Що таке військово-транспортний обов'язок і на кого його покладають?
Військово-транспортний обов'язок прописали й у попередній редакції закону про мобілізацію та військову службу. Він є складовою мобілізації в державі та включає такі заходи: військовий облік, завчасну підготовку, перевірку готовності до передачі й передачу в особливий період транспортних засобів (ТЗ) і техніки військовим формуванням.
Поширюється на:
— центральні й місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи;
— органи місцевого самоврядування;
— підприємства, установи й організації, у тому числі на залізниці, порти, пристані, аеропорти, нафтобази, автозаправні станції дорожнього господарства й інші, що забезпечують експлуатацію транспортних засобів;
— а також на громадян — власників транспортних засобів.
Обсяги безоплатного залучення ТЗ і техніки, вилучення й примусового відчуження на період мобілізації та у воєнний час визначає Кабмін, порядок вилучення — його постанова 1921 ще від 2015 року.
Обов’язок виконують згідно з Мобілізаційним планом України шляхом безоплатного залучення ТЗ і техніки підприємств, установ й організацій усіх форм власності. Та саме керівники підприємств відповідальні за технічний стан таких ТЗ чи техніки та їхню передачу.
Кількість ТЗ конкретних типів і марок, які планують залучити під час мобілізації, встановлюють згідно із цим Мобілізаційним планом місцеві державні адміністрації за поданням ТЦК та СП.
Міністерство внутрішніх справ також подає до ТЦК та СП відомості про зареєстровані ТЗ, якими можна доукомплектувати ЗСУ.
Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури, Державна служба морського внутрішнього водного транспорту та судноплавства подають у ТЦК та СП інформацію про зареєстровані водні ТЗ.
А Державна служба з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів має скерувати в ТЦК та СП дані про зареєстровані трактори, самохідні шасі, самохідні сільськогосподарські, дорожньо-будівельні машини, сільськогосподарську техніку, які можна залучити для потреб ЗСУ.
Безпосередньо залучають ТЗ для війська ТЦК та Центральне управління або регіональні органи СБУ, відповідні підрозділи розвідувальних органів на підставі рішень місцевих державних адміністрацій, які оформляють окремими розпорядженнями.
Повернуть ТЗ власникові протягом 30 календарних днів з моменту оголошення демобілізації. Порядок компенсації шкоди, завданої ТЗ, визначатиме уряд.
З моменту оголошення загальної мобілізації ТЗ, які вже призначені для доукомплектування ЗСУ й перебувають на військовому обліку в ТЦК, заборонено відправляти за межі території України, в інші області — лише після повідомлення ТЦК та СП про їхнє перебування і не довше ніж на місяць.
Також заборонено передавати права власності на них юридичним особам або громадянам, в оренду (лізинг). Неможливо передавати ці ТЗ чи техніку в заставу.
Можуть забрати автівку, якщо у власності їх понад дві. Проте лише специфічні
Якщо попередня редакція закону говорила просто про можливість вилучати ТЗ у громадян на потреби ЗСУ й інших військових формувань, то в оновлений документ депутати оборонного комітету внесли принципову правку: «Не підлягає передачі ТЗ, що належить на праві власності громадянину, в разі відсутності у нього права власності на інші транспортні засоби».
Перед тим як вилучити ТЗ, обов'язково проводять його оцінку й складають акт передачі, зазначив член оборонного комітету від «Батьківщини» Вадим Івченко.
Власник також може самостійно та своїм коштом замовити додаткову незалежну експертизу вартості.
Якщо людина має декілька автомобілів, буде вилучено той, який найбільше підходить для оборонних цілей.
«Це можуть бути пікапи, мікроавтобуси, мінівени, на яких, наприклад, наші розвідники возять ті самі дрони. Усе лише для потреб військових. Однозначно ніхто не чіпатиме легкових автомобілів, красивих люксових позашляховиків і так далі», — запевнив Вадим Івченко.
Його колега по комітету, представник «Слуги народу» Федір Веніславський наголосив, що мова йде про мобілізацію виключно специфічних ТЗ: вантажівок для перевезення особового складу й боєприпасів, техніки, що може їхати в складних умовах бездоріжжя.
ЗСУ формують перелік необхідних ТЗ і техніки. Далі в конкретних адміністративно-територіальних одиницях областей створюють мобілізаційні замовлення. ТЦК отримає дані від МВС про авто у власності громадян і підприємців. І лише після цього специфічні машини поставлять на облік у ТЦК і згодом можуть вилучити для потреб армії.
«Але це не означає, що вони обов’язково будуть вилучені», — додав Веніславський.
Членкиня оборонного комітету Мар’яна Безугла припустила, що «у громадян не збираються нічого вилучати». «Тільки якщо буде суперповномасштабний наступ і тому подібне», — сказала вона LB.ua.
Перший заступник голови податкового комітету, представник фракції «Голос» Ярослав Железняк пояснив, що транспорт насправді вилучатимуть лише в юридичних осіб. І в першу чергу мова про підприємства, які мають у власності більш ніж один броньований ТЗ.
«Авто юросіб і так уже на військовому обліку. Теоретично, якщо у фізичної особи є якийсь військовий броньований бус, окрім ще однієї автівки у власності, то його можуть вилучити. Однак ні в якому разі не означає, що буде автоматичне вилучення кожної другої автівки у громадян», — сказав він.
Чи не залишаться аграрії без техніки? Та які санкції за невиконання обов’язку?
На потреби Сил оборони можуть вилучати техніку аграріїв (трактори, самохідні шасі, самохідні сільськогосподарські, дорожньо-будівельні машини та ін.).
Нардеп Івченко вважає, що це створює певні ризики для сектору.
«Тому для аграріїв буде постанова уряду, яка запровадить чіткий відсоток і ліміт вилучення техніки. Наприклад, що кожному конкретному підприємстві не зможуть забрати понад 30 % тракторів і так далі. Якщо в будівництві визначать ліміт у 40 %, то ситуація буде така сама. Відповідні постанови розробляють», — анонсував парламентарій.
Адвокат Юрій Бауман додав, що від початку повномасштабного вторгнення мав випадки, коли люди скаржилися, що на блокпостах у них намагалися забрати автомобілі. Такий порядок вилучення точно незаконний, запевняє Бауман.
«Рішення про вилучення автомобіля можливе виключно за рішеннями командування ЗСУ або окремо визначених підрозділів і за погодженням з державною адміністрацією. Без погодження допускають ухвалювати рішення лише в місцях бойового зіткнення. Начальник патруля, старший вартовий, командир загону територіальної оборони, інші не наділені таким правом», — пояснив він.
Варто також зазначити, що за невиконання або неналежне виконання військово-транспортного обов'язку передбачені штрафні санкції.
Їхні розміри незабаром можуть зрости: нардепи вже ухвалили в першому читанні відповідні зміни, згідно з якими за порушення законодавства про оборону й мобілізацію у воєнний час штраф становитиме 17–25 тис. грн для звичайних громадян і 34–59,5 тис. грн для посадовців юридичних осіб.
Систематичне ж невиконання законодавства про мобілізаційну підготовку й мобілізацію, яке має ознаки перешкоджання законній діяльності ЗСУ й інших військових формувань в особливий період, відповідно до частини 1 статті 114-1 Кримінального кодексу, карають позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.