Серія інтерв’ю стосовно актуальних змін та переосмислення в міжнародному представленні російської літератури та культури в контексті російсько-української війни.
Співрозмовники – ті, кого можна вважати експертами з закордонної рецепції російської культури. Це письменники, науковці, публіцисти, які давно живуть і працюють на Заході, та водночас не є представниками сучасної російської культури. Вони не є за замовчуванням лояльними до українського питання, як «професійні україністи», і так само не є російськими дисидентами «найновішої хвилі». Їхня біографія та кар’єра дає змогу представити інший, можливо, дещо відсторонений чи менш ангажований погляд на те, чи працює політика кенселингу всього російського, чи справді російська література зараз має аж таке значення і популярність на Заході, як посилити позиції промоції української культури і як ззовні виглядають українсько-російські та російсько-українські культурні та літературні стосунки й зв’язки.
Серія інтерв’ю “Без Росії” створена в рамках Стипендійної програми Українського ПЕН.
Грузинська письменниця розповідає про нинішні протести в Грузії, про необхідність говорити зі світом не через Росію і про важливість історії без купюр.
Очільниці фестивалю Юкіко Дюк і Маріт Боркенгаґен розповідають про кейс Ірвінга — історика, що заперечував Голокост, і про конфлікти через участь російських авторів.
Програмна менеджерка естонського літературного фестивалю Prima Vista розповідає про русофонну меншину Естонії та орієнтацію на підтримку української культури.
Лідер українського культурного руху в Канаді 1970–1980-х розповідає про досвід гуртування спільноти та сучасну девальвацію російської культури.
Багаторічний організатор Франкфуртського книжкового ярмарку розповідає про способи взаємодії великих міжнародних подій з політичними протестами й заходами активістів.
Перекладачка латиською Жадана і Прохаська розповідає про культуру Латвії після нової хвилі російської еміграції.
“Питання про майбутнє україністики треба ставити з перспективи працевлаштування. Коли плата за навчання – 30 000 доларів на рік, студент думає про інвестиції у власне майбутнє”.