Голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров вважає, що на місці памʼятників Леніну і Щорсу в Києві мають бути пам’ятники гетьману Павлу Скоропадському і голові Директорії Української народної республіки (УНР) Симону Петлюрі.
Про це він розповів в інтерв'ю "Інтерфакс-Україна".
Алфьоров зазначив, що в центрі Києві є декілька артерій меморіалізації. Зокрема, однією з так званих артерій є лінія від Площі Українських Героїв, яку на його думку слід зробити пішохідною - до Європейської площі.
"Бульвар Шевченка - це цікава артерія, тому що він починається з місця колишнього пам’ятника Щорсу, посередині має пам’ятник Грушевському, а далі - постамент від Леніна. На мою думку, там, де стояв Щорс, має бути пам’ятник Симону Петлюрі, який якраз виходитиме на однойменну вулицю, що веде до вокзалу, далі залишається Грушевський, а на місці Леніна - Павло Скоропадський, тут і вулиця Скоропадського поруч. Таким чином ми формуємо єдиний бульвар, який об’єднує діячів Української Держави та Української Народної Республіки", - пояснив він.
Після Бессарабської площі йде Майдан Незалежності, де за його думкою на місці скляного амфітеатру торгового центру "Глобус" можна розмістити Музей війни за Незалежність України.
"Далі - Меморіал Героїв Небесної Сотні, який наразі не зводиться, бо кілька сімей проти. Хоча Держава на 80% вже закупила всі необхідні матеріали і має проведений міжнародний конкурс. Потім - Музей Революції Гідності. Далі виходимо на Європейську площу з Українським домом, які теж є просторами для формування цієї лінії меморіалізації", - додав голова УІНП.
Другою київською артерією меморіалізації Алфьоров назвав простір, що сполучає Видубицький монастир, Музей історії України у Другій світовій війні, Києво-Печерську лавру, Музей Голодомору, Площу Слави і Маріїнський парк. Також Алфьоров вважає, що Національний пантеон українських героїв має бути розташований в Києві на одному з островів на Дніпрі, а Національний меморіал українських героїв - на схилах біля Києво-Печерської лаври.
Пам'ятник Щорсу в Києві - поставили до 300-річчя Переяславської ради, символізуючи радянську інтерпретацію "возз’єднання" України з Росією. Довгий час монумент сприймався як символ героїзації радянських командирів і часто використовували у пропаганді. Водночас, для багатьох він був просто частиною міського пейзажу. Поступово суперечності щодо його доцільності наростали - одні вважали його прикладом монументальної скульптури, інші - символом радянської окупації. Після початку повномасштабної війни Росії проти України у 2022 році настрої змінилися радикально, і більшість киян підтримали демонтаж.
10 листопада 2023 року його вилучили з Державного реєстру нерухомих пам’яток культурної спадщини національного значення, а 9 грудня - демонтували.
Пам'ятник Ленину на бульварі Тараса Шевченка біля Бессарабської площі був одним із найвідоміших радянських монументів і символів радянської влади в Києві.
Його знесення 8 грудня 2013 року стало символічним моментом Революції Гідності і початком масового процесу знесення пам’ятників Леніну по всій країні, який отримав назву "ленінопад".
-