м'яч був точно не на полі Кличка. Проте криза минула, і мер знову може ставитися до ТСК з питань Києва виключно як до особистого політичного конфлікту.

Цьому сприяють і декотрі люди з близького оточення Кличка: співголова фракції «Удар» у Київраді Дмитро Білоцерківець посперечався з Безгіним на вході в комітет ВР, перепалка перейшла в штовханину, усе це зафільмували — і ось усі соцмережі знають про ТСК виключно те, що «там була бійка». А сам Безгін у коментарі пресі називає свого опонента чихуахуа. Завіса.

На щастя, інші представники київської влади на засіданні, заступники Кличка, були набагато конструктивнішими і, як могли, щиро роз'яснювали всі питання. І тут уже варто описати недоліки іншого боку цієї дискусійної медалі. 

Якщо перше засідання ТСК повністю присвятили метро й синій гілці, де сталася аварія, то друге мало, м'яко кажучи, еклектичний вигляд. Почалося воно з обговорення повноважень гілок київської влади: вичерпно ця частина описана на початку статті — депутати щиро не знають, чиновники КМДА щосили намагаються не конкретизувати. 

Що є виконавчим органом Київської міської ради — наразі не дам вам відповіді стовідсотково,

— Володимир Бондаренко
— чесно визнав секретар Київради Володимир Бондаренко. І всі сходяться на тому, що потрібен новий закон про столицю, але кожному свій.

Після обговорення тріумвірату влади в Києві головуючий на засіданні Віталій Безгін раптово перейшов до теми укриттів. Причому не взагалі укриттів, їх відсутності чи стану, а до окремого користувацького моменту системи навігації: не працюють таблички з к’юар-кодом на зупинках громадського транспорту, які мали б вказувати шлях до найближчого укриття пасажирам, яких висадили з автобуса під час тривоги. І ось уже всі присутні заступники Кличка палко пояснюють, що є інші способи навігації, що за укриття взагалі відповідають переважно РДА і що взагалі джерело інформації — відео із соцмереж — ще слід перевірити, бо, може, там все неправда. І відчуваєш, що всім учасникам дискусії значно комфортніше говорити про всі ці милі дрібниці, де кожен може бути компетентним, а не про дійсно важливі складні речі…

Віталій Безгін під час засідання ТСК з питань Києва, 23 квітня 2024 року.
Фото: facebook/Vitaliy Bezgin
Віталій Безгін під час засідання ТСК з питань Києва, 23 квітня 2024 року.

І третє питання, яке вчора розглянула ТСК, — аварійна ситуація на Поштовій площі в Києві. І тут уже нарешті була доволі фахова дискусія із залученням і управлінців КМДА, і нардепів, і активістів, архітекторів, представника Мінкульту.

Багато років тому, ще за президента Януковича, на Поштовій площі взялися реконструювати автомобільну розв'язку з накриттям автодоріг і будівництвом прогулянкової зони. Проєкт передбачав і торговельний центр, але проти його зведення виступили кияни й активісти. Вони вказали на цінні археологічні пласти в районі Поштової площі, які будівництво ТЦ знищило б. Історичний шар розкопали, договір оренди із забудовником розірвали, а далі все зависло. Нині розкопки підтоплює, а з ними й метро. Усе тримається на опорних палях, і як довго буде триматися — невідомо. Під землею все підтоплює ґрунтовими водами, ціна питання — збереження площі, розкопок, власне тунелю метро і станції.

Позиція міської влади така: «Постанова ВР заборонила нам проведення будь-яких робіт (через археологічну знахідку), музеєм на Поштовій займаються археологи, а не міська влада, жодної загрози від розкопок метрополітену нема», — запевнив директор департаменту транспортної інфраструктури КМДА Руслан Кандибор. Представник КП «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд» ще категоричніший: «На весь об'єкт реконструкції Поштової площі накладено арешт у рамках кримінального провадження, нам заборонено проводити будь-які роботи, які змінюють вартість і параметри всього, що там є. Тому відкачувати воду там не можна».

У 2017 на Почтовій площі археологами знайдено міський квартал XI-XII століть.
Фото: kievvlast.com.ua
У 2017 на Почтовій площі археологами знайдено міський квартал XI-XII століть.

Ця ідея так вразила присутніх, що дискусія вийшла за межі дипломатичного обміну думками.

Відкачування води з ґрунтів і дуже складних ґрунтів, і високих ґрунтових вод, і з того, що зсувається Володимирська гірка, — це не будівельні роботи. Це забезпечення безпеки людей на Поштовій площі.

— Ганна Бондар

«У висновках НДІБМВ 2015 року вказано: якщо не зробити нормального дренажу, то буде деформація тунелів. І наскільки зараз відомо, ґрунтова вода піднялася. У мене питання: чи забезпечено дренаж, чи відкачували воду? У мене питання безпеки подолян», — звернулася нардепка Ганна Бондар. Також прозвучала інформація, що згаданий арешт зняли ще в грудні 2023 року. На питання, чи почали після цього відкачувати воду, представники КМДА відповіді не мали — тобто ні.

Інша проблема КМДА — вони чекають, поки музей археології та Мінкульт створять на Поштовій пам'ятку офіційно. Представниця Мінкульту на засіданні заявила, що балансоутримувачем об'єкта наразі є місто, і воно повинно розробити й подати на розгляд відомства межі охоронної пам'ятки (межі земельної ділянки). На що заступниця мера Ганна Старостенко відповіла, що КМДА не має певних повноважень і ні, це мусить робити Мінкульт.

Ганна Старостенко (праворуч) під час засідання ТСК з питань Києва, 23 квітня 2024 р.
Фото: facebook/Vitaliy Bezgin
Ганна Старостенко (праворуч) під час засідання ТСК з питань Києва, 23 квітня 2024 р.

У якийсь момент цієї словесної штовханини й відфутболювання повноважень полеміка сягнула повного абсурду. Тоді емоційно виступила голова ГО «Почайна» Аннабелла Моріна:

Ця ситуація, коли представники КМДА змішують докупи мух, котлети, коней, людей, — це маніпуляція. А насправді там усе дуже просто. На об\'єкті відключені електрика й насоси, вони не відкачують підземних вод з 2019 року. Якщо воду не відкачувати, буде аварія. Між котлованом (археологічні розкопки) і тунелем метро — лише 5–6 метрів ґрунту, який просочений водою. Треба негайно починати там рятувальні роботи, інакше метро «Деміївська» здасться всім квіточками.

— Моріна

Аннабелла Моріна
Фото: orthodoxy.org.ua
Аннабелла Моріна

І хоча мер Кличко так остерігався «блогерів» на засіданні, слова громадської активістки Моріної пролунали вагоміше й адекватніше, ніж спічі чиновників. Тому начебто всі зрозуміли серйозність ситуації та вирішили зробити обов'язкове спільне виїзне засідання на Поштовій, щоб особисто перевірити, як там з водою.

Чи врятує ще одне засідання Поштову від просідання ґрунту, а метро — від виходу підземних вод? Навряд чи. Але якщо якісь реальні кроки можливі лише після місяців хороводів — варто спробувати.

Висновку ТСК про метро «Деміївська», до речі, досі немає — чекають на експертний звіт. Так само буде і з Поштовою — місяці (або роки) розмов. А ТСК і Кличко тим часом влаштовуватимуть політичне шоу, в якому, за їхніми словами, вони так сильно не бажають брати участь. 

Леся ПадалкаЛеся Падалка, журналістка
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram