Тимчасова слідча комісія Верховної Ради оприлюднила попередній звіт щодо спроби затримання найманців ПВК Вагнера влітку 2020 року.
Їх зачитала голова слідчої комісії Мар'яна Безугла (фракція "Слуга народу") на брифінгу в понеділок.
"ТСК встановлено, що поняття "спецоперація", про яке йде в численних публікаціях ЗМІ в контексті так званих вагнерівців, не вживається в термінології розвідувальних органів України. Це є виключно специфікою діяльності правоохоронних органів. Розвідувальні органи у своїй діяльності вживають термін "спеціальний активний захід", - заявила Безугла на початку брифінгу.
Комісія підтвердила, що з 2014 року розвідувальними органами та СБУ проводиться робота з документування участі російських військових та найманців у війні проти України. В рамках цієї роботи фіксується, зокрема, участь окремих осіб та найманців.
"ТСК встановила, що ГУР Міністерства оборони України шляхом розвідувальної діяльності підтверджено присутність з 2014 року в окремих районах Донецької та Луганської областей декількох російських приватних військових компаній, серед яких були Вагнер та МАР", - розказала вона.
У 2018-2020 роках українська розвідка почала проводити активні заходи щодо цих ПВК. Було створено сайт, через який почали набирати людей нібито для роботи з охорони нафтових об'єктів у Сирії та Лівані.
"Захід було завершено, і його можна вважати успішним. Було проведено понад 2000 співбесід з потенційними учасниками бойових дій, було відібрано близько 500 осіб, які становили оперативний інтерес, та ідентифіковано 396 осіб. Обговорення переміщення було складовою легендування в ході проведення розвідувального заходу, використовувалось для виманювання документів та на той час не передбачало фактичної реалізації", - сказала Безугла.
Доказом цього є той факт, що, за легендою, вербувальник найманців загинув у Сирії в середині 2020 року.
Здобуту інформацію передали в СБУ на початку липня 2020 року. На одній з оперативних нарад із СБУ було запропоновано виманити 33 осіб із Росії в одну з країн, де їх можна було б затримати (а за легендою - до Венесуели).
Так почався новий спільний активний захід, який почався у кінці червня 2020 року.
"П'ятий президент України [Петро Порошенко] не міг санкціонувати проведення цього активного заходу", - підкреслила Безугла. Активний захід здійснювався виключно українською розвідкою, без залучення служб США, Туреччини, Ізраїлю чи інших країн.
Сценаріїв із затримання "вагнерівців" було декілька. Одні передбачали їх арешт в Туреччині з подальшою екстрадицією, інші - посадку літака в Україні (під приводом проблем зі здоров'я у одного з пасажирів чи загрози терористичного акту, також розглядалася примусова посадка).
Операція планувалась на 25 липня, але її було відтерміновано на 30 липня. Хто ухвалив це рішення, ТСК встановити не змогла. Президент Володимир Зеленський цього не робив, а голова Офісу президента Андрій Єрмак не має відповідних повноважень, наголосила Безугла.
При цьому вона визнала, що в Росії та Білорусі могли знати про певні процеси заходу української розвідки, але встановити витік інформації з української сторони не вдалося.
ТСК припускає, що Білорусь зірвала затримання "вагнерівців", тому що її розвідка працювала в посиленому режимі напередодні президентських виборів.
Нагадаємо, що 29 липня 2020 року під Мінськом було затримано 33 найманців приватної військової компанії Вагнера. Україна просила Білорусь видати 28 затриманих у зв'язку з їх причетністю до "ДНР" та "ЛНР", але Лукашенко вирішив відпустити "вагнерівців" у Росію.
Опозиція у Верховній Раді тривалий час вимагала створити тимчасову слідчу комісію для встановлення, чому "вагнерівці" не долетіли до України, але правляча більшість відмовилась це зробити. Натомість у травні 2021 року було створено ТСК з ширшими завданнями, одним з яких є затримання "вагнерівців".
Цього тижня своє розслідування справи "вагнерівців" має оприлюднити Bellingcat.