Дайте слово!
Народний депутат – це, очікувано, людина публічна, яка має бути відкритою, готовою до спілкування не лише зі своїми виборцями та однодумцями, але й з політичними опонентами та критиками. Добре, якщо депутат також має та аргументовано відстоює власну позицію з різних суспільно-політичних проблем в державі та світі.
Водночас діяльність депутата передбачає не лише роботу з текстами законопроєктів, поправками, запитами, зверненнями тощо. Нардеп має брати участь і в обговоренні питань порядку денного пленарних засідань парламенту, проте це мають бути не приватні розмови з колегами у сесійній залі, кулуарах чи їдальні ВРУ, а обговорення на загал.
Регламент ВРУ передбачає, що виступи нардепів можуть бути як з парламентської трибуни, так і з місця. В той же час, на пленарному засіданні Верховної Ради ніхто не може виступати без дозволу головуючого на пленарному засіданні, а головуючий на пленарному засіданні надає слово промовцям за їх ініціативи, згідно процедури регламенту. Більш детально порядок запису та виступів нардепів у ВРУ визначено у законі.
Слід наголосити, що право для виступу нардепа не є його обов'язком, все залежить від потреб депутата та має індивідуальний характер.
Як демонструють дані, деякі нардепи регулярно виступають у парламенті, водночас є й такі, що не мають жодного виступу за два роки роботи. Також за загальним часом виступів нардепів можна зробити висновок, хто виступає найдовше і є реальним спікером у кожній з фракцій Верховної Ради 9 скликання.
Балакуни
Перше місце за часом виступів у Верховній Раді 9 скликання має голова комітету з питань свободи слова Нестор Шуфрич. Його виступи загалом зайняли майже 16 годин, це навіть більше, ніж у віце-спікера парламенту. 7 вересня, щойно розпочався новий парламентський рік роботи, Шуфрич традиційно вийшов до трибуни.
Водночас, найбільшу кількість виступів за два роки роботи у Верховній Раді цього скликання очікувано має керівництво парламенту – спікер Дмитро Разумков та перший заступник Руслан Стефанчук – 1365 та 844 відповідно. Це логічно, адже вони ведуть та модерують засідання парламенту і беруть слово щоразу, коли оголошують розгляд законопроєктів, виступи нардепів, коментують хід засідання парламенту тощо. На третьому місці за кількістю виступів посідає нардеп від ОПЗЖ Нестор Шуфрич – 723 виступи за два роки.
З десяти нардепів, які найбільше виступають у Верховній Раді, лише три жінки.
На другому місці за тривалістю виступів має заступниця голови Верховної Ради, представниця партії “Батьківщина” Олена Кондратюк. Вона також і найдовше виступала серед жінок-депутаток у парламенті – понад 12 годин за 155 виступів. Варто зазначити, що значна частина виступів Кондратюк пов’язана з тим, що вона зачитує п’ятничні звернення депутатів у парламенті. Переважна більшість виступів Кондратюк припадають саме на п'ятницю.
На третьому місці за часом виступів ще один представник ОПЗЖ, “керівник економічної програми Українського вибору” Олександр Колтунович – у нього 497 виступів упродовж двох років роботи парламенту, які загалом займають понад десять годин. Власне саме Колтунович у січні 2020 разом з нардепами ОПЗЖ займався поправковим спамом до законопроекту про ринок землі. Нардеп подав 511 правок, на голосуванні яких якраз і наполягав під час розгляду.
На четвертому та шостому місцях нардепи від “Батьківщини” Вадим Івченко та Сергій Власенко, які мають близько дев'яти годин промов (394 виступи у Івченка та 404 виступи у Власенка відповідно).
Мовчуни
За два роки роботи парламенту 35 нардепів жодного разу не виступив ні з трибуни, ні з місця, принаймні це не зафіксовано у стенограмах засідання Верховної Ради. У абсолютних показниках найбільше мовчунів у фракції “Слуга народу”, а ось за відсотками найбільше мовчунів – 25% – серед позафракційних та у фракції ОПЗЖ – 18%.
У фракції ОПЗЖ протягом двох років не виступали сестра та брат Юлія і Сергій Льовочкіни, підсанкційний соратник Медведчука Тарас Козак, Вадим Столар, чоловік Наталії Королевської Юрій Солод, Ігор Абрамович та Віталій Борт.
Мовчунів немає у трьох фракціях – “Батьківщині”, “Європейській солідарності” та “Голосі”. Усі депутати цих фракцій хоча б раз виступали протягом двох років у Верховній Раді 9 скликання.
Наразі у парламенті 36 нардепів, які за два роки діяльності мали лише один виступ. Таким нардепом, наприклад, є лідер ОПЗЖ Віктор Медведчук, єдиний його виступ у 2019 році був присвячений імплементації "формули Штайнмайєра" в українське законодавство – коли Рада розглядала зміни до закону про особливий статус Донбасу (пролонгація дії закону ще на рік).
Попри критику під час виступу сам Віктор Медведчук та 34 із 44 нардепів фракції ОПЗЖ все ж таки голосувала “за” даний проєкт закону.
Хто і про що говорить?
Рекордсмен з виступів у Верховній Раді ІХ скликання Нестор Шуфрич на першому ж пленарному засіданні мав 10 виступів, які зайняли понад 16 хвилин. Саме тоді тривало обговорення різних призначень, як в парламенті, так і в Кабміні та інших органах влади. У відповідь на закид представника “ЄС” Артура Герасимова, що підготовча група на посаду керівника Комітету з питань свободи слова рекомендувала найближчого друга Віктора Медведчука, кума Путіна, Нестора Шуфрича, останній відповів: “Щодо мого друга, то я 21 рік пишаюся, що ми є друзями. А щодо свободи слова, я міг би зараз привести низку прикладів, коли, знаходячись у коаліції, в тому числі Януковича, захищав і "5 канал". І я вже сьогодні сказав, право мовлення "Прямого" каналу, як і "112", так і NewsOne, так і інших медійних заходів буде пріоритетом у діяльності нашого комітету, як і захист і всіх журналістів".
Після цього кандидатуру Шуфрича також обговорювали на посаду віце-спікера парламенту від ОПЗЖ. “Від нашої фракції ми пропонуємо народного депутата Нестора Шуфрича на посаду віце-спікера парламенту, від опозиції. І я прошу напомнить, он шестой созыв с нами, лучше всех разбирается, лучшая кандидатура”, – рекламував колегу Вадим Рабінович.
В свою чергу Софія Федина нагадала депутатам, що Шуфрич голосував за диктаторські закони 16 січня і його кандидатуру не можна в жодному разі розглядати. В підсумку рейтингового голосування Шуфрич отримав найменшу кількість голосів – 48, а найбільшу – 290 – представниця партії “Батьківщина” Олена Кондратюк. Також були ще дві кандидатура – від ЄС Мустафа Джемілєв (59 голосів) та Ірина Констанкевич від групи “За майбутнє” (49 голосів).
За кількістю виступів Нестора Шуфрича видно, що він є одним із спікерів ОПЗЖ, адже саме він регулярно на пленарних засіданнях висловлював позицію фракції.
Пік його виступів припав на час обговорення закононопроєкту про землю, наприклад, лише на пленарному засіданні 20 лютого 2020 року Шуфрич мав 108 виступів, що зайняло майже дві години часу і склало половину він усіх інших виступів у цей день.
У своїх виступах під час розгляду законопроєкту про землю Шуфрич та інші нардепи від ОПЗЖ неодноразово озвучували поширену серед проросійських медіа “теорію змови”, що його ухвалення начебто лобіює “іноземна людина-агресор” Джордж Сорос і “соросівські пани” в Україні.
“Я теж хочу підкреслити ще один символізм. Кажуть, що інтересантів головних штовхання цього закону, крім пана Сороса, було ще три українці. Так два вже свої посади лишили. Залишився тільки Президент України. І я не думаю, що зараз треба ставити знак дорівнювання між Соросом і Президентом Зеленським, тому що, чесно кажучи, хочеться вірити, що ми самі можемо приймати рішення, як допомогти нашим громадянам реалізувати свої майнові права на свої земельні паї”, – заявив Шуфрич.
30 березня 2020 року відбулось позачергове засідання ВРУ, на якому розглядали останні поправки до закону про землю, а о 00:42 259 голосами “за” проголосували даний законопроєкт у другому читанні та в цілому. Стенограма засідання за цей день виглядає наче суцільні діалоги спілкування головуючого та нардепа Шуфрича, які, як правило, закінчувались словами “Рішення не прийнято. Наступна правка”.
Виступи Шуфрича в цей день загалом склали майже півтори години, тоді ж був і найдовший його спіч за час у парламенті, який тривав майже сім хвилини чим він, начебто, дав нардепам перепочити від голосування. Перед цим виступом Шуфрич “відчув порушення людських прав” депутатів, бо вони, за його словами, весь час перебували у масках у сесійній залі (проте саме нардепи наполягали на розгляді поправок до законопроєкту:
“Шановний головуючий, у мене залишилося 10 поправок, і я зараз відчуваю грубе порушення вже наших людських прав. Ми з 14 години в масках у цій залі, ми зараз мали би піти на перерву. Люди прив'язані до робочих місць. Я після того, як ми розглянемо цю поправку, яка наполягає на вимогах Конституції і вимогах наших громадян провести всеукраїнський референдум, попрошу наступні дев'ять поправок дати мені 6 хвилин, щоб люди могли трошки відпочити, а я висловлю позицію нашої фракції. А цю правку прошу поставити на голосування”.
Як бачимо нардепи від ОПЗЖ не тільки займались поправковим спамом до законопроекту про ринок землі, вони також і затримували його розгляд через годинні виступи. Окрім Нестора Шуфрича в топ-10 балакунів від ОПЗЖ потрапили Олександр Колтунович та Наталія Королевська, їх виступи також були переважно присвячені озвученню поправок.
Також лише один виступ має скандальний екс-нардеп від “Слуги народу”, а тепер уже позафракційний Олександр Юрченко, помічника якого було затримано під час отримання хабара у вересні 2020 року. За даними слідства, помічник Юрченка познайомив детектива НАБУ з нардепом, який, як зазначають у НАБУ, "попросив надати йому хабар 13 тис. дол. за внесення пропозицій до законопроєкту та у подальшому 200 тис. дол. для підкупу народних депутатів-членів комітету".
Під час свого єдиного виступу у парламенті нардеп Юрченко у травні 2020 року якраз доповідав на тему даного законопроєкту про відходи, закликавши підтримати проект 2207-1.
Голова Комітету з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко, в якого помічником працює батько першої леді Володимир Кияшко, також попросив депутатів підтримати направлення законопроєкту 2207-1 на доопрацювання. Нардепи 256 голосами підтримали цю пропозицію.
Після корупційного скандалу Олександра Юрченка виключили з фракції "Слуги народу". Вищий антикорупційний суд України заарештував Юрченка за підозрою у хабарництві на два місяці з можливістю вийти під заставу у розмірі понад 3 млн грн. Через кілька днів заставу було внесено.
Слідкуйте, як нардепи Верховної Ради ІХ скликання подають поправки і як їх приймають тут. Перевірити, з ким депутати подають законопроєкти в парламенті, ви можете завдяки інструменту “Групи інтересів”. Натомість за проходженням законопроектів у Верховній Раді можна слідкувати з 2021 року завдяки чат-боту “ЧЕСНО про закони”. Чат-бот зробить за вас роботу, а коли з законопроектом відбуватимуться зміни, то відразу повідомить про це Вас.