У понеділок, коли міськрада мала узгодити позиції плану на комісіях і в сесійній залі, з'явилися припущення, що депутати не зберуться (хоч анонсували засідання ще в п'ятницю). Тим часом обидві профільні комісії, бюджетна і з питань ЖКГ, пройшли напрочуд злагоджено і в конструктивній атмосфері: заступник міського голови Петро Пантелеєв доповів суть документа і погодив правку, яка була вимогою депутатів.
Відразу після цього мало розпочатися пленарне засідання, але ані його трансляції, ані стенограми відкриття і реєстрації так і не з'явилося.
Шантаж по-домашньому
«Депутати пішли ставити вимоги меру», — казали в кулуарах, і мова не про вимоги до теплогенерації, а про традиційні внутрішні питання Київради. Кілька довгих годин по тому до преси вийшов Віталій Кличко. Він повідомив, що кворум не зібрався. Згадав при цьому фракцію СН як одну з винуватиць низької явки.
Проте ця фракція складається з 11 депутатів, для кворуму потрібен 61 обранець, а, приміром, більшість міської ради — фракції УДАР і ЄС — це 59 депутатів. Плюс є ще три фракції і позафракційні групи.
Сесію без гучних оголошень перенесли на 10 березня, коли і спливав дедлай, ноголошений президентом для Кличка.
У вівторок депутатський корпус дивовижно зібрався вже в повному складі. У порядку денному лише один проєкт, «Про питання забезпечення енергетичної стійкості територіальної громади міста Києва». Але і до розгляду цього єдиного питання депутати міськради змогли підійти лише після погоджувальної ради. Погоджувальна рада — це такий специфічний інструмент «задоволення взаємних інтересів», який зазвичай застосовує головуючий у раді, коли злагодженість голосування під питанням. Ще простіше: на цих нарадах голови фракцій обмінюються вимогами, в обмін на які рішення вони будуть голосувати за проєкти, потрібні опонентам або партнерам.
Читайте такожРух Чесно: на “доручення виборців” у 2025 році депутати Київради витратили рекордну суму – як бюджет Броварів
Цього разу піти на погоджувальну запропонував позафракційний депутат Михайло Наконечний (колишній член фракції забороненої ОПЗЖ): «прояснити всі моменти, щоб сесія пройшла продуктивно і ефективно». А підтримав цю вимогу співголова фракції «Батьківщина» Володимир Слончак, який зазначив, що озвучує позицію двох фракцій, своєї і «Голосу». Голови фракцій і Кличко пішли «буквально на п'ять хвилин», провели за зачиненими дверима пів години і після успішних погоджень продовжили засідання в закритому режимі.
Закритий режим означає, що Київрада не хотіла обговорювати назагал чутливі питання відновлення й захисту енергооб'єктів столиці, а також свої фінансові зауваження до плану.
Проєкт затвердили голосами 92 депутатів. Ця похвальна одностайність контрастувала з відсутністю кворуму напередодні. А погоджувальна рада перед голосуванням вказує на те, що міському голові довелося додатково мотивувати депутатів.
«Слідкуйте за рішеннями наступних сесій, зокрема за перерозподілом бюджету року, там і будуть закладені обіцянки, які меру довелося дати сьогодні», — описав ситуацію один депутат у розмові з LB.ua.
Це типова історія в будь-якій місцевій раді, але тут мова йшла не про рутинні питання розподілу землі чи фінансування КП, а про план виживання міста наступної зими.
Проте навіть узгодження цього плану стало для політичних сил цілком гідним приводом поторгуватися з мером, знаючи, що його зараз притисли з центральної влади — документ мусили прийняти обов'язково і терміново.
Що Київ планує зробити для тепла
Що ж депутати запропонували уряду у своєму плані? Попри те, що пленарна частина презентації документа проходила за зачиненими дверима, можемо представити основні позиції плану стійкості. Оскільки вони є в проєкті рішення, а також раніше обговорювалися на бюджетній комісії публічно.
Представляючи проєкт, профільний заступник Кличка Петро Пантелеєв пояснив депутатам, що план складається з чотирьох основних блоків. Фінансування заходів цих блоків передбачено з міського бюджету, коштів донорів, інвесторів і держбюджету. Частина цих напрямків вже закладена в різних програмах Києва і частково в процесі реалізації. На частину планів, фінансування яких передбачено теж Києвом, знадобиться перегляд бюджету міста на поточний рік з перекиданням певних витрат саме на стійкість. І ще один блок — це витрати, яких Київ самостійно не подужає, їх може профінансувати лише держава.
Читайте такожЕксміністр Плачков: на відновлення енергоблоків київських ТЕЦ піде декілька років, зараз йдеться про відновлення котлів опалення
Загальний кошторис запланованих заходів — понад 60 млрд грн. З яких 10 млрд — це гроші, які вже закладені в бюджеті, 13 млрд ще потрібно знайти і перерозподілити в рамках місцевого бюджету. І ще 37 млрд столиця очікує отримати від центральних органів влади і з резервів.
Тобто ідея така, що Київ уже робить те, що запланував і може, й очікує зустрічного руху від уряду.
Чотири основні компоненти плану:
Перший — розвиток когенерації і резервного живлення об'єктів.
«Ми ставимо завдання встановити і запустити 250 МВт додаткової генерації електроенергії. Цей обсяг буде забезпечувати живлення критичної інфраструктури, щоб за відсутності електроенергії зберігалося водо- і теплопостачання», — зазначив Пантелеєв.
Сюди входять нові КГУ (як комунальні, так і приватного власника), батареї для накопичення електроенергії, інші способи альтернативної генерації. Протягом року планують дооснастити дизельними електростанціями міську систему водопостачання і каналізації. Першу таку станцію мають запустити вже у квітні, решту — до кінця року;
Другий — система заходів децентралізації теплопостачання. Місто планує відновлювати і зберігати ТЕЦ, але й одночасно розбудовувати резервну мережу на основі малих і середніх джерел тепла.
«Це можуть бути блочно-модульні котельні, традиційні котельні, які за потреби дублюватимуть наші ТЕЦ. Для розбудови такої мережі нам знадобиться багато кілометрів додаткових газопроводів, і тут потрібна буде участь держави», — зазначив Пантелеєв;
Третій блок — фізичний захист об'єктів. Пантелеєв повідомив, що Київ самостійно реалізував усі заходи захисту першого рівня і розпочав роботи для захисту другого рівня. Захистом другого рівня має займатися Агентство відновлення, і місто чекає, що воно ще долучиться до робіт за переліком об'єктів муніципальної власності, ДТЕК, водоканалу і «Єврореконструкції»;
Четвертий блок — це, умовно, стійкість киян. Тут йдеться про те, що роблять на рівні ОСББ і окремих будинків: установлення СЕС, ремонти ІТП, термомодернізація, закупівля джерел безперебійного живлення. Очікують, що досвід важкої зими підштовхне будинки долучатися до міських програм енергостійкості.
Читайте такожМільярди в обмін на контроль. Чому президент відхилив енергетичний план Кличка
Для впровадження частини заходів знадобиться постанова Кабміну, яка дозволить уряду направляти фінансування на роботи критичним підприємствам різних форм власності — і комунальним, і приватним (ДарТЕЦ, водоканал у Києві), зазначив заступник голови КМДА. А також важлива мінімізація термінів певних бюрократичних процедур.
І що з усім цим не так
Озвучені і прийняті Києвом плани раціональні й адекватні. Як зазначив сам Пантелеєв, писали їх на підставі аналізу цієї важкої зими.
Проте є одне але: усі ці заходи не щось нове, що стало зрозумілим лише зараз. І розвиток когенерації, і резервне живлення системи водопостачання, і фізичний захист об'єктів, і навіть децентралізація тепломереж — це потреби, розуміння яких з'явилося не вчора і не після січнево-лютневого винищення київських ТЕЦ. Щонайменше три роки тому, після зими 22/23 років, алгоритми були ті самі. Не було лише комбінації з екстремальними морозами.
Проте когенераційні установки, першу партію яких Київ закупив ще 2024 року, почали запускати тільки цієї зими. Так само лише зараз зробили і закупівлю резервного живлення для системи водопостачання столиці (яке почнуть запускати навесні!).
Влада Києва з якихось причин визначала інші пріоритети, коли впроваджувала міські програми, закуповувала обладнання й інтенсивно готувалася до зими. Досвід, який отримали завдяки цьому, — це, крім масштабних руйнувань критичної інфраструктури, ще й зіпсовані тепломережі будинків, вигорілі електрощитові, пориви каналізації і оселі з грибком на стінах. А найголовніше — кияни, виснажені боротьбою за виживання, пригнічені і зневірені. Які тепер запитують одне в одного: то чого чекати від наступної зими, тепер уже точно виїжджати?
Читайте такожВ зоні ДарТЕЦ: тотальна залежність від електрики, замерзлі школи та інерція влади
Протягом семи місяців до наступного опалювального сезону владі міста треба зробити ремонт теплогенерації, створити її резервну мережу, збільшити в десятки разів потужності альтернативної електрогенерації (КГУ, дизельні, ДБЖ), полагодити магістральні й будинкові мережі, які постраждали взимку. Що в рази, ба навіть у десятки разів більше, ніж уміють і роблять у столиці зазвичай.
Що може гарантувати реальність виконання цих планів? Ніщо. А простимулювати можуть лише вчасне фінансування, оптимізація бюрократичних процедур, політична воля всіх гілок влади і відповідальність.