Посада за декольте
У грудні минулого року звільнили заступника міністра освіти Ігоря Гарбарука за власним бажанням. Посади йому коштувало глибоке декольте Христини Тишкун, з якою він відвідав львівські навчально-практичні центри у профтехучилищах і завітав до міськради на зустріч з мером Андрієм Садовим. Саме фото звідти викликало бурхливе обговорення невідповідного робочій зустрічі образу.
"...соболь, сукня, декольте, розріз та чоботи з "каблами" (вибачте, це не каблук)… Образ цілісний і гармонійний. Для певної ролі у кіно – ідеальний. Але навряд чи доречний у компанії заступника міністра освіти. І навряд чи доречний для будь-кого в діловій ситуації", - коментувала фахівчиня з етикету і моделювання поведінки Анна Чаплигіна.
Гарбарук у відповідь на критику спершу опублікував на своїй сторінці вірш Редьярда Кіплінга, який починається словами "Як вистоїш, коли всі проти тебе упали духом і тебе кленуть". Але за кілька днів з'явилось повідомлення про його звільнення. Згодом Гарбарук прокоментував, що зустріч не була офіційною і нічого обурливого в образі Тишкун він не бачить.
Вибори в Могилянці
Обурення соцмереж позбавляли міністра освіти і науки Сергія Шкарлета не тільки заступника, а й намірів зірвати вибори президента Києво-Могилянської академії.
У січні 2022 року в НаУКМА вп'яте спробували обрати нового президента. Переможцем став Сергій Квіт - голова Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. Саме той Квіт, який підписав висновок НАЗЯВО про наявність плагіату в наукових роботах тоді ще в. о. міністра освіти і науки Шкарлета.
Уже міністр Шкарлет відмовився підписувати контракт з Квітом і визнавати вибори в Могилянці, які буцімто відбулися з порушеннями. Тому МОН оголосило про проведення шостого конкурсу та призначило тимчасового виконувача обов’язки.
Реакція освітньої спільноти не забарилася - Шкарлета розкритикували, а студенти запланували страйк біля будівлі Кабміну. Але вже 3 лютого стало відомо, що після наради в уряді МОН скасувало свій наказ і визнало перемогу Квіта.
Студенти вирішили вже не змінювати планів і вийшли на мітинг до Кабміну з вимогою відправити Шкарлета у відставку. До студентів Могилянки доєдналися представники інших вишів Києва. Утім у цьому питанні уряд не прислухався до протестувальників.
"Професор" Більченко
Ще одним гучним звільненням в освітньому середовищі став випадок Євгенії Більченко - професорки (принаймні так вона була підписана на сайті вишу) і викладачки Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова.
Скандал спровокувала сама Більченко: 18 січня минулого року вона опублікувала допис, у якому назвала закон про державну мову "фашистським", а Україну – "американською колонією". Після розголосу Більченко побігла на проросійські телеканали "НАШ" і "112" скаржитися, буцімто її цькують. Навіть записала звернення до президента Володимира Зеленського.
Керівництво вишу відреагувало на одіозні заяви Більченко 26 січня - висловлювання назвали неприпустимими, пообіцяли провести засідання вченої ради та попросили не судити про якість університетської професури вишу на прикладі Більченко. Вона ж повідомила, що розмовляла з ректором Віктором Андрущенком, який буцімто запевнив, що не звільнятиме її.
Тоді уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь заявив, що висловлювання Більченко має перевірити СБУ. У Міносвіти вирішили не втручатися, а просто попросили "не доводити дискусію до абсурду".
"Нас, україномовних та російськомовних, об’єднує те, що ми всі українці. І ми всі маємо турбуватися про нашу країну та нашу мову", - відповіли у Шкарлета.
17 лютого опублікували результати аналізу лекцій викладачки. У них виявили "словесне паплюження колег-культурологів, образи гідності колег та ідейних опонентів, використання мови ненависті". І рекомендували перевірити всю кафедру, де Більченко викладала.
21 липня Більченко повідомила, що її кафедру ліквідували. А ректор університету Андрущенко заявив, що її таки звільнили.
Антиукраїнський допис Більченко був далеко не першим. Ще у 2017 році вона потрапила до списку "Миротворця". А третину своїх наукових робіт написала у співпраці з російськими колегами. Однак це не завадило їй пропрацювати в педуніверситеті ще чотири роки.
Після повномасштабного вторгнення росіян уже колишня викладачка переїхала жити в Росію. 25 серпня СБУ повідомила про знешкодження агентурної мережі російських спецслужб, яку організувала Більченко.
"Креативний" тризуб Незалежності
У серпні перед Днем Незалежності Міністерство культури та інформаційної політики вирішило представити нове жестове позначення тризуба, яке обрали разом з креативним агентством "Banda". Серед зірок, які сфотографувалися із жестом був і міністр культури Олександр Ткаченко.
Але після того, як у соцмережах пояснили, що цей жест має сексуальний підтекст, з допису прибрали фото Ткаченка. Звісно ж, надихнувши такою комунікацією користувачів на жарти.
За декілька годин агентство опублікувало фото Тараса Чорновола, який традиційним жестом показує тризуб. А також пояснило, чому обрало той, що викликав обурення.
Уже в третьому дописі агентство таки перепросило: "Планувалось все трішки інакше, але вийшло не дуже. Про*бали. Вибачте". Комусь такого вибачення виявилося достатньо, дехто ж вважає, що комунікація в такому стилі - не про усвідомлення помилки і її виправлення, а про те, аби від них відчепилися. Але щодо жестів, мабуть, тепер і в агенції, і в Ткаченка думатимуть краще, перш ніж їх використовувати.
Статус Одеського художнього музею
Це не перший випадок, коли Міністерство культури та інформаційної політики змінювало свою позицію через розголос у соцмережах.
У вересні 2021 року заступниця Ткаченка Світлана Фоменко повідомила, що МКІП не може ініціювати надання Одеському художньому музею статусу національного, бо не має на те повноважень. Такою була відповідь на звернення Одеської ОДА.
За статус національного для музею тривалий час боровся його директор, художник Олександр Ройтбурд. Він помер 8 серпня 2021 року.
Відповідь міністерства Одеській ОДА набула розголосу в соцмережах. Зі сторінки МКІП лунало: воно тільки "за" надання музею статусу національного, але нічого не може вдіяти, бо не має правових підстав ініціювати це питання, хіба що заклади з визначеного Кабміном списку. Сам міністр ситуацію не коментував.
Але вже наступного дня після скандалу в міністерстві заявили, що працюють над вирішенням.
"МКІП працює над наданням Одеському художньому музею статусу національного. І до кінця року процес цей буде завершено. Маємо спільно з ОДА покроковий план дій. І так, серед них є певні суто бюрократичні моменти, що Ви наразі намагаєтеся видати за зраду", – йшлося у відповіді із ФБ-сторінки МКІП на допис журналістки Соні Кошкіної.
14 жовтня музей таки отримав статус національного. А в грудні стало відомо, що він перейшов у державну власність.
Аліна Паш і Євробачення
Іноді соцмережі можуть вирішити, хто представлятиме Україну на Євробаченні. Як-от цьогоріч. За результатами нацвідбору і рішення журі мала бути Аліна Паш, утім їй закидали незаконний в'їзд у Крим 2015 року з території Росії.
Скандал щодня набував нових обертів. Ті, хто був проти, аби Паш виступала на Євробаченні, посилалися на її інтерв'ю трирічної давності, де вона, по суті, погоджується, що літала в Крим через Москву: "На жаль, я не могла коригувати цей момент і була безсила в цьому випадку. Як не настільки медійна персона, тоді я не могла думати про такі наслідки".
Під час історії з Євробаченням співачка вже заперечувала це і казала, що її просто неправильно зрозуміли.
На "Суспільному" ж заявили, що не мають доказів.
Паш також дорікали, що вона не визнає своєї провини ні за фото біля Кремля, ні за поїздку в окупований Крим, ні за пост в інстаграмі, стилізований під російський прапор, ні за лояльність до українських артистів, які їздять виступати в Росію, поки остання веде війну в Україні.
Та згодом і на "Суспільному", і в команді Паш заявили, що вона принесла довідку від Держприкордонслужби про законний перетин кордону. Яка в результаті виявилася підробкою.
У підсумку Паш дискваліфікували (перед тим вона заявила, що відмовляється від участі у Євробаченні); у ДПСУ сказали, що справжню довідку видати вже не зможуть, бо минуло більш ніж п’ять років; а голову оргкомітету нацвідбору на конкурс звільнили. Згодом співачка перепросила і повідомила, що розриває стосунки зі своїм директором.
Бізнес
Часто в скандали потрапляють представники українського бізнесу. І втрачають і репутацію, і роботу.
Менеджера "Fozzy Group" В’ячеслава Баранського до звільнення привела його любов до російського репу. У червні минулого року Баранський у своєму інстаграмі опублікував історію з концерту в Києві російського музиканта Басти, в якій висловив свою повагу співаку, а позицію проти виступу репера в Україні назвав "сільською тупістю". Також Баранський висміяв українську пісню "Пливе кача" і носіння вишитих сорочок. Через два дні після того, як про це стало відомо, у "Fozzy Group" заявили про звільнення менеджера.
Причиною репутаційних втрат ставали антиукраїнські жарти. Наприклад, торік власниця бренду "Yaro" (позиціонує себе як виробника солодощів для здорового харчування) Юлія Привалова на своїй інстаграм-сторінці запостила фото, де вона з чоловіком (сином покійного Геннадія Кернеса) на Червоній площі в Москві. У коментарях хтось написав "сепаратисти", на що підприємиця відповіла "анекдотом" про двох бандерівців. У соцмережах швидко про це дізналися, Привалова поспішила видалити допис, але було вже запізно: продавати продукцію її бренду відмовилися низка українських маркетплейсів: "Rozetka", "Сільпо", "Winestore", компанія "Socar" і мережа кав'ярень "Idealist". Привалова тоді назвала таку політику "дебілоїдною". Компанія "Yaro" існує й досі. Але українці постаралися, щоб її гугл-рейтинг опустився до 1,5 з 5.
У грудні 2019 року без роботи залишилася заступниця головного редактора видання "Cosmopolitan Україна" Євгенія Пліхіна, яка висміяла у своєму фейсбуці похоронну церемонію на Хрещатику, свідком якої вона випадково стала. Згодом з’ясувалося, що це було прощання з офіцером Денисом Волочаєвим, який загинув на Донбасі під час виконання бойового завдання. Пліхіна видалила допис, але "скриншоти не горять". Журналістка попросила пробачення, видання теж, вказали, що її допис не стосується позиції бренду, чим ще більше розлютили користувачів соцмереж. Урешті, з Пліхіною припинили співпрацю.
Складається враження, що певні персонажі, як герої цієї статті, взагалі не розуміють сучасних суспільних настроїв або ж розуміють їх хибно. Після гучних звільнень ці люди, звісно, знаходять собі роботу, дехто надалі залишається наближеним до влади. Та все ж іноді обурення в соцмережах дає результат, а інтернет усе пам'ятає.