Усі семеро працівників виставкового відділу Національного музею Тараса Шевченка звільнилися через тривалі проблеми у взаємодії з керівництвом. Серед причин вони називають труднощі в комунікації, знецінення професійної роботи та питання безпеки.
Про це розповіли колишні співробітники музею Марія Щербак і Мирон Гордійчук, пише "Суспільне.Культура".
Мирон Гордійчук, який очолював Будинок-музей Шевченка в Києві до мобілізації у 2022 році, повідомив у соцмережах, що звільнилися всі семеро науковців виставкового відділу.
"Весь виставковий відділ, сім із семи науковців, звільнилися. Яскраві, натхненні, проактивні, з участю в багатьох реалізованих проєктах. Потенціал установи в один момент обмілів. Ще трохи і колектив науковців може бути повністю втрачений. Колектив — це про цінність збереження і популяризації колекції музею, а не просто робоче місце", — написав він.
Марія Щербак, яка пропрацювала в музеї п’ять із половиною років, в етері Радіо Культура пояснила, що її рішення звільнитися стало наслідком тривалих проблем у взаємодії з керівництвом, а не одного конфлікту.
"Я реально стала витрачати більше часу не на свій професійний потенціал, а на постійну боротьбу з керівництвом, поясненням, чому ми маємо робити так чи не так, і за можливістю взагалі просто нормально попрацювати без якихось постійних претензій до роботи відділу і мене зокрема", — розповіла Щербак.
За її словами, працівники неодноразово намагалися обговорити організацію роботи, комунікацію, безпеку та ставлення до команди. Однак, як стверджує колишня співробітниця, їхні аргументи знецінювали, а керівництво не було готове до діалогу.
Щербак наголосила, що кожен із семи працівників ухвалював рішення про звільнення самостійно. Водночас колеги обговорювали ситуацію та підтримували одне одного.
"Ми не ставили собі за мету залишити геть увесь відділ без працівників. Ми просто вже не бачили для себе можливості продовжувати працювати в таких умовах, які створила адміністрація і керівництво", — сказала вона.
Окремо Щербак згадала про питання безпеки під час посилення російських обстрілів Києва. За її словами, частину питань щодо власної безпеки співробітникам доводилося вирішувати самостійно.
"Здавалося б, у державній культурній установі безпека співробітників має бути одним із пріоритетів. Зрозумілі алгоритми дій, відповідна підготовка, належна комунікація та готовність реагувати на ризики. Натомість значну частину питань власної безпеки доводилося вирішувати самостійно. Запропоновані адміністрацією рішення викликали більше запитань, ніж відповідей, а відповідальність за дії в небезпечних ситуаціях, на мою думку, фактично перекладалася на самих співробітників", — зазначила колишня працівниця музею.
За час роботи Щербак займалася науковою діяльністю, візуальним оформленням виставок, графічним дизайном, розробленням експозиційних рішень, створенням поліграфічної та сувенірної продукції. Після звільнення вона продовжує працювати графічною дизайнеркою та співпрацювати з громадськими організаціями й культурними проєктами.
"Мені не хотілося, щоб ця історія звільнення мене і моїх колег залишалася просто кадровою статистикою, тому що за кожним із цих звільнень стоять роки роботи, досвіду реалізованих проєктів", — пояснила Щербак.
У своєму дописі Щербак звернулася до Міністерства культури. Вона нагадала, що державна стратегія розвитку культури до 2030 року передбачає подолання кадрової кризи, залучення молодих фахівців і збереження людського потенціалу. На її думку, важливо також оцінювати управлінські навички керівників.
Мирон Гордійчук наголосив, що колектив — це не просто працівники, а спадкоємність поколінь музейників і люди, які відповідають за збереження та популяризацію колекції. Він закликав Міністерство культури не ігнорувати ситуацію.
Ситуацію також прокоментував директор Музею Івана Франка у Львові Богдан Тихолоз.
"Для кожного керівника, точніше для кожної команди саме люди — найбільший скарб, особливо люди (само)стійні, (само)бутні, (само)віддані, (само)мотивовані і (само)зарадні. Знаю точно, що нікого в музеї не тримають гроші, посади і кар'єрні перспективи, але драйв (...) Коли ж із музею йдуть молоді, розумні, критично мислячі і працелюбні — це не просто боляче й прикро, це катастрофа", — написав він у Facebook.
- Під час російської атаки на Київ 29 вересня пошкоджень зазнав Національний музей Тараса Шевченка у середмісті столиці.
- Національний музей Тараса Шевченка є головним літературно-художнім музеєм, який зберігає пам'ять про життя і творчість Шевченка.