Із 20 по 26 вересня в рамках 77-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН в Нью-Йорку триватиме традиційний тиждень заходів на найвищому рівні, в якому бере участь і делегація України на чолі з міністром закордонних справ Дмитром Кулебою.
До складу делегації увійшли перша заступниця міністра закордонних справ Еміне Джапарова, генпрокурор Андрій Костін, голова парламентського Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко, голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, керівник Головного управління з питань зовнішньополітичної діяльності Директорату з питань зовнішньої політики та стратегічного партнерства ОП Юрій Вітренко, директор Департаменту міжнародних організацій МЗС Валентин Скуратовський та постійний представник президента в Криму Таміла Ташева. В очільника українського зовнішньополітичного відомства в Нью-Йорку була також запланована низка двосторонніх зустрічей.
Нью-йорк відвідали також очільник українського уряду Денис Шмигаль і дружина президента України Олена Зеленська, яка зокрема взяла участь у проведених в рамках Генасамблеї глобальному саміті HeForShe і форумі "Жінки у конфліктах".
На порядку денному сесії було обговорення низки глобальних проблем: зміна клімату, продовольча криза, вплив пандемії COVID-19, захист прав національних меншин, відмова від ядерної зброї тощо. Водночас чимало експертів уже встигли відзначити, що однією з головних, якщо не найголовнішою стала на цій Генасамблеї тема України. Що своєю чергою є доказом, так би мовити, підвищення статусу нашої держави в ООН. 22 вересня відбулося засідання Ради безпеки ООН на тему "Забезпечення миру та безпеки в Україні". А високий представник ЄС Жозеп Боррель ще перед початком Генасамблеї анонсував обговорення нападу Росії на Україну та економічний “ідеальний шторм”, який війна викликала в усьому світі, на зустрічі міністрів закордонних справ країн Євросоюзу.
“Це буде найважливіший тиждень в ООН. Україна буде найважливішою темою… Україна б’ється, вона зазнає бомбардувань і ракетних обстрілів. Але й решта світу уражена зростанням цін на енергію, на продовольство, високими обліковими ставками. Ми можемо сказати, що це – “ідеальний шторм”, де високі ціни на енергетику та продовольство, спричинені війною, створили фінансову кризу, яка уразила всіх”, – сказав він.
“Ми, європейці, маємо більше взаємодіяти з рештою світу та обговорювати ці проблеми. Ми будемо дивитися, як протидіяти російському наративу, та переконати людей, що не санкції спричинили ці проблеми, а війна”, – наголосив Жозеп Боррель. Він також заявив, що Європейський Союз вимагає від Росії негайно вивести війська із захопленої Запорізької атомної електростанції та наполягає на створенні зони фізичної та ядерної безпеки навколо цього об’єкта.
Міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок напередодні сесії також заявила, що Генасамблея зосередиться на тому, як можна розслідувати та покарати винних у жахливих злочинах, вчинених "іменем Росії в Україні".
"Йтиметься і про ситуацію з українськими атомними електростанціями, які РФ використовує як розмінну монету у цій війні і таким чином щодня підвищує перспективу катастрофи для мільйонів людей", – зазначила вона.
Анналена Бербок також запевнила, що Німеччина "твердо стоїть за Україну" та продовжуватиме підтримувати її всім необхідним.
“Глобальний голод, ядерний тероризм, небачене раніше насилля — ось асоціації, які сьогодні викликає Росія у світових лідерів. Усі їхні промови починаються з ситуації в Україні та глобальних наслідків, які вже спричинила війна і які ще спричинить у майбутньому. Такий значний інтерес світових лідерів демонструє їхню схвильованість і бажання об’єднатися перед лицем цих жахливих загроз із боку агресора”, – зазначив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
Державний секретар США Ентоні Блінкен заявив про нелегітимність будь-яких російських фіктивних “референдумів” в Україні.
За його словами, їх проведення посягатиме на принципи суверенітету та територіальної цілісності, які є основою Статуту Організації об’єднаних націй. “Якщо Росія таки проведе ці фіктивні “референдуми”, Сполучені Штати та міжнародне співтовариство ніколи не визнають претензій Росії на будь-які анексовані частини України”, – зазначив Блінкен, додавши: “Ми продовжуємо бути з народом України”.
Як бачимо, окупанти свої псевдореферендуми на загарбаних територіях таки проводять.
Президент США Джо Байден у своїй промові на Генасамблеї насамперед торкнувся питання вторгнення Росії в Україну, наголосивши, що РФ своїм вторгненням в Україну порушила статут ООН.
"Постійний член Ради безпеки ООН вторгся до сусідньої країни. Росія безсоромно порушила основи Статуту ООН, чітку заборону завоювання сусідньої країни", – сказав він.
Байден також назвав "бутафорськими" референдуми, яки росіяни планують проводити на окупованих територіях.
Президент України Володимир Зеленський звертався до учасників Генасамблеї онлайн двічі. На засіданні високого рівня з питань продовольчої безпеки глава нашої держави наголосив, що Україна, докладаючи зараз чимало зусиль, аби відновити аграрний експорт, вже допомагає країнам, які не можуть самостійно забезпечити себе агропродукцією, і надалі буде гарантом продовольчої програми Організації Обʼєднаних Націй.
У свою чергу Україна очікує солідарності світу в притягненні Росії до відповідальності.
"Росія хоче зробити захист від голоду не правом, а привілеєм, їжу – не невідʼємним правом, а тим, що потрібно випрошувати. Ми цього категорично не сприймаємо. Ми проти цього послідовно боремось. І закликаємо бути солідарними з нами у притягненні Росії до відповідальності. Бути солідарними з нами в тому, щоб гарантувати право будь-якої людини й будь-якої країни на захист від голоду – право на їжу", – закликав президент.
За його словами, застосування голоду як зброї має викликати таку ж відповідь, як використання біологічного, хімічного чи ядерного озброєння, бо поширення голоду – це така ж аморальна і нелюдська зброя масового ураження, як поширення смертоносних бактерій чи радіації.
Нагадаємо, з початком повномасштабної війни Росія фактично заблокувала експорт агропродукції з українських портів, що поставило під загрозу голоду мільйони людей, особливо в країнах Африки. Під егідою ООН у липні вдалося укласти так звану зернову угоду, яку підписали Україна і Росія, але не між собою, а з Туреччиною і за посередництва генерального секретаря ООН Антоніу Гутерреша.
У другому своєму виступі під час засідання Генеральної Асамблеї ООН Президент України представив формулу миру, яка може спрацювати для всіх, хто може опинитись у схожих із нашими обставинах.
“Україна хоче миру. Європа хоче миру. Світ хоче миру. І ми побачили, хто єдиний хоче війни. Я звертаюсь від імені держави, яка змушена захищатись. Але яка має формулу миру. Це формула, яка карає за злочин, захищає життя, відновлює безпеку і територіальну цілісність, гарантує безпеку і передбачає рішучість”, – заявив Зеленський.
Складовими формули є зокрема покарання за агресію – санкції і створення спеціального трибуналу, оборонна підтримка, відновлення безпеки й територіальної цілісності, гарантії безпеки (Україна має пропозиції щодо модернізації архітектури безпеки для України, а отже, й для Європи та світу), а також рішучість захищатися – рішучість партнерів допомагати нам, а отже, самим собі.
Володимир Зеленський підкреслив, що Україна з початку його президенства і до 24 лютого провела 88 раундів переговорів у різних форматах, щоб не допустити цієї війни. “Але Росія не тільки не припинила агресії, яку розпочала ще у 2014 році, а перевела її у повномасштабне вторгнення. І ми не маємо іншого вибору, ніж захищатися. Ми це й робимо. Ми виштовхуємо агресора за міжнародно визнаний кордон Української держави”, – сказав президент України.
Судячи із заяв учасників засідання, рішучості їм вистачає, принаймні поки що. Прем’єр-міністерка Великої Британії Ліз Трасс, виступаючи на Генасамблеї ООН, також заявила, що Велика Британія підтримуватиме або збільшуватиме військову підтримку Україні стільки, скільки знадобиться.
"Поки я говорю, в Україну прибуває нова британська зброя, зокрема ракети для реактивних систем залпового вогню. Ми не заспокоїмося, доки Україна не переможе", – додала Ліз Трасс.
Варто відзначити, що заяви про підтримку України, крім всього іншого, свідчать і про довіру до її керівництва, як політичного, так і військового.
Натомість російську делегацію (в значно меншому складі, ніж хотіла Москва) на чолі з Лавровим Рада Безпеки ООН зустріла загалом прохолодно. Лавров суттєво запізнився на засідання Радбезу, певне, хотів помститися за Путіна, якого на саміті ШОС змушували чекати всі, хто тільки міг. Виголосивши свою промову, в якій він традиційно звинуватив у вторгненні Росії в Україну Захід, Лавров пішов геть. Дехто з експертів-міжнародників припустив, що поведінка Лаврова в Нью-Йорку була розрахована передусім на внутрішню російську аудиторію. Якщо це так, то тим гірше для очільника міністерства не внутрішніх, а все ж таки зовнішніх справ…
Українська сторона покладала на цю Генасамблею ООН певні надії – планувала запропонувати союзникам ухвалити резолюції про конфіскацію російських активів як репарації за розв'язану війну і про створення спеціального трибуналу щодо осіб, які вчиняли злочини в Україні. На думку Володимира Зеленського, США на рівні ООН слід розглянути питання про визнання Росії державою-спонсором тероризму. Окремо на саміті мали обговорюватися гарантії безпеки для України відповідно до розробленого групою Єрмака-Расмуссена документа The Kyiv Security Compact. Раніше повідомлялося також, що Сполучені Штати під час Асамблеї запропонують провести реформу Ради безпеки ООН — змінити використання права вето через дії РФ, яка неодноразово блокувала рішення Ради, в тому числі й стосовно розв’язаної Росією війни в Україні.
За підсумками заходу побачимо, чи виправдаються ці очікування. І чи не залунають ще гучніше пропозиції остаточно розчарованих у можливостях ООН учасників обговорення реформувати не лише Раду безпеки, але й саму Організацію.