
ЄС має кілька тисяч винищувачів четвертого покоління, тому може виставити кращі літаки — F-16 Block 50-70, Gripen, F-35, Rafale. Тобто, машини із сучасними радарами з активними решітками, з пілонами радіоелектронної боротьби та аналізу випромінювання радарів, із ракетами повітря-повітря великої дальності.
ВПС ключових держав “коаліції охочих”
Велика Британія | Німеччина | Франція |
Швеція | Туреччина 234 F-16 (ще 40 замовлені) | Фінляндія |
Бельгія | Нідерланди | Данія |
Потенційні учасники повітряної коаліції
Італія | Іспанія | Польща |
Норвегія | Румунія | Чехія |
Так Україна отримує гарантію того, що перший удар, який може обеззброїти, буде розкритий за допомогою бортів ДРЛО, розвідки країн рівня Франції та Великої Британії. І що наші власні літаки ворог не зможе вивести з гри.
Що Москві не вдасться знову накопичити ракет і спробувати провести роботу над помилками щодо генерації або ППО.
ЄС також отримує крім часу на переозброєння додаткові плюси — досвід у перехопленні боєприпасів, що баражують, ракет Х-101, особливо останніх модифікацій з пристроями для відстрілу “хибних цілей”, роботу у важкій перешкодовій обстановці, проти супротивника, що реально опромінює їх літаки ППО.
Отримає, бо я впевнений, що стійкого перемир'я досягти в найближчі місяці не вдасться.
При цьому ризик для пілотів буде мінімальним. Наші перероблені Міг-29 досі працюють по землі через три роки після того, як за три дні мав впасти Київ, а авіація згоріти на розбитих “Іскандерами” аеродромах.
Але вони поблизу лінії регулярно завдають ударів по заводу у Вовчанську, мосту через Конку, по замаскованих командних пунктах поблизу лінії фронту.
Прикриті 2-3 ескадрильями бортів РЕБ, підперті ззаду кількома бортами ДРЛС та повітряними командними пунктами, оснащені найкращими пілонами самоприкриття, постановки зустрічних перешкод, ці західні сили зможуть суттєво перевершувати ВПС РФ.

Тим більше, спираючись на одну з найсильніших ППО в Європі — станом на зараз у Сил оборони України вже, напевно, більше половини ЗРК на бойовому чергуванні є західними системами. Плюс німецький, французький, британський, норвезький запас ракет, запасні частини, інструктори та ремонт.
Особливо з огляду на те, що західним бортам не доведеться наближатися до цілі ближче, ніж на 200 км — одиночні пуски ракет на такій дистанції не становлять серйозної загрози.
На перший погляд, ідея виглядає адекватною.
Навіть перебуваючи на аеродромах тільки на заході України та в умовних Польщі та Румунії (східному фланзі ЄС та НАТО), авіація може сильно змінити правила гри.
І при пусках ракет або при вильоті “Шахедів” у європейських бортів буде час, щоб вийти в потрібну точку для перехоплення, зайняти комфортну висоту, налагодити взаємодію з РЕБ та ППО в секторі.
У разі ж, якщо Москва вирішить повторити забіг до Броварів як у 2022 році, то спільно з ВПС Сил оборони України противнику прилетить кілька сотень керованих бомб і ракет повітря-земля, сильно збиваючи темп просування і завдаючи важких втрат.
А щоб провести глибокий повітряний наступ проти аеродромів у центрі та заході росіянам довелося б придушити ППО. Фізично перенасичити канали сотнями крилатих ракет, підняти вертольоти РЕБ, тиснути перешкодами, завдавати ударів балістикою зі спеціальними б/ч-бетонобійними і касетними, запускати засоби проти радарів.
Камінь-ножиці-папір — потрібно змусити Patriot та SAMP/T стрибнути на запасні позиції, вивести з гри пункти управління та склади, засліпити та вибити радари.

І тоді заходити в повітряний простір, вражати ЗРК чавуном, горіти від ударів із засідок і поки не вичерпається запас, не давати піднімати голову управлінню — бити по вузлах зв'язку, пригнічувати РЕБ фрагментовані пускові в секторах.
А ось тут якраз і спрацює європейська “повітряна поліція” — про підготовку до першого запуску кількох сотень “Калібрів”, Х-101, активності бригад “Іскандерів”, виїзди в райони зосередження повідомлять розвідувальні сили ЄС та їх супутникове угруповання, розвідувальні судна та літаки на Балтиці і у Чорному морі.
І перший залп зустрінуть розосереджені ВПС, зіб'ють пару сотень “Калібрів”, не дадуть перевантажити канали та розрядити пускові середніх комплексів, які прикривають райони протиракетної оборони, це не викличе катастрофи під час фази балістики.
І росіян зустрінуть дві сотні літаків, з опорою на зенітні дрони, тисячі ПЗРК, IRIS-T та NASAMS у засідках, з підсвічуванням літаків ДРЛС та радарів на заході країни, з відновленням підбитих у перші 48 годин комплексів із наявності, з ремонтом у наступні тижні на західних потужностях.
З перспективою, що ці пару сотень машин можуть перетворитися на пару тисяч. Саме це може спрацювати як безпековий комплекс, звісно, а не анонсована сотня бортів.
Звичайно, дуже важливе питання базування. Єдині гарантії на нашій планеті — це коли солдати фізично ризикують життям зі своїми союзниками.
Бо в минулому також багато чого гарантували — білій армії підтримку у Громадянській війні, СРСР та Японії — пакт про ненапад. Не меморандум, пакт.
Ось зараз у Литві розміщені частини Люксембургу, Португалії, Бельгії, Норвегії, Чехії та Німеччини. Якщо почнеться агресія, не вийде відсиджуватися за парканом і говорит про стурбованість та консультації — труни додому виборцям поїдуть одразу.

Ось це схоже на гарантії, а не п'ятий пункт НАТО — “одразу здійснить, індивідуально чи спільно з іншими Сторонами, такі дії, які вважатимуться необхідними”.
А раптом вважатимуть за необхідне провести консультації та відправити спостерігачів?
Бо пункт вигадали в середині минулого століття під США, щоб вони визначали, що буде достатньо.
Тому для нас краще розміщення військ партнерів саме на території України. Щоб британські бази прикривали британські Sky Sabre. А французькі бази італо-французький SAMP/T. Аналог зон відповідальності в Афганістані.
І, звичайно, відповідні армії та промисловість за спиною. Має бути розуміння, що це не дві сотні українських та європейських пілотів та бортів.
Це промисловість та армії союзу з населенням 00 млн.
Якщо невідомі ракети почнуть намагатися підловлювати чергові винищувачі приходитимуть невідомі ракети в Туапсе.
Почнеться загострення по всьому фронту — полетять тисячі SCALP та Storm Shadow за списком об'єктів, з яких здійснюється агресія.
Підійдуть британські і французький авіаносець, кудись під Гамбург, помацати як справи в порту Калінінграда, якщо з'являться жертви серед пілотів.

Поки що незрозуміло, чи ця місія піде далі публікацій в медіа та консультацій.
Але це вже не 30 тисяч миротворців на лінії тисячі кілометрів і не обіцянка розмістити озброєння і запевнення, що прийдуть війська, якщо щось трапиться.
Периметр, напад на котрий буде означати вступ у бій декількох перших економік планети, виглядає краще. Бо ніхто не дасть на забій найкращі свої літаки та екіпажі, в які вкладені мільярди.