Цикл дискусій, що відбувся цьогоріч у Львові як продовження торішнього Конгресу Культури, зібрав фахівців, які працюють із фондами та зі спадщиною в різних контекстах і в різних містах.
Уряд розглядає можливість ліквідувати Міністерство культури чи об’єднати його з іншим. Чи виправданий цей крок?
Розповідаємо про нові артпростори, які всупереч усьому відкриються цьогоріч, і найцікавіші артпроєкти, які наші незламні музеї та галереї запланували на 2024-й.
«Ви знаєте, що мені археологи сказали? Ми накопаємо інші цінності. За 120 років там тільки десята частина катакомб відкрита. Було б тільки куди складати!»
Очільниця Львівського театру ляльок розповідає про репертуарну політику та шлях до перемоги.
Гендиректор Київської оперети розповідає про курс театру в бік світових хітів і про баланс між розважальністю та доречністю в репертуарі під час війни.
За півтора роки Херсонський театр пройшов через окупацію, обшуки, арешти, акції протесту, спроби виїхати з міста. Про цей досвід актори театру розповідають у документальній виставі «Лишитися (не)
можна».
Дослідниця Центру міської історії розповідає про культурну спадщину індустріальних міст і можливості роботи з нею під час війни.
Директорка Харківського літмузею розповідає про музеєфікацію сучасної історії, про місто-мур і місто-браму, про виставки без музейних предметів.
Замість інституції, яка мала б бути в авангарді культурних перетворень, Держкіно стало старорежимним міліцейським органом покарання і нагляду — і у своїх діях, і в риториці.
Мешканці Ягідного більше не хочуть користуватися школою, де провели 27 страшних днів і ночей. Натомість планують перетворити її на меморіал.
«Раніше для нас була в пріоритеті євроатлантична спільнота; тепер до неї додалися ще три континенти».
«З одного боку, в Дніпрі не дуже велика аудиторія для культурних ініціатив, але з іншого – тут фактично нема конкуренції».
“Ми робимо соціальний профіт, який важко монетизувати, але який створює підґрунтя для розвитку”.
«Частину експонатів вивезли в церкву Різдва Пресвятої Богородиці. Я звернулася до досвіду Другої світової — там тоді зберігали фонди музею. Я думала: невже рашисти, християни, будуть руйнувати
храми?»
Найстаріша в Україні публічна книгозбірня роздає wi-fi і пропонує користуватися електрочайниками та мікрохвильовкою.
Під час великої війни культурна дипломатія мусила б стати одним з державних пріоритетів. Утім цього не сталося. Найактивнішими її агентами є окремі культурні професіонали: митці, критики,
куратори.
У пошуках раціональних причин поведінки НМАУ, натрапляєш на інформацію: консерваторія отримала ліцензію на створення Міжнародної академії музики ім. П. Чайковського на базі Хеншуйського
університету (Китай).
Керівники Харківської школи архітектури розповідають про європейські приклади повоєнної відбудови та про небезпеку заміни однієї колонізації на іншу.