Засновник Київського безпекового форуму Арсеній Яценюк, відкриваючи дискусію, наголосив на важливості трьох міжнародних подій минулого тижня, присвячених Україні, це: Міжнародна конференція з питань відновлення України (Ukraine Recovery Conference – URC2024) в Берліні, засідання Групи семи в Італії та Саміт миру у Швейцарії; і очікуємо четвертої події — Саміту НАТО у Вашингтоні. На його переконання, «формула української перемоги — у силі: у силі української армії, у силі української нації та в силі українських союзників. І всі ці три події продемонстрували, що в нас є сила і єдність».
«Ситуація на фронті вкрай складна. І реакція воєнного злочинця Володимира Путіна, яку він оприлюднив напередодні Саміту миру, чітко засвідчила тільки одне: він не має наміру вести жодні перемовини, виконувати статут Об'єднаних Націй, завершувати війну на справедливих умовах — для України в першу чергу. І це тільки утверджує нас у тому, що іншої формули, ніж наша сила і єдність, ніж боротьба як на лінії фронту, так і на зовнішньополітичній складовій, немає», — наголосив Яценюк.
Посол Великої Британії Мартін Гарріс, місія якого стартувала в нашій державі лише у вересні 2023 року, приємно здивував тим, що розпочав промову українською.
«Зараз ми знаємо, що це, на жаль, буде дуже довгий конфлікт, дуже довга війна. Я думаю, що Путін має тільки один шанс — це втома партнерів України. І те, що ми демонстрували через такі три події, — це що ми не втомлені, що ми разом з Україною. Зараз і назавжди», — запевнив пан Гарріс.
Безпекові угоди між США й Україною, а також між Японією й Україною засвідчують це. Посол відзначив, що першу таку домовленість підписав у Києві в січні цього року прем’єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак і зараз усі члени Великої сімки уклали подібні.
«І не лише Сімки, а й інші партнери. Я думаю, фактично з 30 партнерами укладуть безпекові угоди, і вони разом з Великою сімкою підтримуватимуть безпеку України. Це не тільки політика, це обов'язково підтримувати безпеку України. І зараз, і надалі — такі угоди уклали на 10 років. Я повторюю: ми не втомлені, ми разом з Україною», — акцентував посол Великої Британії.
Другий дуже важливий крок, сказав він, — використання активів Росії: «Ми вважаємо, це лише перший крок — має бути конфіскація всіх активів. Але цей перший крок прагматичний і дуже корисний — через використання прибутків від таких активів ми можемо мати позики для України на суму 50 млрд доларів. Зараз Росія платить за оборону України. Нарешті платить. Процес починається». І третій пункт, зазначив посол Великої Британії, — нові санкції проти російської економіки й інших країн, які співпрацюють з ВПК Росії: «І ми вже можемо бачити вплив цих санкцій на банкоматах у Москві й Пітері. Зараз російська економіка у складній ситуації, і буде ще складніше. Це дуже велике досягнення України».
Амбасадорка Канади Наталка Цмоць також наголосила, що Захід підтримуватиме українську економіку, оскільки це важливий елемент у війні на виснаження, яку веде Росія проти України. «Удари по енергетичній інфраструктурі робляться з метою дестабілізації економіки України. І наша підтримка України має означати підтримку української економіки, її стабілізацію і зростання. І що більше ми будемо інтегрувати українську економіку в Європу, Канаду й інші системи, то потужнішими й сильнішими ми будемо», — зазначила пані посол.
Президент Центру вивчення і дослідження політичних рішень (Франція) Ніколя Тензер наголосив, що ідея запросити Росію за стіл переговорів оманлива — це можливо лише за повної поразки путінської Росії. «Я бачив комюніке Саміту миру, і я думаю, що ідея, що ми маємо запросити зараз Росію за стіл переговорів, є оманливою. Кожного разу, коли ми говоримо про мир, це підтримує багато російських наративів, які ми все ще спостерігаємо в багатьох столицях. Тези, що нам треба піти на поступки Росії, домовитись про щось, — усе це вводить в оману», — сказав Ніколя Тензер.
На його думку, слова «мирні переговори» — це те, від чого країни Заходу мають наразі утримуватися. Натомість Захід повинен зосередитися на тому, щоб надати все необхідне Україні для її «повної і абсолютної перемоги» над Росією.
«Зараз, мабуть, рано проводити Саміт миру, натомість варто проводити Саміт війни, оскільки перш за все потрібно перемогти у війні. Це має бути наша спільна мета, ми маємо надати все необхідне, аби Україна могла виграти війну», — заявив Тензер.
Заступник голови місії Посольства Франції в Україні Бенджамін Рьоріг відзначив колективне зобов’язання країн працювати над забезпеченням тривалого миру в Україні.
За його словами, рішення країн Заходу останніх місяців демонструють значний поступ у прагненні досягти миру в Україні. Серед таких здобутків він перелічив безпекові угоди, до яких приєдналося багато країн, у тому числі Франція, а також нові заходи вишколу солдатів і готовність надати Україні винищувачі Mirage 2000, про що оголосив президент Макрон.
Бенджамін Рьоріг позитивно оцінив результати Саміту миру у Швейцарії: «Є колективне зобов’язання країн працювати над забезпеченням тривалого миру в Україні. Усього цього було нелегко досягти. Але країни, які зібралися у Швейцарії, демонструють, який це був успіх».
Учасники дискусії також торкнулися питання вступу України до Європейського Союзу. Голова Комітету у закордонних справах Сейму Польщі Павел Коваль заявив, що Польща зацікавлена в розширенні ЄС і членстві України. За його словами, Польща є однією з найбільших країн Європи, має практичний досвід приєднання до Євросоюзу і готова виступити хабом для України в цьому процесі.
«У Польщі є певні інтереси в тому, щоб ЄС розширювався. Ми готові до переговорів і хотіли б прискорити їх без підписання додаткових угод або запровадження нових правил у контексті цього розширення», — заявив Павел Коваль.
Він зазначив, що в Міжнародній конференції з питань відновлення України минулого тижня Берліні взяли участь близько ста представників Польщі — не лише офіційних, державних, а й мери, посадовці муніципалітетів, бізнесмени, банкіри.
Павел Коваль наголосив на важливості розпочати переговори про вступ України до ЄС. «У цьому контексті ключовим моментом є якраз відновлення. Не лише відбудова доріг, мостів, а відновлення в широкому сенсі. Це і питання підготовки — у цьому певним чином Польща спеціалізується. І це те, що ми пропонуємо для України, щоб Польща діяла як певний хаб», — зазначив польський політик.
«Україна стане членом ЄС, але шлях буде непростим», — зауважив тимчасовий повірений у справах Європейського Союзу в Україні Ярослав Тимофеюк. Водночас він певен, що цей шлях завершиться успішно.
Представник ЄС позитивно оцінив початок Україною процесу переговорів про членство в ЄС. «Загалом рішення про початок переговорів уже ухвалене Європейською Радою, а решта — це технічні питання. Та дуже часто все впирається саме в технічні питання. І я радий, що ми оминули ці перешкоди й у Люксембурзі наступного тижня відбудеться відповідна зустріч. Це важливий крок, але це буде лише початком довгого й складного процесу», — вважає дипломат.
Пан Тимофеюк пояснив, що процес розширення спільноти — в руках країн-членів ЄС і «на кожному кроці будь-яке рішення потребує консенсусу».
Він також сказав, що восени Єврокомісія опублікує черговий звіт про виконання Україною реформ, необхідних для набуття членства. Дипломат нагадав, що свого часу Польща теж проходила складний шлях приєднання до ЄС, але результат був успішним, попри низку скептичних прогнозів.
Посол США в Україні у 2006–2009 роках, віцепрезидент Американського інституту миру Вільям Тейлор заявив, що підтримка США залишиться незмінною, незважаючи результати виборів президента в листопаді 2024 року.
Він підкреслив, що наразі соціологічні опитування свідчать про рівні шанси кандидатів від республіканців і демократів перемогти на виборах.
«Політика президента Байдена щодо України дуже чітка: це підтримка України. Але політика Трампа менш зрозуміла. Ніхто не знає, якою вона буде. Він часто сам не знає, що говорить про свою політику», — зазначив Вільям Тейлор. Водночас експосол наголосив, що Конгрес США демонструє підтримку України, коли дві партії ухвалюють відповідні закони.
Вільям Тейлор також прокоментував нещодавні висловлювання Володимира Путіна про умови переговорів з Україною: «Це нерозумна заява, якою Путін вимагає від України віддати території для того, щоб розпочати переговори. Я не звертав би багато уваги на те, що він каже, а звертав би увагу на те, що він робить. Треба дивитися, що він робить, і підтримувати Україну, робити все, щоб вона перемогла на полі бою. І саме на цьому ми маємо зосередитися».
Наприкінці модератор дискусії Данило Лубківський попросив учасників сказати кілька слів українцям, які перебувають на фронті.
Вільям Тейлор, посол США в Україні у 2006–2009 роках: «Тим, хто на фронті, українським героям, де б вони не воювали: Сполучені Штати і всі союзники на вашому боці. І Велика сімка, і НАТО, і Коаліція — ми всі віддані досягненню вашої перемоги, вашого успіху. І ми розуміємо й високо цінуємо вашу боротьбу, вашу хоробрість і ваші жертви. І хочемо зробити все, щоб допомогти вам добитися успіху».
Бенджамін Рьоріг, заступник голови місії Посольства Франції в Україні: «Тим, хто на фронті, я сказав би, що є велика різниця між українськими солдатами й російськими. Українські солдати знають, за що вони воюють. Вони воюють за свою землю, за свою країну, за свої цінності. Я не знаю, за що інша сторона воює. І я думаю, що саме в цьому рецепт успіху».
Ярослав Тимофеюк, тимчасово повірений у справах ЄС в Україні: «Я просто дуже хочу сказати: ми з вами».
Павел Коваль, голова Комітету у закордонних справах Сейму Польщі: «По-перше, хочу подякувати. Ви сьогодні є маяком для всієї Європи. Я кілька разів зустрічався з українцями на фронті, я пам’ятаю кожен день, кожне обличчя — і це дуже велике натхнення для моєї політичної роботи. Це поворотний момент в історії. Ви берете участь у творенні великої історії, тому що російська імперія буде нарешті зруйнована. Я впевнений. Це дуже складний процес. Це дуже складний час, але це початок нової доби в цій частині Європи. І ми будемо брати участь у нашій прекрасній добі, у нашому відродженні. І це дуже важливо не лише для нас, але й для наших дітей. Для майбутніх поколінь. І це по-справжньому велика історія».
Наталка Цмоць, посол Канади в Україні: «Дуже-дуже дякую всім, хто є на фронті. Усім добровольцям. Усім чоловікам і жінкам, які воюють. Усім медикам, які рятують життя. Усім інструкторам, які допомагають зберігати життя кожної людини. Усім громадам, які продовжують працювати, усім жінкам, які беруть на себе великі лідерські обов’язки, відновлюють свої громади. Ви — ті, хто підтримує економіку. Дякую вам усім. Ви боретеся не лише за Україну. Ви воюєте за всіх нас, за наші цінності, за демократію. Слава Україні!».
Мартін Гарріс, посол Великої Британії в Україні: «Дякую за оборону України. Дякую за оборону моєї країни, дякую за оборону Європи, дякую за оборону світових цінностей. Знайте, що багато-багато країн стоять з вами сьогодні. Нас багато і нас не подолати!».