ГоловнаПолітика

Комітет Ради почне перегляд законопроєкту про столицю вже в жовтні

Депутати не встигають підготувати якісний та консенсусний законопроєкт до 22 вересня.

Комітет Ради почне перегляд законопроєкту про столицю вже в жовтні
Віталій Безгін
Фото: LB.ua

20 із 27 членів комітету Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування підтримали пропозицію щодо повернення до розгляду законопроєкту 2143-3 про розподіл повноважень мера Києва та голови Київської міської державної адміністрації. Четверо членів комітету утрималися.

Про це на засіданні Комітету повідомив народний депутат фракції "Слуга народу", голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування Віталій Безгін, передає кореспондент LB.ua.

"Якщо враховувати зауваження Ради Європи та Головного юридичного управління до законопроєкту (про столицю), то вони стосуються широкого спектра. Фактично всього тіла законопроєкту, а не якихось точкових аспектів. Що стосується строків та нашої спроможності... Маю переконання, нам навряд чи вдасться підготувати якісний та консенсусний законопроєкт до 22 вересня. Тому я собі ставлю завдання, що ми зможемо випустити на комітет цей законопроєкт на перше засідання у жовтні", – сказав він.

Безгін не виключив, що "можуть з'явитися зайві політичні наративи, які можуть на це мати вплив (на строки підготовки нової редакції законопроєкту)".

Він закликав колег до співпраці, щоб вийти на розгляд законопроєкту на третє засідання комітету протягом цієї сесії.

"Ми вийдемо на розгляд цього питання повторно", – пропонує він.

Водночас член комітету та народний депутат групи "За майбутнє" Ігор Гузь зауважив, що "вся ситуація навколо Кличка має виключно політичний підтекст".

"Всі розуміють, що Офіс президента, керівник Андрій Єрмак, «Слуга народу» хочуть примусити Кличка публічно відмовитися від президентських амбіцій. Я не є в команді Кличка. Я представляю іншу політичну силу... Але мені категорично не подобається, що чинна влада створює терор Київській міській раді. Кожен тиждень десятки обшуків. І ми розуміємо, як це робиться. Рік нічого не було. Але потім натискають кнопку в Офісі президента та починається шквал процесів. Те саме стосується цього законопроєкту... Ми розвиваємо тему з КМДА... Такі речі як пружина зіграють проти Зеленського та народу", – зазначив він.

Депутат зі "Слуги" та член комітету Дмитро Гурін під час обговорення питання нагадав, що "цей законопроєкт писали з киянами".

"Було широке обговорення. Це робили, коли жодних конфліктів між державною владою не було... Цим законом ми маємо розв'язати реальні проблеми киян... Можливо, закон про столицю конфліктний, є депутати, які його критикують. Проте є 900 правок до нього, які потрібно розглянути. Та вийти на компромісну й консенсусну редакцію, провести закон через зал... Якщо ми повернемо місту самоврядування, якого не було ці 200 років, то будемо всі великі молодці. Вийдімо з зони політизації", – зазначив він.

Член фракції "Європейська солідарність" Максим Соврасов закликав "не займатися політикою".

"Я вважаю, що це суто політичне питання, яке назріло на часі в Офісі президента. І зараз його педалюють. Щоб уникнути політизації, нам треба з самого початку пройти весь шлях. Пройти знову перше читання, друге і не буде ніяких конфліктів. Думаю, тоді Київська міська адміністрація піде назустріч. Ми своєчасно напрацюємо якісний закон. Кияни потребують закон про столицю... Але зараз — це «перекоти коліно», буде багато оскаржень регламенту", – прогнозує депутат.

Підсумував обговорення голова партії "Слуга народу" та член комітету Олександр Корнієнко, який наголосив, що "розуміє прагнення затягнути цей процес, бо кожен день без закону (про столицю) дозволяє Київраді приймати рішення, які пов'язані зі сумнівними виділеннями землі, відводами, планами".

"Це все те, що кияни не хотіли б бачити у себе в місті. А хотіли би бачити реальне самоврядування та працюючу систему. Коли над нашим великим та сонцесяйним мером не може бути претензій, але має бути якийсь нагляд. Ми не кажемо про контроль, ми поважаємо Хартію місцевого самоврядування. Тому говоримо про дбайливий нагляд. Давайте дбайливий нагляд обговорювати. Виписувати це в законі та робити місто, яке буде жити по Конституції, а не по незрозумілим схемам, де евакуатори перетворюються в ОПГ. Це питання назріло. Давайте ним поступово займатися... Обговорювати правки... Не думаю, що з’являться нові правки. З тих 900, які є, можна, що вибрати та скомпонувати", – сказав голова "Слуги народу".

Нагадаємо, нині, відповідно до законодавства, очолювати КМДА може тільки людина, обрана столичним мером. Це кілька разів було підвтерджено і рішеннями Конституційного суду. Як відомо, голова КМДА має реальну виконавчу владу в Києві, тоді як мер займається міськрадою і виконує представницькі функції. 

Законопроєкт "Про місто Київ – столицю України" був ініційований групою депутатів включно з нинішним міністром культури Олександром Ткаченком у вересні 2019 року. Тоді ж вперше постало питання зміщення Кличка. Новий закон має на меті розділити посади мера і голови КМДА, а також утворити новий виконавчий орган – Київській магістрат. 

Законопроєкт "Про столицю" в першому читанні схвалили вже у жовтні, за місяць після реєстрації документу парламентом. 

Призначати і звільняти голову КМДА може винятково президент України, подання вносить уряд. У вересня 2019 року уряд Олексія Гончарука направив президенту подання, втім справа далі не пішла. У той час у Кличка був конфлікт із головою Офісу президента Андрієм Богданом, і саме Богдан форсував питання звільнення очільника КМДА. Кличко у відповідь на це подав заяви до суду і на уряд, і на Богдана. 

Після 2019 питання законопроєкту "Про столицю" парламентом не розглядалося.

Нове загострення відносин між Кличком та центральною владою відбулося навесні 2021 року. Правоохоронні органи влаштували масовані обшуки в комунальних підприємствах та їхніх підрядниках, що мер міста назвав тиском на міську владу. На думку Кличка, обшуки пов'язані з небажанням миритися із запровадженням виконавчих комітетів, "коли громада і управління містом не залежать від вказівок і волі Банкової". Кличко також стверджував, що про всі факти зловживань міській владі було відомо і вона сама передавала про це інформацію правоохоронцям. 

Після цього у столиці змінився начальник поліції – замість Андрія Крищенка київський главк очолив Іван Вигівський. Джерела LB.ua повідомляли, що зміна відбулася через те, що владу не влаштовували робочі відносини, які склалися між Кличком і Крищенком.

Врешті в ЗМІ з'явилася інформація, що Кличка можуть якимось чином відсторонити від посади глави КМДА на засіданні Ради нацбезпеки і оборони. Журналісти навіть називали імена ймовірних в.о. наступників Кличка на цій посаді. Кличка запросили на засідання РНБО, однак, він сказав, що не приїде, бо перебуває у відрядженні. Секретар РНБО Олексій Данілов пізніше визнав, що повноважень знімати Кличка РНБО не має. 

Анна СтешенкоАнна Стешенко, спеціальний кореспондент LB.ua
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram