Бюджет-2023 в майже порожній залі
У середу нардепи знову зібралися на Грушевського, 5. Одне з ключових питань – представлення проєкту держбюджету на 2023 рік. «Це була регламентна процедура. Заслухали виступ міністра фінансів Сергія Марченка. Не голосували, депутати «взяли до відома» проєкт, який планують ухвалити в цілому за скороченою процедурою до кінця місяця», – розповів LB.ua Ярослав Железняк.
Він також додав, що на час представлення проєкту в сесійній залі було не більш ніж 50 парламентарів. «От такий «аншлаг». Якось так», – поділився він фото майже порожньої зали.
За словами нардепа, ще на стадії підготовки кошторису уряд обрав «помірно консервативний сценарій»: номінальний ВВП у 2023 році прогнозують на рівні 6 399 млрд грн – з реальним зростанням на 4,6%. Важливо розуміти, що це зростання стосовно 2022 року, де падіння очікується на рівні 33,2%.
Доходи бюджету – 1,28 трлн грн, видатки – 2,57 трлн грн. Щомісячний дефіцит бюджету – $3 млрд, або 1,29 трлн грн за рік. Загальний дефіцит держбюджету у 2023 – 20% від ВВП (загальний фонд – 17,3% і спецфонд – 2,7%). Заплановані державні запозичення – 1,516 трлн грн. З них зовнішні – 1,426 трлн грн, внутрішні – 90,7 млрд грн. Іншими словами, 94% запозичень хочуть залучити із зовнішніх ресурсів.
Інші основні показники:
- інфляція (грудень до грудня) – 30%;
- мінімальна зарплата і прожитковий мінімум не змінюються – 6700 і 2589 грн відповідно;
- індекс цін виробників промпродукції (грудень до грудня) – 35,7%;
- середня заробітна плата – 18 508 грн;
- рівень безробіття – 28,2%;
- сальдо торговельного балансу – мінус $14 248 мл;
- експорт товарів і послуг – $62 364 млн (зростання на +9,1%);
- імпорт товарів і послуг – $76 612 млн (зміна на +1%).
Обмінний курс:
- середній за період – 42,2 грн/долар;
- на кінець періоду – 50 грн/долар.
Для порівняння. На кінець 2022 року Мінфін прогнозує номінальний ВВП у розмірі 4 680,2 млрд грн (з реальним падінням на 33,2%). Інфляція (грудень до грудня) – 30,1%, середня заробітна плата – 14 025 грн, рівень безробіття – 27,9%, сальдо торговельного балансу – мінус 18,665 млрд доларів, експорт товарів і послуг – 57,187 млрд доларів (падіння на 29,8%), імпорт товарів і послуг – 75,852 млрд (падіння на 9,9%). Обмінний середній курс за річний період – 32,3 грн/долар, на кінець – 36,6 грн/долар.
За прискореною процедурою
Напередодні представлення проєкту керівництво фракції «Слуга народу» запропонувало змінити порядок розгляду держбюджету 2023 цього року.
Постановою від 19 вересня (номер реєстрації 8000) Давид Арахамія та Андрій Мотовиловець попросили скоротити строки розгляду бюджету на 1 місяць. Постанову швидко проголосували. Тому представлення відбулося 21 вересня 2022 року, внесення пропозицій народними депутатами України буде до 26 вересня (а не 1 жовтня, як мало бути згідно з Бюджетним кодексом).
Підготовку таблиці бюджетному комітету суб'єктами права законодавчої ініціативи визначили до 10 жовтня. Доручили також надати народним депутатам «відповідні документи не пізніше як за 5 днів до розгляду відповідного питання на пленарному засіданні парламенту».
Тобто, за цією логікою, бюджет може бути прийнятий в цілому до кінця жовтня, а не 20 листопада, як передбачає Бюджетний кодекс. І не під ялинку, як було не раз у парламентах різних скликань.
Железняк рекомендує не шукати тут нової зради. Бо, наприклад, буремного 2014-го кошторис узагалі голосували як одну сторінку під назвою «Бюджет 2015 року». «А потім ще тиждень писали всі додатки, то цього воєнного року навіть майже дотрималися процедури», – додав він.
Хто отримає більше?
У проєкті передбачено збільшення видатків на:
- Кабмін: +73% (+3,595 млрд). Але тут теж без зради, бо частина видатків перейшла з Держпродспоживслужби, що у 2022-му була закріплена за Мінекономіки;
- Головне управління розвідки: +41% (+3,379 млрд);
- Міноборони: +37% (+233,555 млрд) – це найбільше підвищення в абсолютних цифрах, що не викликає питань у час війни;
- Мінветеранів: +13% (+789,2 млн), до 6,808 млрд;
- Міністерство закордонних справ: +5% (+261,06 млн), до 6,056 млрд.
Окрім того, зростуть бюджети СБУ (+4%), Мінфіну (+3%) та МВС (+2%).
А ось інші видатки на апарат чиновників зменшаться:
- Міненерго: -97% (-188,39 млрд). Коштом виключення компенсації ПСО 111 млрд і врегулювання заборгованості перед суб’єктами ринку на 76 млрд грн, що вже виділені цього року законом №7429;
- Мінекономіки: -86% (-20,86 млрд). Скорочення передбачене через Держпродспоживслужбу, яка виведена з КМУ (-7 млрд) і завершення програми «Є Підтримка» (-8,8 млрд);
- Мінцифри: -86% (-3,67 млрд);
- Міністерство розвитку громад та територій: -74% (-22,297 млрд);
- Міністерство інфраструктури: -65% (-17,311 млрд).
Без виборів
Цікаво, що фінансування діяльності політичних партій наступного року залишили на рівні 366 млн грн. Утім жодного слова про виділення коштів для ЦВК на проведення чергових виборів народних депутатів ВРУ у жовтні 2023-го немає. У самому тексті проєкту є лише доручення Кабміну разом з ЦВК після завершення воєнного стану подати на розгляд ВРУ зміни до бюджету, які передбачають кошти для підготовки та проведення таких виборів.
Без податкових змін і «хотілок» нардепів
Одна з особливостей цього бюджетного року – відсутність супутніх податкових змін. Принаймні поки що уряд не вносив такі пропозиції чи ресурсні законопроєкти, як було завжди протягом останніх років.
«Так було у 2014, 2015, 2016, 2017, 2018-му, частково у 2019 та 2021-му… Часто такі голосування відбувалися в останніх числах грудня, під Новий рік, а бізнес вичитував зміни за день до їх вступу, 31 грудня. І ось цього року, не дивлячись на війну, податкових і ресурсних змін під бюджет не буде. Усе залишається стабільним. Без додаткових змін, без 10% на імпорт і інших креативів… Реально адекватний текст, без (щонайменше поки що) різкого підвищення податків, як це було у кризові 2014 та 2015 роки… Прем’єр назвав проєкт пафосно «Бюджет для перемоги». Мені здається, що Мінфін може назвати таємно бюджет «Нікому н…нічого». І це цілком нормально для воюючої країни», – переконаний Железняк.
Наразі народні депутати ще не подали до проєкту своїх правок і пропозицій (це буде після голосування у першому читанні). Тому в тексті відсутні стандартні статті, за якими потім бюджетні гроші виділялися на округи. Немає згадок про ДФРР (Фонд регіонального розвитку), соцеконом та інфраструктурні субвенції.
Звісно, до другого читання парламентарі мають право та будуть вносити свої пропозиції. Не виключено, що їхній кошторис потягне на декілька бюджетів (як було неодноразово в минулих скликаннях).
Гроші на дороги та акцизи на пальне
Окрім представлення бюджету, Рада цього дня розглянула два важливі питання. Це гроші на дороги та повернення акцизів на паливо.
Нагадаємо, що після повномасштабного вторгнення парламент проголосував бюджетні зміни, за якими впродовж 2022 року всі кошти з дорожнього фонду можуть йти виключно на потреби армії чи на виплати боргів (стаття 38 чинного бюджету). З проєкту наступного року цю статтю виключили.
Повернення до фінансування будівництва доріг під час війни критикували опозиційні фракції. Тоді як в уряді пояснювали це нагальною необхідністю відновлювати велику кількість доріг і сполучення різного рівня. Тому ще до представлення проєкту кошторису на наступний рік уряд подав до Ради (14.08.2022, номер реєстрації 7669) зміни до чинного бюджету щодо використання коштів державного дорожнього фонду. Розгляд цього проєкту під куполом у цілому декілька разів відкладали через політичні дискусії з опозицією про доцільність римейку «Великого будівництва».
Зрештою на засіданні в середу закон підтримали 269 нардепів («Слуга народу» – 209, «Європейська солідарність» – 0, «Батьківщина» – 0, «Платформа за життя та мир» – 15, «За майбутнє» – 10, «Голос» – 0, «Довіра» – 14, «Відновлення України» – 15, позафракційні – 6).
«Нам вдалося відстояти та підтримати правку №47, за якою першочергово ці гроші (ДФ) йдуть на воєнні потреби. Також підтримана пропозиція, що у 2022 році 50% коштів державного Дорожнього фонду будуть спрямовані на будівництво та реконструкцію міжнародних автомобільних пунктів пропуску з ЄС… Але концептуально головне, що ці гроші можна використовувати не лише на армію та борги, а й дороги», – розповів нардеп Железняк.
Ще одне дискусійне питання – акцизи на паливо. До урядового закону про повернення акцизів було подано понад тисячу правок. Більшість з них були відхилені. Зокрема, знято пропозиції щодо пільг на біопаливо. Окрім принципової пропозиції щодо пріоритетності потреб Міноборони. Акциз на паливо для армії в остаточній редакції закону залишили на рівні 0€/1000 літрів. І ця пільга буде діяти виключно для Міноборони на період воєнного та надзвичайного стану.
Сам закон у цілому також проголосували на засіданні 21 вересня (255 нардепів зі «Слуги народу», уламків ОПЗЖ, групи «Довіра», «За майбутнє» та позафракційні).
І знову опозиційні фракції очікувано не натисли зелені кнопки («Слуга народу» – 195, «Європейська солідарність» – 0, «Батьківщина» – 0, «Платформа за життя та мир» – 14, «За майбутнє» – 12, «Голос» – 1, «Довіра» – 14, «Відновлення України» – 14, позафракційні – 5).
Законом встановлено такі акцизи: бензин – 100€/1000 літрів, дизель – 100€/1000 літрів, біопаливо – 100€/1000 літрів, газ – 52 €/1000 літрів. Водночас ПДВ для цих категорій залишено на рівні 7%. Хоча на стадії обговорення проєкту пропонували довоєнні 20%.
Як відомо, закон набере чинності через день після його опублікування. За прогнозами парламентарів, на повернення акцизів слід очікувати вже наприкінці вересня. А пільги для Міноборони будуть діяти до кінця воєнного стану, але «не пізніше 1 липня 2023 року», – прописано в документі.
Директор консалтингової групи А-95 Сергій Куюн у спілкуванні з LB.ua заспокоїв, що насправді після прийняття закону не слід очікувати зростання цін на паливо.
«Сьогодні є потенціал для зниження ціни на паливо. Це десь 4 і навіть більше гривень на літр (бензину). Відповідно, буде так, що споживач не відчує ні зниження, ні підвищення ціни. Серйозних коливань не буде», – упевнений він.
Куюн також позитивно оцінив факт, коли в кінцевій редакції прибрали пільги для біопалива. «Бо це була шпарина, звичайний бензин можна було оформлювати як біо та не платити нормально податки. Депутатам вдалося донести цю ситуацію. Що ж стосується пільг для потреб Міноборони, то всі ми маємо розуміти, що це державні гроші. Просто з однієї кишені переклали в іншу. Фактично обнулили акциз. Але це не суттєва пільга. Викликає питання ставка на скраплений газ (52 євро), тоді як мені імпонувала ідея, коли кожен за кермом має сплачувати за літр пального одну суму до бюджету. Чому хтось сплачує за газ у два рази менше? Але прийняли, що прийняли. Не виключаю, що парламент ще повернеться до перегляду ставок згодом. Бо країні потрібні гроші, тому податки ще будуть переглядатися», – зазначив він.